Вирок № 134458005, 20.02.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Єдиний державний реєстр судових рішень

Дата документу 20.02.2026

Справа № 334/238/23

Провадження № 1-кп/334/146/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі коллегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі ОСОБА_4

за участю прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8

законних представників

малолітнього потерпілого ОСОБА_9 , ОСОБА_10

обвинувачених ОСОБА_11 , ОСОБА_12

захисників ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12021082170000314 від 01 вересня 2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Якимівка, Якимівського району, Запорізької області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Якимівського районного суду Запорізької області від 05 червня 2013 року за ч.1 ст.122, ч.1 ст.263, ч.1 ст.153, ч.2 ст.152, ч.1 ст.129, ч.1 ст.125, ч.4 ст.296 КК України до покарання у вигляді 9 років позбавлення волі звільнився 18 вересня 2019 року у зв`язку з відбуттям строку покарання

за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, п.п.2, 3, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, п.п.3, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.309 КК України,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Мелітополь, Запорізької області, громадянина України, маючого середньо-спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого на підставі ст.89 КК України

за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, п.п.2, 3, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, п.п.3, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України

ВСТАНОВИЛА:

В 2021 році ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , займалися протиправною діяльністю у сфері незаконного обігу наркотичних засобів.

У серпні 2021 року ОСОБА_11 і ОСОБА_12 стало відомо про те, що мешканець смт. Якимівка, Якимівської об`єднаної територіальної громади, Мелітопольського району, Запорізької області - малолітній ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обізнаний про їх протиправну діяльність.

З метою з`ясування змісту та обсягу відомої малолітньому ОСОБА_19 інформації, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 вирішили викрасти його та, шляхом застосування фізичного насильства до нього, дізнатися про наявну у нього інформацію та можливий її виток до правоохоронних органів, задля чого ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , будучи обізнаними про малолітній вік ОСОБА_19 , вступили у злочинну змову та досягли усіх необхідних домовленостей з приводу запланованого злочину, відповідно до яких планували викрасти малолітнього ОСОБА_19 , незаконно позбавити його волі та незаконно, проти його волі, утримувати, під час чого, із застосуванням фізичного насильства, примусити його повідомити необхідну їм інформацію. При цьому заподіяння смерті малолітньому ОСОБА_19 в процесі незаконного позбавлення його волі і протиправного його утримання, охоплювалося злочинними намірами ОСОБА_11 і ОСОБА_12

22 серпня 2021 року, у вечірній час доби, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 на автомобілі марки «ЗАЗ 110247», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованому на ім`я колишньої співмешканки ОСОБА_11 - ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під керуванням ОСОБА_11 , прибули до супермаркету «АТБ-маркет», розташованого за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, Якимівська ОТГ, смт. Якимівка, вулиця Молодих Патріотів, будинок №1, біля якого побачили малолітнього ОСОБА_19 .

Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на викрадення та незаконне позбавлення волі малолітнього ОСОБА_19 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , діючи умисно, за попередньою змовою між собою, 22 серпня 2021 року, приблизно о 23 годині 15 хвилин, запросили малолітнього потерпілого до салону вищевказаного автомобіля, пригостивши їжею і цукерками, на що останній погодився та, не будучи обізнаним про їх дійсні злочинні наміри, сів на заднє сидіння салону вказаного автомобіля.

Після цього ОСОБА_11 , діючи за попередньої змовою з ОСОБА_12 та відповідно до заздалегідь обговореного плану, розпочав рух транспортного засобу від супермаркету «АТБ-маркет» вулицями смт. Якимівка, Якимівської ОТГ, Мелітопольського району, Запорізької області у напрямку села Радивонівка, Якимівської ОТГ, Мелітопольського району, Запорізької області - за місцем мешкання ОСОБА_12 , тим самим викрав потерпілого і в подальшому незаконно позбавив його волі.

Під час руху транспортного засобу ОСОБА_11 і ОСОБА_12 застосовували фізичне насильство до малолітнього ОСОБА_19 шляхом нанесення численних ударів руками та дерев`яною битою по голові і тулубу потерпілого, примушуючи його повідомити наявну в нього інформацію про їх незаконну діяльність та її виток до правоохоронних органів.

Прибувши у ніч з 22 на 23 серпня 2021 року за місцем мешкання ОСОБА_12 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , діючи умисно, за попередньою змовою між собою та відповідно до обговореного плану вчинення кримінального правопорушення, помістили малолітнього ОСОБА_19 проти його волі до підвального приміщення літньої кухні, розташованої на території зазначеного домоволодіння, яке являло собою викопану у ґрунті, під будівлею літньої кухні, яму, приблизними розмірами 2,5х3,5 метрів, глибиною приблизно 2 метри.

В подальшому ОСОБА_11 і ОСОБА_12 протягом тривалого часу, а саме на протязі приблизно 14-15 діб, продовжили незаконно утримувати малолітнього ОСОБА_19 проти волі останнього у підвальному приміщенні літньої кухні, розташованої на території домоволодіння АДРЕСА_2 , з метою отримання необхідної їм інформації від нього, застосовуючи при цьому систематичне фізичне насильство у вигляді умисного нанесення численних ударів руками, ногами та дерев`яною битою по голові і тулубу потерпілого, що у сукупності із перенесенням потерпілим сильного фізичного болю від отриманих тілесних ушкоджень, неможливістю справлення необхідних фізіологічних потреб, відчуттям спраги та голоду, було проявом заподіяння малолітньому ОСОБА_19 фізичних страждань протягом тривалого часу.

Приблизно 04-05 вересня 2021 року ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , діючи умисно, за попередньою змовою між собою, перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_2 , продовжуючи свої злочинні дії з незаконного утримування малолітнього ОСОБА_19 у підвальному приміщенні літньої кухні проти волі останнього, що супроводжувалися заподіянням йому фізичних страждань протягом тривалого часу, з метою дізнатися про відому йому інформацію щодо їх незаконної діяльності та її можливий виток, у тому числі до правоохоронних органів, нанесли малолітньому ОСОБА_19 численні удари руками, ногами та наявною дерев`яною битою по голові та тулубу, спричинивши тілесні ушкодження, внаслідок чого настала смерть малолітнього ОСОБА_19 , що є тяжкими наслідками.

Таким чином ОСОБА_11 та ОСОБА_12 своїми спільними умисними діями вчинили кримінальне правопорушення передбаченого ч.3 ст.146 КК України, а саме незаконне позбавлення волі та викрадення людини, вчиненого щодо малолітнього, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань, здійснюваному протягом тривалого часу, що спричинило тяжкі наслідки.

Разом із цим, в період часу приблизно з 23 години 15 хвилин 22 серпня 2021 року до приблизно 04-05 вересня 2021 року, ОСОБА_11 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_12 , реалізовував свій злочинний намір, спрямований на викрадення малолітнього ОСОБА_19 та незаконне позбавлення його волі, що супроводжувалися заподіянням йому фізичних страждань протягом тривалого часу, проявом яких було систематичне фізичне насильство у вигляді умисного нанесення численних ударів руками, ногами та дерев`яною битою по голові і тулубу потерпілого у сукупності із перенесенням ним сильного фізичного болю від отриманих тілесних ушкоджень, неможливістю справлення необхідних фізіологічних потреб, відчуттям спраги та голоду, з метою примушування останнього повідомити наявну в нього інформацію про їх незаконну діяльність у сфері незнаного обігу наркотичних засобів та недопущення її розповсюдження, у тому числі до правоохоронних органів. Заподіяння смерті малолітньому ОСОБА_19 в процесі його викрадення та незаконного позбавлення волі охоплювалося злочинними намірами ОСОБА_11 і ОСОБА_12 .

В ході реалізації спільного злочинного плану викрадення та незаконного позбавлення волі малолітнього ОСОБА_19 , приблизно 04-05 вересня 2021 року ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , діючи умисно, за попередньою змовою між собою, перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно утримуючи малолітнього потерпілого у підвальному приміщенні літньої кухні, розташованої на території домоволодіння, будучи обізнаними про малолітній вік ОСОБА_19 , нанесли руками, ногами та наявною дерев`яною битою численні удари по тулубу і не менше п`яти ударів по голові ОСОБА_19 , у тому числі не менше одного удару у ліву тім`яно-скроневу область голови, спричинивши потерпілому крововиливи у м`які тканини правої та лівої тім`яних ділянок, рану лобної ділянки голови зліва, синець на верхньому повіці праворуч, садна правої та лівої тім`яних ділянок голови, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, лінійні переломи виличних відростків правої та лівої скроневих кісток, що кваліфікуються не менш, ніж легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров`я, відкритий проникаючий багатоуламковий втиснутий перелом кісток склепіння та основи черепу (лівих тім`яної та скроневої кісток) з розривом твердої мозкової оболонки лівої скроневої ділянки, крововиливом у м`які тканини лівої скроневої ділянки, кутоподібною раною лівої скроневої ділянки, що за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння кваліфікується як тяжкі тілесні ушкодження, який супроводжувався важким ураженням головного мозку та призвів до настання смерті малолітнього ОСОБА_19 на місці вчинення злочину, тим самим ОСОБА_11 і ОСОБА_12 умисно вбили викраденого ними малолітнього ОСОБА_19 .

Після цього, з метою уникнення відповідальності за скоєне, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 помістили труп малолітнього ОСОБА_19 до викопаної ними на дні підвального приміщення літньої кухні ями і засипали приготовленим бетоном та ґрунтом.

Таким чином ОСОБА_11 та ОСОБА_12 своїми спільними умисними діями вчинили кримінальне правопорушення передбаченого п.2, п.3, п.12 ч.2 ст.115 КК України, а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині, тобто умисне вбивство малолітньої дитини, викраденої людини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 24 вересня 2021 року, приблизно о 20 годині 35 хвилин, на автомобілі марки «ЗАЗ 110247», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованому на ім`я колишньої співмешканки ОСОБА_11 - ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під керуванням ОСОБА_11 , прибули на територію фермерського господарства «Таврія», розташовану за адресою: АДРЕСА_3 - за місцем мешкання раніше відомої їм ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з метою повернення залишених їй за кілька днів до цього на тимчасове зберігання наркотичних засобів.

Під час вказаного візиту ОСОБА_11 і ОСОБА_12 виявили нестачу залишених ОСОБА_21 на зберігання наркотичних засобів і, з метою їх повернення у повному обсязі, вступили у раптово виниклу злочинну змову, вирішивши викрасти ОСОБА_21 , після чого, шляхом застосування фізичного насильства до неї, дізнатися про місцезнаходження відсутньої частини наркотичних засобів. При цьому заподіяння смерті ОСОБА_21 , в процесі незаконного позбавлення її волі і протиправного її утримання, охоплювалося злочинними намірами ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , які раніше вчинили умисне вбивство малолітнього ОСОБА_19 .

З метою реалізації запланованих злочинів ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , застосовуючи насильство, яке виразилося у нанесенні ОСОБА_11 ударів рукою в область грудної клітини ОСОБА_21 , примусили останню сісти до салону автомобіля марки «ЗАЗ 110247», реєстраційний номер НОМЕР_1 , тим самим викрали потерпілу і в подальшому незаконно позбавили її волі.

Після цього ОСОБА_11 , діючи за попередньої змовою з ОСОБА_12 , розпочав рух транспортного засобу та, пересуваючись між населеними пунктами Мелітопольського району Запорізької області протягом кількох годин, незаконно утримували ОСОБА_21 , зупинялися та застосовували фізичне насильство до неї шляхом нанесення численних ударів руками по голові і тулубу, примушуючи повідомити наявну в неї інформацію щодо місцезнаходження відсутньої частини залишених їй на зберігання наркотичних засобів.

Пересуваючись між населеними пунктами Мелітопольського району, Запорізької області та незаконно, проти волі потерпілої, утримуючи ОСОБА_21 в салоні автомобіля марки «ЗАЗ 110247», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 прибули до домоволодіння АДРЕСА_3 , яке на праві приватної власності зареєстроване за ОСОБА_22 , ОСОБА_23 і ОСОБА_24 та в якості дачного будинку використовується ОСОБА_11 , де діючи умисно, за попередньою змовою між собою, у приміщенні літньої кухні застосували до ОСОБА_21 фізичне насильство у вигляді нанесення численних ударів руками по голові і тулубу з метою отримання інформації про місцезнаходження наркотичних засобів.

Далі, не отримавши від ОСОБА_21 бажаної інформації, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою між собою, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір щодо незаконного позбавлення волі потерпілої, яке супроводжувалося заподіянням їй фізичних страждань, проявом яких було систематичне фізичне насильство у вигляді нанесення численних ударів руками та ногами по голові і тулубу потерпілої у сукупності із перенесенням нею сильного фізичного болю від отриманих тілесних ушкоджень, змусили ОСОБА_21 сісти до салону автомобіля марки «ЗАЗ 110247», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому перемістилися до лісосмуги, розташованої поблизу села Данило-Іванівка Новенської ОТГ, Мелітопольського району, Запорізької області, де, діючи умисно, за попередньою змовою між собою, за допомогою наявної липкої скотч-стрічки прив`язали потерпілу до стовбура дерева, попередньо роздягнувши її догола та, з метою отримання інформації про місцезнаходження наркотичних засобів, застосували до неї фізичне насильство у вигляді нанесення численних ударів руками по тулубу.

В подальшому, не отримавши бажаної інформації, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , реалізовуючи свій злочинний намір, відв`язали від дерева потерпілу та, проти її волі, знову змусили ОСОБА_21 сісти до салону автомобіля марки «ЗАЗ 110247», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому прослідували до лісосмуги, розташованої поблизу смт. Якимівка, Якимівської ОТГ, Мелітопольського району, Запорізької області, де в період часу з ночі 24 вересня 2021 року до ранку 25 вересня 2021 року, діючи умисно, за попередньою змовою між собою, за допомогою поясу з халату ОСОБА_21 , прив`язали потерпілу до гілки дерева та застосували до неї фізичне насильство у вигляді нанесення численних ударів руками та наявною дерев`яною битою по тулубу, спричинивши тілесні ушкодження, внаслідок чого настала смерть ОСОБА_21 , що є тяжкими наслідками.

Таким чином ОСОБА_11 та ОСОБА_12 своїми спільними умисними діями вчинили кримінальне правопорушення передбаченого ч.3 ст.146 КК України, а саме незаконне позбавленні волі та викрадення людини, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалося заподіянням потерпілому фізичних страждань та спричинили тяжкі наслідки.

Разом із цим, в період часу приблизно з 20 години 35 хвилин 24 вересня 2021 року до ранку 25 вересня 2021 року, ОСОБА_11 , будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство малолітнього ОСОБА_19 , діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_12 , реалізовував свій злочинний намір, спрямований на викрадення ОСОБА_21 та незаконне позбавлення її волі, що супроводжувалися заподіянням їй фізичних страждань, проявом яких було систематичне фізичне насильство у вигляді нанесення численних ударів руками та ногами по голові і тулубу потерпілої у сукупності із перенесенням нею сильного фізичного болю від отриманих тілесних ушкоджень, з метою примушування останньої повідомити інформацію про місцезнаходження відсутньої частини наркотичних засобів, залишених ОСОБА_21 для тимчасового зберігання. Заподіяння смерті ОСОБА_21 , в процесі її викрадення та незаконного позбавлення волі, охоплювалося злочинними намірами ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , які раніше вчинили умисне вбивство малолітнього ОСОБА_19 .

В ході реалізації спільного злочинного плану викрадення та незаконного позбавлення волі ОСОБА_21 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , які раніше вчинили умисне вбивство малолітнього ОСОБА_19 , діючи умисно, за попередньою змовою між собою, перебуваючи в період часу з ночі 24 вересня 2021 року до ранку 25 вересня 2021 року у лісосмузі поблизу смт. Якимівка, Якимівської ОТГ, Мелітопольського району, Запорізької області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно утримуючи прив`язану до гілки дерева потерпілу, нанесли руками та наявною дерев`яною битою численні удари по тулубу та голові ОСОБА_21 , спричинивши потерпілій крововиливи у м`які тканини грудної клітки та синці на передній поверхні правого плечового суглоба з переходом на праву бічну поверхню грудної клітки, крововиливи у м`які тканини обох скроневих ділянок, кутів нижньої щелепи з обох боків та навколохребтову ділянку в поперековій ділянці справа, синець на правій бічній поверхні живота, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, закриту тупу травму грудної клітки з повним поперечним переломом тіла грудини на рівні 2-го міжребер`я, із закритими повними поперечними переломами 4-7 ребер справа по передній пахвовій лінії, 7-9 ребер справа по середній пахвовій лінії, 9-12 ребер справа між правою лопатковою та правою навколохребтовою лініями, 7-9 ребер зліва між лівою передньою та середньою пахвовою лініями, 6-8 ребер зліва по задній пахвовій лінії, 9-12 ребер зліва між лівою лопатковою та лівою навколохребтовою лініями, з синцем на лівій бічній поверхні тулуба від рівня 4 ребра до гребня лівої клубової кістки, з розривами пристінкової плеври в ділянках переломів, з розривами нижніх часток обох легень, крововиливами у тканину обох легень, з двобічним гемотораксом, що за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння кваліфікується як тяжкі тілесні ушкодження, яка ускладнилася гострою крововтратою, гострою дихальною недостатністю і травматичним (плевро-пульмональним) шоком та призвела до настання смерті ОСОБА_21 на місці вчинення злочину, тим самим ОСОБА_11 і ОСОБА_12 умисно вбили викрадену ними ОСОБА_21 .

Після цього, з метою уникнення відповідальності за скоєне ОСОБА_11 і ОСОБА_12 вивезли труп ОСОБА_21 на берег річки Тащенак поблизу сіл Радивонівка та Мирне, Якимівської ОТГ, Мелітопольського району, Запорізької області, де прив`язавши до нього за допомогою мотузок дві цегли, занесли до русла річки та сховали під товщею води.

Таким чином ОСОБА_11 та ОСОБА_12 своїми спільними умисними діями вчинили кримінальне правопорушення передбаченого п.3, п.12, п.13 ч.2 ст.115 КК України - а саме вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині, умисне вбивство викраденої людини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчинене особами, які раніше вчинили умисне вбивство.

Крім того, ОСОБА_11 , діючи умисно, в порушення вимог ст.ст.25, 26, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини i прекурсори», за невстановлених обставин у невстановленому місці та невстановлений час незаконно, без мети збуту придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, обіг якого, відповідно до Списку №1 Таблиці І Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06 травня 2000 року, на території України заборонений.

Після цього, ОСОБА_11 , діючи умисно, в порушення вимог ст.ст.25, 26 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини i прекурсори», за місцем свого тимчасового мешкання у місті Запоріжжі за адресою: АДРЕСА_4 , став незаконно, без мети збуту, зберігати особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, обіг якого, відповідно до Списку №1 Таблиці І Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, на території України заборонений.

17 січня 2022 року, в період часу з 16 години 10 хвилин до 18 години 05 хвилин, під час проведення обшуку за місцем тимчасового мешкання ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_4 , було виявлено та вилучено полімерний пакет з речовиною рослинного походження сіро-зеленого кольору, яка, згідно висновку судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною діяльністю «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» №СЕ-18/108-22/2415-НЗПРАП від 14 лютого 2022 року, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого складає 214,856 грами в перерахунку на висушену речовину, який ОСОБА_11 незаконно зберігав без мети збуту.

Таким чином ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення передбаченого ч.1 ст.309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 у пред`явленому обвинуваченні вину визнав частково, а саме по епізоду за ч.1 ст.309 КК України, тобто незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, та не визнав себе винним у викраденні, незаконному позбавленні волі та умисному вбивстві малолітнього ОСОБА_19 , викраденні, незаконному позбавленні волі та умисному вбивстві ОСОБА_21 та пояснив, що з ОСОБА_12 познайомився у 2020 році. Влітку 2021 року вони разом висадили 4 кущі конопель на городі домоволодіння ОСОБА_12 у АДРЕСА_2 . За їх домовленістю кожен з них повинен був отримати половину вирощеної «трави». Про вирощування конопель були обізнані баба і дід ОСОБА_12 - Трюхіни. На території цього домоволодіння на замки зачинялося все: і ворота, і гараж, і хата, і літня кухня, вільного доступу не було.

Приблизно 20 вересня 2021 року він в черговий раз приїхав додому до ОСОБА_12 та за його пропозицією зайшов у житловий будинок, де на ліжку у першій кімнаті побачив лежачого хлопчика ОСОБА_25 , віком 10-11 років. Хлопчик лежав на спині, голова була повернута набік, без жодного одягу. Він вважає, що той був мертвим, оскільки по тілу були наявні фіолетові плями. Жодних тілесних ушкоджень на його тілі не було. Там була присутня баба ОСОБА_12 - ОСОБА_26 , яка попросила його допомогти ОСОБА_12 таємно вивезти труп ОСОБА_19 і поховати у селі на цвинтарі під чиєюсь могилою. При цьому вони погрожували тим, що якщо він комусь про це повідомить, вони скажуть, що це він його вбив. Йому не відомо, чи дійсно хлопчик був мертвий і яка причина його смерті. Він їм відмовив та залишив будинок.

25 вересня 2021 року (у ході допиту змінив цю дату на 24 вересня 2021 року) до нього додому в смт. Якимівка, Мелітопольського району приїхав ОСОБА_12 і сказав, що ОСОБА_26 надала дозвіл закопати труп ОСОБА_27 у підвалі і він його закопав. Чи дійсно ОСОБА_12 закопав труп, йому не відомо. Також ОСОБА_12 повідомив, що з ОСОБА_26 зрізав ті 4 кущі конопель, але вона не віддасть його частку, поки він не компенсує їй вартість витрат на полив рослин та освітлення. На території домоволодіння АДРЕСА_2 він не проживав, а тільки періодично, майже кожен день, там бував, оскільки приглядав за коноплями, а також разом з ОСОБА_12 вони їздили на заробітки, займаючись збором металобрухту, дров. У нього не було сенсу там жити, оскільки там були погані умови для проживання, баба з дідом ОСОБА_12 не дозволили б цього, у нього є своя квартира в смт. Якимівка. ОСОБА_12 , навпаки, постійно там мешкав, оскільки майже кожного дня він його звідти забирав на підробітки, туди ж його і привозив увечері.

Також 20 вересня 2021 року йому зателефонував його знайомий ОСОБА_28 і повідомив, що його поклали на стаціонарне лікування у м. Мелітополі, попросив допомогти його дружині ОСОБА_21 у пересуванні між с. Новоданилівка та смт. Якимівка, щоб вона могла маршрутним транспортом з смт. Якимівка їздити до м. Мелітополя і відвідувати його у лікарні. 21, 22, 23, 24 та 25 вересня 2021 року він їздив у с. Новоданилівку на ферму, де мешкала ОСОБА_21 , привозив її у смт. Якимівка на маршрутний автобус до м. Мелітополя, зустрічав її з м. Мелітополя, відвозив на ферму. 22 вересня 2021 року він ще возив її у ломбард у смт. Якимівка, де вона здала свій телефон, щоб були гроші. З чиїх телефонів вона телефонувала йому після цього, йому не відомо. Увечері 25 вересня 2021 року (у ході допиту змінив цю дату на 24 вересня 2021 року) він і ОСОБА_12 відвезли ОСОБА_21 з смт. Якимівка на ферму і провернулись у смт. Якимівка, після чого ОСОБА_12 взяв у нього автомобіль «Таврія» червоного кольору і повернув наступного дня. ОСОБА_21 він більше не бачив, її він не бив в останню їх зустріч жодних сварок і бійок між ними не було. Перестав возити ОСОБА_21 на маршрутний транспорт за її ж проханням, оскільки відпала така необхідність. «Травку» їй на ферму для зберігання він не возив.

12 жовтня 2021 року він переїхав жити до м. Запоріжжя, оскільки там постійно перебувала його співмешканка ОСОБА_29 зі своєю дочкою, яка лікувалась в обласній лікарні. З ним поїхав ОСОБА_12 , який пояснив, що йому необхідно сховатись він ОСОБА_30 , який з групою осіб розшукував його за місцем проживання. З якої причини ОСОБА_31 розшукував ОСОБА_12 , йому не відомо. ОСОБА_12 мешкав на дачі у м. Запоріжжі, яку орендувала його сестра ОСОБА_32 , а він з ОСОБА_29 винаймали квартиру.

Маріхуана, яку вилучили під час проведення обшуку за місцем його проживання по АДРЕСА_5 , належить йому, він згоден з масою вилученого у нього канабісу.

Вважає, що ОСОБА_12 обмовляє його у вчиненні злочинів, щоб перекласти з себе відповідальність. Викрадень і вбивств ОСОБА_19 і ОСОБА_21 він не вчиняв.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 у пред`явленому обвинуваченні вину визнав частково, а саме за епізодом викрадення, незаконного позбавлення волі та умисного вбивства ОСОБА_21 , за епізодом викрадення, незаконного позбавленні волі та умисного вбивства малолітнього ОСОБА_19 винним себе не визнав та пояснив, що у червні 2021 року за ініціативою ОСОБА_11 , з яким він познайомився у 2020 році, на території домоволодіння за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , висадили 4 кущі конопель, врожай з яких планували розділити між собою порівну. Йому «травка» необхідна була для особистого вживання. Для чого вона потрібна була ОСОБА_11 , йому не відомо. Окрім цього, на території трьох приватних домоволодінь в смт. Якимівка, Мелітопольського району ОСОБА_11 також вирощував коноплі: по вул. Толбухіна, та ще по одній з вулиць назву якої він не знає, розташованої в районі залізничного вокзалу, на дачі ОСОБА_11 , яка розташована на вулиці, назву якої він не знає, але вказував на слідчому експерименті. З якою метою ОСОБА_11 вирощував таку кількість конопель, йому не відомо.

Про вирощування конопель на території домоволодіння АДРЕСА_2 була обізнана його баба ОСОБА_26 .

Приблизно 18-19 вересня 2021 року він з ОСОБА_11 зрізали коноплі, які росли у нього вдома в с. Радивонівка на території домоволодіння АДРЕСА_2 , а також у ОСОБА_11 в АДРЕСА_3 , де мешкала раніше знайома ОСОБА_21 , з якою про зберігання «травки» на фермі домовився ОСОБА_11 .

Через 3-4 дні вони приїхали до ОСОБА_21 за коноплями, але виявилось, що частина їх відсутня. ОСОБА_21 не зізналась ОСОБА_11 , де поділась частина конопель, ОСОБА_11 двічі кулаками вдарив її у грудну клітину, вони посадили її в автомобіль «Таврія» червоного кольору і одразу повезли на дачу ОСОБА_11 в смт. Якимівка. Там ОСОБА_21 розповіла, що частину конопель забрав її чоловік ОСОБА_28 .

ОСОБА_11 сказав, що налякає ОСОБА_21 задля того, щоб вона зізналася у тому, де зберігається частина вкрадених нею конопель. З цією метою він з ОСОБА_11 на автомобілі «Таврія» відвезли її у лісосмугу біля с. Данило-Іванівка, Мелітопольського району. Там, за вказівкою ОСОБА_11 він тримав ОСОБА_21 за руки біля дерева, а ОСОБА_11 примотав її скотчем до дерева. За вказівкою ОСОБА_11 він лопатою копав яму, а ОСОБА_11 руками по тулубу бив ОСОБА_21 , випитуючи про місцезнаходження конопель. Скільки саме ударів і в які саме частини тулубу наніс ОСОБА_11 руками, він не бачив через темну пору доби.

В результаті ОСОБА_21 розповіла, у якому саме місці на фермі зберігаються коноплі, і вони перевезли її у іншу лісосмугу, ближче до ферми. ОСОБА_11 поясом від халату прив`язав ОСОБА_21 до дерева, а він поїхав на ферму, де у вказаному ОСОБА_21 місці знайшов бутель з коноплями, але їх все одно було недостатньо. Він повернувся до лісосмуги і сказав про це ОСОБА_11 .

За вказівкою ОСОБА_11 він з автомобіля дістав дерев`яну биту, якою ОСОБА_11 наніс приблизно 5 ударів ОСОБА_21 по тулубу, бив приблизно по ребрам з обох сторін. Він не вживав заходів, щоб зупинити ОСОБА_11 . Більше того, за вказівкою ОСОБА_11 він цією ж битою також наніс декілька ударів по тулубу ОСОБА_21 . Удари він наносив по ребрах з обох боків тулубу, їх було більше п`яти, але їх максимальну кількість він не пам`ятає.

ОСОБА_21 зойкнула, її голова різко схилилась до грудей і вона перестала подавати ознаки життя. Він мацав її за шию та зап`ясток, але пульсу не було. За вказівкою ОСОБА_11 він притримував труп ОСОБА_21 за ноги, а ОСОБА_11 відв`язав його від дерева.

Разом вони завантажили труп у багажник автомобіля і поїхали до нього додому за адресою: АДРЕСА_2 , де він взяв дві цеглини і мотузку. Потім вони привезли труп ОСОБА_21 на узбережжя річки між с. Радивонівка і с. Ленінське (нині с. Мирне) Мелітопольського району, прив`язали мотузками цеглини до ніг та грудей ОСОБА_21 і у такому вигляді втопили труп у річці.

Після цього вбивства, приблизно в останній день вересня 2021 року, він з ОСОБА_11 виїхали у м. Запоріжжя, де переховувалися, оскільки ОСОБА_11 розшукував чоловік ОСОБА_21 зі своїми знайомими.

Одразу, протягом приблизно одного місяця, вони разом мешкали на дачі сестри ОСОБА_11 . Потім ОСОБА_11 переїхав на орендовану квартиру по АДРЕСА_5 , де мешкав із ОСОБА_33 , а він залишився на дачі, але періодично бував у ОСОБА_11 в квартирі.

Двічі чоловік ОСОБА_21 телефонував ОСОБА_11 , запитував про те, де перебуває ОСОБА_21 , ОСОБА_11 відповідав, що йому це невідомо, після цього взагалі припинив відповідати на дзвінки

ОСОБА_34 розповів йому про те, що викрав біля магазину «АТБ» у смт. Якимівка хлопчика ОСОБА_25 , вбив його і забетонував труп у підвалі літньої кухні на території його домоволодіння АДРЕСА_2 . Про обставини викрадення і вбивства ОСОБА_19 . ОСОБА_11 не розповідав, тільки сказав, що зі слів ОСОБА_33 ОСОБА_19 підкинув за місцем проживання ОСОБА_11 закладку з наркотичним засобом, а також слідкував за ним, що і стало причиною вбивства. ОСОБА_19 він знав, йому на вигляд було приблизно 8-9 років, той мешкав з матір`ю ОСОБА_35 , малолітнім братом і вітчимом. Востаннє він бачив ОСОБА_25 на початку літа 2021 року біля універмагу в смт. Якимівка.

Перед Новим 2022 роком, приблизно 27 грудня 2021 року, він приїхав у с. Радивонівку, перевірив підвал своєї літньої кухні, постукуючи лопатою через ґрунт підлоги, виявив, що у ґрунті, на глибині приблизно 20 см, дійсно наявна бетонна брила, але її він не відкопував. Після цього він відвідав свою колишню дівчину ОСОБА_36 і її матір ОСОБА_37 , яким розповів про те, що ОСОБА_11 вбив малолітнього ОСОБА_19 та поховав його труп у підвалі літньої кухні його домоволодіння в с. Радивонівка, а також про те, що вони разом вбили ОСОБА_21 і втопили її труп у річці. Це він зробив на той випадок, якщо ОСОБА_11 виконає свої погрози і його вб`є, щоб вони могли повідомити до правоохоронних органів про вбивства. З ОСОБА_38 і його бабою ОСОБА_26 у нього були нормальні відносини, підстав обмовляти його у них не було, з якої причини вони надали показання про те, що він приймав участь у викраденні ОСОБА_19 , утримуванні його у підвалі, переховуванні його трупу, йому не відомо.

Під час проведення слідчого експерименту він обмовив себе у викраденні, незаконному позбавленні волі ОСОБА_19 і приховуванні його трупу під тиском працівників поліції, які його затримали. Мотиви таких дій поліції йому не зрозумілі. Обставини вчинення злочину відносно ОСОБА_19 йому розповіли працівники поліції, на слідчому експерименті він їх лише відтворив під їх тиском. ОСОБА_11 у серпні-вересні 2021 року декілька днів проживав на території домоволодіння АДРЕСА_2 , коли він мешкав у своєї матері ОСОБА_39 по АДРЕСА_6 у цьому ж селі, мав доступ до гаражу, літньої кухні, підвалу, тому міг забетонувати та закопати труп ОСОБА_19 у підвалі літньої кухні. Вважає, що ОСОБА_11 вбив ОСОБА_19 , оскільки сам йому про це розповів та про місце поховання його трупу, де потім цей труп був виявлений поліцією.

На стадії досудового розслідування у відділенні поліції до нього застосовували методи фізичного і психологічного впливу, змушували давати неправдиві свідчення, внаслідок чого він надав неправдиві покази, оговоривши себе і ОСОБА_11 , приймав участь у слідчому експерименті під психологічним та фізичним тиском працівників правоохоронних органів. Повідомити про це адвокатові побоявся. З цього приводу неодноразово скаржився до правоохоронних органів та інших інстанцій.

Працівники поліції його навчили, про що він повинен розповідати і він слідував їх вказівкам. Звідки йому стало відомо про обставини, які він описував, але які на той момент не були відомі слідству, пояснити не може.

Незважаючи на позицію сторони захисту, винуватість ОСОБА_11 і ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих злочинів повністю підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів, досліджених у ході судового розгляду.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_40 (оперуповноважений СКП ВП №1) пояснив, що проводив заходи з розшуку малолітнього ОСОБА_19 . За інформацією від його родичів та місцевих мешканців ОСОБА_19 регулярно у вечірній час біля «АТБ-маркету» в смт. Якимівка займався жебрацтвом. При відпрацюванні камер зовнішнього відеоспостереження в межах смт. Якимівка він бачив на відеозаписі «АТБ-маркету», як ОСОБА_19 перебував у вечірній час 22 серпня 2021 року біля входу у магазин. Більше на жодних відеозаписах ОСОБА_19 не фігурував. Оскільки «АТБ-маркет» не надав йому копію відеозапису, інформацію з відеозапису він виклав у рапорті.;

В судовому засіданні свідок ОСОБА_41 пояснив, що працював у відділі поліції №1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області. 1 вересня 2021 року до відділу поліції пришла ОСОБА_42 , мати ОСОБА_19 , і написала заяву щодо втрати зв`язку з своїм сином. Вона не розуміла де знаходиться хлопчик. Перші дні пошуку слідчі проводили розшукові дії, оглядали місцевість смт. Якимівку, і найближчі лісонасадження. Зі слів людей надходила інформація, що малолітній ОСОБА_19 , спілкувався з ОСОБА_11 та ОСОБА_43 , колишнім співробітником поліції, який за інформацією отриманою оперативним шляхом, попросив ОСОБА_19 перевірити одну з адрес, де можливо знаходяться наркотичні рослини. Хлопчик інформацію про канабіс знайшов, повідомив ОСОБА_44 . Після чого ОСОБА_45 поїхав до ОСОБА_11 , дізнався що кущі коноплі його, і сказав щоб ОСОБА_11 йому заплатив, або він повідомляє поліцію. Після перевірки даної інформації, ОСОБА_45 все заперечував. В подальшому ОСОБА_11 був запрошений до відділу поліції для розмови. На питання чи знає він малолітнього ОСОБА_19 , повідомив що хлопчика знає, мешканець смт. Якимівка, неодноразово підвозив його на своєму автомобілі. Факт наркотиків заперечував. Також ОСОБА_11 , повідомив що бачив хлопчика в серпні 2021 року, біля магазину АТБ, ОСОБА_11 був з цивільною дружиною, купили хлопцю солодощі, та підвезли його до перехрестя біля будинку хлопця, висадили його на велосипеді і він поїхав по своїм справам. Після цього по ОСОБА_11 проводилися оперативно розшукові заходи, під час яких було встановлено його зв`язок з ОСОБА_12 в подальшому слідчі вийшли на зв`язок з дівчиною ОСОБА_12 . Юлією, яку запросили до відділу поліції для спілкування. В перший день спілкування, дівчина нічого про хлопчика не пояснила, але через декілька днів повернулася разом зі своєю матір`ю, і повідомила що ОСОБА_12 та ОСОБА_11 привезли додому по місцю мешкання ОСОБА_12 в селі Радивонівка малолітнього ОСОБА_19 , та утримували його у підвалі в подальшому його вбили та залили бетоном. Проведеним обшуком, після отриманої інформації, був знайдений малолітній ОСОБА_19 , в підвалі, залитим бетоном. Затримані ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були у місті Запоріжжя. Після затримання ОСОБА_12 повідомив, що є ще один труп жінки, яка вважається безвісти зниклою. Він розповів, що ця жінка жила в сусідньому селі на фермі. ОСОБА_11 , разом з ОСОБА_12 в серпні привезли їй на ферму декілька кущів коноплі, на зберігання. ОСОБА_21 за відсутності ОСОБА_11 позбирала верхівки цих наркотичних рослин, для вживання. За що потім ОСОБА_11 та ОСОБА_12 цю жінку катували, били, а потім втопили у річці.;

В судовому засіданні свідок ОСОБА_46 пояснив, що 1 вересня 2021 року, був заступником начальника слідчого відділення Відділі поліції №1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області. В провадженні їхнього відділу було зареєстровано кримінальне провадження за фактом зникнення малолітнього ОСОБА_19 , та жінки ОСОБА_21 . В січні 2022 року був затриманий ОСОБА_12 , який повідомив про вбивство малолітнього хлопчика та жінки.;

В судовому засіданні свідок ОСОБА_47 пояснив, що 1 вересня 2021 року був начальником відділу поліції №1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області. ОСОБА_11 знав давно, а ОСОБА_48 , до моменту вчинення кримінального правопорушення не знав. ОСОБА_11 неодноразово був засуджений. У житті нічим не займався, не працював, по інформації від людей, займався вирощуванням рослин наркотичного походження. В вересні були зареєстровані кримінальні провадження по безвісті зниклому хлопчику ОСОБА_19 та жінки ОСОБА_21 . За наявною інформацією, після проведення слідчо-оперативних дій, було виявлено, що до зникнення був причетний ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 ОСОБА_11 підгодовував малолітнього ОСОБА_19 , оскільки хлопчик був з неблагополучної сім`ї.;

В судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_49 пояснила, що ОСОБА_12 раніше був її хлопцем, з ОСОБА_11 вона знайома. Також вона знала і малолітнього ОСОБА_19 , який зник безвісти в 2021 році. Востаннє вона бачила його на початку серпня 2021 року на Центральному ринку в смт. Якимівка. Взимку 2021 року почалися дзвінки від ОСОБА_12 , хоча вони вже не зустрічалися. Він напросився у гості, але за умови, щоб ніхто не знав. Вперше він приїхав 19 грудня 2021 року та увечері розповів, що зниклого ОСОБА_19 наприкінці серпня 2021 року, у вечірній час, він з ОСОБА_11 біля магазину «АТБ» в смт. Якимівка затягли у автомобіль ОСОБА_11 червоного кольору, повезли додому до ОСОБА_12 на вул. Шевченка у с. Радивонівка, там посадили у підвал, де тримали приблизно тиждень, оскільки хлопець знав, що у дворі ОСОБА_12 вирощуються коноплі і вони боялись, що він комусь про це розповість. У тому будинку жили баба і дід ОСОБА_12 - Трюхіни, і баба ОСОБА_12 знала про викраденого хлопчика. Хлопчика годував ОСОБА_12 . Потім ОСОБА_12 не було і коли він повернувся, хлопчик був мертвий. ОСОБА_11 йому сказав, що від удару кулаком у селезінку хлопчик помер. Труп хлопчика чимось облили, щоб позбутися трупного запаху і забетонували у підвалі. Також зі слів ОСОБА_12 у жінки, яка була дружиною знайомого ОСОБА_11 , з яким він разом відбував покарання, вони не дорахувались своєї коноплі і ОСОБА_11 вирішив її провчити. З цією метою вони у другій половині вересня 2021 року вивезли її у ліс, там роздягнули, прив`язували до дерева. Її бив та мучив ОСОБА_11 , ОСОБА_12 йому допомагав роздягати, подавав мотузку, щоб прив`язати. Зі слів ОСОБА_12 жінку ОСОБА_11 сильно побив і її труп вони, прив`язавши каміння, втопили у річці поруч з с. Радивонівка. Все це вони робили на автомобілі ОСОБА_11 . ОСОБА_12 перебував у неї 1-2 дні та поїхав до ОСОБА_11 у Запоріжжя, де вони переховувалися від поліції. На Новий рік ОСОБА_12 теж приїздив і був у неї 5 днів. Про ці вбивства також він розповів її матері ОСОБА_50 . 05 січня 2022 року ОСОБА_12 поїхав у Запоріжжя і через декілька днів зателефонував, сказав, що розповів ОСОБА_11 про те, що повідомив їй обставини вбивства хлопця і жінки. Ще через декілька днів їй зателефонував вже ОСОБА_11 , почав чомусь вибачатися, але вона не зрозуміла, за що. Вже після 10 січня 2022 року до них приїхали працівники поліції і вони їм розповіли ті обставини, що повідомив ОСОБА_12 ;

В судовому засіданні в режимі відеоконференції свідок ОСОБА_37 пояснила, що за запрошенням її дочки ОСОБА_51 . Новий 2022-й рік з ними в смт. Якимівка зустрічав ОСОБА_12 , який після вживання алкоголю розповів, що він з ОСОБА_11 переховуються від поліції у Запоріжжі «на дачах», оскільки наприкінці серпня 2021 року вони зловили ОСОБА_19 (цього хлопця розшукували з вересня 2021 року), посадили його до належного ОСОБА_11 автомобіля червоного кольору, відвезли у с. Радивонівку, де тримали у підвалі за те, що хлопчик багато знав про їх коноплі. Потім ОСОБА_11 кудись відправив ОСОБА_12 , а коли той повернувся, хлопчик був побитий і мертвий. Труп вони чимось облили, щоб не відчувався трупний запах, залили у ямі бетоном. Також ОСОБА_12 розповів, що ОСОБА_11 з с. Новоданилівка вивіз жінку на прізвище ОСОБА_52 , яка зберігала на корівнику чи телятнику їх коноплі, за те, що вона вкрала невелику кількість цих конопель. За це ОСОБА_11 цю жінку покарав: вкрав, прив`язав до дерева, бив, а потім труп вони втопили у річці між селами Радивонівкою та Ленінським (нині с. Мирне). Приблизно у середині січня 2022 року до них приїхали працівники поліції, спитали про ОСОБА_12 , і вона їм розповіла про обставини вбивств, які вона чула від ОСОБА_12 .

В судовому засіданні свідок ОСОБА_53 , пояснила, що вона є власником квартири АДРЕСА_7 , приблизно наприкінці жовтня-на початку листопада 2021 року вона здала в оренду квартиру громадянам, які пред`явили паспорти на ім`я ОСОБА_54 та ОСОБА_55 . У квартирі після цього вона не бувала. У другій половині січня 2022 року по телефону від ОСОБА_56 дізналася, що ОСОБА_57 затримали за підозрою у вбивстві, у квартирі проводили обшук. Перед цими орендарями у квартирі мешкала дівчина, після виїзду якої вона прибирала квартиру, в ній жодних наркотичних засобів до поселення ОСОБА_57 і ОСОБА_56 не було.;

В судовому засіданні свідок ОСОБА_58 пояснив, що у вересні 2021 року проходив службу в ДСНС в пожежній частині в смт. Якимівка. Малолітній ОСОБА_19 приходив до них, співробітники давали йому гроші, підгодовували. Хлопчик був з малозабезпеченої родини, вів розгульний образ життя, міг не ночувати по декілька днів вдома. В останнє бачив хлопця у серпні 2021 року, коли був на добовому чергуванні, він був один, ОСОБА_19 , попросив у нього кошти на морозиво, та пішов до магазину. Особисто він не знайомий з обвинуваченими, але зі слів односельців ОСОБА_11 був бандитом, був судимий, займається продажем наркотиків.;

в судовому засіданні було відтворено відеозапис свідка ОСОБА_26 , де вона пояснила, що 26 серпня 2021 року вона повернулася із м. Житомира, онук показав їй, що у підвалі знаходиться дитина - хлопчик. Вона вимагала щоб дитину миттєво убрали. Мешкає вона разом з чоловіком ОСОБА_59 .

18 серпня 2021 року вона уїжджала до м. Житомира, оскільки невістка уїхала на курси до Туреччини по роботі, а вона сиділа з онукою.

26 серпня 2021 року вона повернулася додому з м. Житомира. Коли приїхала додому ОСОБА_60 був дома. Картушин ОСОБА_60 - це її онук. ОСОБА_61 буває інколи у неї. У неї за місцем проживання онук не знаходиться, він то одружується, то з друзями, то живе у когось.

Коли вона приїхала додому, ОСОБА_60 покликав її до літньої кухні і показав хлопчика. У літній кухні знаходиться підвал. Вона відразу вимагала щоб хлопчика не було, щоб вивезли, забирали. ОСОБА_61 пояснював їй, що цим хлопчиком керує ОСОБА_45 , хлопчик слідкує де у ОСОБА_62 посаджені кущі коноплі. Вони його спіймали, посадили до підвалу, щоб хлопчик нічого не міг розповісти. Вона сварилась, казала щоб ОСОБА_63 забирав хлопця до себе на «балкон», їй це не потрібно. Це їхні труднощі. ОСОБА_64 слідкував за ОСОБА_65 , а не за ОСОБА_66 . Їй ці проблеми не потрібні.

ОСОБА_63 та ОСОБА_67 пообіцяли їй, що вивезуть хлопця, та повідомили, що мати хлопця «гуляща» і «п`яниця», але це не їх справи, що він нікому не потрібний, і що живе у м. Мелітополі в інтернаті. Тоді вона сказала ОСОБА_68 та Картушину щоб вони вивезли хлопця до інтернату, він їй тут не потрібний. ОСОБА_64 був невеликий. ОСОБА_60 сказав, що вивезуть хлопця.

Про хлопчика її чоловік нічого не знав. Після того, як вона повернулася з м. Житомира, її чоловік хворів, вона вважала, що йому залишилося прожити дня три, він погано себе почував бо упав. До м. Житомиру вона поїхала по обіду, а чоловік упав у ввечері, і лежав, не підіймався, доки вона не приїхала. Потім вона почала за ним доглядати.

За своїм місцем проживання вона бачила ОСОБА_62 , їй повідомили, що його кличка «Череп». Зовнішнє ОСОБА_63 маленький, круглий, лисий, невеликого зросту приблизно 160 см., щільної статури, татуїровок на ньому не бачила.

ОСОБА_69 та ОСОБА_60 спілкуються на протязі року. Вона узнала про ОСОБА_70 взимку, коли вони разом з ОСОБА_66 привозили їй додому дрова на червоній машині, і вона у них купувала.

На прикінці лютого ОСОБА_60 розійшовся зі своєю дівчиною і ОСОБА_60 жив у ОСОБА_71 якогось у Новоданилівці.

Потім у червні ОСОБА_60 їх обдурив. Прийшов до них 14 червня попросився пожити. Вона сказала ОСОБА_72 , щоб він йшов до діда і запитував у нього, дід йому дозволив.

І вже через два дні ОСОБА_69 та ОСОБА_60 висадили п`ять кущів розсади за сараєм, між садом і сараєм.

Що ОСОБА_69 та ОСОБА_60 робили з хлопцем їй невідомо. Знає тільки, що хлопець перебував у підвалі.

Коли ОСОБА_60 з ними не жив, він спілкувався з ОСОБА_73 . Де знаходиться ОСОБА_74 їй невідомо. З ким ще спілкувався, їй невідомо. ОСОБА_60 нічого їй не розповідав.

ОСОБА_60 дзвонив їй, та казав, що він боїться ОСОБА_62 , зазначав, що ОСОБА_63 його вб`є. ОСОБА_75 не поламана нога у ОСОБА_62 , останній би його вбив.

ОСОБА_64 знаходився у підвалі до початку вересня. Вона запитувала у ОСОБА_62 та ОСОБА_76 , чому вони не везуть хлопця до інтернату.

Де подівся хлопчик, їй невідомо, повідомили, що начебто закопали хлопця у підвалі, оскільки він помер. Причини за яких помер хлопчик їй невідомі. Як закопували хлопця вона не бачила. Про це їй розповів ОСОБА_60 . Це було у вересні.

Вона сказала, як їй із цим жити, мабуть із розрахунку, що їй залишилося не довго жити.

Початий мішок цементу стояв на вулиці, вона його занесла у хату до зали, щоб він не відсирів. Вага мішка їй невідома.

На теперішній час їй невідомо чи знаходиться хлопчик у підвалі літньої кухні;

За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_77 , яка пояснила, що ОСОБА_11 її рідний брат. В жовтні 2021 році ОСОБА_11 приїхав разом з ОСОБА_12 до м. Запоріжжя. В м. Запоріжжя вони приїхали ремонтувати автомобіль, який належить їх матері. ОСОБА_11 повідомив свідку, що ОСОБА_12 розбирається в автомобілях і зможе його відремонтувати. Жили ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на дачі свідка, і там повинні були його ремонтувати. В листопаді вона приїхала на дачу, ОСОБА_12 там не побачила, спитала у ОСОБА_11 де він. На що він їй повідомив, що ОСОБА_12 поїхав до селища Якимівка. В грудні ОСОБА_78 повідомив їй, що зламав ногу і вона відвезла його в лікарню. Потім привезла його до дому, де мешкав ОСОБА_11 разом з його співмешканкою. ОСОБА_12 там не було, він знаходився в селищі Якимівка і повернувся тільки в січні місяці. На її думку, відносини між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були дружні, сварок між ними не було.;

За клопотанням сторони захисту в судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_79 , яка пояснила, що є матір`ю обвинуваченого ОСОБА_11 . У 2020 році вона переїхала до міста Запоріжжя у лікарню, і залишилася жити. З ОСОБА_11 підтримувала зв`язок телефоном. Коли ОСОБА_11 приїздив до м. Запоріжжя тоді і заїжджав до неї. Влітку 2021 року приїздив до неї разом зі своєю співмешканкою, яка знаходилася у місті Запоріжжі разом зі своєю дитиною у лікарні. В той же час, вона повідомила ОСОБА_11 , що має поламаний автомобіль, який він міг полагодити. На що ОСОБА_11 відповів, що можна це зробити пізніше, порадитися з майстром. В літку вона не мала змоги додзвонитися до ОСОБА_11 і попросила свою сусідку подивитися чи стоїть його автомобіль на місці. Сусідка повідомила що, автомобіля не має, ОСОБА_11 , не бачила, а на автомобілі їздить молодий хлопець, на ім`я ОСОБА_60 . Потім ОСОБА_11 приїхав в місто Запоріжжя громадським транспортом вже разом з ОСОБА_12 . Вона запитала у ОСОБА_11 з ким він приїхав. На що ОСОБА_12 відповів, що він майстер, розбирається в автомобілях, працював в місті Мелітополь. Потім вони вирішили, що ремонтувати автомобіль будуть на дачі, яку орендує сестра ОСОБА_11 . Спочатку ОСОБА_11 та ОСОБА_12 жили на дачі у двох, а потім до ОСОБА_11 приїхала його співмешканка ОСОБА_80 , так як її донька перебуває у лікарні і їм потрібно переїздити винаймати квартиру біля лікарні. В грудні місяці ОСОБА_12 поїхав до селища Якимівка. На початку січня ОСОБА_11 попросив у неї гроші у борг, на що вона відмовила йому. Потім вона вже від своєї доньки дізналася, що ОСОБА_11 , з ОСОБА_12 посварилися.

Оцінюючи покази свідків ОСОБА_81 , ОСОБА_77 , ОСОБА_82 та ОСОБА_53 , коллегією суддів такі до уваги не беруться, оскільки жодному із допитаних цих свідків про обставини справи нічого не відомо, свідками скоєння ОСОБА_11 та ОСОБА_12 злочинів, висунутих державним обвинуваченням вони не були, отже, їхні покази не мають значення для даного кримінального провадження, оскільки не підтверджують та не спростовують обставин, які підлягають доказуванню.

Крім показань свідків винуватість ОСОБА_11 і ОСОБА_12 підтверджується сукупністю досліджених судом письмових доказів, а саме:

протоколом від 27 вересня 2021 року огляду місця події - території ферми біля с. Новоданилівка, Якимівської ОТГ, Мелітопольського району, Запорізької області, де мешкала потерпіла ОСОБА_21 до зникнення, з фото таблицею до нього. В ході зазначеного огляду були вилучені зубна щітка ОСОБА_21 та мобільний телефон, будь-яких наркотичних засобів виявлено не було;

висновком судово-біологічної експертизи за експертною спеціальністю «Молекулярно-генетичні дослідження» від 08 грудня 2021 року №СЕ-19/108-21/12669-БД, відповідно до якого ОСОБА_83 (біологічний батько ОСОБА_21 ) може бути біологічним батьком особи, домінуючі генетичні ознаки клітин з ядрами якої виявлені на зубній щітці, вилученій під час огляду місця події - території ферми біля с. Новоданилівка, Якимівської ОТГ, Мелітопольського району, Запорізької області;

протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_12 від 18 січня 2022 року з відеозаписом даної слідчої дії яке було відтворено безпосередньо в судовому засіданні та фото таблицею до нього, вказана дія тривала з 18 січня 2022 року о 14.47 години - 19 січня 2022 року до 17.40 години. Перед початком слідчого експерименту у підозрюваного з`ясовано, що йому зрозумілі його права та обов`язки, підозрюваний бажає давати покази під час слідчої дії російською мовою, надання послуг перекладача не потребує. За станом здоров`я підозрюваний може та готовий приймати участь у слідчому експерименті.

Підозрюваний ОСОБА_12 пояснив, що він з ОСОБА_11 , на автомобілі марки «ЗАЗ-Таврія» прибули до супермаркету «АТБ» в смт. Якимівка, Мелітопольського району, Запорізької області. Там вони побачили хлопця на ім`я ОСОБА_84 . ОСОБА_11 покликав його до себе. Як зазначив підозрюваний, ОСОБА_11 дізнався про те, що цій дитині відома інформація про те, де «стоять» кущі наркотиків, які він посадив. Дізнався про це ОСОБА_11 через свою дружину, а дружина через подругу.

Як зазначив підозрюваний, посадили вони дитину на заднє сидіння автомобіля, через водійські двері, через ОСОБА_11 . Останній сидів за кермом автомобіля. Далі вони поїхали у бік вулиці Толбухіна в смт. Якимівка, Мелітопольського району, Запорізької області та зупинилися у кінці зазначеної вулиці, на перехресті. Там ОСОБА_11 почав задавати питання хлопцю про те, що та від кого йому відомо. ОСОБА_85 мовчав. Тоді ОСОБА_11 розвернувся та почав наносити йому тілесні ушкодження в області обличчя та тулубу, проте хлопець знову нічого не сказав. ОСОБА_11 знову побив хлопця і той повідомив, куди треба їхати, щоб вказати на місцеперебування «травки» сторонніх людей. Як зазначив ОСОБА_12 , дитина злякалася ОСОБА_11 та повідомляв про місця перебування «травки», які не відповідають дійсності. Проїздили вони по вказаним хлопцем місцями, «травки» там не було, однак дитина вказала на місця, де росла «травка» ОСОБА_11 . Отже дитина знала місця, де росли кущі наркотиків ОСОБА_11 , тобто його слова підтвердилися. Потім ОСОБА_11 хотів дізнатися більше, він хотів знати за ким ще слідкував хлопець, що йому ще відомо і вони поїхали за смт. Якимівка, як їхати на «дослідницьку». Вони від`їхали та стали та «пустирі». Як зазначив ОСОБА_12 , він сидів з хлопцем ззаду автомобіля. ОСОБА_11 розвернувся та наніс кілька ударів в область тулубу. Далі він відкрив двері автомобіля, відкинув водійське сидіння та почав витягувати хлопця за ногу з салону автомобіля. Дитина чинила супротив і ОСОБА_11 попросив ОСОБА_12 допомогти витягнути хлопця. ОСОБА_12 допоміг ОСОБА_11 витягнути дитину з салону автомобіля і той почав його бити. Хлопець нічого не розповідав і ОСОБА_11 відчинив багажник автомобіля та дістав біту. Далі ОСОБА_11 почав наносити удари битою в область тулубу, живота та ніг дитини і хлопець розповів, що в його вітчима також «травка стоїть» та вказав де саме. Тоді вони поїхали за місцем, яке вказав хлопець і побачили, що там є кущ «трави». Побачивши кущ «трави», вони його не зривали. Далі ОСОБА_11 знову почав розпитувати хлопця про те, що тому відомо про нього та за ким він ще слідкував. ОСОБА_85 розповів ОСОБА_11 на кого він «працює», розповів про ОСОБА_86 , який заставляє його ходити та дивитись за людьми, які вирощують «травку» чи ще чимось таким займаються, тобто ОСОБА_84 повідомляв ОСОБА_87 «вигідну інформацію», а той у свою чергу нібито передавав цю інформацію до органів поліції. Вказані слова хлопця заспокоїли ОСОБА_11 та вони поїхали у бік села Радивонівка, Мелітопольського району, Запорізької області, через вокзал. Вони проїхали по місцям, про які розказував хлопець, дивилися на них і там не було «трави» і ОСОБА_11 це обурювало. Він постійно бив хлопця, поки ОСОБА_12 ходив та перевіряв місця, на які вказувала дитина. Далі вони поїхали у бік села Радивонівка, по полям, через вокзал, під мостом. Виїхали в районі пам`ятника оленю, на автозаправній станції, на кирилівську трасу і далі їхали по полям радивонівським. Потім ОСОБА_11 зупинився, йому щось у голову «стукнуло», він хотів ще якусь інформацію дізнатися у хлопця. Він знову витягнув дитину з салону автомобіля та почав бити його ногою в область живота. ОСОБА_11 два чи три рази вдарив хлопця у живіт ногою і один раз ногою по голові. Від вказаних ударів хлопець розгубився, як зрозумів ОСОБА_12 , дитина втратила свідомість. Далі ОСОБА_12 разом з ОСОБА_11 підняли хлопця та посадили в автомобіль. ОСОБА_12 дав хлопцю цигарку закурити і він почав приходити до тями, розуміти що з ним відбувається. Хлопець випалив цигарку та вони поїхали далі за місцем мешкання ОСОБА_12 по АДРЕСА_2 . Коли вони прибули за місцем мешкання ОСОБА_12 , ОСОБА_11 ще розпитував у хлопця на протязі половини ночі про те, що йому відомо. Хлопець розповів, що уся інформація в нього записана в блокноті, який знаходиться у ОСОБА_86 вдома, де він нібито знаходився та проживав. Хлопець розповів, що все це він робив задля отримання «вигідної» інформації, щоб ОСОБА_88 не бив його та не знущався над ним. Хлопець зазначив, що ОСОБА_88 садив його до вольєру, знущався над ним, а його матір була із цим згодна.

Далі, ОСОБА_11 сказав йому посадити хлопця у підвал. Він посадив хлопця у підвал та поклав туди матрац. На протязі двох тижнів він годував хлопця та давав йому цигарки, оскільки хлопець палив, все було добре. Зазначив, що саме ОСОБА_11 сказав йому посадили хлопця у підвал, щоб той не пішов та нічого не розповів ОСОБА_87 , про все що йому відомо. Підвал, знаходиться в нього вдома, за місцем прописки, по АДРЕСА_2 , під літньою кухнею.

Вказані події відбувались перед днем його народження, приблизно 10 вересня 2021 року. Це приблизна дата, точно він не пам`ятає. Потім кожного дня ОСОБА_11 приїздив та розпитував хлопця про те, що йому ще відомо, за ким він дивився та за ким стежив. Підозрюваний підтвердив, що дійсно описані ним події відбувалися на початку вересня 2021 року, проте точну дату він згадати не може. На день його народження - ІНФОРМАЦІЯ_6 , хлопець знаходився у підвалі, а померла дитина у кінці вересня 2021 року, коли він приїхав з смт. Якимівка, відчинив підвал, хлопець вже лежав мертвий. Дитина перебувала у підвалі більше двох тижнів. Також повідомив, що в підвалі хлопця ніхто не бив, при наймі за його присутності. ОСОБА_11 у підвал не спускався, оскільки він прибрав звідти драбину.

Він може показати місця, які вони відвідували разом із хлопцем у день зникнення останнього, місця, де наносилися тілесні ушкодження хлопцю до того, як його помістили до підвалу, та зазначив, що ці місця знаходяться в смт. Якимівка, Мелітопольського району Запорізької області. Вони їздили по вулиці Толбухіна, Щорса, по іншим місцям, які він вказав, проте назву вулиць не знає. Він пам`ятає місця, де хлопцю наносилися тілесні ушкодження. Тілесні ушкодження хлопцю наносив тільки ОСОБА_11 , він особисто не наносив дитині тілесні ушкодження. Уточнив, що коли виштовхував з автомобіля, він його не бив, тільки виштовхнув, оскільки ОСОБА_11 сказав так зробити.

Спочатку ОСОБА_11 бив хлопця кулаками в область голови та тулубу, розвернувшись на сидінні автомобіля. Усього ОСОБА_11 наніс хлопцю більше 20 (двадцяти) ударів, може навіть і більше, може 30 (тридцять). Коли вони їхали в село Радивонівка, ОСОБА_11 почав бити хлопця ногами. Також він бив його битою, приблизно 5-6 (п`ять-шість) разів по ногах та тулубу.

Він може продемонструвати на манекені людини удари, які удари ОСОБА_11 наносив хлопцю. Коли витягував хлопця з машини, ОСОБА_11 відчинив двері, пішов узяв біту, «відкинув» сидіння та за одну ногу почав витягували хлопця з машини, а іншою почав бити битою, а саме торцевою частиною біти. Так він наніс хлопцю більше 5 (п`яти) ударів торцевою частиною біти. Зазначив, що він тоді не бачив, по яких саме частинах тіла ОСОБА_11 бив хлопця, удари приходилися в район сонячного сплетіння та живота потерпілого, ударів по голові у той момент він не бачив.

Коли дізнався про те, що хлопець помер, він зателефонував ОСОБА_11 . Останній приїхав та сказав, що будуть закопувати тіло у підвалі. ОСОБА_11 поцікавився, чи є у нього цемент та коли дізнався про відсутність, вони поїхали та придбали цемент у магазині в селі Радивонівка. Цей магазин має назву «№67», він будівельний та продовольчий. Придбали мішок цементу, повернулися до нього додому. Він викопав яму, так йому сказав зробити ОСОБА_11 , оскільки ОСОБА_11 не може копати, він не міг злізти в підвал, де був труп хлопця. Він викопав яму, розмірами 1 метр на 0,5 метра, глибиною приблизно до поясу. Далі ОСОБА_11 замішував цемент, а він заливав цей цемент. Потім, вони помістили труп хлопця у спальний мішок, в якому він знаходився та залили його цементом. Коли цемент висох, він засипав його піском, вірніше глиною, яка там знаходилася у підвалі. Це все відбувалося на протязі дня. Ввечері, він вже засипав цемент глиною.

Про вказані події ніхто не знав. Потім, він про все розповів бабусі - коли ОСОБА_11 почав чинити замах на його вбивство. Також розповів про все своїй дівчині на Новий рік - 2022 рік, оскільки ОСОБА_11 його трохи не вбив. Зазначив, що його врятувало те, що у ОСОБА_11 поламана нога.

ОСОБА_11 сказав йому порізати велосипед на мілкі частини та викинути у річку біля села Радивонівка, а речі хлопця - одяг, він відніс до покинутого двору навпроти та викинув під сміттям. Вказаний одяг повинен знаходитися саме в вказаному місці. Одяг з хлопця, знімав саме він, ОСОБА_11 сказав роздягнути хлопця повністю. Це відбувалося, коли хлопець вже помер, перед тим як його закопати. Хлопець був одягнений у шорти-бриджі рожевого кольору, кросівки «в сіточку» та футболку синього кольору. Вказані речі були поміщені у полімерний пакет синього кольору з написом «BMW» та викинуті у домі навпроти, вказане місце він зможе вказати.

Велосипед хлопця був червоного кольору, вірніше рожевого кольору, маленький, двоколісний, підлітковий велосипед. Частини розрізаного велосипеда ОСОБА_11 сказав розкидати по річці. Він розрізав велосипед більш ніж на 10 (десять) частин та розкидав їх практично на відстані приблизно 10-15 метрів. Вказане місце вказати зможе. Велосипед він розрізав за допомогою «болгарки», яка на теперішній час перебуває у його знайомого, якому давав користуватися і цей знайомий її зламав. Знайомий повинен відремонтувати «болгарку» та повернути. Цього знайомого звуть ОСОБА_89 , він також мешкає в селі Радивонівка, Мелітопольського району, Запорізької області, по вулиці Чапаєва, номер його будинку він не пам`ятає.

Також ОСОБА_12 повідомив, що усю цю «травку» вони з ОСОБА_11 перевезли до дівчини у селі Новоданилівка, Мелітопольського району, Запорізької області на ім`я ОСОБА_90 . В неї вони заховали цю «травку» у голуб`ятник, як наказала дівчина. Цей голуб`ятник знаходиться на фермі і «травку» вони поклали саме до нього, оскільки, ОСОБА_11 сказав йому, що до нього додому повинні були приїхати працівники поліції з обшуком. «Травку» вони привезли до ОСОБА_91 приблизно 19-20 числа, у кінці вересня 2021 року. У жовтні 2021 року, напередодні дня міста Мелітополя. Розмістили у тому місці, де сказала ОСОБА_52 - у голуб`ятнику. Було 2,5 мішка «травки» - наркотиків, якщо правильно казати. Поїхали. Потім приїхали 24 числа до ОСОБА_91 щоб забрати цю «травку». Побачили, що «травки» не вистачає. Він повідомив ОСОБА_11 , що «травки» на вистачає. ОСОБА_11 це обурило, він спитав у ОСОБА_92 , де «травка». Вона нічого не відповідала та ОСОБА_11 наніс їй в область грудей удар, потім другий удар. Вона пішла до кімнати та показала ОСОБА_11 місце, де лежить «травка», проте там була не та кількість, яка зникла з голуб`ятника. Поки він знаходився на тій фермі, ОСОБА_93 попросила поїхати та узяти пива та цигарок.

Також зазначив, що ОСОБА_93 - це ОСОБА_52 , він назвав її ОСОБА_94 помилково. Поїхали ОСОБА_11 та ОСОБА_95 в магазин в селі Новоданилівка Мелітопольського району Запорізької області та повернулися з пивом та цигарками. Узяли вони приблизно 5 (п`ять) літрів пива «Zibert» по 2,5 літри, пачку тонких цигарок «Ultra» та у файлику цигарки. Потім ОСОБА_11 почав розпитувати у ОСОБА_21 про те, де «травка». ОСОБА_11 наказав йому збирати «травку», яка знаходилася в голуб`ятнику. Він зібрав та помістив її в автомобіль. ОСОБА_11 наказав ОСОБА_96 збирати речі, щоб вона вдягнулася у чисті речі, щоб вони поїхали в смт. Якимівка, Мелітопольського району, Запорізької області з тією «травкою» та ОСОБА_97 «Травку» вони планували вивантажити вдома, а зі ОСОБА_21 далі продовжувати бесіду, щоб дізнатися, де поділася решта «травки».

Звідти вони поїхали на дачу ОСОБА_11 , це місце він зможе вказати. На дачі ОСОБА_11 знову почав наносити ОСОБА_21 тілесні ушкодження, коли вони зайшли до літньої кухні. В літній кухні є куток, там стоїть стіл. Там ОСОБА_11 почав наносити ОСОБА_21 удари. Вірніше там він посадив її за стіл, почав розпитувати. ОСОБА_21 нічого не відповідала і ОСОБА_11 почав їй наносити удари. Коли ОСОБА_21 сказала, що їй нічого не відомо, ОСОБА_11 це обурювало. Далі, прийшов ОСОБА_98 . ОСОБА_11 вибіг на вулицю та вигнав його. ОСОБА_99 - це знайомий ОСОБА_11 , він приходив для того, щоб «уколотися», ОСОБА_99 не бачив ОСОБА_21 . Він у той час знаходився разом з ОСОБА_21 в літній кухні. Далі ОСОБА_99 пішов, а ОСОБА_11 сказав, щоб ОСОБА_21 сідала в машину, вірніше він сказав йому залишатися із ОСОБА_21 в літній кухні, поки він відвезе до себе додому «травку», помістить її у підвал, а потім повернеться і вони далі будуть розбиратися, що робити зі ОСОБА_21 . Він сидів та чекав на ОСОБА_11 .

ОСОБА_11 повернувся, заїхав на машині у двір та наказав ОСОБА_21 та йому сідати в машину. Вони сіли в машину, під`їхали до цілодобового магазину «Лимончик», узяли 1 літр пива, цигарок та поїхали у бік залізничного вокзалу смт. Якимівка - до посадки, де ОСОБА_11 попросив його вийти з машини разом із ОСОБА_21 . Далі він узяв «канат» від халату - пояс халата ОСОБА_21 щоб примотати її до дерева. Він повідомив ОСОБА_11 , що самостійно не зможе цього зробити і ОСОБА_11 йому допоміг. Так вони примотали ОСОБА_21 за руки до дерева. Потерпіла при цьому не чинила опір. Після того, як вони примотали ОСОБА_21 до дерева, ОСОБА_11 почав в неї розпитувати про місцезнаходження «травки», казав, якщо вона скаже, її ніхто вбивати не буде. ОСОБА_21 нічого не сказала і ОСОБА_11 почав наносити їй удари в область живота. Потім ОСОБА_11 наказав йому принести з багажника автомобіля биту. Далі ОСОБА_11 почав бити ОСОБА_21 битою. Під час нанесення ударів ОСОБА_11 захопився, що навіть не питав в неї про те, де «травка». Від вказаних ударів битою ОСОБА_21 померла. ОСОБА_11 наніс ОСОБА_21 більше 30 (тридцяти) ударів битою. Від отриманих ударів ОСОБА_21 втрачала свідомість. ОСОБА_11 сказав йому, щоб він узяв з багажника автомобіля п`ятилітрову баклажку з водою та поливав потерпілій на голову. Він саме так і робив, ОСОБА_21 приходила до тями, ОСОБА_11 продовжував її бити, розпитував про місцезнаходження «травки». Так відбувалося 1-2 рази, а далі все. Потім вони зняли ОСОБА_21 з дерева. Він перевірив у потерпілої пульс, пульсу вже не було. На вимогу ОСОБА_11 вони помістили труп в багажник. На його запитання до ОСОБА_11 про те, що тепер робити, ОСОБА_11 запевнив його, що не потрібно хвилюватися, їм не звикати.

Далі, як зазначив ОСОБА_12 , вони попрямували за місцем його мешкання - до села Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області. Після прибуття, ОСОБА_11 наказав йому знайти канат та два шлакоблоки. Він відшукав вдома тюковочний канат та два шлакоблоки. Далі, вони відвезли труп ОСОБА_21 до радивонівської річки, неподалік від того місця, де він викинув велосипед хлопчика. Там вони занесли труп ОСОБА_21 у воду і там вона лежить. Мотузки та шлакоблок потрібні були для того, щоб труп не сплив. Зазначив, що він зможе вказати зазначене ним місце.

Речі потерпілої, як зазначив ОСОБА_12 , він спалив. Йому сказав так зробити ОСОБА_11 . Після того, як вони помістили труп у воду, вони зібрали речі, приїхали за місцем мешкання ОСОБА_12 і, в городі спалили речі. Труп ОСОБА_21 вони поміщали у воду без одягу. Усі місця ОСОБА_12 вказати зможе. Особисто він ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_21 не наносив, їх наносив тільки ОСОБА_11 .

Далі підозрюваному було запропоновано вказати місце, де вони з ОСОБА_11 посадили хлопчика до автомобіля. ОСОБА_12 погодився та повідомив, що потрібно слідувати до центру смт. Якимівка, за місцем розташування супермаркету «АТБ-маркет». На ділянці розташування супермаркету «АТБ-маркет» ОСОБА_12 вказав на місце де вони зупинилися на автомобілі та в подальшому хлопець сів до них в машину. ОСОБА_11 помістив велосипед хлопця в багажник автомобіля і вони попрямували у бік вулиці Толбухіна в смт Якимівка Мелітопольського району Запорізької області.

ОСОБА_12 вказав, що вони прибули до супермаркету для того, щоб придбати цигарки та шоколадки «Сливки-ленивки», які потрібні були ОСОБА_11 для вживання. Саме у той час, коли вони сиділи та палили в машині, до них під`їхав хлопчик на велосипеді. До цього він купував хлопчику цукерки, шоколадки. Побачивши його хлопчик підійшов до нього та попрохав цигарку. Хлопчика він знає, прізвище його він не пам`ятає, це місцевий хлопчик на ім`я ОСОБА_84 , він його постійно бачив в смт. Якимівка, хлопчику приблизно 10-11 років. Місце, де вони забрали хлопчика знаходиться біля супермаркету «АТБ-маркет», у центрі смт. Якимівка.

Підозрюваний ОСОБА_12 пояснив, що до вказаного супермаркету «АТБ-маркет» вони під`їхали з ОСОБА_11 на автомобілі останнього марки «ЗАЗ-Таврія». Зупинилися вони навпроти входу до супермаркету, саме на тому місці, де на момент проведення слідчого експерименту припарковано позашляховик марки «Hyundai», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Підозрюваний ОСОБА_12 вказав, що коли саме відбувалися зазначені ним події він не пам`ятає. З урахуванням того, що кримінальне провадження за фактом безвісного зникнення малолітнього ОСОБА_19 розпочате 01 вересня 2021 року, вказані події відбувалися 01 вересня 2021 року, проте пізніше ОСОБА_12 зазначив, що події відбувалися 31 серпня 2021 року, однак він не впевнений. До супермаркету «АТБ-маркет» вони з ОСОБА_11 прибули приблизно о 21 год. 00 хв., на вулиці було темно. Біля супермаркету знаходилася молодь. На автомобілі тоді приїхав він з ОСОБА_11 , а також дружина останнього, її прізвище - ОСОБА_100 , проте, це не точно. Про неї, він раніше нічого не розповідав. Юлія - це співмешканка ОСОБА_11 , мешкають вони у квартирі в смт. Якимівка, точну адресу назвати не зміг.

До супермаркету «АТБ-маркет» вони прибули для того, щоб придбати цигарок та цукерок «Сливки-Ленивки». Хлопчик тоді самостійно підійшов до них та попросив цигарку. На той час він вже знав про наміри ОСОБА_11 , розумів, що саме він буде робити. Хлопець був на червоному велосипеді. ОСОБА_11 попросив дитину сісти в автомобіль. Хлопець самостійно сів в автомобіль, на заднє сидіння, де перебував ОСОБА_12 . Юлія сиділа на передньому пасажирському сидінні. ОСОБА_11 сидів за водійському сидінні - за кермом. ОСОБА_11 поклав дитячий велосипед до багажнику автомобіля і дитина це бачила. Далі, як зазначив ОСОБА_12 , вони посиділи в машині, покурили. Тим часом дружина ОСОБА_11 пішла та придбала хлопчику сосиску в тісті. Дружина ОСОБА_11 взагалі не знала про те, що відбувалося, як і він сам, вона не здогадувалася, що таке відбудеться. Хлопчика нагодували, він із ними покурив і потім ОСОБА_11 почав цікавитися у хлопчика, звідки і що йому відомо. Хлопець спочатку нічого не говорив, поки вони не від`їхали від супермаркету «АТБ-маркет» у бік універмагу по вулиці Молодих Патріотів в смт. Якимівка, Мелітопольського району, Запорізької області. ОСОБА_11 почав бесіду з хлопчиком, останній нічого йому не відповідав і тоді ОСОБА_11 розвернувся та вдарив хлопця два рази в голову кулаком. Це все відбувалося біля універмагу, біля супермаркету «АТБ-маркет» хлопця ніхто не бив, тут він з`їв сосиску в тісті та випалив цигарку.

Далі, як зазначив ОСОБА_12 , для того, щоб вказати місце, де ОСОБА_11 почав наносити удари хлопчику, необхідно проїхати по вулиці Молодих Патріотів в смт Якимівка, за перехрестя, в район універмагу, який знаходиться приблизно на відстані 500-600 метрів від супермаркету «АТБ-маркет».

Коли хлопчик сідав до автомобіля, біля супермаркету перебувала молодь, серед якої, наскільки він пам`ятає, був його знайомий на ім`я ОСОБА_101 , прізвище якого він не пам`ятає та не пам`ятає місце його мешкання. Вказаний ОСОБА_101 бачив, як хлопчик сідав до автомобіля.

Всі учасники та присутні, на автомобілях, від супермаркету «АТБ-маркет», розташованого за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, смт Якимівка, вулиця Молодих Патріотів, 1 прослідували у двір будинку №69 по вулиці Парковій в смт. Якимівка, Мелітопольського району, Запорізької області. Поряд із вказаним двором будинку простягається вулиця Молодих Патріотів.

Підозрюваний ОСОБА_12 пояснив, що під час їхнього слідування від супермаркету «АТБ-маркет», ОСОБА_84 сказав, що тут є «травка». Вони тоді заїхали саме у вказаний двір будинку та зупинилися на пустирі, де накатана ґрунтова дорога. При цьому ОСОБА_12 вказав рукою на ділянку місцевості, розташовану на відстані приблизно 20 метрів від кута будинку АДРЕСА_8 та зазначив, що саме у вказаному ним місці ОСОБА_11 зупинив автомобіль марки «ЗАЗ Таврія», передньою частиною у бік виїзду з подвір`я будинку. ОСОБА_84 тоді сказав, що за будинком АДРЕСА_8 , на пустирі, де лежать гілки дерев, знаходяться 4 (чотири) куща «травки». Він вийшов з машини через пасажирські двері та пішов перевірив слова хлопчика. Там нічого не було і він повернувся та повідомив про це ОСОБА_11 . Останнього це обурило, він повернувся та наніс два удари ОСОБА_102 в область голови та тулубу. Вказані два удари він бачив та зможе продемонструвати.

Для демонстрації механізму нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, під час слідчого експерименту використовувався аналогічний легковий автомобіль марки «ЗАЗ 1102», реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Підозрюваний ОСОБА_12 повідомив, що хлопчик сидів на задньому сидінні, за водійським сидінням автомобіля. Після того, як манекен було розміщено на задньому сидінні автомобіля марки «ЗАЗ 1102», реєстраційний номер НОМЕР_3 , у лівій його частині, позаду водійського сидіння, ОСОБА_12 підійшов до транспортного засобу з боку відчинених водійських дверей та повідомив, що ОСОБА_11 у той час сидів за кермом. Останній розвернувся та наніс удари потерпілому. Для демонстрації механізму нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_12 сів на водійське сидіння автомобіля, потім повернувся корпусом тіла у правий бік і, наблизивши ліву руку зібрану в кулак до манекена людини, продемонстрував нанесені ОСОБА_11 два бокові удари рукою в область голови потерпілого. Як зазначив ОСОБА_12 , в момент нанесення ударів, хлопчик знаходився ближче до водійського сидіння. Продемонстровані ОСОБА_12 удари були як по голові так і по тулубу потерпілого. Таких ударів було декілька. ОСОБА_11 бив саме так, як ОСОБА_12 демонструє під час слідчого експерименту. Далі, як зазначив ОСОБА_12 , ОСОБА_11 вийшов з машини, відкинув водійське сидіння та, перебуваючи біля автомобіля, кулаком лівою руки продовжив наносити удари потерпілому в область тулубу. Демонструючи механізм нанесення ударів, підозрюваний ОСОБА_103 вийшов з салону автомобіля, відкинув водійське сидіння та перебуваючи біля автомобіля в районі пройми водійських дверей, наблизив ліву руку зібрану у кулак до тулубу манекена людини. Таких ударів, як зазначив ОСОБА_12 було кілька раз по три. У той час ОСОБА_12 сидів збоку від потерпілого на задньому сидінні, дружина ОСОБА_11 сиділа на передньому пасажирському сидінні. Удари ОСОБА_11 наносив з нормальною силою, нібито бив дорослу людину. Хлопчик почав плакати та кричати від нанесених ударів. ОСОБА_11 у відповідь кричав, щоб потерпілий замовк, інакше він вб`є його.

ОСОБА_12 повідомив, що спочатку ОСОБА_11 двічі вдарив хлопця по голові, а потім по тулубу наніс більше трьох ударів. Далі ОСОБА_11 відчинив двері, вийшов з машини та сказав хлопцю, або він все розкаже, або він його вб`є. При цьому ОСОБА_11 наніс приблизно 5-6 ударів в область живота та голови. ОСОБА_12 у той час сидів збоку від потерпілого, як і дружина ОСОБА_11 , вони були у паніці.

Далі ОСОБА_84 повідомив, що він усе розкаже. ОСОБА_11 сів в автомобіль та вони попрямували на вулицю Толбухіна в смт. Якимівка, Мелітопольського району, Запорізької області. Потерпілий повідомив, що в його батька є «травка» і вони поїхали до батька ОСОБА_104 .

ОСОБА_12 повідомив, що від нанесених ударів, ОСОБА_84 свідомість не втрачав. З тілесних ушкоджень на тілі хлопця він бачив, що одне око «запливло». Слідів крові на хлопчику не було.

Далі, як зазначив ОСОБА_12 , необхідно слідувати на вулицю Толбухіна в смт. Якимівка Мелітопольського району Запорізької області, конкретніше місце він вкаже під час руху, саме там мешкає батько ОСОБА_104 .

Всі учасники та присутні, на автомобілях, від будинку АДРЕСА_8 прослідували до будинку АДРЕСА_9 .

Підозрюваний ОСОБА_12 пояснив, що на вказане місце вони прибули від будинку АДРЕСА_8 . Зупинивши автомобіль навпроти будинку АДРЕСА_9 , хлопець повідомив, що через три подвір`я, за перехрестям, мешкає його батько, який вирощує «травку». Поки вони - ОСОБА_84 , ОСОБА_11 та його дружина сиділи в автомобілі, він, за вказівкою ОСОБА_11 , попрямував на місце, вказане хлопцем подивитись, чи є там «травка». На вказаному місці він побачив один великий кущ «травки», про що повернувшись повідомив ОСОБА_11 останньому було замало вказаної інформації та вони поїхали далі. ОСОБА_84 повідомив, що в кінці вулиці також є передостанній будинок, де вирощують «травку». Як зазначив ОСОБА_12 , вони туди прослідували, проте там нічого не було і ОСОБА_11 далі проїхав у «ложбину», де відбувалися подальші події.

На пропозицію слідчого вказати місце, де ОСОБА_12 бачив великий кущ, підозрюваний попрямував по вулиці Толбухіна до перехрестя з вулицею Лікарняною та повернув праворуч. Далі ОСОБА_12 прослідував до третього від перехрестя будинку, розташованого по лівій стороні вулиці Лікарняної в смт Якимівка та повідомив, що біля вказаного будинку він побачив один великий кущ «травки», висотою приблизно 2 метри. Цей кущ ріс навпроти будинку батька ОСОБА_104 та про наявність вказаного куща він повідомив ОСОБА_11 .

Чи наносилися у вказаному місці тілесні ушкодження хлопчику, він повідомив, що йому не відомо, він цього не бачив, оскільки ходив дивитися на кущ «травки».

Всі учасники та присутні, на автомобілях, від будинку АДРЕСА_9 прослідували до останнього по лівій стороні будинку по АДРЕСА_3 .

ОСОБА_12 показав місце куди вони прибули, зі слів хлопчика, за останнім будинком також росте «травка». Він перевірив слова хлопчика, за будинком нічого не було. ОСОБА_11 сказав, що його це дратує і вони поїхали далі до пустиря в кінці вулиці, де знаходиться труба. ОСОБА_12 показав місце біля труби, де є «ложбина», в якій вони зупинилися та почали витаскувати хлопчика з машини та наносити йому удари битою. Біля останнього будинку по АДРЕСА_9 хлопчику удари не наносилися.

Всі учасники та присутні, на автомобілях, від останнього по лівій стороні будинку по АДРЕСА_3 прослідували на відстань приблизно 200-300 метрів у балку, де зупинилися біля вказаної підозрюваним металевої труби, за координатами геолокації 46.716996, 35.166510.

ОСОБА_12 показав місце, куди вони прибули від крайнього будинку по АДРЕСА_9 . Зазначив, що ОСОБА_11 був дуже обурений тим, що хлопчик «водив його за ніс». ОСОБА_11 відчинив водійські двері, вийшов з машини, відчинив багажний відсік, узяв звідти биту. Далі ОСОБА_12 , розмістивши манекен людини в салоні автомобіля марки «ЗАЗ 1102», реєстраційний номер НОМЕР_3 , на задньому сидінні ліворуч, узяв до рук рулон шпалер - макет бити, та утримуючи макет бити двома руками, продемонстрував механізм нанесення ОСОБА_11 ударів потерпілому, у той час коли хлопець перебував в салоні автомобіля. Утримуючи макет бити двома руками, ОСОБА_12 наблизив торцеву частину макету до тулубу манекена людини демонструючи тичкові удари по потерпілому в область живота. Таких ударів, як зазначив ОСОБА_12 , було приблизно 2 (два). Далі ОСОБА_11 узяв биту в праву руку, а лівою схопив потерпілого за ногу та почав витягувати з машини через водійські двері автомобіля. Хлопчик був у свідомості, він упирався, схопився руками за нього та просив його не відпускати. Кровотечі у потерпілого не було. Коли ОСОБА_11 тягнув хлопчика з машини, останній міцно тримався за нього, просив його не віддавати ОСОБА_11 і він, узявши за руки хлопця, допоміг ОСОБА_11 витягти потерпілого з машини.

Витягнувши манекен людини з салону автомобіля, ОСОБА_103 продемонстрував механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 битою. При цьому, утримуючи макет біти у правій руці, ОСОБА_12 наблизив робочу частину макету біти до тулубу та ніг манекена людини, імітуючи при цьому удари зверху вниз. Усі удари, як зазначив ОСОБА_12 , приходилися по тулубу та ногам хлопця. Потерпілий однією рукою тримався за стойку автомобіля, іншою рукою закривався від ударів битою. Потім ОСОБА_11 відтягнув потерпілого далі від автомобіля, на відстань приблизно 1-1,5 метри та продовжив бити битою по тулубу та по всіх інших частинах тіла. При цьому ОСОБА_12 демонстрував удари зверху вниз робочою частиною макета бити. Хлопчик у той час лежав на землі обличчям уверх. ОСОБА_11 казав ОСОБА_12 , щоб він тримав потерпілого за руки, щоб хлопчик не втік. ОСОБА_11 у той час бив його битою по ногах та по сідницях, коли ОСОБА_12 розвернув тіло потерпілого. При цьому ОСОБА_12 , узявши манекен людини за обидві руки, продемонстрував механізм, за яким він тримав потерпілого та перевертав на живіт, у той час, коли ОСОБА_11 наносив удари зверху вниз по ногах, сідницях та тулубу. Таких ударів було приблизно 5-6 (п`ять-шість). ОСОБА_11 тримав біту у правій руці. Від ударів хлопчик голосно кричав. Дружина ОСОБА_11 у той час сиділа в автомобілі та не виходила. Під час побиття хлопчик кричав про те, що він усе зрозумів і все розкаже і, далі, за вказівкою ОСОБА_11 вони поїхали за місцем його мешкання, оскільки ОСОБА_11 сказав зачинити хлопчика у підвалі. ОСОБА_11 саме на вказаному місці сказав про необхідність зачинити хлопчика у підвалі, для того, щоб перевірити усі місця, про які він розкаже. Хлопець розказав про всі місця, де була «травка», ці місця вони вже відвідували. До цього хлопець ще додав, що у нього вдома, де він мешкав з матір`ю, також росте «травка». Вдома у хлопця він з ОСОБА_11 також перевіряли, там нічого не було.

Хлопчик з цього місця самостійно піднявся, вірніше він підняв його під руки, за тулуб, поставив на ноги, а в машину потерплий вже сідав самостійно. Він бачив, що руки в потерпілого були синіми. Слідів крові на ньому не було.

Далі вони поїхали за місцем його мешкання, за адресою: АДРЕСА_2 . Саме на вказаному місці, ОСОБА_11 сказав, що вони закриють хлопця в якомусь приміщенні а далі будуть думати, що із ним робити. Спочатку вони не планували хлопця тримати за місцем мешкання ОСОБА_12 , до нього вони їхали щоб все обміркувати.

По дорозі вони зупинялися в полі, де ОСОБА_11 знову витягував хлопця з машини. По дорозі в село Радивонівка ОСОБА_11 продовжував розпитувати хлопця про «травку», хлопчик нічого не повідомив і ОСОБА_11 попросив його ударити потерпілого. Він вдарив хлопця у плече. Вказаний удар був нанесений в салоні автомобіля, на задньому сидінні. У той час він сидів на задньому сидінні праворуч, потерпілий ліворуч від нього. Демонструючи механізм нанесення удару, ОСОБА_12 розмістився на правій частині заднього сидіння автомобіля. Ліворуч від себе підозрюваний розмістив манекен людини. Далі ОСОБА_12 наблизив свою ліву руку, стислу в кулак, в область правого плеча манекена, демонструючи тим самим один боковий удар, який він наніс хлопцю за вказівкою ОСОБА_11 . Другий удар, який він наніс потерпілому, прийшовся в праву ногу хлопця. Демонструючи другий удар, ОСОБА_12 наблизив свою ліву руку, стислу в кулак, в область правого стегна манекена. Хлопчик нічого не сказав, повідомивши про те, що йому більше нічого не відомо.

Шляхом руху, вони зупинилися в полі. Це місце неподалік села Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області, він може його вказати. У полі ОСОБА_11 витягнув хлопчика з машини та двічі вдарив його ногою в область живота. Потім він закинув його знову в машину та вони поїхали далі. Як тоді зазначив ОСОБА_11 , це хлопцю для мотивації.

Всі учасники та присутні, на автомобілях, від ділянки місцевості за координатами геолокації 46.716996, 35.166510 прослідували в поле, поблизу села Радивонівка, Мелітопольського району Запорізької області, де зупинилися на ділянці місцевості за координатами геолокації 46.669344, 35.205734.

Підозрюваний ОСОБА_12 пояснив, що коли вони прямували з смт. Якимівка до села Радивонівка, Мелітопольського району Запорізької області, вони зупинилися на вказаному місці, щоб знову спитати у хлопчика, що йому ще відомо. Зупинивши машину, ОСОБА_11 відчинив водійські двері, вийшов з машини, схопив хлопця за руку та витягнув з машини. Хлопець нічого не сказав і ОСОБА_11 наніс два удари ногою у живіт потерпілого. Демонструючи механізм нанесення дурів, ОСОБА_12 поклав манекен людини на землю, обличчям догори та, наблизивши стопу правої ноги до тулубу манекена зазначив, що удари ОСОБА_11 наносив зверху вниз в область живота хлопця. Хлопець тоді перебував у притомному стані. Вказані удари були сильними, у хлопця від вказаних ударів щось «хруснуло». Від отриманих ударів потерпілий піднімав руки та ноги вверх, свідомість не втрачав, тільки плакав.

Далі, зазначив, що ОСОБА_11 підняв хлопця за руку та тулуб і посадив в салон автомобіля, на заднє сидіння. Демонструючи дії ОСОБА_11 , ОСОБА_12 узяв манекен людини під праву руку та спиною вперед усадив до салону на заднє сидіння автомобіля. Далі ОСОБА_11 сів за кермо та вони далі поїхали в село Радивонівка. У полі, як уточнив ОСОБА_12 , ОСОБА_11 наніс потерпілому тільки два удари ногою в живіт і далі поїхали за місцем мешкання ОСОБА_12 по АДРЕСА_2 .

Всі учасники та присутні, на автомобілях, від ділянки місцевості за координатами геолокації 46.669344,35.205734 прослідували до будинку АДРЕСА_2 - за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_12 .

Підозрюваний ОСОБА_12 пояснив, що за вказаною адресою він мешкав та мешкає на теперішній час. Саме за вказаною адресою вони тоді прибули, залишивши автомобіль перед в`їзними воротами домоволодіння. По приїзду, усі - ОСОБА_11 , його дружина, він та хлопчик вийшли з автомобіля та попрямували у двір, до гаражу. Вони сіли, поки він готував чай.

ОСОБА_12 пояснив, що він проживає за вказаною адресою разом з бабусею та дідусем. Коли вони прибули до будинку, дідусь був вдома. Він зайшов до нього та сказав, що він вдома. Дідусь у нього «лежачий», оскільки нещодавно впав та пошкодив ноги. Дідусь, його бачив, оскільки він зайшов до нього та привітався, а інших осіб не бачив. Бабуся у той день знаходилася в місті Житомир у дядька в гостях. Далі, з урахуванням отриманого письмового дозволу власника житла на проведення слідчого експерименту на території домоволодіння АДРЕСА_2 , ОСОБА_12 було запропоновано прослідувати у двір зазначеного будинку, розказати та показати, як відбувалися події в подальшому. ОСОБА_12 прослідував на подвір`я домоволодіння та зупинився біля гаражу, який знаходиться вглибині подвір`я, навпроти вхідних воріт. Він відчинив гараж, узяв два табурети та виніс на вулицю. На один табурет сів хлопчик, на інший дружина ОСОБА_11 - ОСОБА_105 . ОСОБА_11 він виніс стілець та запропонував випити чаю. Хлопчик погодився випити чаю і ОСОБА_12 приготував 3 (три) кружки чаю. Поки він готував чай - на протязі приблизно 10 хвилин, ОСОБА_11 спілкувався з хлопчиком, про що вони розмовляли, він не чув.

Далі, під час розмови хлопчик погодився з тим, що він буде знаходитися тут. ОСОБА_84 повідомив, що дома його б`ють, знущаються над ним, ОСОБА_88 посилає на «всілякі такі завдання». Можливо хлопчик був наляканий, проте у дворі його вже ніхто не бив. Далі, хлопчик самостійно спустився у підвал, а він спустив хлопчику у підвал матрац, і ОСОБА_84 знаходився там. Ініціатива щоб ОСОБА_84 спустився у підвал була від ОСОБА_11 , останній запитав чи є в нього вдома підвал, на що він надав стверджувальну відповідь.

Далі ОСОБА_12 прослідував у літню кухню, що розташована праворуч від входу на територію домоволодіння та показав на дерев`яну кришку в підлозі літньої кімнати. Коли підняв кришку, вказав на це підвал, до якого тоді спустився хлопчик по наявній у ньому дерев`яній драбині. Тоді ж ОСОБА_12 уточнив, що ями на дні підвалу тоді не було. Це яма, в якій хлопчик лежав вже закопана. Після того, як хлопчик помер, ОСОБА_11 сказав тут у підвалі його і закопати.

Як зазначив ОСОБА_12 , драбину він тоді витягнув та поклав хлопчику матрац і знаходився у підвалі. Пройшло 2 (два) тижні і хлопчик помер. Він зателефонував ОСОБА_11 та повідомив про смерть хлопчика. ОСОБА_11 протягом години приїхав та сказав, що робити. Коли він виявив ОСОБА_104 мертвим, хлопчик лежав на матраці мертвим, з відчиненими очима. Очі хлопчика дивилися на нього, коли він відчинив підвал. В останнє він бачив хлопчика живим, приблизно у кінці вересня 2021 року, точну дату він назвати не може, його протягом доби не було вдома, він був в смт. Якимівка, Мелітопольського району, Запорізької області у колишньої дівчини, якій розповів про все. Крім нього, про те, що у підвалі знаходиться дитина, знали ОСОБА_11 , дружина останнього Своїй бабусі він розповів про хлопчика після того, як вони усе зробили, тобто «поклали» його. Поки дитина перебувала у підвалі, він годував його яєчнею з м`ясом, супом, бульйоном, тобто хлопчик вживав ту їжу яку і він. На стан здоров`я дитина скаржилася, хлопчик казав, що йому погано і він давав дитині пігулки від головного болю - анальгін, диклофенак, фламидез. Також він давав хлопчику цигарки та все, що потрібно було, в чому в нього була потреба та що він просив. У підвалі хлопчику ніхто тілесні ушкодження не спричиняв.

Він виявив хлопчика мертвим, коли прийшов щоб нагодувати його, відчинив двері підвалу та побачив, що хлопець лежить з відкритими очима. Він спустився до хлопця та перевірив пульс. Хлопець був мертвий, холодний на дотик. Потім він зателефонував ОСОБА_11 і той запропонував у цьому ж підвалі хлопця закопати. Інших варіантів не було. Потім ОСОБА_11 почав погрожувати йому, мовляв, що труп знаходиться у тебе, і що він буде за все відповідати.

Також повідомив, що він розкопував яму і закопував труп дитини. ОСОБА_11 лише подавав цемент. Цемент вони брали у магазині № НОМЕР_4 в селі Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області. ОСОБА_11 заплатив за цемент, і у підвалі «залили» труп. За цемент ОСОБА_11 розраховувався готівкою. Яму він викопував глибиною до поясу, майже до 1 метра. Розміри ями були 1х0,5 метри. Знизу дно ями спочатку «залив» бетоном, помістив в яму труп, а потім знову «залив» бетоном, як казав йому ОСОБА_11 , так він і робив. Товщина цементу, яким «заливали» труп була приблизно 5-6 сантиметрів. Після того, як залили цементом, почекали до вечора, поки він висохне, а потім засипали ґрунтом. Поверх ґрунту нічого не клали. Замішували цемент, за допомогою лопати та тазика.

На питання слідчого про те, де саме знаходяться ці речі, підозрюваний вийшов з літньої кухні та попрямував на подвір`я шукати їх. Так ОСОБА_12 обійшов будинок, що навпроти літньої кухні, не виявив потрібних речей, передбачив, що ймовірно вказаних лопати та тазика вже не має. Далі ОСОБА_12 прослідував за гараж - на город, де також нічого не знайшов та повідомив, що йому не відомо, де поділися лопата та тазик. На питання слідчого про те, куди могли подітися вказані речі, ОСОБА_12 повідомив, що їх могли викинути бабуся та дідусь. Також повідомив, що мішок від цементу вони спалили.

Далі, під час слідчого експерименту - власниця домоволодіння - ОСОБА_26 (бабуся підозрюваного ОСОБА_12 ) вказала на полімерний тазик синього кольору та штикову лопату, які перебували у господарському приміщенні на території домоволодіння. На запитання ОСОБА_12 про те, чи не ці то речі, підозрюваний надав стверджувальну відповідь та повідомив, що за допомогою цього тазика та лопати вони замішували цемент. На питання ОСОБА_12 про те, яким чином ОСОБА_11 передавав йому до підвалу цемент, підозрюваний повідомив, що повинно бути ще відро. Здійснюючи пошук на території подвір`я та в літній кухні, ОСОБА_12 вказав на металеве відро жовтого кольору, яке стояло зі сміттям біля підвалу та повідомив, що саме цим відром ОСОБА_11 подавав йому у підвал цемент. На уточнююче питання слідчого про те, що за речі - тазик, відро та лопата вказує підозрюваний, ОСОБА_12 повідомив, що за допомогою цих речей вони «заливали» цемент. Лопатою замішувався цемент та викопувалася яма. В тазику замішувався цемент, а відром ОСОБА_11 подавав йому замішаний цемент у підвал. Замішував цемент ОСОБА_11 , а він заливав. Від мішка з-під цементу слідів не залишилося, мішок вони спалили на городі, на городі вони палили і речі ОСОБА_21 , а також свої речі, усі речі вони палили в один день.

ОСОБА_12 прослідував на город, розташований позаду гаража, розташованого навпроти в`їзних воріт. На городі ОСОБА_12 вказав на застарілу кучу попелу та повідомив, що саме тут були спалені халат, документи, його джинсові брюки, кросівки. Усі речі з епізоду по ОСОБА_96 палилися саме на вказаному місці. З епізоду вбивства хлопчика, як зазначив ОСОБА_12 , речі не палилися. Одяг хлопчика, як вказав ОСОБА_12 , він викинув навпроти двору, а власний одяг палив тут на городі.

На питання слідчого про те, коли саме ОСОБА_12 палив речі по епізоду вбивства хлопчика, а коли по епізоду ОСОБА_21 , підозрюваний повідомив, що усі речі з обох епізодів він палив у цьому місці, проте в різні дні. По епізоду вбивства хлопчика, речі ОСОБА_12 палив у кінці вересня, у той день, коли потерпілий помер. Тоді, як вказав підозрюваний, він спалив власні мокасини (кросівки) темного кольору і спортивний костюм «Nike» темного кольору.

Після епізоду по ОСОБА_21 , як вказав ОСОБА_12 , він спалив халат потерпілої коричневого кольору, спортивний костюм потерпілої темного кольору, паспорт потерпілої та куртку коричневого кольору, схожу на джинсову, із шкірозамінника. Речі ОСОБА_21 ОСОБА_12 палив разом із ОСОБА_11 , після того, як труп потерпілої втопили у річці. ОСОБА_11 також палив власні речі на цьому ж місці - він спалив спортивний костюм чорного кольору.

На питання слідчого про те, де знаходяться речі хлопчика, ОСОБА_12 повідомив, що вони навпроти двору, як він казав раніше. На пропозицію вказати зазначене місце, підозрюваний повідомив, що тих речей на тому місці вже не має. При цьому він вийшов з території подвір`я на вулицю Шевченка в селі Радивонівка, Мелітопольського району, Запорізької області, перейшов вулицю на протилежний бік та вказав на ділянку місцевості, зарощену посохлою травою. Як зазначив ОСОБА_12 , на вказаному ним місці була велика куча гілок, посохлого листя та сміття. Куча була висотою з людину, при цьому ОСОБА_12 вказав висоту, вищу за його власний зріст. Зараз цієї кучі не має. Як зазначив ОСОБА_12 , речі хлопчика він поклав у полімерному пакеті синього кольору з написом «BMW». Наразі вказаного пакету з речами хлопчика не мається, хоча ОСОБА_12 впевнений, що саме в це місце він поклав пакет з речами потерпілого.

ОСОБА_12 вказав на гараж, розташований на території подвір`я будинку АДРЕСА_2 де він розрізав велосипед хлопчика. Велосипед він розрізав в гаражі та усі частини велосипеду, за вказівкою ОСОБА_11 викинув у річку. В гаражі деталей від велосипеду не залишилося. Річка знаходиться на околиці села Радивонівка, Мелітопольського району, Запорізької області, приблизно на відстані 3 км від будинку підозрюваного.

ОСОБА_12 повідомив, що по епізоду вбивства хлопчика йому більше додати нічого. Йому залишилося розповісти про епізод зі ОСОБА_21 на фермі, в посадці, на дачі ОСОБА_11 .

Перед продовженням проведення слідчого експерименту у підозрюваного з`ясовано, що за станом здоров`я він може та готовий приймати участь у слідчому експерименті. Права та обов`язки ОСОБА_12 зрозумілі, додаткових роз`яснень не потребують, покази він бажає давати покази російською мовою.

В подальшому ОСОБА_12 , під час слідчого експерименту пояснив, що він хотів би додати кілька моментів, які не повідомив при попередньому проведенні слідчої дії з приводу хлопчика, а саме: за смт. Якимівка, Мелітопольського району Запорізької області, де ОСОБА_11 бив хлопчика битою, останній бив його бітою по голові. За смт. Якимівка, це на околиці вказаного населеного пункту, де металева труба. На тому місці, де ОСОБА_11 витаскував біту з багажника автомобіля. ОСОБА_11 бив хлопчика не тільки по животу та сідницях, кілька ударів прийшлися по голові потерпілого, по боковій його частині. При цьому ОСОБА_12 вказав на ліву бокову ділянку власної голови, демонструючи при цьому локалізацію нанесених ударів в районі лівого вуха. Таких ударів, як зазначив ОСОБА_12 було 2 (два), їх ОСОБА_11 наносив з розмаху, з великою силою. Від отриманих ударів по голові хлопчик розгубився та прийшов до тями, коли ОСОБА_11 бив його по сідницях та по тулубу, як підозрюваний демонстрував під час слідчого експерименту. Спочатку ОСОБА_11 витягнув хлопчика з машини та влучив йому два рази по голові. Потерпілий тримався однією рукою за кузов автомобіля, а потім відпустив захват, ОСОБА_11 відтягнув його від машини та продовжив бити, як ОСОБА_12 демонстрував на манекені. Потерпілий від отриманих ударів по голові на 1-2 хвилини втрачав свідомість та лежав не рухаючись.

Далі, коли вони перебували за місцем його мешкання, коли хлопчик помер, ОСОБА_11 приїхав через 20 хвилин після дзвінка ОСОБА_12 . ОСОБА_11 поцікавився, чи є в нього цемент і коли ОСОБА_12 йому повідомив про відсутність цементу, ОСОБА_11 наказав йому їхати за цементом та соляркою (дизельним паливом). Солярка, як зазначив ОСОБА_12 , потрібна була для того, щоб облити труп хлопчика, щоб він не смердів. ОСОБА_12 поїхав на автомобілі ОСОБА_11 , на якому їздили, усе придбав та повернувся. Цемент ОСОБА_12 придбав у магазині №67 села Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області по центральній вулиці. Цемент купував ОСОБА_12 , розраховувався готівкою, грошові кошти, як вказав підозрюваний, він узяв у бабусі. Бабусі він повідомив, для чого йому потрібні грошові кошти, він сказав про смерть хлопчика та бабуся одразу дала йому гроші. Перед тим, як закопати труп хлопчика ОСОБА_11 сказав, що у разі, якщо бабуся щось комусь розкаже, її та ОСОБА_12 разом покладуть до домовини, як і хлопчика.

ОСОБА_12 повідомив, що бабуся про хлопчика у підвалі дізналася коли повернулася з міста Житомира. З міста Житомира бабуся повернулася 26 серпня 2021 року. Коли бабуся повернулася, хлопчик вже був у підвалі. У підвалі хлопчик опинився за два дні, як повернулася бабуся з міста Житомира - 23 серпня 2021 року. Саме 23 серпня 2021 року хлопчик був викрадений ним та ОСОБА_11 від супермаркету «АТБ-маркет» і в цей ж день він був поміщений у підвал літньої кухні. Коли бабуся повернулася з міста Житомиру 26 серпня 2021 року, він у той же день розповів їй про хлопчика у підвалі літньої кухні. Бабусі він повідомив, що хлопчик багато знає про наркотики, тому утримується в підвалі. Також ОСОБА_12 додав, що у той час, коли вони забирали хлопчика від супермаркету «АТБ-маркет», із ними була присутня дружина ОСОБА_11 , яка усе бачила та казала, щоб ми усього цього не робили, проте це тільки на початку, потім вона також проявила до цього цікавість та коли перебували за місцем його мешкання, розпитувала у хлопчика, що йому відомо. Хлопчик був ще живий та перебував у нього до 18 вересня 2021 року. ІНФОРМАЦІЯ_6 хлопчик помер. Вказану дату, він згадав, це точна дата. Напередодні він перебував у дівчини, вони їздили на «Алтагірь», потім ввечері він відвіз її додому, заїхав до ОСОБА_11 в смт. Якимівка, після «Богатиря» (селище в Якимівському районі, раніше його називали «Алтагірь»). З ОСОБА_11 вони приїхали за місцем його мешкання, це було 17 вересня 2021 року. Потім ОСОБА_11 поїхав о 01 годині ночі, а він ліг спати. 18 вересня 2021 року він хотів нагодувати хлопчика, відкрив підвал, а хлопчик лежав вже мертвий. Тоді він одразу подзвонив ОСОБА_11 і далі відбувалися події, як він і розказував. 17 вересня 2021 року вранці він бачив хлопчика останній раз живим, а зранку 18 вересня 2021 року він виявив його мертвим.

Як уточнив ОСОБА_12 , 17.09.2021 вранці, він дав хлопчику поїсти, потім о 15 годині хлопчик попросив в нього цигарок і він надав йому 3 (три) цигарки та ввечері, 17 вересня 2021 року, приблизно о 20-21 годині, коли ОСОБА_11 приїхав до нього, вони випили із ним кави, покурили та ОСОБА_11 питав у хлопчика, чи згадав він ще щось. Тоді ж він давав хлопчику ще 2 (дві) цигарки. Далі, він разом з ОСОБА_11 поїхав до смт. Якимівка, відвіз останнього додому, узяв у нього автомобіль та з ОСОБА_106 поїхав в «Алтагірь». Наступного ранку хлопчик вже був мертвий, коли він відкрив його годувати. Доки хлопчик перебував у підвалі тілесні ушкодження йому не наносили. На стан здоров`я хлопчик скаржився, в нього здувався живіт. Він скаржився на те, що в нього сильно болить живіт і він давав йому ОСОБА_107 і диклофенак. Він спустив хлопчику у підвал пігулки та воду. Він спускав хлопчику відро, до якого той ходив у туалет. За увесь час хлопчик ходив у туалет приблизно 2-3 рази. Крові у вмісті туалету дитини не було, у хлопчика був понос.

Хлопчик скаржився на головний біль, і він давав йому анальгін та диклофенак. На тілі хлопчика були видимі тілесні ушкодження, а саме синці та гематоми. Крові на тілі потерпілого не було. Блювоти у потерпілого не було. Гематоми на тілі були дуже сильні на всьому тілі, напевно від ударів битою.

ОСОБА_12 вказав, що купил солярку на автозаправній станції «Укрнафта» на трасі, де перетинається траса дорогою з смт. Якимівка до села Радивонівка у Мелітопольському районі, Запорізької області. Солярку він купував у 10-літрову металеву каністру червоного кольору, яка на теперішній час перебуває у нього вдома. Каністра перебуває у гаражі. Солярку в каністру, наскільки він пам`ятає заливав самостійно, касира на автозаправній станції він не знає. На автозаправній станції розраховувався готівкою.

Наскільки він пам`ятає, цемент він купував у тітка ОСОБА_108 . Він її знає, їй більше 50-ти років, в неї чорне волосся, вона щільної тілобудови. Він придбав у неї цемент марки «400», назву не пам`ятає. Цемент був у паперовому великому стандартному пакеті коричневого кольору із зеленими вставками чи написами. За цемент він також розраховувався готівкою. Чеків від придбання цементу та солярки він не брав. Солярки придбав 4 (чотири) літри. Усю придбану солярку, вони використали повністю, облили тіло хлопчика перед закопуванням. Соляркою тіло хлопчика обливали, коли нижній шар цементу в ямі було «залито». Тіло на той час вже перебувало в ямі.

По епізоду відносно ОСОБА_21 підозрюваний ОСОБА_12 повідомив, що вони приїхали до ОСОБА_92 на ферму, де вона охороняє ту ферму. Він пішов до голуб`ятника обрізати «травку» та знаходився там більше 2-3 годин, де з кущів обрізав «шишки». Ці події відбувалися 21 числа - напередодні дня міста Мелітополя Запорізької області - 21 вересня 2021 року. Це був кінець тижня. 20 вересня 2021 року, через два дні після того, як вони забетонували хлопчика, вони з ОСОБА_11 привезли на ферму до ОСОБА_21 «травку». 24 вересня 2021 року вони приїхали до ОСОБА_21 забирати «травку». 21 вересня 2021 року вони привезли «травку», 22 вересня 2021 року ОСОБА_11 їздив на ферму самостійно, 23 вересня 2021 року їздили туди разом. В період з 21 по 23 вересня 2021 року - напередодні дня міста Мелітополя за місцем мешкання ОСОБА_12 проводився обшук з приводу тієї ж «травки».

24 вересня 2021 року, приблизно о 16 годині вони з ОСОБА_11 прибули на ферму до ОСОБА_21 . ОСОБА_11 наказав йому йти та «дорізати» «травку», оскільки вона була у кущах. Підозрюваний обрізав «травку» поки ОСОБА_11 разом із ОСОБА_21 з`їздили до магазину, де остання придбала 5 літрів пива та цигарки.

Коли ОСОБА_21 та ОСОБА_11 повернулися з магазину, він повідомив ОСОБА_11 про те, що «травки» не вистачає. Вказаний факт обурив ОСОБА_11 , він покликав ОСОБА_21 та запитав у неї. Остання перелякалася та вони пішли, сіли за стіл, та почали розмовляти з приводу тієї частини, якої не вистачало. ОСОБА_11 наказав йому продовжувати обрізати «травку». Обрізавши кущ, йому захотілося покурити, а його цигарки перебували в автомобілі ОСОБА_11 . Коли він підійшов до автомобіля, він бачив та чув, як ОСОБА_11 питав у ОСОБА_21 про місцезнаходження «травки». Остання твердила про те, що їй про це невідомо. Він попросив ОСОБА_21 приготувати йому чаю. Остання приготувала чай, він разом ОСОБА_11 та ОСОБА_97 попили чаю.

Увесь цей час ОСОБА_11 запитував ОСОБА_21 про місцезнаходження «травки», а коли остання піднялася з-за столу, ОСОБА_11 , який сидів за столом напроти неї, також підвівся та вдарив ОСОБА_21 двічі кулаком в область грудної клітини. ОСОБА_11 вдарив ОСОБА_21 , щоб та скоріше згадувала про місцезнаходження «травки». Потерпіла перелякалася та показала, де знаходиться «травка», проте там її було замало, приблизно 3-х літровий бутель, який вона заховала у кімнаті на фермі. ОСОБА_11 сказав, що це не вся «травка» та вони вийшли на вулицю та сіли знову за стіл. ОСОБА_11 наказав йому йти та продовжувати обрізати «травку», а сам щось кричав на ОСОБА_21 , намагався у неї з`ясувати де решта «травки», кричав, що якщо до цього причетний чоловік ОСОБА_21 - ОСОБА_28 , то він із ним усе самостійно «вирішить». Далі, як зазначив ОСОБА_12 , вони помінялися з ОСОБА_11 , останній пішов обрізати «травку» до голуб`ятника, а він сидів розмовляв із ОСОБА_21 та дивився, щоб вона нікому не подзвонила. ОСОБА_21 приготувала йому кружку чаю чи кофе. Він попросив ОСОБА_21 нікому не телефонувати, щоб її життю нічого не загрожувало, оскільки вона мала намір подзвонити своєму чоловікові. Чоловік ОСОБА_21 , зі слів останньої, на той час «лежав у лікарні» у місті Мелітополі із захворюванням легенів чи з бронхітом.

Далі, вони знову помінялися з ОСОБА_11 , він дорізав «травку», завантажив усе в мішки, які поклав до автомобіля та прибрав у голуб`ятнику. ОСОБА_11 наказав ОСОБА_21 збирати речі. Остання сиділа у халаті. Перед цим ОСОБА_11 та ОСОБА_21 удвох заходили на ферму, коли він дорізав «травку». Для чого вони заходили на ферму та що там робили, йому невідомо проте, коли вони виходили, ОСОБА_21 поправляла халат, а ОСОБА_11 зав`язував свої спортивні штани на поясі.

Далі ОСОБА_11 повідомив, що ОСОБА_21 поїде із ними на дачу, поки він відвезе до себе додому «травку» у підвал та розкладе її у підвалі, щоб вона досохла. ОСОБА_21 зібрала речі у пакет: спортивний костюм, джинсову куртку та вони попрямували на дачу ОСОБА_11 . Спочатку вони заїхали до магазину «Лимончик», де купили 1 літр пива «Zibert», оскільки ОСОБА_21 не забрала із собою пиво. На її адресу ОСОБА_11 виказував погрози та наказав сісти до машини. Речі ОСОБА_21 були у пакеті, до автомобіля вона сідала у коричневому халаті.

Коли вони приїхали на дачу, ОСОБА_21 відкрила придбане пиво та розпивала його. ОСОБА_11 постійно питав в неї про місцезнаходження «травки», яка зникла та почав її бити. ОСОБА_11 побив ОСОБА_21 . Він все це бачив. ОСОБА_11 , бив ОСОБА_21 кулаками в область голови, грудної клітини, тулубу. ОСОБА_11 наніс тоді більше 20 (двадцяти) ударів. Потім ОСОБА_11 наказав йому дивитися за ОСОБА_21 , поки він не відвезе «травку» додому та не розстелить її у підвалі. Перед тим, як ОСОБА_11 збирався їхати, до нього на дачу прийшов ОСОБА_98 , про якого він раніше розповідав. Після того, як ОСОБА_99 пішов, ОСОБА_11 поїхав додому, а ОСОБА_12 залишився із ОСОБА_21 на дачі. Далі ОСОБА_11 повернувся та перед тим, він зателефонував йому та попросив відчинити ворота, для того, щоб він заїхав машиною у двір, щоб відеокамера навпроти не зафіксувала, як ОСОБА_21 сідає в автомобіль.

Він відчинив ворота, ОСОБА_11 заїхав, ще раз спитав у ОСОБА_21 , чи згадала вона щось. Остання відповіла відмовою. Тоді на дачі вони взяли лопату та ОСОБА_11 повідомив, що в разі якщо ОСОБА_21 не повідомить, де «травка», яка зникла, він її вб`є. ОСОБА_21 не злякалася, вона була готова до смерті. ОСОБА_11 наказав йому взяти лопату у сараї, він це зробив та поклав її до багажного відсіку автомобіля марки «ЗАЗ Таврія». Далі в машину сіла ОСОБА_21 з боку пасажирських дверей, ОСОБА_109 виїхав з двору, і він зачинив ворота та вони поїхали у бік селища «Зоря». Там у лісосмузі, в садах, ОСОБА_11 зупинив машину, наказав тримати їй руки, а сам примотав їх скотчем повністю до дерева. Цей скотч лежав у ОСОБА_110 в бардачку автомобіля, звичайний широкий скотч. ОСОБА_11 наказав тримати ОСОБА_21 руки, а сам примотав її до дерева скотчем. ОСОБА_21 у той час не чинила опір. ОСОБА_11 повністю прив`язував ОСОБА_21 до дерева, поки він тримав її руки. ОСОБА_11 зробив приблизно 10 (десять) витків зверху, по середині та знизу ноги. Потім у кінці ОСОБА_11 примотав руки та засунув ОСОБА_21 якусь ганчірку до рота, щоб вона не кричала. Ганчірка, це якийсь чи платок чи кусок ганчірки якоїсь, він її узяв в автомобілі. ОСОБА_11 наказав йому викапувати яму, розмірами 2х1 метри, глибиною десь 2 метри. Він почав копати яму, а ОСОБА_11 почав бити ОСОБА_21 кулаками. Удари він наносив в область тулубу та ребер, з боку спини. Так він наніс більше 20 (двадцяти) ударів, щоб вона розказала, однак ОСОБА_21 кричала з кляпом у роті. Перед тим, як примотати ОСОБА_21 до деревини, ОСОБА_11 зняв із неї халат та нижню білизну. ОСОБА_11 наказав йому допомогти зняти з потерпілої нижню білизну та примотати ОСОБА_21 до дерева, що він і зробив, тримаючи за руки. Для чого це потрібно було робити, він не розумів, однак це наказав робити ОСОБА_11 , тому він йому допомагав. Далі ОСОБА_11 наказав йому копати яму, при цьому зняти верхній шар ґрунту та покласти окремо, а в подальшому ним же накрити насипану яму тим самим приховати сліди розкопування.

Як зазначив ОСОБА_12 , він почав копати. Поки він копав та викопав більше двох штиків, ОСОБА_11 постійно бив ОСОБА_21 , прив`язану до дерева та питав в неї, де «травка». Потерпіла нічого не сказала, вона двічі втрачала свідомість. ОСОБА_11 приводив її до тями, бив по щоках. Далі ОСОБА_109 сказав ОСОБА_12 принести воду у 5-ти літровій баклажці в багажнику автомобіля. Він приніс воду та ОСОБА_11 обливав ОСОБА_21 голову водою, щоб вона прийшла до тями. ОСОБА_11 постійно розпитував ОСОБА_21 , про те, чи буде вона розповідати, на що потерпіла відповідала, що їй нічого не відомо, вона нічого не брала. ОСОБА_11 знову бив ОСОБА_21 по тулубу в область нирок. Далі, він повідомив ОСОБА_11 про те, що ґрунт далі дуже твердий і він зламав лопату, вірніше держак. ОСОБА_11 сказав йому відв`язувати ОСОБА_21 , що він і зробив. Потім ОСОБА_11 дав потерпілій халат, вона вдягла халат та пішла сіла в машину. Використаний скотч залишився біля дерева, на місці. Там же ОСОБА_11 сказав, що він не знає, що робити далі з потерпілою, її потрібно вбивати, оскільки вона багато знає. Далі вони поклали поламану лопату в машину, яму не заривали та тими ж дорогами поїхали назад в смт. Якимівка, Мелітопольського району, Запорізької області. Виїхали за смт Якимівка, біля залізної дороги та прив`язали ОСОБА_21 знову до дерева. ОСОБА_11 наказав йому примотати руки потерпілої поясом від халата до дерева. ОСОБА_11 підняв ОСОБА_21 , а він прив`язав руки до дерева. При цьому ноги потерпілої торкалися землі. Далі ОСОБА_11 спитав, чому він б`є її один і він також наніс ОСОБА_21 5 (п`ять) ударів кулаками по тулубу, в область живота. Удари були сильними. Після того, як він наніс ОСОБА_21 5-6 ударів, ОСОБА_11 наказав йому принести з багажника биту. ОСОБА_11 повідомив, що він зараз вб`є ОСОБА_21 , сказав: «Я ее сейчас сделаю». Він приніс ОСОБА_11 биту і той почав її бити битою по тулубу, в області вище поясу - по ребрам зліва та справа. ОСОБА_11 тоді наніс більше 30 (тридцяти) ударів і потерпіла втратила свідомість. Потім ОСОБА_11 наказав принести баклажку води та полити на ОСОБА_21 , щоб вона прийшла до тями. Він облив потерпілу і вона прийшла до тями, однак нічого ОСОБА_11 не сказала. Тоді ОСОБА_11 знову почав бити ОСОБА_21 та добив її, поки вона висіла на дереві. Далі ОСОБА_11 наказав зняти ОСОБА_21 з дерева, він зняв та накрив її халатом. Її потрібно було помістити в машину та вивезти кудись. Поки ОСОБА_21 лежала там, ОСОБА_11 повідомив, що в нього гроші вдома, потрібно заправити автомобіль, а для цього йому потрібно поїхати додому. ОСОБА_12 залишився у посадці з тілом ОСОБА_21 , а ОСОБА_11 поїхав додому за грошима. Пройшло приблизно 30 хвилин і ОСОБА_11 повернувся. Все це відбувалося 24 вересня 2021 року, він поїхав додому, узяв гроші, поїхав на автозаправну станцію, заправив автомобіль та повернувся. Машину ОСОБА_11 заправляв на газовій заправці, вона тут одна. ОСОБА_11 заправив машину, придбав цигарки та повернувся.

Як зазначив ОСОБА_12 , він пригадав, що коли ОСОБА_11 бив ОСОБА_21 , він спитав, чи є в неї гроші. Остання повідомила, що гроші є, вони вдома в іншій куртці. Поки ОСОБА_11 знаходився у посадці та бив ОСОБА_21 , він їздив до потерпілої на ферму на тому ж автомобілі марки «ЗАЗ Таврія» та забирав ті гроші. Ті гроші потрібні були щоб заправити автомобіль. ОСОБА_12 приїхав на ферму, забрав ті гроші та повернувся в посадку. Далі ОСОБА_11 наказав їхати та заправляти автомобіль. Поки ОСОБА_12 їздив заправляти автомобіль, ОСОБА_11 знаходився в посадці з потерпілою та бив її. ОСОБА_21 на той час ще була жива. Доки він їздив, а їздив він протягом години, за часом було приблизно 02-03 години ночі. На фермі він забрав гроші ОСОБА_21 у сумі 270 гривень, точніше 267 гривень. Забравши гроші, він повернувся в посадку, далі ОСОБА_11 наказав їхати заправляти машину та купити цигарок, він поїхав. Поки він їздив, ОСОБА_11 вбивав ОСОБА_21 . Коли він повернувся, потерпіла була ще жива. Вже потім ОСОБА_11 сказав, що ОСОБА_21 потрібно вбивати та бив її битою по тулубу, від чого вона померла. ОСОБА_11 бив її битою з усього розмаху по тулубу. Від ударів у потерпілої почали синіти бокові поверхні тіла.

Далі ОСОБА_11 наказав допомогти відмотати ОСОБА_21 від дерева. Він допоміг ОСОБА_11 у той час тримав її. Далі вони поклали тіло на землю і ОСОБА_11 наказав накрити її халатом, що він і зробив. Далі ОСОБА_11 наказав йому відкривати багажник та прибирати звідти речі. В багажному відділенні автомобіля лежали ключі для ремонту автомобіля, аудіоколонка. Наразі вказані речі знаходяться в автомобілі марки ВАЗ-2109, чорного кольору, який належить ОСОБА_11 та перебуває у місті Запоріжжі. Вказані речі - ключі та аудіоколонку він. поклав на сидіння, а в багажний відсік вони помістили труп ОСОБА_21 . Далі вони поїхали у бік села Атманай, Мелітопольського району, Запорізької області. ОСОБА_11 казав, що труп потрібно вивезти, щоб його ніхто не знайшов. Вказане село знаходиться неподалік смт. Кирилівка, Мелітопольського району Запорізької області. Проїздили, проте не змогли знайти місце, куди можна було сховати труп ОСОБА_21 . Потім вони вирішили сховати тіло потерпілої у річці поблизу села Радивонівка, Мелітопольського району, Запорізької області. Як зазначив ОСОБА_12 , вони заїхали до нього за місцем мешкання, узяли тюковочний канат та два шлакоблоки, які поклали в багажний відсік автомобіля, біля трупа ОСОБА_21 . Далі вони попрямували до річки, де примотали руки і голову до одного шлакоблоку та ноги і тулуб до іншого шлакоблоку. Після цього вони помістили труп у річку. Речі потерпілої залишилися в машині. ОСОБА_11 сказав, що речі потерпілої потрібно спалити. Ці речі, вони палили на городі, за місцем мешкання останнього, де він показував під час слідчого експерименту. Там вони спалили одяг ОСОБА_21 , її халат, паспорт, тапочки та напівчеревики на підборах. ОСОБА_11 спалив свій одяг. Далі ОСОБА_11 запевнив його, що не треба боятися та на автомобілі вони поїхали до закладу з назвою «Дебют». Там він купив каву, розплатившись залишками грошей ОСОБА_21 (залишилось 15-20 гривень). Вони випили каву біля закладу «Дебют» та магазину №67 в селі Радивонівка, Мелітопольського району, Запорізької області, після чого поїхали в смт. Якимівка, де заїхали за місцем мешкання ОСОБА_11 . В останнього вони подивилися на «травку» та він запевнив його, що не потрібно переживати, все буде добре, однак якщо він комусь розповість, тоді постраждає.

Також ОСОБА_12 повідомив, що поламана лопата залишалася в машині, куди її потім поклав ОСОБА_11 , йому не відомо. Биту вони спалили там, де палили речі, на городі за місцем його мешкання. ОСОБА_11 наказав порубати биту та спалили. Він порубав її сокирою та спалив. Скотч залишався, проте вони його використали, коли змотували «травку» в «паковані», в «шари», для того, щоб передати на колонію, де відбував покарання ОСОБА_11 .

Підозрюваний ОСОБА_12 пояснив, щоб показати зазначені вище місця потрібно їхати на ферму, у бік села Новоданилівка, Мелітопольського району Запорізької області.

На питання захисника про те, чи здійснювався з боку когось на підозрюваного тиск - фізичний, психологічний, оскільки в нього суттєво доповнилися та частково змінилися покази, ОСОБА_12 повідомив, що ніякий тиск на нього не здійснювався, за ніч він згадав події, які відбувалися та доповнив їх під час дачі свідчень.

Всі учасники та присутні, на автомобілях, від адміністративної будівлі ВП №1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області прослідували до ферми в селі Новоданилівка Мелітопольського району Запорізької області, за координатами геолокації 46.659765, 35.055796.

Підозрюваний ОСОБА_12 зазначив, що з ОСОБА_11 , за його ж ініціативою, на вказану ферму вони привезли «травку» та розмістили в голуб`ятнику. При цьому підозрюваний рукою вказав на дерев`яну будівлю, розташовану біля ферми. На вказаній фермі проживала ОСОБА_111 . Напередодні ОСОБА_11 домовився із ОСОБА_21 , що «травка» буде зберігатися в голуб`ятнику. Прибули вони 24 вересня 2021 року на ферму. Біля ферми стояв стіл. При цьому ОСОБА_12 рукою вказав на одноповерхову цегляну будівлю ферми та зазначив, що перед вхідними дверима до будівлі стояв стіл та лавочка. Підійшовши ближче до будівлі ферми, ОСОБА_12 рукою вказав та повідомив місце розташування стола, лавочки біля нього та двох стільців, які на момент слідчої дії знаходилися під навісом, у критому приміщені, праворуч від вхідних дверей до ферми.

Як зазначив ОСОБА_12 , першочергово, коли вони тільки-но приїхали, вони сіли за стіл. ОСОБА_21 запропонувала випити чай чи каву. Він разом з ОСОБА_11 попросили ОСОБА_21 приготувати каву, яку в подальшому випили. Далі ОСОБА_11 попросив його сходити в голуб`ятник та подивитися на «травку», чи підсохла вона. Він сходив до голуб`ятника та виявив, що «травки» не вистачало. Він покликав ОСОБА_11 . Той підійшов та побачив, що «травки» трохи не вистачало, оскільки вона висохла та її стало менше. Далі ОСОБА_11 повернувся до ОСОБА_21 , яка сиділа на лавці біля ферми та спитав, де «травка». ОСОБА_21 відповіла, що їй невідомо, де поділася «травка». Тоді ОСОБА_11 ще 3-4 рази перепитав у потерпілої про місцезнаходження «травки», а коли ОСОБА_21 піднялася з лавки, він наніс їй 2 (два) удари в область грудної клітини. Після цього ОСОБА_21 повідомила про місцезнаходження «травки».

Далі, як зазначив ОСОБА_12 , вони прослідували до будівлі ферми, при цьому рукою вказав на вищеописану одноповерхову будівлю та виявили у кімнаті «травку», об`ємом приблизно 3-х літровий бутиль. ОСОБА_11 сказав, що цього недостатньо та спитав у ОСОБА_21 , де поділася решта. Потерпіла нічого не відповіла. Потім ОСОБА_11 наказав йому далі йти обрізати «травку», оскільки вони будуть її забирати. Поки він обрізав «травку», ОСОБА_11 та ОСОБА_21 спілкувалися біля столу з приводу зникло «травки». Далі ОСОБА_11 наказав йому перебувати біля ОСОБА_21 , щоб остання нікому не подзвонила, а сам продовжив обрізати «травку». Він сів на стілець біля ОСОБА_21 та перебував біля неї. ОСОБА_12 повідомив, що окрім двох описаних ударів, на фермі ОСОБА_21 більше не наносилося тілесних ушкоджень.

На пропозицію слідчого продемонструвати на манекені людини зазначені вище два удари, підозрюваний розмістив манекен людини на відстані приблизно 3 метрів від будівлі ферми, спиною до неї, зазначивши, що саме таким чином розміщувалася потерпіла ОСОБА_95 під час нанесення їй ударів ОСОБА_11 . Далі ОСОБА_12 , виконуючи дії ОСОБА_11 , розмістився навпроти манекена, на відстані приблизно 1 метр. Демонструючи нанесені ОСОБА_11 удари ОСОБА_21 , ОСОБА_12 наблизив ліву руку зібрану в кулак до грудної клітини манекену спереду, імітуючи тим самим два прямих удари. На уточнююче питання слідчого про те, якою рукою ОСОБА_11 наносив вказані ОСОБА_12 два удари в область грудної клітини, підозрюваний вказав, що перший удар ОСОБА_11 наніс лівою рукою, другий удар - правою. Удари були сильними, від них ОСОБА_21 похитнулася назад, зробили два кроки назад, проте не падала.

Далі, як зазначив підозрюваний, ОСОБА_21 відповіла, що їй нічого не відомо і ОСОБА_11 почав на неї кричати, вимагати, щоб остання повідомила, де знаходиться решта «травки», якої не вистачає. При цьому ОСОБА_11 наказав ОСОБА_21 сісти за стіл, що вона і зробила.

Далі вони заспокоїлися і ОСОБА_21 попрохала ОСОБА_11 відвезти її до магазину. Перед цим вони пішли до кімнати ферми. ОСОБА_11 наказав ОСОБА_12 перебувати в голуб`ятнику та обрізати «травку». Відсутні ОСОБА_11 та ОСОБА_21 були на протязі 20 хвилин.

На питання слідчого про те, чи наносилися ОСОБА_21 інші тілесні ушкодження біля ферми, ОСОБА_12 повідомив, що ні.

На питання слідчого про те, чи відповідають дійсності раніше надані покази ОСОБА_12 щодо подальших подій на фермі, підозрюваний надав стверджувальну відповідь.

Після того, як ОСОБА_21 , на вимогу ОСОБА_11 зібрала свої речі, вони утрьох поїхали на дачу ОСОБА_11 , яка знаходиться в смт. Якимівка, Мелітопольського району, Запорізької області.

ОСОБА_12 повідомив, що ОСОБА_11 наказав все там прибрати, що він і зробив. Обрізані гілки від кущів він викинув у поле та їх вже давно не має, «травка» у голуб`ятнику не залишалася. Більше по вказаному місцю підозрюваному додати нічого.

Всі учасники та присутні, на автомобілях, від ферми в селі Новоданилівка Мелітопольського району Запорізької області, за координатами геолокації 46.659765, 35.055796 прослідували до будинку АДРЕСА_3 .

Підозрюваний ОСОБА_12 вказав рукою на будинок АДРЕСА_3 та повідомив, що це дача ОСОБА_11 . На дачі, в літній кухні, на яку рукою показав ОСОБА_12 та яка розташована ліворуч від гаражу, що знаходиться на території подвір`я, знаходиться куток біля стіни та стіл. На дачу, вони прибули з ОСОБА_11 та ОСОБА_21 утрьох. У вказаному кутку ОСОБА_11 наносив ОСОБА_21 тілесні ушкодження в область голови, грудної клітини та тулубу.

На пропозицію продемонструвати механізм нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_12 , виконуючи дії ОСОБА_11 , розмістив манекен людини навпроти себе, на відстані приблизно 1 метра та зазначив, що ОСОБА_21 під час нанесення ударів сиділа. ОСОБА_11 , розташовуючись перед потерпілою, дещо ліворуч від неї, з положення стоячи, почав наносити удари кулаками рук. Демонструючи вказані удари ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , наблизив ліву руку, зібрану в кулак спочатку до голови манекена, потім до грудної клітини спереду, імітуючи прямі удари. Як зазначив ОСОБА_12 , ОСОБА_11 наносив удари лівою і правою рукою. Таким чином ОСОБА_11 наніс більше 10 (десяти) ударів - приблизно 4 (чотири) удари по голові, інші, більше 10 (десяти) ударів - в область грудної клітини. ОСОБА_21 у відповідь на удари кричала, свідомість не втрачала. Від ударів на тілі ОСОБА_21 з`являлися синяки, слідів крові не було. Коли ОСОБА_21 закричала, ОСОБА_11 закрив їй рот долонею своєї лівої руки, демонструючи вказані дії на манекені людини. Утримуючи лівою рукою обличчя манекену в області рота, ОСОБА_12 повідомив, що ОСОБА_11 закривав потерпілій рот, поки ОСОБА_21 не перестала кричати. ОСОБА_11 потерпілій казав, що якщо вона не закриє рота, він її вб`є.

Далі, як зазначив ОСОБА_12 , ОСОБА_11 наказав йому узяти в сараї лопату та покласти до багажника автомобіля. Лопату ОСОБА_12 узяв в сараї, який розташований за літньою кухнею, ліворуч від гаражу. Під час слідчого експеримент ОСОБА_12 з вулиці вказав рукою на місце розташування описаного ним сараю, оскільки на момент проведення слідчої дії відсутній дозвіл на проникнення на територію домоволодіння.

Лопату ОСОБА_12 узяв штикову, держак лопати, з самою лопатою мав висоту до грудей підозрюваного. Лопата була старою, держак був старим. Держак лопати був дерев`яним, темно-коричневого кольору. Вказану лопату ОСОБА_12 поклав до багажного відсіку автомобіля, який на той час стояв у дворі будинку.

Підозрюваний ОСОБА_12 , рукою вказав на сусідній будинок, розташований напроти будинку АДРЕСА_10 . На вказаному ОСОБА_12 будинку встановлена відеокамера. ОСОБА_11 вважав, що вказана відеокамера може зафіксувати події, які відбувалися біля дачі останнього. Як зазначив ОСОБА_12 , ОСОБА_11 просив відчинити йому ворота у двір його дачі, щоб ОСОБА_21 сідала до машини у дворі та цей факт не зафіксувала відеокамера.

ОСОБА_12 повідомив, що ОСОБА_21 виходила з машини біля двору будинку, а сідала в машину вже у дворі дачі.

Далі, від дачі ОСОБА_11 вони попрямували у бік села Нове ,Мелітопольського району, Запорізької області. Там, у лісосмузі, де сади, вони примотували ОСОБА_21 скотчем до дерева. На питання слідчого про те, чи зможе ОСОБА_12 вказати зазначене місце, підозрюваний надав стверджувальну відповідь.

Всі учасники та присутні, на автомобілях, від будинку АДРЕСА_3 прослідували у лісосмугу, розташовану біля садка, поблизу села Данило-Іванівка Мелітопольського району Запорізької області, за координатами геолокації 46.745031, 35.323558.

Підозрюваний ОСОБА_12 повідомив, що на вказану ділянку місцевості вони тоді прибули з ОСОБА_11 та ОСОБА_21 після дачі. Далі ОСОБА_12 рукою вказав на деревину акації, розташовану в лісосмузі, яка має роздвоєння стовбура та один зі стовбурів має сліди застарілого спилу, на висоті приблизно 1 метру від землі. Як зазначив ОСОБА_12 , до вказаного ним стовбура дерева вони з ОСОБА_11 прив`язували ОСОБА_21 . Демонструючи свої дії та дії ОСОБА_11 , ОСОБА_12 розмістив манекен людини впритул до стовбура дерева. Руки ОСОБА_21 , як зазначив ОСОБА_12 , «обіймали» стовбура дерева та розміщувалися навпроти грудної клітини потерпілої.

На питання слідчого про те, хто саме прив`язував ОСОБА_21 до стовбура дерева, ОСОБА_12 повідомив, що він тримав потерпілу за руки, перебуваючи з іншого боку стовбура дерева, а ОСОБА_11 примотував її до стовбура. ОСОБА_11 примотував ОСОБА_21 скотчем до стовбура дерева. ОСОБА_11 спочатку примотав голову ОСОБА_21 до стовбура дерева, попередньо помістивши до рота кляп - ганчірку, про яку ОСОБА_12 казав раніше. Голову примотував обличчям до стовбура дерева. Обличчя щільно було примотане до стовбура дерева. Скотч, яким ОСОБА_11 примотував потерпілу до дерева, розміщувався в області шиї ОСОБА_21 та нижньої частини її обличчя. Потім ОСОБА_11 примотав ОСОБА_21 до дерева в області таза та ніг. Прив`язаною до дерева ОСОБА_21 перебувала у стоячому положенні. ОСОБА_12 у той час тримав потерпілу за руки, якими потерпіла «обіймала» стовбур дерева. Ступні потерпілої торкались землі. Після того, як ОСОБА_11 примотав голову, тулуб та ноги потерпілої до дерева, він обмотав скотчем руки ОСОБА_21 з протилежного боку стовбура дерева.

Далі, як зазначив ОСОБА_12 , після того, як ОСОБА_11 прив`язав ОСОБА_21 до дерева, він наказав йому узяти з багажного відсіку автомобіля лопату та копати яму у лісосмузі.

Під час слідчого експерименту ОСОБА_12 вказав рукою на яму, розмірами приблизно 80х140 см, глибиною приблизно 30 см, розташовану на відстані приблизно 2-3 метрів від дерева, до якого згідно його показів була прив`язана потерпіла. Вказана яма була частково присипана посохлим листям, з одного з боків ями наявний насип ґрунту, також присипаний посохлим листям. Як зазначив ОСОБА_12 , зі слів ОСОБА_11 , вони тут вб`ють ОСОБА_21 та закопають у ґрунт. Поки ОСОБА_12 копав вказану ним яму, ОСОБА_11 наносив удари кулаками прив`язаній до дерева ОСОБА_21 .

Демонструючи механізм нанесення ударів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 розмістив манекен людини біля стовбура деревини та наблизив по черзі праву та ліву руки, зібрані в кулак до спини манекену, в лівій та правій їх частинах. Як зазначив ОСОБА_12 , таких ударів ОСОБА_11 наніс більше 20 (двадцяти). ОСОБА_21 у той час кричала. Побиття тривало протягом години. Увесь цей час ОСОБА_11 бив ОСОБА_21 , потім курив, витягував з рота кляп, питав, чи згадала вона щось. Коли ОСОБА_21 відповідала відмовою, ОСОБА_11 знову поміщав до її рота кляп та продовжував бити. Протягом усього часу, на вказаному місці ОСОБА_11 наніс ОСОБА_21 більше 50 (п`ятдесяти) ударів. Далі ОСОБА_21 почала з`їжджати на коліна.

Як зазначив ОСОБА_12 , далі він зламав лопату та повідомив ОСОБА_11 про те, що далі копати не зможе. На місці слідів від зламаної лопати немає. Лопата хруснула та ОСОБА_12 поклав її в машину, яка стояла на грунтовій дорозі, неподалік від дерева, до якого була прив`язана ОСОБА_21

ОСОБА_11 наказав відмотати ОСОБА_21 , що ОСОБА_12 і зробив. Далі ОСОБА_21 самостійно дійшла до автомобіля. Використаний скотч ОСОБА_12 залишив на місці, кинувши його за землю. Як зазначив підозрюваний, скотч являв собою невеличкий клубок, при цьому ОСОБА_12 , наблизив одну до одної власні долоні, продемонструвавши приблизний розмір цього клубка скотчу.

Коли ОСОБА_21 самостійно йшла до автомобіля, ОСОБА_11 повернув їй халат, адже до дерева вона була прив`язана роздягненою, без одягу. Далі, як зазначив ОСОБА_12 , вони на автомобілі попрямували у бік смт. Якимівка, Мелітопольського району, Запорізької області, а саме у посадку, де ОСОБА_21 наносилися удари битою. Ця посадка знаходиться за смт Якимівка, біля сміттєзвалища та вокзалу.

Всі учасники та присутні, на автомобілях, від лісосмуги, розташованої біля садка, поблизу села Данило-Іванівка Мелітопольського району Запорізької області, за координатами геолокації 46.745031, 35.323558 прослідували до лісосмуги, розташованої поблизу смт Якимівка Мелітопольського району Запорізької області, за координатами геолокації 46.683483, 35.157293.

Підозрюваний ОСОБА_12 пояснив, що вказане місце було останнім, де ОСОБА_21 була живою. При цьому підозрюваний показав рукою на одне з дерев у лісосмузі та пояснив, що до вказаного дерева вони з ОСОБА_11 підвішували її та ОСОБА_11 бив її битою. Далі підозрюваний наблизився до вказаного ним дерева, став до стовбура дерева спиною, підняв вгору обидві руки та пояснив, що у зазначеній ним позі вони з ОСОБА_11 прив`язували потерпілу до гілки дерева. До гілки дерева прив`язував ОСОБА_12 , а ОСОБА_11 тримав потерпілу, щоб вона трохи висіла. Ноги ОСОБА_21 дещо торкалися землі. До дерева ОСОБА_21 прив`язували голою, з одягу на ній перебували лише шкарпетки.

Далі, як зазначив ОСОБА_12 , він наніс ОСОБА_21 5 (п`ять) ударів рукою в область живота. Демонструючи свої дії під час вчинення злочину, ОСОБА_12 наблизив ліву руку, зібрану в кулак, до лівої частини низу живота манекена людини, імітуючи тим самим нанесення прямого удару потерпілій. На питання слідчого про те, для чого підозрюваний бив потерпілу, ОСОБА_12 зазначив, що він хотів дізнатися від ОСОБА_21 , де поділася частина «травки», якої не вистачало. ОСОБА_11 обурила негативна відповідь ОСОБА_21 та він наказав ОСОБА_12 принести йому з автомобіля біту. Далі ОСОБА_12 вказав рукою на ґрунтову дорогу, що простягається понад лісосмугою та повідомив, що на дорозі, навпроти дерева, до якого була прив`язана ОСОБА_95 , стояв автомобіль марки «ЗАЗ Таврія», з багажного відсіку якого він дістав та приніс ОСОБА_11 біту. Зазначеною битою ОСОБА_11 почав бити ОСОБА_21 . Як зазначив ОСОБА_12 , ОСОБА_11 бив потерпілу битою по тулубу, з правого та лівого боку. Демонструючи дії ОСОБА_11 , ОСОБА_12 імітував тримання обома руками біти та нанесення нею ударів по тулубу манекена з правого та лівого боків. За допомогою наданої ОСОБА_12 під час слідчого експерименту дерев`яної палки, підозрюваний повторив демонстрацію нанесених ОСОБА_11 ударів битою по тулубу ОСОБА_21 . Як зазначив підозрюваний, ОСОБА_11 бив до тих пір, поки ОСОБА_21 втратила свідомість. Таких ударів було більше 30-40 (тридцяти-сорока).

Далі ОСОБА_11 наказав ОСОБА_12 принести з машини 5-ти літрову баклажку води. У цьому місці ОСОБА_11 не бив ОСОБА_21 руками, тут він бив її виключно битою. Реакції ОСОБА_21 на вказані удари практично не було. Коли вона втратила свідомість, ОСОБА_12 приніс з машини воду та облив обличчя потерпілої. ОСОБА_21 прийшла до тями та ОСОБА_11 продовжив її бити, наніс кілька десятків ударів таким самим способом, як і демонстрував підозрюваний. Від нанесених ударів ОСОБА_95 була вже в нерухомому стані. Вони попробували пульс, його не було. ОСОБА_11 наказав зняти потерпілу та вони поклали ОСОБА_21 на землю, обличчям догори. До дерева, як уточнив ОСОБА_12 , вони прив`язували потерпілу на цьому місці, за допомогою поясу від халата останньої.

Після того, як ОСОБА_21 зняли з дерева та поклали на землю, ОСОБА_12 накрив її халатом, який до цього перебував у багажному відсіку автомобіля.

Далі, як зазначив підозрюваний, він залишився з тілом ОСОБА_21 на вказаному місці, оскільки ОСОБА_11 поїхав додому за грошима для заправки автомобіля. ОСОБА_12 залишився у лісосмузі приблизно на 30 хвилин. ОСОБА_21 до тями вже не приходила. Після того, як ОСОБА_11 поїхав, ОСОБА_12 пробував пульс потерпілої, пульсу не було, тіло було вже холодним, вони була вже мертвою. Потім ОСОБА_11 повернувся.

Перед цими подіями, поки ОСОБА_21 була живою, вона повідомила, що в неї вдома є гроші. ОСОБА_12 на автомобілі марки «ЗАЗ Таврія» їздив за цими грошима, а ОСОБА_11 залишався у лісосмузі з потерпілою. ОСОБА_21 , коли ОСОБА_12 їздив за грошима, була прив`язаною до дерева.

Коли ОСОБА_11 повернувся до лісосмуги, вони з ОСОБА_12 поклали труп потерпілої до багажного відсіку автомобіля марки «ЗАЗ Таврія». ОСОБА_12 узяв тіло потерпілої за ноги, ОСОБА_11 під руки. Таким чином вони віднесли труп до машини. Автомобіль ОСОБА_11 розмістив таким чином, що задня частина машини була максимально наближена до лісосмуги. Як зазначив ОСОБА_12 , поклавши тіло ОСОБА_21 до багажного відсіку автомобіля, вони попрямували у бік села Атманай, Мелітопольського району, Запорізької області, що неподалік смт Кирилівка для того, щоб відшукати місце, де можна закопати труп ОСОБА_21 та приховати сліди вчиненого злочину. Такого місця вони не знайшли та повернулися за місцем мешкання ОСОБА_12 , де узяли дві цегли та канат, оскільки планували сховати труп у річці. Місце в річці, де перебуває труп ОСОБА_21 ОСОБА_12 вказати зможе.

На питання слідчого про те, чи залишилися на дереві сліди від дій, які вчиняли підозрювані по відношенню до ОСОБА_21 , підозрюваний вказав на блакитно-білу шкарпетку, яка лежала на землі, на відстані приблизно 2-3 метрів від дерева, до якого згідно показів ОСОБА_12 була прив`язана потерпіла. Як зазначив ОСОБА_12 , це шкарпетка ОСОБА_21 , вона була на ній вдягнена на момент вчинення злочину. Після злочину, як вказав підозрюваний, вони не догледіли, оскільки було темно, все відбувалося вночі та, шкарпетка знялася з тіла потерпілої. Як зазначив ОСОБА_12 , він впевнений у тому, що вказана ним шкарпетка належала ОСОБА_21 .

Далі, під час слідчого експерименту, для демонстрації дій підозрюваних під час поміщення трупу ОСОБА_21 до багажного відсіку автомобіля, на вказане ОСОБА_12 місце, впритул задньою частиною до лісосмуги, було встановлено автомобіль марки «ЗАЗ 1102», реєстраційний номер НОМЕР_3 . Демонструючи свої дії, ОСОБА_12 узяв манекен людини за ноги. ОСОБА_11 , відповідно до показів підозрюваного, узяв труп під руки. Таким чином ОСОБА_11 та ОСОБА_12 віднесли та завантажили труп ОСОБА_21 в багажний відсік автомобіля Як зазначив ОСОБА_12 , коли вони несли тіло потерпілої, він йшов першим, спиною назад. Труп несли ногами вперед. Перед тим, як покласти труп до багажного відсіку, ОСОБА_12 дістав з нього інструмент та поклав на заднє сидіння. Труп ОСОБА_21 вони поклали головою до правої частини кузова автомобіля. Поклавши труп в багажний відсік, вони накрили його халатом та попрямували у бік села Атманай Мелітопольського району Запорізької області. Там, як зазначив ОСОБА_12 , вони не знайшли місця, де можливо сховати труп та поїхали до річки за селом Радивонівка, Мелітопольського району, Запорізької області.

На уточнююче питання про те, яким чином розміщувалися ноги від трупа ОСОБА_21 в багажному відсіку автомобіля, ОСОБА_12 зазначив, що ноги були зігнуті в колінних суглобах.

Всі учасники та присутні, на автомобілях, від лісосмуги, розташованої поблизу смт Якимівка, Мелітопольського району, Запорізької області, за координатами геолокації 46.683483, 35.157293 прослідували до ділянки місцевості між селами Радивонівка та Мирне, Мелітопольського району, Запорізької області, на узбережжі річки Тащенак, за координатами геолокації 46.686128, 35.229685.

Підозрюваний ОСОБА_12 пояснив, що на вказане місце вони привели вже вбиту ОСОБА_112 після цього підозрюваний прослідував ближче річки Тащенак, вказав рукою на русло водойми та пояснив, що очерету на той час багато не було. Вони приїхали, машину розмістили якнайближче до річки, при цьому підозрюваний рукою вказав на ділянку місцевості на березі, на відстані приблизно 5 метрів від краю водойми. З машини вони дістали труп ОСОБА_21 та віднесли на край берега. Далі, як зазначив ОСОБА_12 , він дістав два шлакоблоки та канат.

На пропозицію продемонструвати на манекені людини спосіб обв`язування тіла канатом та кріплення шлакоблоку до нього, підозрюваний розмістив манекен людини на березі річки, на правому боці, обличчям у бік річки. Ноги від трупа були зігнуті в колінних суглобах. ОСОБА_11 наказав узяти цегли та канат, що ОСОБА_12 і зробив. Далі, як продемонстрував ОСОБА_12 , вони поклали одну цеглу біля грудної клітини трупа, другу - біля колін трупа. Далі вони почали примотувати руки та тулуб канатом до одної цегли. На питання слідчого про те, яким чином прив`язували до цегли, ОСОБА_12 продемонстрував, що на праву руку, яка була витягнута перед грудною клітиною, вони поклали цеглу, поверх якої розмістили ліву руку, а потім обмотали канатом. Таким чином прив`язували коліна до другої цегли. Цегли були з трьома отворами кожна, через які вони просували канат.

Далі, як зазначив ОСОБА_12 , вони з ОСОБА_11 роздяглися до трусів та занесли труп у річку. Як зазначив ОСОБА_12 , на теперішній час труп ОСОБА_21 перебуває у річці, за очеретом. При цьому підозрюваний вказав рукою на ділянку річки, розташовану на відстані приблизно 8 метрів від берегу.

Далі вони вийшли з води, вдяглися. ОСОБА_12 вказав рукою на ділянку річки, ліворуч від місця, де вони залишили труп ОСОБА_21 та пояснив, що ОСОБА_11 викинув у річку свої кросівки та мобільний телефон ОСОБА_21 . Кидав вказані речі ОСОБА_11 . У кросівки ОСОБА_11 поклав свої труси та шкарпетки. Для чого він так зробив, ОСОБА_12 не відомо. Кросівки ОСОБА_11 були чорного кольору. Мобільний телефон був у корпусі чорно-блакитного кольору.

На питання слідчого про те, якого кольору була мотузка, за допомогою якої вони прив`язували до трупа цегли, ОСОБА_12 повідомив, що білого кольору, її товщина (діаметр) приблизно 6 мм.

На уточнююче питання слідчого про те, чи знаходиться зараз труп ОСОБА_21 у річці, де вказав ОСОБА_12 , підозрюваний надав стверджувальну відповідь.

На даному етапі слідча дія - слідчий експеримент зупинено для проведення огляду місця події - ділянки русла річки, яка була встановлена відповідно до показів підозрюваного ОСОБА_12 .

Слідчий експеримент поновлено після проведення огляду місця події - ділянки русла річки, яка була встановлена відповідно до показів підозрюваного ОСОБА_12 . За результатами проведеного огляду, з дна річки було вилучено труп невстановленої особи жіночої статі з двома прив`язаними до трупа цеглами, за допомогою мотузок.

На питання слідчого про те, що підозрюваний може пояснити з приводу результатів проведеного огляду місця події, учасником якого він щойно був, ОСОБА_12 пояснив, що він хотів би додати про автомобіль. Килимки з машини, а саме з багажного відсіку, де перебував труп ОСОБА_21 , ОСОБА_11 заздалегідь сказав знищити. Після того, як вони відвезли труп до річки, вони повернулися за місцем мешкання ОСОБА_12 , де ОСОБА_11 наказав зняти усі килимки з багажного відсіку автомобіля та спалити.

На питання слідчого які саме килимки вони палили, ОСОБА_12 повідомив, що це була тканинна підстилка з багажнику та верхня пересувна шторка. ОСОБА_11 сказав зняти вказані речі та спилити, щоб не залишилося доказів та ДНК. Він сказав усе спалити разом з речами ОСОБА_21 .

На питання слідчого про те, де саме були спалені вказані речі, ОСОБА_12 повідомив, що у нього вдома, на тій самій кучі, на яку він вказував під час проведення слідчого експерименту.

На питання слідчого про те, де знаходяться частини дитячого велосипеду, про які під час допиту повідомляв підозрюваний, ОСОБА_12 зазначив, що велосипед знаходиться далі, в іншому місці, в іншій річці, за селом Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області. Усі 10 (десять) частин велосипеда, як зазначив ОСОБА_12 розкидані в річці, кожна з частин знаходиться в радіусі приблизно 15 метрів від іншої. Усі час тини перебувають під водою. Усі ці місця ОСОБА_12 приблизно вказати зможе. Розкидав він їх вночі, куди саме він їх викидав, ОСОБА_12 не пам`ятає, проте візуально вказати зможе.

На цьому слідчий експеримент було завершено. Зауважень, доповнень від учасників та присутніх не надійшло. Протокол підписаний всіма учасниками слідчої дії, жодних зауважень з боку сторони захисту не висловлювалось;

протоколом від 19 січня 2022 року огляду місця події з фото таблицею до нього - ділянка лісосмуги поблизу с. Данило-Іванівка, Мелітопольського району, Запорізької області, на яку під час слідчого експерименту вказав підозрюваний ОСОБА_12 , пояснивши, що у цьому місці за допомогою липкої скотч-стрічки він з ОСОБА_11 прив`язували потерпілу ОСОБА_21 до дерева та застосували до неї фізичне насильство, а також за вказівкою ОСОБА_11 він викопував яму для поховання потерпілої. При проведені зазначеного огляду було виявлено та вилучено згорток фрагментів прозорої липкої стрічки з об`єктами, схожими на волосся, а також було виявлено яму у ґрунті шириною 80 см., довжиною 140 см., глибиною близько 30 см.;

Фото №1: Оглядовий фотознімок ділянки місцевості за координатами широта: 46.686128, довгота: 35.229685, на узбережжі річки Тащенак між селами Мирне та Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області;

Фото №2: Оглядовий фотознімок ділянки місцевості за координатами широта: 46.686128, довгота: 35.229685, на узбережжі річки Тащенак між селами Мирне та Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області;

Фото №3: Оглядовий фотознімок трупу невстановленої особи жіночої статі, піднятого з дна річки Тащенак між селами Мирне та Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області, за координатами широта: 46.686128, довгота: 35.229685;

Фото №4: Труп невстановленої особи жіночої статі, без одягу, піднятий з дна річки Тащенак між селами Мирне та Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області, за координатами широта: 46.686128, довгота: 35.229685. До верхніх та нижніх кінцівок трупу, за допомогою мотузок, прив`язані цегли;

Фото №5: Труп невстановленої особи жіночої статі, без одягу, піднятий з дна річки Тащенак між селами Мирне та Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області, за координатами широта: 46.686128, довгота: 35.229685. До верхніх та нижніх кінцівок трупу, за допомогою мотузок, прив`язані цегли;

Фото №6: Труп невстановленої особи жіночої статі, без одягу, піднятий з дна річки Тащенак між селами Мирне та Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області, за координатами широта: 46.686128, довгота: 35.229685. До верхніх та нижніх кінцівок трупу, за допомогою мотузок, прив`язані цегли;

Фото №7: Цегла, прив`язана за допомогою мотузки до верхніх кінцівок трупу невстановленої особи жіночої статі, піднятого з дна річки Тащенак між селами Мирне та Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області;

Фото №8: Цегла, прив`язана за допомогою мотузки до нижніх кінцівок трупу невстановленої особи жіночої статі, піднятого з дна річки Тащенак між селами Мирне та Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області;

Фото №9: Обличчя трупу невстановленої особи жіночої статі, піднятого з дна річки Тащенак між селами Мирне та Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області;

Фото №10: Пірсінг з металу у пупковій для і черної проники трупу невстановленої особи жіночої статі, піднятого з дна річки Тащенак між селами Мирне та Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області;

Фото №11: Задня поверхня тіла трупу невстановленої особи жіночої статі, піднятого з дна річки Тащенак між селами Мирне та Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області;

Фото №12: Дефекти м?яких тканин на правій бічній поверхні живота трупу невстановленої особи жіночої статі, піднятого з дна річки Тащенак між селами Мирне та Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області;

Фото №13: Дефекти м`яких тканин у правій паховій , ділянці на трупі невстановленої особи жіночої статі, піднятого з дна річки Тащенак між селами Мирне та Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області;

Фото №14: Фрагменти розрізаної мотузки, за допомогою якої до верхніх кінцівок групу невстановленої особи жіночої статі, піднятого з дна річки Тащенак між селами Мирне та Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області було прив?язано цеглу;

Фото №15: Цегла, яку за допомогою мотузки було прив?язано до верхніх кінцівок трупу невстановленої особи жіночої статі, піднятого з дна річки Тащенак між селами Мирне та Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області;

Фото №16: Цегла, яку за допомогою мотузки було прив?язано до верхніх кінцівок трупу невстановленої особи жіночої статі, піднятого з дна річки Тащенак між селами Мирне та Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області;

Фото №17: Фрагменти розрізаної мотузки, за допомогою якої до нижніх кінцівок трупу невстановленої особи жіночої статі, піднятого з дна річки Тащенак між селами Мирне та Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області було прив`язано

цеглу;

Фото №18: Цегла, яку за допомогою мотузки було прив`язано до нижніх кінцівок трупу невстановленої особи жіночої статі, піднятого з дна річки Тащенак між селами Мирне та Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області;

Фото №19: Цегла, яку за допомогою мотузки було прив`язано до нижніх кінцівок трупу невстановленої особи жіночої статі, піднятого з дна річки Тащенак між селами Мирне та Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області;

Фото №20: Волосся, що відділилося з голови трупу невстановленої особи жіночої статі, піднятого з дна річки Тащенак між селами Мирне та Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області;

протоколом від 19 січня 2022 року пред`явлення трупу для впізнання, відповідно до якого свідок ОСОБА_113 впізнала труп невстановленої особи жіночої статі у стані виражених гнильних змін, виявлений 19 січня 2022 року у річці Тащенак поблизу сіл Мирне та Радивонівка, як труп її сестри ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

протоколом від 20 січня 2022 року огляду трупу ОСОБА_21 з фототаблицею, під час проведення якого зафіксовані виявлені зовнішні тілесні ушкодження та особливі прикмети потерпілої;

лікарським свідоцтвом про смерть №21-Я від 20 січня 2022 року, причина смерті ОСОБА_21 не встановлена через значні гнильні зміни трупа;

висновком експерта від 20 січня 2022 року №21-Я за результатами проведення судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_21 , відповідно до якого причина смерті ОСОБА_21 не встановлена через значні гнильні зміни трупу.

У ОСОБА_21 виявлені тілесні ушкодження:

закрита тупа травма грудної клітини: повний поперечний перелам тіла грудини на рівні 2-го міжребір`я; закриті повні поперечні перелами 4-7 ребер справа по передній пахвовій лінії, 7-9 ребер справа по середній пахвовій лінії, 9-12 ребер справа між правою лопатковою та правою навколохребтовими лініями, 7-9 ребер зліва між лівою передньою та середньою пахвовою лініями, 6-8 ребер зліва по задній пахвовій лінії, 9-12 ребер зліва між лівою лопатковою та лівою навколохребтовою лініями; розриви пристінкової плеври в ділянках переламів; розриви нижніх часток обох легень, крововиливи у тканину обох легень; двобічний гемоторакс, які утворилися в місцях травматичних впливів тупих предметів з обмеженою травмуючою поверхнею, індивідуальні особливості яких в тілесних ушкодженнях не відобразилися;

крововиливи у м`які тканини та синці грудної клітки, крововиливи у м`які тканини голови та поперекової ділянки, синець на животі, які утворилися від локальних впливів твердими тупими предметами, індивідуальні особливості яких, в тілесних ушкодженнях не відобразились.

Тілесні ушкодження на голові та тулубі у ОСОБА_21 утворилися внаслідок не менш 4 ударних травматичних впливів тупими предметами в ділянку голови та не менш 7 ударних травматичних впливів тупими предметами в ділянку тулубу.

Закрита тупа травма грудної клітки з множинними переламами ребер та грудини, розривами пристінкової плеври та легень, наявністю крововиливів в тканині легень, а також двобічним гемотораксом, зазвичай у живих осіб за ознаками небезпеки для життя кваліфікується як тяжкі тілесні ушкодження, була спричинена ОСОБА_21 зажиттєво. Достовірно визначити, за який час до настання смерті були спричинені тілесні ушкодження на голові та тулубі, не є можливим через аутолітичні зміни м`яких тканин трупу. Аналогічні травми грудної клітки у живих осіб, зазвичай, ускладнюються гострою крововтратою або шоком, які, безперечно, могли стати безпосередньою причиною смерті.

Крововиливи у м`які тканини голови та поперекової ділянки, синець на животі мають ознаки легких тілесних ушкоджень, утворилися зажиттєво.

Послідовність спричинення тілесних ушкоджень не встановлена.

Виявлення рідини у пазусі основної кістки у ОСОБА_21 , яка містила багату кількість діатомових водоростей, в даному випадку, на фоні значних гнильних змін, скоріше за все свідчить не про ознаки утоплення у воді, а про тривале посмертне знаходження тіла у прісній воді водойми.

З часу настання смерті до початку експертизи трупу ОСОБА_21 в морзі (20 січня 2022 року) пройшло не менш ніж 3 місяці;

висновком експерта від 27 травня 2022 року №478/к за результатами проведення комісійної судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_21 , відповідно до якого всі ушкодження у ОСОБА_21 , які зафіксовано у висновку експерта №21-Я, виникли зажиттєво від дії тупого предмету (предметів) у вказані ділянки тіла, індивідуальні ознаки яких в ушкодженнях не відобразилися. Знаряддями травми могли бути кулаки, взуті ноги та інші тупі предмети (знаряддя).

Визначити час і послідовність завдання вказаних ушкоджень не видається можливим через виражені пізні трупні зміни та відсутність суттєвих розбіжностей в їх характеристиках.

Перелом грудини, множинні двобічні переломи ребер з ушкодженням плеври і легень і двобічним гемотораксом (мали місце переломи 8 ребер справа і 6 ребер зліва, частина з яких подвійні), синці і крововиливи в м`яких тканинах відповідних ділянок, які мали місце у ОСОБА_21 , разом із фактом відсутності ознак інших причин смерті (захворювань, ушкоджень) надають можливість вважати ці тілесні ушкодження за причину смерті ОСОБА_21 . Вірогідною безпосередньою причиною смерті при цьому були гостра дихальна недостатність і плевро-пульмональний шок. Наведене повністю відповідає даним про настання смерті ОСОБА_21 , викладеним у протоколах слідчого експерименту і допиту підозрюваного ОСОБА_12 про те, що потерпіла після нанесення ударів битою двічі скрикнула і замовкла.

Ушкоджень, які вважаються притаманними для боротьби і самозахисту, а також посмертних ушкоджень на трупі ОСОБА_21 не зафіксовано.

Локалізація та характер ушкоджень, зафіксованих на трупі ОСОБА_21 в ділянках брюшної стінки і грудної клітки, за своїм характером і локалізацією відповідають механізму спричинення ушкоджень у показаннях підозрюваного ОСОБА_12 за протоколами допиту і слідчого експерименту.

Будь-яких ушкоджень чи слідів «від перемотування скотч-стрічкою» на трупі ОСОБА_21 не зафіксовано. Це може бути пояснено тим, що наслідком видалення скотч-стрічки може бути, як максимум, поверхневі садна, які морфологічно проявляються ділянками видалення епідермісу. В даному випадку, в наслідок мацерації шкіри трупа у воді епідерміс з нього закономірно відторгнувся і тим самим міг маскувати поверхневі садна; висновком судово-біологічної експертизи за експертною спеціальністю «Молекулярно-генетичні дослідження» від 24 червня 2022 року №СЕ-19/108-22/2448-БД, відповідно до якого ОСОБА_83 , який є біологічним батьком ОСОБА_21 , може бути біологічним батьком особи жіночої статі, труп якої виявлено у воді під час огляду місця події від 19 січня 2022 року - ділянки місцевості на узбережжі річки Тащенак поблизу сіл Радивонівка та Мирне, Якимівської ОТГ, Мелітопольського району, Запорізької області; рапортом оперуповноваженого СКП Відділу поліції №1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області (місце дислокації - смт Якимівка Мелітопольського району Запорізької області) ОСОБА_114 від 03 вересня 2021 року, відповідно до якого під час проведення заходів з розшуку малолітнього ОСОБА_19 ним був переглянутий відеозапис камер зовнішнього відеоспостереження супермаркету «АТБ-маркет» по вул. Молодих Патріотів, 1 в смт Якимівка, де зафіксований ОСОБА_19 22 серпня 2021 року о 23 годині 10 хвилин, який перебував біля супермаркету на велосипеді рожевого кольору, вдягнений у сині шорти та світлу футболку. Копію відеозапису адміністрація супермаркету не надала;

протоколом від 01 вересня 2021 року прийняття від потерпілої ОСОБА_115 заяви про вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до якого 01 вересня 2021 року до Відділу поліції № 1 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області (місце дислокації - смт. Якимівка, Мелітопольського району, Запорізької області) звернулася ОСОБА_116 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з письмовою заявою про безвісне зникнення її малолітнього сина ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що мешкав з бабусею ОСОБА_117 за адресою: АДРЕСА_11 , який пішов з дому та не повернувся;

протоколом від 01 вересня 2021 року огляду місця події - території домоволодіння АДРЕСА_11 , де мешкав малолітній ОСОБА_19 до зникнення, з фототаблицею. В ході зазначеного огляду не виявлено слідів, які б вказували на вчинення кримінального правопорушення відносно малолітнього ОСОБА_19 за місцем його проживання;

висновком судово-біологічної експертизи за експертною спеціальністю "Молекулярно-генетичні дослідження» від 10 грудня 2021 №СЕ-19/108-21/10797-БД за результатами проведення якої встановлені генетичні ознаки зразків букальних клітин ОСОБА_115 і ОСОБА_118 , які є біологічними батьками ОСОБА_19 ;

протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_26 від 16 січня 2022 року з відеозаписом даної слідчої дії яке було відтворено безпосередньо в судовому засіданні та фото таблицею до нього, вказана дія тривала 16 січня 2022 року о 11.07 години до 11.52 години, на ділянці місцевості, за адресою: АДРЕСА_2 , зафіксовано: ОСОБА_26 , через металеву хвіртку синього кольору прослідувала на територію подвір`я зазначеного домоволодіння та праворуч від центральної доріжки, що веде вглиб подвір`я зупинилася біля дерев`яної одноповерхової будівлі літньої кухні. Знявши засов, вона відчинила одностворчасті дерев`яні двері синього кольору, які ведуть до приміщення літньої кухні та увійшла до нього. Перебуваючи у приміщенні літньої кухні, вона заявила, що саме це приміщення і є літньої кухнею, а перед вхідними дверима вказала рукою на дерев`яну кришку у підлозі, повідомивши, що під нею знаходиться підвал. Відчинивши зазначену дерев`яну кришку було виявлено вириту у ґрунті під літньою кухнею яму, до дна якої веде дерев`яна драбина.

ОСОБА_26 вказала рукою на ділянку дна підвального приміщення, найбільш наближену до вхідних дверей до літньої кухні та пояснила, що саме у вказаному місці, понад стінкою підвалу лежала дитина. Також повідомила, що до та після повернення її з м. Житомира, заглиблення малося, оскільки з дна підвалу вони брали глину, якщо потрібно було щось підмазати. Зазначила, що підвал почав руйнуватися, вона не заглядала в нього протягом останніх 10 років.

Дитину годував ОСОБА_119 , щоб ОСОБА_11 годував дитину, вона не бачила та не знає. Як часто ОСОБА_12 годував дитину, їй невідомо, оскільки не слідкувала за цим, проте стверджувально запевнила, що кожного дня. Зазначила, що як тільки ОСОБА_12 з`являвся вдома, так одразу йшов годувати хлопця. Повідомила, що з дитиною, яка сиділа у підвалі, вона не спілкувалася. Уточнила, що вхідні двері до літньої кухні завжди були відчинені, кришка підвалу завжди зачинена, оскільки вона постійно ходила до літньої кухні і щоб не впасти до підвалу, кришка була зачинена. В той час, коли там утримувався хлопчик, ОСОБА_12 від розетки до підвалу опускав електричний дріт подовжувача з лампочкою. Де на даний момент знаходиться вказаний електричний подовжувач, їй не відомо. Хлопчик годувався з посуду, яким вони усі користувалися і увесь посуд перебуває у будинку. Якогось окремого посуду для зазначених цілей не було, тарілка кожного разу мінялася, хлопчик не вживав їжу з одного й того ж посуду, одними й тими самими столовими приборами.

ОСОБА_26 повідомила, що може показати вищезгадані речі, які знаходяться у будинку. Вона вказала на драбину, яка використовувалась на той час, для того, щоб спуститися до підвалу, яка перебуває у підвалі на момент проведення слідчого експерименту.

Зазначила, що на момент перебування хлопчика у підвалі, драбини там не перебувало, оскільки її витягли. Вона не бачила, щоб дитиною використовувалася постільна білизна у підвалі, їй цього не відомо. Коли вона ходила до літньої кухні, а дитина утримувалася у підвалі, хлопчик подавав ознаки життя, зазначила, що дитина розмовляла, напевно сама із собою. До неї хлопчик не звертався. Їй відомо, що хлопчик палив і ОСОБА_119 передавав йому цигарки.

Далі всі учасники слідчого експерименту, за вказівкою свідка ОСОБА_26 , прослідували у приміщення житлового будинку, розташованого навпроти вхідних дверей до літньої кухні. Власник домоволодіння, ОСОБА_120 надав дозвіл на проведення слідчого експерименту у приміщенні житлового будинку, розташованого навпроти вхідних дверей до літньої кухні, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .

Перебуваючи біля дивану у приміщені третьої житлової кімнати, ОСОБА_26 узяла з дивану чоловічу куртку з капюшоном темного кольору та повідомила, що вказана куртка не належить їм. Далі вона узяла з дивану іншу куртку чорного кольору та повідомила, що зазначена куртка належить ОСОБА_12 . Також на дивані, серед речей вона знайшла три кепки різного кольору, які належать ОСОБА_12 , жилетку темного кольору зі світлими та темними горизонтальними полосами, а також помаранчеві шорти. Далі, прослідуючи до іншої житлової кімнати, вона вказала на джинсові брюки синього кольору, які знаходилися на кріслі, серед інших речей.

ОСОБА_26 вказала на велику кімнату в якій перебували ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , коли залишалися ночувати та диван на якому перебували вище перелічені предмети одягу (куртки, кепки, жилетка та шорти). При цьому зазначила, що один з них ночував на дивані, інший на розкладушці. Посудом вони користувалися загальним. Посуд після використання вона перемивала, постільну білизну, якою вони користувалися, прала. Ніяких окремих речей в них у користуванні не перебувало, інших їхніх речей не залишилося.

ОСОБА_26 вказала, що вона не повідомляла до поліції про те, що на території домоволодіння, в якому вона мешкає, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 здійснювали незаконне вирощування коноплі. Зазначила, що до неї одного разу приходили двоє невідомих чоловіків, яких ОСОБА_119 назвав працівниками поліції з міста Мелітополя, іншого разу також приходили невідомі, яких бачив ОСОБА_120 , яких ОСОБА_12 назвав працівниками Якимівського відділу поліції. Зі слів ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , за кущі коноплі, які вони вирощували на території подвір`я, вони будуть платити працівникам поліції. Наскільки вона пам`ятає, вони повинні були платити 2000, з куща. В якій валюті вказана сума, вона не знає, чи відповідає це дійсності, їй також не відомо. З цього приводу вона лаялася на ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , бо не хотіла, щоб у дворі росла конопля, проте з урахуванням того, що поліції про це було відомо, перестала заперечувати. Також, вона казала ОСОБА_12 про те, що коли працівники поліції прийшли та виявили коноплю, нехай би вони її вирвали, забрали та написали на неї, щоб їй дали умовний строк покарання за вчинене, вона б сказала працівникам поліції, що нібито собі посадила вирощувати. На подвір`ї спочатку росло 5 (п`ять) кущів коноплі, а потім один кущ пропав і залишилося 4 (чотири) кущі. Зі слів ОСОБА_12 знає, що кущі коноплі вкрали, проте світло горіло, водою поливалося та ці витрати йшли на неї.

Вона не повідомляла до поліції про те, що у підвалі утримується дитина, оскільки ОСОБА_12 та ОСОБА_11 запевнили її у тому, що вивезуть його додому, вірніше не додому, а до інтернату, що його там б`ють, що він там нікому не потрібен. Вивезти до інтернату вони обіцяли не раніше 01 вересня, коли інтернат запрацює.

ОСОБА_26 погодилася із тим, що дитина сиділа у підвалі, та вона не заперечувала, щоб дитина ночувала у будинку. Також зазначила, що вона наполягала, щоб ОСОБА_12 та ОСОБА_121 відвезли дитину до інтернату, вона вважала, що їй не потрібні проблеми із цього приводу. ОСОБА_12 пропонував поставити у будинку розкладушку, щоб на ній спав хлопчик, на що вона не заперечувала. Ймовірно проти цього заперечував ОСОБА_11 .

ОСОБА_26 зазначила, що вона не знає чому не повідомила про смерть дитини, в неї відсутня відповідь на вказане питання. З цього приводу вона до теперішнього часу переймається;

протоколом огляду місця події від 16 січня 2022 року з фототаблицею та відеозаписом даної слідчої дії яке було безпосередньо відтворено в судовому засіданні, відповідно до якого при проведенні огляду місця події - території домоволодіння АДРЕСА_2 (за місцем мешкання свідка ОСОБА_26 та обвинуваченого ОСОБА_12 ), на дні підвального приміщення літньої кухні, під шаром ґрунту, на глибині 0,5-0,6 м, у бетонній плиті, виявлено труп невстановленої особи чоловічої статі у стані виражених гнильних змін, завернутий у червону ковдру;

протоколом від 16 січня 2022 року пред`явлення трупу для впізнання, відповідно до якого потерпіла ОСОБА_42 впізнала труп невстановленої особи чоловічої статі у стані виражених гнильних змін, виявлений 16 січня 2022 року на території домоволодіння АДРЕСА_2 , як труп її малолітнього сина ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

лікарським свідоцтвом про смерть №18-Я від 17 січня 2022 року, причина смерті ОСОБА_19 не встановлена через значні гнильні зміни трупа;

висновком експерта від 17 січня 2022 року №18-Я за результатами проведення судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_19 , відповідно до якого причина смерті потерпілого не встановлена через значні гнильні зміни трупу. На трупі ОСОБА_19 були виявлені тілесні ушкодження:

відкритий багатоуламчастий втиснутий перелам кісток склепіння та основи черепу (ліві тім`яна та скронева кістки), розрив твердої мозкової оболонки лівої скроневої ділянки, крововилив у м`які тканини та рана лівої скроневої ділянки, який утворився внаслідок, щонайменше, однієї ударної травматичної дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, індивідуальні особливості якого не відобразилися, у ліву тім`яно-скроневу ділянку голови в напрямку ззаду наперед та зліва направо;

лінійні перелами виличних відростків правої та лівої скроневої кісток, крововиливи у м`які тканини правої та лівої тім`яних ділянок, рана лобної ділянки голови зліва, синець на обличчі, які утворилися від локальних дій твердими тупими предметами, індивідуальні особливості яких в тілесних ушкодженнях не відобразились;

садна тім`яних ділянок голови, які утворились дії тупих предметів по дотичній, індивідуальні особливості яких, в тілесних ушкодженнях не відобразилися.

Тілесні ушкодження на голові у ОСОБА_19 утворилися внаслідок не менш 5 ударних травматичних впливів тупими предметами.

Не виключається можливість одномоментного утворення переламу лівих тім`яно-скроневих кісток, лінійного переламу виличного відростка правої скроневої кістки за умови, що голова ОСОБА_19 була фіксована правою половиною на тупому предметі з переважаючою травмуючою поверхнею, а удар тупим предметом з обмеженою травмуючою поверхнею завдавався в ліву тім`яно-скроневу ділянку голови.

Тілесні ушкодження у ОСОБА_19 мають ознаки:

відкритий багатоуламчастий втиснутий перелом кісток склепіння та основи черепу, зазвичай, у живих осіб, за ознаками небезпеки для життя, кваліфікується як тяжкі тілесні ушкодження. Можна висловитися про те, що перелам черепу у ОСОБА_19 був спричинений зажиттєво. Однак достовірно визначити за який час до настання смерті були спричинені тілесні ушкодження на голові, не видається можливим через аутолітичні зміни м`яких тканин трупу. Зазвичай аналогічні перелами кісток черепу з розривами твердої мозкової оболонки супроводжуються важким ураженням головного мозку (крововиливами під оболонки та в тканину головного мозку, а також механічним ушкодженням мозку, за рахунок уламків черепу) та, безперечно, могли стати безпосередньою причиною смерті;

лінійні перелами виличних відростків правої та лівої скроневої кісток, зазвичай, у живих осіб, кваліфікуються не менш, ніж легкі тілесні ушкодження, які супроводжуються короткочасним, не менше 6, але не більше 21 дня розладом здоров`я;

крововиливи у м`які тканини правої та лівої тім`яних ділянок, рана лобної ділянки голови зліва, синець на обличчі та садна тім`яних ділянок голови - як легкі.

Утворення відкритих переламів лівих тім`яно-скроневих кісток черепу у ОСОБА_19 при ударах руками та взутими ногами - представляється вкрай маловірогідним; утворення інших тілесних ушкоджень у ОСОБА_19 при ударах руками та взутими ногами - не виключається.

З часу настання смерті до початку експертизи трупу ОСОБА_19 в морзі (17 січня 2022 року) пройшло не менш ніж 4 місяці;

висновком експерта від 27 травня 2022 №477/к за результатами проведення комісійної судово-медичної експертизи трупу ОСОБА_19 , відповідно до якого ушкодження на трупі ОСОБА_19 , зафіксованіу висновку експерта №18-Я, виникли зажиттєво від дії тупого предмету (предметів) у вказаній ділянки тіла, індивідуальні ознаки яких в ушкодженнях не відобразилися. Можливість спричинення вказаних ушкоджень руками і взутими ногами не виключається.

Визначити час і послідовність завдання вказаних ушкоджень не видається можливим через виражені пізні трупні зміни.

Будь-яких інших ушкоджень, у тому числі і посмертних та ознак тяжких захворювань при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_19 не зафіксовано.

Факт відсутності ознак інших причин смерті (захворювань, ушкоджень) надає можливість вважати за причину смерті малолітнього ОСОБА_19 відкритий проникаючий перелом черепа в лівій тім`яно-скроневій ділянці та за вірогідну безпосередню причину смерті - важку травму головного мозку.

Без надання спеціалізованої медичної допомоги смерть при подібних ушкодженнях настає досить швидко від хвилин (ушкодження тканини головного мозку та його оболонок з дислокацією) до 3-4 діб (від гнійно-запальних ускладнень).

Ушкоджень, які зазвичай розцінюються в якості притаманних до боротьби і самозахисту, на трупі ОСОБА_19 не зафіксовано.

Після отримання саден правої та лівої тім`яних ділянок, рани лобової ділянки ліворуч, синця на верхньому повіці праворуч, крововиливів у м`які тканини правої та лівої тім`яних ділянок, переломів виличних відростків скроневих кісток з обох боків потерпілий міг протягом необмеженого часу здійснювати активні цілеспрямовані дії, самостійно пересуватися, кричати, звати на допомогу за умови відсутності закритої внутрішньочерепної травми, яка може виникати в наслідок травматичних впливів на голову.

Після отримання комплексу ушкоджень, які супроводжують відкриті проникаючі багатоуламкові переломи кісток склепіння і основи черепа, можливість виконання вищезазначених дій виключається.

Наявність на правому верхньому повіці трупа ОСОБА_19 синця, який досить добре зберігся, вказує на те, що синці на тулубі і кінцівках малолітнього, на які вказує підозрюваний ОСОБА_12 , були спричинені заздалегідь до смерті і на час її настання вже зникли природнім шляхом, або їх взагалі не було. Час, який потрібен для зникнення синця у живої людини молодого віку, вимірюється приблизно двома тижнями (12-14 днів).

3 відкритою проникаючою черепно-мозковою травмою, яка мала місце у малолітнього ОСОБА_19 , він не міг жити без надання спеціалізованої нейрохірургічної допомоги протягом вказаного проміжку часу у будь-яких умовах;

висновком судово-біологічної експертизи за експертною спеціальністю «Молекулярно-генетичні дослідження» від 23 грудня 2022 року №СЕ-19/108-22/2451-БД щодо головки стегнової кістки трупу невстановленої особи, виявленого під час огляду місця події від 16 січня 2022 року - території домоволодіння АДРЕСА_2 , відповідно до якого ОСОБА_42 та ОСОБА_122 можуть бути біологічними батьками цієї особи;

документи, що характеризують неповнолітнього потерпілого ОСОБА_19 ;

протоколом отримання зразків для експертизи від 04 вересня 2021 року;

протоколом отримання зразків для експертизи від 03 вересня 2021 року;

протоколом від 30 листопада 2022 року огляду інформації - відомостей про вхідні та вихідні дзвінки абонентських номерів стільникового зв`язку ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_29 (співмешканки ОСОБА_11 ), ОСОБА_26 (баби ОСОБА_12 ) за період з 01 серпня 2021 року по 17 січня 2022 року з роздруківкою інформації про адреси розташування базових станцій, які обслуговували запитувані абонентські номери, відповідно до якого:

безпосередньо перед викраденням малолітнього ОСОБА_19 абонентські номери ОСОБА_11 і ОСОБА_29 фіксувалися в зоні дії базової станції, яка своєю дією обслуговує місце викрадення, а вже після викрадення зазначені абонентські номери в мережі стільникового зв`язку не фіксувалися аж до ранку 23 серпня 2021 року;

о 06:43 год. 23 серпня 2021 року абонентський номер ОСОБА_123 фіксувався базовою станцією, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , тобто в районі місця мешкання підозрюваного ОСОБА_12 по АДРЕСА_2 та місця незаконного утримання малолітнього ОСОБА_19 ;

з 22 серпня 2021 року - після викрадення малолітнього ОСОБА_19 та поміщення його до підвального приміщення літньої кухні за місцем мешкання ОСОБА_12 у селі Радівонівка абонентський номер ОСОБА_11 фіксувався базовою станцією, яка обслуговує зазначений населений пункт, 24, 25, 26, 28, 29, 30 серпня 2021 року, 03, 04 та 06 вересня 2021 року, тобто майже щодня. Крім того, з 07 вересня 2021 року в мережі стільникового зв`язку почав працювати абонентський номер ОСОБА_12 - НОМЕР_5 ;

абонентський номер баби ОСОБА_12 - свідка ОСОБА_26 за витребуваний період часу фіксується та обслуговується базовою станцією, яка розташована за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, село Радивонівка, вул. Центральна, окрім періоду з 18 серпня 2021 року до 25 серпня 2021 року, коли він обслуговувався базовими станціями напрямком до міста Житомиру, у вказаному місті з 19 серпня 2021 року до 25 серпня 2021 року та напрямком повернення до с. Радивонівка, що підтверджує показання підозрюваного ОСОБА_12 на слідчому експерименті і свідка ОСОБА_26 щодо відвідування останньою міста Житомира;

на момент скоєння злочину відносно ОСОБА_21 абонентський номер ОСОБА_11 не фіксувався в мережі стільникового зв`язку у період часу з 18 год. 09 хв. 24 вересня 2021 року по 08 год. 55 хв. 25 вересня 2021 року;

в період часу з 20:35 год. до 20:52 год. 24 вересня 2021 року робота абонентського номеру ОСОБА_12 фіксувалась базовою станцією, яка розташована за адресою: АДРЕСА_12 та своєю дією може обслуговувати ділянку місцевості за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_21 у селі Новоданилівка, Мелітопольського району, Запорізької області;

на момент скоєння злочину відносно ОСОБА_21 абонентський номер ОСОБА_12 не фіксувався в мережі стільникового зв`язку у період часу з 22 год. 29 хв. 24 вересня 2021 року по 08 год. 53 хв. 25 вересня 2021 року;

25 вересня 2021 року (наступного дня після вбивства ОСОБА_21 ), в період часу з 15:27 год. до 19:49 год., абонентські номери ОСОБА_11 і ОСОБА_12 обслуговувалися базовою станцією, яка розташована за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, село Новоданилівка, вул. Лисконоженка та своєю дією може обслуговувати ділянку місцевості за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_21 у селі Новоданилівка;

відповіддю ПТ «Потенціал» від 08 жовтня 2021 року на запит слідчого, відповідно до якої потерпіла ОСОБА_21 22.09.2021 передала установі під заставу грошових коштів у сумі 1500 грн. мобільний телефон «Xiaomi», на який з 05 жовтня 2021 року було звернуто стягнення у зв`язку з неповерненням кредиту;

протоколом огляду місця події від 04 жовтня 2021 року - оглядом є ділянка місцевості, розташована на території ФГ «Блоха», а саме на фермі, яка знаходиться на відстані 1 км від с. Новоданилівка Якимівської ОТГ, координати 46.6463458 35.0421150.;

постанова про відбір біологічних зразків для проведення експертизи від 05 жовтня 2021 року;

протоколом отримання зразків для експертизи від 03 жовтня 2021 року;

копія паспорту ОСОБА_124 ;

протоколом від 16 жовтня 2021 року огляду речей - мобільного телефону «Xiaomi» потерпілої ОСОБА_21 , переданого в заставу «Євроломбарду» ПТ «Потенціал», з фототаблицею, відповідно до якого встановлено, що останні з`єднання з телефону потерпілої відбувались 22 вересня 2021 року з абонентом « ОСОБА_125 » ( НОМЕР_6 - номер ОСОБА_11 ), чоловіком потерпілої ОСОБА_126 ;

протоколом від 17 січня 2022 року обшуку у квартирі АДРЕСА_7 - за місцем фактичного проживання обвинуваченого ОСОБА_11 з фототаблицею та відеозаписом, відповідно до якого під час обшуку виявлено та вилучено: полімерний пакет з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження; фрагмент полімерної пляшки з нашаруванням речовини коричневого кольору; конверт з паперовим згортком з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження; металевий пристрій для куріння з нашаруванням речовини коричневого кольору; мобільний телефон «Xiaomi» золотистого кольору;

висновком судової хімічної експертизи за експертною спеціальністю «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» від 14 лютого 2022 року №СЕ-19/108-22/2415-НЗПРАП щодо речовин і предметів, вилучених 17 січня 2022 року при проведенні обшуку квартири АДРЕСА_7 , відповідно до якого надана на експертизу речовина рослинного походження сіро-зеленого кольору є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, маса якого складає 214,856 грами в перерахунку на висушену речовину; у складі нашарувань на внутрішніх поверхнях фрагмента полімерної пляшки та металевого циліндра виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу;

протоколом від 24 листопада 2022 року огляду мобільного телефону «Xiaomi», вилученого 17.01.2022 при проведенні обшуку квартири АДРЕСА_7 (за місцем тимчасового мешкання ОСОБА_11 ) з роздруківками виявлених у ньому фотофайлів та диском для лазерних систем зчитування з відео- та фотофайлами, знайденими у внутрішній пам`яті телефону, відповідно до якого у списку контактів наявний номер мобільного телефону, який належить ОСОБА_127 - чоловіку потерпілої ОСОБА_21 , виявлені три смс-повідомлення «Отдай нашу Иру Богом прошу сил больше нет», які надійшли 30 вересня 2021 року з номеру НОМЕР_7 , у пам`яті телефону виявлені фотофайли із зображеннями обвинувачених ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , відеофайл, на якому зображений підозрюваний ОСОБА_12 , що тримає у руках полімерний оприскувач помаранчевого кольору та зрошує (обприскує) кущі рослин, схожих на коноплі. Відеозапис коментує чоловічий голос, схожий на голос підозрюваного ОСОБА_11 . У розділі «Закладки» наявні дві збережені закладки адрес «konoplisemena.com», «dutch-passion.com» інтернет-сайтів з інформацією щодо насіння конопель;

матеріалами щодо виконання доручення слідчого від 25 листопада 2022 року про встановлення осіб з числа контактів, виявлених у мобільному телефоні «Xiaomi», вилученому 17 січня 2022 року при проведенні обшуку, відповідно до яких номер НОМЕР_7 , з якого на мобільний телефон обвинуваченого ОСОБА_11 30 вересня 2021 року надійшли смс-повідомлення «Отдай нашу Иру Богом прошу сил больше нет», належить мешканці м. Мелітополя ОСОБА_128 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка доводиться матір`ю чоловіку потерпілої ОСОБА_21 ;

протоколом огляду речей від 19 грудня 2022 року, встановлено, що абонентський номер НОМЕР_8 , яким користувалася потерпіла ОСОБА_21 , за витребуваний період часу, не працював у мережі стільникового зв?язку. Відповідно до наданої оператором стільникового зв?язку ПрАТ «Київстар» інформації, абонентський номер НОМЕР_8 - потерпілої ОСОБА_21 , за витребуваний період часу не працював з жодним мобільним терміналом ІМІ. Вказане може пояснюватися тим, що відповідно до матеріалів кримінального провадження, 22 вересня 2021 року ОСОБА_21 отримала фінансовий кредит на суму 1500 гривень під заставу належного їй мобільного телефону «Хiaomi Redme Note 7», IMEI НОМЕР_9 у відділенні ломбарду ПТ «Потенціал» « ОСОБА_129 і ОСОБА_130 », яке розташоване за адресою: АДРЕСА_8 ;

протоколом від 21 січня 2022 року обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_5 та відеозаписом до нього, під час проведення якого виявлено і вилучено автомобіль марки «ЗАЗ 110247», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що використовувався обвинуваченими під час вчинення злочинів відносно малолітнього ОСОБА_19 та ОСОБА_21 , з салону цього автомобіля вилучено фрагмент обшивки стелі салону, фрагменти ковролину з багажного відсіку, обшивки зі спинки і сидіння заднього сидіння зі слідами біологічного походження, копію посвідчення водія та страховий поліс на ім`я ОСОБА_11 ;

висновком судово-біологічної експертизи за експертною спеціальністю «Молекулярно-генетичні дослідження» від 22 грудня 2022 року №СЕ-19/108-22/2444-БД, відповідно до якого на фрагменті обшивки стелі салону автомобіля ЗАЗ-110247, реєстраційний номер НОМЕР_1 , встановлено наявність слідів крові людини, генетичні ознаки якої не встановлені у зв`язку з недостатньою кількістю ДНК;

висновком первинної комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 01 червня 2022 року №240, відповідно до якого ОСОБА_11 на хронічне психічне захворювання, недоумство, інший хворобливий стан психіки в період інкримінованого йому діяння не страждав і в теперішній час не страждає; виявляв раніше і виявляє в теперішній час емоційно нестійкий розлад особистості, психічні та поведінкові розлади внаслідок комбінованого вживання психоактивних речовин (алкоголь, канабіс), синдром залежності; під час інкримінованого йому діяння міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними; в теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;

протоколом від 18 січня 2022 року огляду місця події - території домоволодіння за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_2 , при проведені якогона подвір`ї було виявлено та вилучено лопату, миску та відро, на які під час слідчого експерименту вказав підозрюваний ОСОБА_12 , пояснивши, що зазначені предмети використовувались ним і ОСОБА_11 для поховання трупу малолітнього ОСОБА_19 ;

протоколом від 19 січня 2022 року огляду місця події - ділянки узбережжя річки Тащенак поблизу сіл Мирне та Радивонівка Мелітопольського району Запорізької області, наяку під час слідчого експерименту вказав підозрюваний ОСОБА_12 , пояснивши, що у цьому місці він з ОСОБА_11 у річці сховали труп потерпілої ОСОБА_21 , при проведенні якого під льодом у товщі води залученими до огляду водолазами-рятувальниками було виявлено труп невстановленої особи жіночої статі, до верхніх і нижніх кінцівок якого мотузками були прив`язані два фрагменти цегли. Труп був впізнаний свідком ОСОБА_113 як труп її сестри ОСОБА_21 ;

висновком судово-біологічної експертизи за експертною спеціальністю «Молекулярно-генетичні дослідження» від 27 грудня 2022 року №СЕ-19/108-22/2446-БД, відповідно до якого на фрагменті липкої стрічки, вилученої 19 січня 2022 року під час огляду місця події, встановлено наявність слідів крові людини, генетичні ознаки яких не встановлені у зв`язку з недостатньою кількістю ДНК;

протоколом від 19 січня 2022 року огляду місця події - ділянки місцевості поблизу смт. Якимівка, Мелітопольського району, Запорізької області, на яку під час слідчого експерименту вказав підозрюваний ОСОБА_12 , пояснивши, що у цьому місці він з ОСОБА_11 за допомогою ременю від халата ОСОБА_21 прив`язували потерпілу до дерева та застосували до неї фізичне насильство. При проведені зазначеного оглядубуло виявлено та вилучено жіночу шкарпетку синього кольору;

висновком первинної комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи від 16 червня 2022 року №236, відповідно до якого ОСОБА_12 у період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, на хронічне психічне захворювання, недоумство, тимчасовий розлад психічної діяльності або інший хворобливий стан психіки не страждав і у теперішній час не страждає; у період часу, що відноситься до інкримінованих йому діянь, міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними; у теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує;

висновком судової цитологічної експертизи від 10 березня 2022 року №462, відповідно до якого на фрагменті ковроліну з багажного відсіку автомобіля ЗАЗ-110247, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знайдено кров, видова належність якої не встановлена;

висновком судової імунологічної експертизи від 29 квітня 2022 року №1188, відповідно до якого об`єкт №1, вилучений з фрагменту ковроліну з дня багажного відсіку автомобіля ЗАЗ-110247, реєстраційний номер НОМЕР_1 , є фрагментом волосини з голови людини, має ознаки фарбування;

висновком судової цитологічної експертизи від 18 березня 2022 року №464, відповідно до якого при дослідженні обшивок (чохлів) спинки та сидіння заднього сидіння автомобіля ЗАЗ-110247, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знайдено кров, видова належність якої не встановлена;

протоколом затримання ОСОБА_11 від 17 січня 2022 року, встановлено, що ОСОБА_11 та його захисник ОСОБА_131 ознайомившись з підставами затримання, клопотань не заявляли, зауважень і доповнень до протоколу не висловлювали;

протоколом затримання ОСОБА_12 від 17 січня 2022 року, встановлено, що ОСОБА_12 та його захисник ОСОБА_132 ознайомившись з підставами затримання, клопотань не заявляли, зауважень і доповнень до протоколу не висловлювали. Під час затримання ОСОБА_12 було здійснено обшук затриманої особи та вилучено мобільний телефон «Meizu M3s», ІМЕІ1: НОМЕР_10 , ІМЕІ2: НОМЕР_11 у корпусі білого кольору, телефон «Хiaomi Redmi 5 Plus» ;

речовим доказами, оглянутими у судовому засіданні - канабісом, маса якого складає 214,856 грами, фрагментом полімерної пляшки та металевим циліндром, на яких експертами виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу, що були вилучені 17 січня 2022 року при проведенні обшуку квартири АДРЕСА_7 .

Надані стороною обвинувачення документи: витяги з ЄРДР, постанови про доручення розслідування кримінального провадження декільком слідчим, постанови про призначення групи прокурорів, постанови про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні, постанови про об`єднання матеріалів досудових розслідувань, постанова про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення органу досудового розслідування вищого рівня, постанова про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадження слідчій групі, доручення про проведення досудового розслідування, постанова про створення групи дізнавачів, постанова про визначення підслідності, постанова про виділення матеріалів досудового розслідування, супровідні листи, тощо - які за своїм змістом не містять ознак доказів, але мають значення для вирішення кримінального провадження, колегія суддів в обґрунтування провини обвинувачених не покладає, зазначені процесуальні документи засвідчують відповідність окремих проведених слідчих та процесуальних дій вимогам закону.

Під час судового розгляду стороною захисту в ході судового розгляду кримінального провадження заявлялись клопотання про визнання неналежними та недопустимими ряду доказів, а саме: відеозапис допиту свідка ОСОБА_26 , слідчого експерименту за участю ОСОБА_12 від 18 січня 2022 року, та допит свідків ОСОБА_133 та ОСОБА_37 , надані стороною обвинувачення.

Коллегія суддів, надаючи оцінку клопотанням сторони захисту, їх доводам та мотивам щодо доказів зібраних під час досудового розслідування, які сторона захисту просить визнати недопустимими, приходить до висновку про необхідність визнання недопустимим доказом допит свідка ОСОБА_26 з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст.225 КПК України у виняткових випадках, пов`язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров`я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст.615 цього Кодексу.

Відповідно до ч.11 ст.615 КПК України показання, отримані під час допиту свідка у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

Отже, в умовах воєнного стану слідчий самостійно наділений правом провести допит свідка із застосуванням технічних засобів відео фіксації, з додержанням вимог ч.11 ст.615 КПК України, що буде належним доказом в суді під час судового розгляду відповідно до ст.ст. 95, 615 КПК України.

На думку суду, застосування ч.11 ст.615 КПК України є виключенням із положення ч.2 ст.95 цього ж кодексу лише у випадку, коли об`єктивно неможливо допитати свідка безпосередньо в суді.

Як встановлено судом допит свідка ОСОБА_26 органом досудового розслідування проводився 16 січня 2022 року у мирний час за більше ніж місяць до повномаштабного вторгнення російської федерації на територію держави Україна.

На будь-які виключні обставини прокурор не посилався.

Таким чином, прокурором не доведено наявність виключного випадку та обставин, що можуть унеможливити допит свідка в суді, а тому суд визнає відеозапис допиту свідка ОСОБА_26 на досудовому слідстві недопустимим доказом.

Щодо доводів обвинувачених та їх захисників про недопустимість в якості доказу слідчого експерименту за участю ОСОБА_12 від 18 січня 2022 року, які він надавав практично одразу після затримання, під час слідчого експерименту, через те, що він змушений був давати зізнавальні показання під тиском працівників поліції.

Колегія суддів зазначає наступне: у кожному конкретному випадку, оцінюючи допустимість того чи іншого доказу, суд повинен враховувати істотність допущених порушень кримінального процесуального закону та важливість кожного доказу для встановлення обставин кримінального провадження, тому кожний доказ повинен оцінюватися автономно, оскільки його безумовне виключення може призвести до негативних наслідків, що виражатимуться в ухваленні незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення.

Згідно ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, діяння, визначені у ч.2 ст.87 КПК України. Недопустимими є також докази, що були отримані в порядку, зазначеному у ч.3 ст.87 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення крім випадків, встановлених ч.2 ст. 89 КПК України.

Отже коллегія суддів відповідно до принципу безпосередності при ухваленні вироку враховує показання обвинуваченого, які він надав під час його допиту в суді. Так, в ході судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_12 надав свідчення щодо часткової непричетності до обставин інкримінованих йому кримінальних правопорушень. І саме надані у суді показання обвинуваченого враховує суд, оцінюючи їх у сукупності і взаємозв`язку з іншими доказами у справі, в тому числі з даними, отриманими в ході слідчих експериментів з його участю в частині, що узгоджується і не суперечить іншим доказам.

Суд критично оцінює доводи ОСОБА_12 щодо здійснення на нього впливу у поза процесуальний спосіб на стадії досудового розслідування з метою дачі зізнавальних свідчень з огляду на те, що обвинувачений був забезпечений обов`язковою правовою допомогою адвоката у ході слідчих експериментів щодо відтворення обстановки і обставин події, жодних зауважень, скарг щодо проведення яких як від обвинуваченого так і від його захисника не надходило.

Крім цього таке твердження ОСОБА_12 спростовується висновком службового розслідування, проведеного за результатами розгляду звернення ОСОБА_12 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, п.п.2, 3, 12 ч.2 ст.115; ч.3 ст.146, п.п.3, 12, 13, ч.2 ст.115, ч.1 ст.309 КК України, щодо фактів можливого примушування співробітниками поліції надати покази під час здійснення досудового розслідування від 28 березня 2025 року, яким було встановлено, що фактів порушення службової дисципліни співробітниками слідчого управління ГУНП в Запорізькій області та УКР ГУНП в Запорізькій області під час здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню №12021082170000349 від 19 січня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, п.п.2, 3, 12 ч.2 ст.115; ч.3 ст.146, п.п.3, 12, 13, ч.2 ст.115, ч.1 ст.309 КК України, виявлено не було.

Також коллегія суддів звертає увагу на те, що обвинувачений ОСОБА_12 не доводив, що незаконний вплив на нього тривав протягом всього часу досудового розслідування, а вказує, що це мало місце тільки при проведенні слідчого експерименту з його участю.

Колегія суддів визнає слідчий експеримент за участю ОСОБА_12 від 18 січня 2022 року допустимим доказом, та відхиляє доводи сторони захисту, оскільки слідчий експеримент було проведено відповідно до вимог ст.ст.223, 240 КПК України, під час якого ОСОБА_12 самостійно відтворює обставини вчиненого ним та ОСОБА_11 злочинів, зокрема вказує де і як було викрадено ОСОБА_19 і в подальшому незаконно позбавлено його волі. Вказав на місце де він разом з ОСОБА_11 застосовували фізичне насильство до малолітнього ОСОБА_19 і примушували його повідомити наявну у нього інформацію. Показав місце, де він разом з ОСОБА_11 помістили малолітнього ОСОБА_19 до підвального приміщення літньої кухні, де в подальшому утримували проти його волі та де були нанесені численні удари потерпілому, що призвело до настання смерті малолітнього ОСОБА_19 .

Також ОСОБА_12 самостійно відтворює обставини вчиненого ним та ОСОБА_11 злочинів, показав де вони зберігали «травку», показав місце де і як вони утримували ОСОБА_21 без її на то згоди, де і як були нанесені тілесні ушкодження ОСОБА_21 , які призвели до настання смерті останньої. Продемонстрував на манекені людини спосіб обв`язування тіла канатом та кріплення шлакоблоку до нього, при цьому ОСОБА_12 вказав рукою на ділянку річки, де знаходиться труп ОСОБА_21 .

За результатами проведеного огляду, з дна річки було вилучено труп невстановленої особи жіночої статі з двома прив`язаними до трупа цеглами, за допомогою мотузок.

Як вбачається з відеозапису цієї слідчої дії, будь-який тиск з боку слідчого чи інших працівників поліції на ОСОБА_12 не здійснювався.

Клопотання сторони захисту про визнання неналежними та не допустимими показання свідків ОСОБА_133 та ОСОБА_37 , колегія суддів відхиляє з наступних підстав.

Оцінюючи показання свідків ОСОБА_133 та ОСОБА_37 наданих в судовому засіданні, суд, виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.97 КПК України, показаннями з чужих слів є висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі, щодо певного факту, яке ґрунтується на поясненні іншої особи.

Суд має право визнати допустимим доказом показання з чужих слів незалежно від можливості допитати особу, яка надала первинні пояснення, у виняткових випадках, якщо такі показання є допустимим доказом згідно з іншими правилами допустимості доказів.

Показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами, відмінними від положень частини другої цієї статті.

Враховуючи наведені норми закону, суд визнає допустимими доказами показання свідків в частині показань з чужих слів, оскільки показання щодо обставин, на доведення яких вони надані, підтверджуються та повністю узгоджуються з іншими доказами кримінального провадження, дослідженими в судовому засіданні.

Коллегія суддів враховує, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п.43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86).

В даному випадку, на думку коллегії суддів, досліджені у судовому засіданні докази відповідають саме такому критерію, є належними, допустимими та достовірними, показання свідків та досліджені письмові докази узгоджуються між собою, не містять суперечностей та у своїй сукупності підтверджують встановлені судом обставини вчинення ОСОБА_11 , кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, п.п.2, 3, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, п.п.3, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_12 , кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, п.п.2, 3, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, п.п.3, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України.

Крім цього стороною захисту заявлялось, що під час проведення обшуку та затримання ОСОБА_11 було порушено право обвинуваченого на захист, оскільки захисник участі у цих слідчих діях не брав, хоча і був залучений.

Разом з тим колегія суддів зауважує, що положення чинного кримінального процесуального закону не регламентують необхідності постійної присутності захисника саме в кадрі під час відеофіксації слідчих дій, як і не регламентують конкретної лінії поведінки захисника під час слідчих дій.

Крім того відповідно до протоколу затримання ОСОБА_11 від 17 січня 2022 року, встановлено, що ОСОБА_11 та його захисник ОСОБА_131 ознайомившись з підставами затримання, клопотань не заявляли, зауважень і доповнень до протоколу не висловлювали.

Таким чином, доводи захисту в цій частині є необґрунтованими.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що наведені вище та досліджені в судовому засіданні докази узгоджуються між собою, доповнюють один одного, які суд визнав належними та допустимими, з`ясувавши відсутність у сторін клопотань щодо надання і дослідження інших доказів з метою доповнення судового слідства, а тому заслухавши обвинувачених, свідків, дослідивши висновки експертиз, письмові докази, процесуальні документи та матеріали, що характеризують обвинувачених, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_11 і ОСОБА_12 у вчинених злочинах доведена повністю.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_11 та його захисника про те, що обвинувачений ОСОБА_12 , який під час проведення слідчого експерименту давав показання з приводу його участі у вчиненні злочинів щодо потерпілих ОСОБА_19 та ОСОБА_21 , його обмовляють, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки з протоколу слідчого експерименту за участю ОСОБА_12 , відеозапису до даного протоколу, вбачається, що він давав показання добровільно, послідовно, без будь-якого примусу, повідомляв про тільки йому відомі обставини скоєння злочинів, при проведенні вказаних слідчих дій був присутнім його адвокат.

При цьому, обвинувачений ОСОБА_12 надавав показання безпосередньо в судовому засіданні при розгляді даного кримінального провадження, тому посилання ОСОБА_11 , на те, що його обмовляє ОСОБА_12 , суд вважає необґрунтованими, підстав для обмови ОСОБА_11 з боку обвинуваченого ОСОБА_12 судом не встановлено.

Аналізуючи наведені дані, суд враховує, що Конституція України (ст.63), КПК України надають підозрюваному, обвинуваченому право не свідчити проти самого себе і своїх близьких родичів. Таким чином, згода на участь у допиті, слідчому експерименті, а також надання показань під час проведення слідчих дій, судового розгляду є правом підозрюваного (обвинуваченого), а не обов`язком.

Саме дослідні дії під час слідчого експерименту складають його суть і є методом одержання та перевірки інформації.

Результати слідчого експерименту розглядаються лише в сукупності з іншими матеріалами розслідуваної кримінальної справи, оскільки вони або підтверджують, або спростовують існуюче в слідчого припущення, або самі стають базою для знову виникаючого припущення про факт або явище.

Коллегія суддів, відповідно до положень ст.95 КПК України, може обґрунтовувати свої висновки на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, тому коллегією суддів беруться до уваги показання обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які надані ними безпосередньо в судовому засіданні.

Доводи ОСОБА_11 про недоведеність його вини у вчиненні кримінальних правопорушень спростовуються сукупністю досліджених коллегією суддів доказів. Факт від`їзду ОСОБА_11 та ОСОБА_12 після вчинення злочинів до м. Запоріжжя, що явно свідчить про те, що обидва обвинувачені розуміли, до яких саме наслідків призвели їх протиправні спільні умисні дії, перебування там протягом трьох місяців, свідчить про їх бажання переховуватись від правоохоронних органів та уникнути відповідальності за вчинені злочини. Тому, показання обвинуваченого ОСОБА_11 про невизнання ним вини у вчиненні вказаних кримінальних правопорушеннях, висунення версії про те, що ОСОБА_12 навмисно його обмовляє, суд розцінює як намагання завадити встановленню істини по справі, уникнути покарання за умисні злочини, оскільки, оцінюючи в сукупності зібрані по справі докази, які є узгодженими між собою, суд виходить з сукупності всіх обставин справи і бере до уваги ті з них, які переконливо свідчать про вчинення ОСОБА_11 злочинів, які суд визнав доведеними.

Відповідно до ч.2 ст.17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Склад кримінального правопорушення це сукупність встановлених законом юридично значущих об`єктивних та суб`єктивних ознак, що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як кримінальне правопорушення.

Згідно з правовою позицією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі №751/2824/20 та від 23 лютого 2021 року у справі №742/642/18 стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сторона обвинувачення, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, зобов`язана довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, за якою мав місце злочин і він був вчинений обвинуваченим.

Додержуючись при розгляді даного кримінального провадження закріпленої в ст.6 Європейської Конвенції з прав людини та в ст.62 Конституції України принципу презумпції невинуватості та керуючись ст.373 ч.3 КПК України, за якою обвинувальний вирок не може ґрунтуватись на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення вході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, суд зазначає, що всі кваліфікуючи ознаки злочинів, передбачених ч.3 ст.146, п.п.2, 3, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, п.п.3, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.309 КК України доведені під час судового розгляду.

При оцінці дій обвинувачених колегією суддів враховується практика Європейського суду з прав людини. Зокрема, у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п.150, п.253).

Надавши належну оцінку всім зібраним у справі доказам з точки зору їх допустимості, належності, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності у своєму взаємозв`язку, колегія суддів дійшла висновку, що вина обвинувачених у скоєнні інкримінованих злочинних дій доведена повністю поза розумним сумнівом.

Коллегією суддів не встановлено таких обставин, які ставили б під сумнів показання допитаних в судовому засіданні свідків, так само не надано суду доказів, що їх спростовують. Репутація цих осіб не дискредитована, довіра до їх показань не підірвана, мотивів можливої нечесності як приводу для обмовляння обвинувачених захистом не доведено.

Кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення і доказування кримінально-процесуальними і криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу.

Об`єктивна сторона ч.3 ст.146 КК України характеризується діяннями у вигляді незаконного позбавлення волі або викрадення людини, вчиненими організованою групою або такими, що спричинили тяжкі наслідки (смерть, самогубство, тяжкі тілесні ушкодження, психічне захворювання, значна майнова шкода).

Під діянням слід розуміти: фізичне обмеження свободи пересування (утримання в приміщенні, зв`язування) або переміщення людини з місця її перебування.

Тяжкі наслідки включають смерть потерпілого, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, психічне захворювання, переривання вагітності або велика майнова шкода.

Злочин є закінченим з моменту фактичного обмеження волі або викрадення людини.

Суб`єктивна сторона ч.3 ст.146 КК України характеризується прямим умислом щодо незаконного позбавлення волі/викрадення, вчиненого організованою групою, та необережністю (або умислом) до тяжких наслідків (смерть, каліцтво). Особа усвідомлює незаконність дій, бажає їх вчинити, усвідомлюючи небезпеку, що призводить до серйозних наслідків.

Щодо мотиву злочину слід зазначити, що вони можуть бути різними корисливі та/або помста, але вони не впливають на кваліфікацію за цією статтею.

Якщо внаслідок діяння передбаченого ч.3 ст.146 КК України наступає умисне вбивство, це кваліфікується за сукупністю злочинів за ч.3 ст.146 КК України та відповідна частина ст.115 КК України.

За нормативним визначенням об`єктивна сторона вбивства передбаченого ст.115 КК України характеризується: діянням (дією/бездіяльністю) у вигляді посягання на життя іншої людини; наслідком у вигляді смерті потерпілого; причинним зв`язком між вказаним діянням та наслідком.

З суб`єктивної сторони цей злочин характеризується умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає їх настання.

Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їхні стосунки.

Заперечення своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_11 та часткове визнання ОСОБА_12 за ч.2 ст.115 КК України у вчиненні умисних вбивств, суд не бере до уваги з таких мотивів.

Дії обвинувачених мають ознаки об`єктивної сторони вбивства: дії, якими обвинувачений спрямовував знаряддя злочину безпосередньо у життєво важливі органи потерпілих живіт, голову, тулуб, наслідки його діяння у виді смерті потерпілих та причинний зв`язок між діями та наслідком.

Враховуючи обставини скоєння злочину, кількість нанесених ударів потерпілим у життєвоважливі органи, суд вважає, що обвинувачені мали чітке уявлення про те, що від їх дій потерпілим неминуче настануть чи можуть настати певні суспільно-небезпечні наслідки, та за своєю волею вони допускали настання вказаних наслідків, що полягають у позбавленні життя потерплих.

При цьому, суд враховує, що суб`єктивна сторона злочину відображає процеси, які відбуваються у свідомості особи в зв`язку з вчиненням нею злочину, і свідчать про спрямованість його волі та про її ставлення до суспільно небезпечного діяння та його наслідків.

Також колегія суддів зазначає, що об`єктивна сторона ч.1 ст.309 КК України полягає у незаконній дії, а саме: незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту. Ключовою ознакою є відсутність мети їх розповсюдження (збуту).

Суб`єктивна сторона характеризується прямим умислом, особа усвідомлює незаконність своїх дій та бажає їх вчинити.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення будь-якої з цих дій, незалежно від кількості наркотиків (для кримінальної відповідальності важлива вага, що перевищує межі, встановлені МОЗ).

Коллегія суддів кваліфікує дії ОСОБА_11 :

за ч.3 ст.146 КК України, як незаконне позбавлення волі та викрадення людини, вчиненого щодо малолітнього, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань, здійснюваному протягом тривалого часу, що спричинили тяжкі наслідки;

за п.2, п.3, п.12 ч.2 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме в умисному вбивстві малолітньої дитини, викраденої людини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб;

за ч.3 ст.146 КК України, як незаконне позбавлення волі та викрадення людини, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань та спричинили тяжкі наслідки;

за п.3, п.12, п.13 ч.2 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині, а саме умисне вбивство викраденої людини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

Коллегія суддів кваліфікує дії ОСОБА_12 :

за ч.3 ст.146 КК України, як незаконне позбавлення волі та викрадення людини, вчиненого щодо малолітнього, за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань, здійснюваному протягом тривалого часу, що спричинили тяжкі наслідки;

за п.2, п.3, п.12 ч.2 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме в умисному вбивстві малолітньої дитини, викраденої людини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб;

за ч.3 ст.146 КК України, як незаконне позбавлення волі та викрадення людини, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням потерпілому фізичних страждань та спричинили тяжкі наслідки;

за п.3, п.12, п.13 ч.2 ст.115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині, а саме умисне вбивство викраденої людини, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

Обираючи покарання ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , коллегія суддів виходить з наступного.

Згідно з вимогами ст.50 КК України, покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин та попередження вчиненню нею нових злочинів.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч.1 ст.1 КК України завдань закону про кримінальну відповідальність - правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням.

Призначене покарання має відповідати характеру протиправного діяння, його небезпечності, даним, що всебічно характеризують особу винного, адже така співмірність є критерієм справедливості кримінальної відповідальності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченим ОСОБА_11 і ОСОБА_12 коллегія суддів враховує характер та ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, їх наслідки, дані про особу кожного обвинуваченого, відношення обвинувачених до вчиненого, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.

Так, обвинувачений ОСОБА_11 раніше судимий, має непогашену судимість, вчинив особливо тяжкі злочини та ряд тяжких злочинів, а також кримінальний проступок, своєї вини не визнав, він має постійне місце проживання, на обліку у лікаря нарколога і лікаря психіатра не перебуває, не працевлаштований, не одружений. Обставин, що пом`якшують судом встановлено не було, що обтяжують покарання ОСОБА_11 , суд визнає як вчинення злочину повторно та рецидив злочинів.

Обвинувачений ОСОБА_12 раніше не судимий на підставі ст.89 КК України, вчинив особливо тяжкі злочини та ряд тяжких злочинів, свою вину визнав частково, він має постійне місце проживання, на обліку у лікаря нарколога і у лікаря психіатра не перебуває, не працевлаштований, не одружений. Обставин, що пом`якшують судом встановлено не було, що обтяжують покарання ОСОБА_12 , суд визнає як вчинення злочину повторно.

За вказаних обставин, враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, суд приходить до висновку, що за ч.3 ст.146, п.п.2, 3, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, п.п.3, 12, 13 ч.2 ст.115, ч.1 ст.309 КК України обвинуваченому ОСОБА_11 , та за ч.3 ст.146, п.п.2, 3, 12 ч.2 ст.115, ч.3 ст.146, п.п.3, 12, 13 ч.2 ст.115 КК України обвинуваченому ОСОБА_12 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції закону про кримінальну відповідальність.

При призначенні покарання за ч.2 ст.115 КК України коллегія суддів виходить з того, що санкцією цієї статті передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі.

Відповідно до ст.64 КК України довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених КК України, якщо суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк.

Як вбачається з роз`яснень Верховного Суду України щодо правильного і однакового застосування вказаної норми, які містяться в п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 7 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», довічне позбавлення волі призначається лише у випадках, спеціально передбачених КК України, і за умови, що суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк.

В Україні право на життя гарантується Конституцією (ст.27 Конституції). Відповідно до ст.3 Конституції України життя людини визнано найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід`ємне право на життя і ніхто не може свавільно позбавити її життя.

При призначенні покарання ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за ч.2 ст.115 КК України коллегія суддів враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених обвинуваченими злочинів, які відносяться за своєю класифікацією до особливо тяжких кримінальних правопорушень та становлять надмірну суспільну небезпечність, незворотні наслідки скоєного у вигляді смерті людини, роль кожного з обвинувачених у скоєному, їх поведінку після вчинених особливо тяжких злочинів.

Коллегія суддів зважує на особливості даних злочинів і обставини їх вчинення, а також наступну поведінку обвинувачених, які продовжили злочинну діяльність.

Характер і спосіб вбивства ОСОБА_19 та ОСОБА_21 , ставлення обвинувачених до скоєних злочинів вказують на нехтування ними цінностями людського життя, на відсутність у обвинувачених критичної оцінки вчинених ними злочинів, а їх подальша поведінка свідчить про те, що обвинувачені становлять особливу небезпеку для суспільства.

Обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є особами, схильними до вчинення злочинів.

Притягнення ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності поряд із відбуттям реального покарання засвідчує усталеність протиправної поведінки обвинуваченого і неефективність для досягнення мети виправлення призначення строкового покарання, ОСОБА_12 який раніше не судимий на підставі ст.89 КК України, що безсумнівно свідчить про підвищену суспільну небезпечність обвинувачених.

З огляду на кількість інкримінованих кваліфікуючих ознак вчинених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 злочинів у поєднанні з даними про особу обвинувачених, позицію представника малолітнього потерпілого про призначення винним найсуворішого покарання, відсутність обставин, які б пом`якшували їх покарання, коллегія суддів вважає неможливим застосування щодо них позбавлення волі на певний строк.

З урахуванням наведеного, коллегія суддів приходить до висновку, що кожному з обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повинно бути призначено покарання за ч.3 ст.146, п.2, п.3, п.12, п.13 ч.2 ст.115 КК України у виді довічного позбавлення волі.

Призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення винних та попередження вчинення нових злочинів і не може вважатися явно неспівмірним вчиненим протиправним діянням внаслідок суворості.

Більш м`яке покарання, на думку коллегії суддів, не слугуватиме виправленню обвинувачених та попередженню вчинення ними нових кримінальних правопорушень та не буде необхідним та достатнім для досягнення зазначених цілей.

Покарання у виді довічного позбавлення волі відповідатиме вимогам ст.65 КК України, принципам індивідуалізації, необхідності і справедливості та визначеної у ст.50 КК України мети призначення покарання.

Відповідно до ч.2 ст.70 КК України якщо за один із вчинених кримінальних правопорушень призначено довічне позбавлення волі, то остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень визначається шляхом поглинення будь-яких менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

Таким чином, остаточне покарання ОСОБА_11 та ОСОБА_12 суд визначає відповідно до положень ч.2 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворих покарань довічним позбавленням волі.

Крім цього, коллегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_11 покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді обмеження волі в межах санкцій зазначеної статті, що відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.

Разом з тим, ОСОБА_11 підлягає звільненню від відбування призначеного покарання за ч.1 ст.309 КК України, з огляду на наступне.

Згідно обвинуваченню, визнаного коллегією суддів доведеним, 17 січня 2022 року ОСОБА_11 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, тобто кримінальний проступок.

Відповідно п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Згідно ч.8 ст.284 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності можливо тільки за її згодою та на підставі відповідного клопотання.

У Постанові від 06 грудня 2021 року по справі №521/8873/18 (провадження N51-413 кмо 21), Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду зазначила, що суди першої та апеляційної інстанцій мають обов`язок відповідно до положень ст.285 КПК України роз`яснити особі, яка притягується до кримінальної відповідальності те, що на момент судового розгляду чи апеляційного перегляду закінчились строки давності притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності, що є правовою підставою, передбаченою ст.49 КК, для звільнення особи від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому КПК України, і таке звільнення є підставою для закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК, а також право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Не роз`яснення судом першої чи апеляційної інстанцій відповідно до вимог ст.285 КПК України зазначених обставин є порушенням вимог кримінального процесуального закону, що тягне неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування закону, який підлягав застосуванню.

В судовому засіданні колегією суддів обвинуваченому ОСОБА_11 в порядку ст.285 КПК України роз`яснені вищевказані вимоги закону. Однак, обвинуваченим та його захисником не було заявлено клопотання про звільнення ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України та закриття кримінального провадження на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.

Відповідно до ч.5 ст.74 КК України, особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Таким чином, за відсутності згоди обвинуваченого ОСОБА_11 на застосування відносно нього положень ст.49 КК України, коллегія суддів вправі звільнити його лише від відбування покарання на підставі ч.5 ст.74 КК України.

Відповідно ч.4 ст.174 КПК України, коллегія суддів, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Виходячи з вище викладеного з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 підлягають солідарно стягненню судові витрати, пов`язані з проведенням по кримінальному провадженню судових експертиз.

Запобіжний захід ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до набрання вироком законної сили, залишити без змін - тримання під вартою.

Цивільний позов заявлено не було.

Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, коллегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Визнати ОСОБА_11 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 4 роки.

На підставі ч.5 ст.74, п.2 ч.1 ст.49 КК України ОСОБА_11 від призначеного покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді обмеження волі строком на 4 роки, звільнити у зв`язку із закінченням строків давності.

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.146, п.2, п.3, п.12, п.13 ч.2 ст.115 КК України, і призначити покарання:

- за ч.3 ст.146 КК України у вигляді 10 років позбавлення волі;

- за п.2, п.3, п.12, п.13 ч.2 ст.115 КК України у вигляді довічного позбавлення волі.

На підставі ч.1, 2 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_11 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_11 , обчислювати з 17 січня 2022 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_11 зарахувати строк його попереднього ув`язнення з розрахунку:

один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, починаючи з 17 січня 2022 року до набрання законної сили вироком.

ОСОБА_11 запобіжний захід до набрання вироком законної сили, залишити без змін - тримання під вартою.

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.146, п.2, п.3, п.12, п.13 ч.2 ст.115 КК України, і призначити покарання:

- за ч.3 ст.146 КК України у вигляді 7 років позбавлення волі;

- за п.2, п.3, п.12, п.13 ч.2 ст.115 КК України у вигляді довічного позбавлення волі.

На підставі ч.1, 2 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_12 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_12 , обчислювати з 17 січня 2022 року.

Відповідно до ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_12 зарахувати строк його попереднього ув`язнення з розрахунку:

один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, починаючи з 17 січня 2022 року до набрання законної сили вироком.

ОСОБА_12 запобіжний захід до набрання вироком законної сили, залишити без змін - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_11 , ОСОБА_12 солідарно в доход держави 6675,87 гривень, 8960, 44 гривень, 8098,24 гривень, 2680,68 гривень, 7699,87 гривень, 2321,99 гривень, 2723,19 гривень, 1636,75 гривень, 2059,44 гривень, 818,14 гривень, 858,10 гривень, 1029,72 гривень, 4712,13 гривень, 9747,89 гривень, 1488,72 гривень, 1488,72 гривень, 540,98 гривень, 3266,43 гривень, 5861,07 гривень, 9036,28 гривень, судових витрат за проведення судово-біологічних експертиз, судово-трасологічної експертизи, судово-хімічної експертизи, а всього судові витрати на загальну суму 81704 гривні.

Арешти накладені ухвалами Якимівського районного суду м. Запоріжжя від 05 жовтня 2021 року, 17 січня 2022 року, 21 січня 2022 року, 25 січня 2022 року, на куртку болотяного кольору, куртку чорного кольору, кофту «жилет», дві чорні кепки чорного кольору, одну кепку коричневого кольору, штани джинсові синього кольору, мотузку білого кольору, сорочку з РБК, блокнот з записами, розірвану навпіл футболку (в червону, чорну та білі смуги), три фрагмента махрового халату, футболку червоного кольору «Arsenal», миску, відро, полімерний пакет з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження, фрагмент полімерної пляшки з нашаруванням речовини коричневого кольору, конверт з паперовим згортком з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження, зв`язку ключів в кількості 4 одиниці та ключ від домофону, металевий пристрій для куріння з нашаруванням речовини коричневого кольору, мобільний телефон «Самсунг» в корпусі білого кольору ІМЕІ НОМЕР_12 , мобільний телефон «Xiaomi» в корпусі золотистого кольору ІМЕІ НОМЕР_13 , банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_14 , банківську картку «Ощадбанк» НОМЕР_15 , фрагмент ковроліну з дна багажного відсіку автомобіля з нашаруванням речовини бурого кольору , фрагмент ковроліну з дна багажного відсіку автомобіля в середній частині нашаруванням речовини бурого кольору , фрагмент ковроліну з дна багажного відсіку автомобіля з нашаруванням речовини бурого кольору , гумовий килимок з багажного відсіку автомобіля , фрагмент тканини з обшивки спинки заднього сидіння автомобіля з нашаруванням речовини бурого кольору , гумовий килимок з-під заднього правого сидіння автомобіля , гумовий килимок з-під заднього лівого сидіння автомобіля , гумовий килимок з-під ведійського сидіння автомобіля , 7 (сім) марлевих тампонів зі змивами з поверхонь: внутрішньої ручки водійських дверей автомобіля, внутрішнього боку керма автомобіля, з ручки перемикання швидкостей, ручки ручних гальм, ручки «бардачку», внутрішні відкривання передніх пасажирських дверей, внутрішньої ручки утримання над пасажирськими дверима автомобіля , накладка керма автомобіля , тканинна обшивки спинки заднього сидіння автомобіля , тканинна обшивки заднього сидіння автомобіля , фрагмент ковроліну з підлоги з-під лівого заднього сидіння автомобіля , фрагмент ковроліну з підлоги з-під правого заднього сидіння автомобіля , фрагмент обшивки стелі салону автомобіля над заднім сидінням з нашаруванням речовини бурого кольору , копія посвідчення водія та страховий поліс на ім`я ОСОБА_11 , автомобіль марки «ЗАЗ 110247», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_16 у кузові червоного кольору - скасувати.

Речові докази:

автомобіль марки «ЗАЗ 110247», реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_16 у кузові червоного кольору, ключі з брелоком, які по даному кримінальному провадженю визнано речовим доказом та котрий знаходиться на зберіганні на території майданчику тимчасового тримання Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, повернути законному власнику ОСОБА_20 за належністю;

куртка болотяного кольору, куртка чорного кольору, кофта «жилет», дві чорні кепки чорного кольору, одна кепку коричневого кольору, штани джинсові синього кольору, мотузка білого кольору, сорочку з РБК, блокнот з записами, розірвану навпіл футболку (в червону, чорну та білі смуги), три фрагмента махрового халату, футболка червоного кольору «Arsenal», речовину сіро-зеленого кольору, рослинного походження, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого складає 214,656 грамів, металевий пристрій для куріння та фрагмент полімерної пляшки з нашаруванням смолоподібної речовини чорно-коричневого кольору, у складі якого виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - екстракт канабісу, фрагмент полімерної пляшки з нашаруванням речовини коричневого кольору, конверт з паперовим згортком з речовиною сіро-зеленого кольору рослинного походження, металевий пристрій для куріння з нашаруванням речовини коричневого кольору, фрагмент ковроліну з дна багажного відсіку автомобіля, з нашаруванням речовини бурого кольору, фрагмент ковроліну з дна багажного відсіку автомобіля в середній частині з нашаруванням речовини бурого кольору, фрагмент ковроліну з дна багажного відсіку автомобіля з нашаруванням речовини бурого кольору, гумовий килимок з багажного відсіку автомобіля, фрагмент тканини з обшивки спинки заднього сидіння автомобіля з нашаруванням речовини бурого кольору, гумовий килимок з-під заднього правого сидіння автомобіля, гумовий килимок з-під заднього лівого сидіння автомобіля, гумовий килимок з-під ведійського сидіння автомобіля, 7 (сім) марлевих тампонів зі змивами з поверхонь: внутрішньої ручки водійських дверей автомобіля, внутрішнього боку керма автомобіля, з ручки перемикання швидкостей, ручки ручних гальм, ручки «бардачку», внутрішні відкривання передніх пасажирських дверей, внутрішньої ручки утримання над пасажирськими дверима автомобіля, накладка керма автомобіля, тканинна обшивки спинки заднього сидіння автомобіля, тканинна обшивки заднього сидіння автомобіля, фрагмент ковроліну з підлоги з-під лівого заднього сидіння автомобіля, фрагмент ковроліну з підлоги з-під правого заднього сидіння автомобіля, фрагмент обшивки стелі салону автомобіля над заднім сидінням з нашаруванням речовини бурого кольору, копія посвідчення водія та страховий поліс на ім`я ОСОБА_11 , грунт з ложе трупа малолітнього ОСОБА_19 , зразок стиглого бетону, в якому перебував труп малолітнього ОСОБА_19 , 2 (дві) одиниці хрящової частини ребер від трупа ОСОБА_19 , 2 (два) зуби від трупа ОСОБА_19 , 3 (три) нігтьові пластини від трупа ОСОБА_19 , штикова лопата, залишки голівки стегнової кістки від трупа ОСОБА_21 , пірсінг-сережку від трупа ОСОБА_21 , вільні зрізи нігтьових пластин з правої та лівої кистей рук від трупа ОСОБА_21 , зуб від трупа ОСОБА_21 , нігтьова пластина від трупа ОСОБА_21 , цегла, фрагменти зрізаних мотузок, волосся з голови трупа ОСОБА_21 , шкарпетка синього кольору разом з первинним пакуванням, голівка стегнової кістки від трупа малолітнього ОСОБА_19 , згорток фрагментів прозорої скотч-стрічки, дитяча куртка сіро-бірюзового кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, джинсові брюки чорного кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, футболка червоного кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, чоловічі джинси синього кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, чоловічі джинси блакитного кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, матеріал для ДНК - дослідження, об`єкти, схожі на волосся, які по даному кримінальному провадженню визнано речовими доказами та котрі передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області - знищити;

зв`язка ключів в кількості 4 одиниці та ключ від домофону, мобільний телефон «Самсунг» в корпусі білого кольору ІМЕІ НОМЕР_12 , мобільний телефон «Xiaomi» в корпусі золотистого кольору ІМЕІ НОМЕР_13 , банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_14 , банківську картку «Ощадбанк» НОМЕР_15 , довідка про звільнення на ім`я ОСОБА_11 , військовий квиток на ім`я ОСОБА_11 , які по даному кримінальному провадженню визнані речовими доказами та котрі передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, повернути власнику ОСОБА_11 за належністю;

мобільний телефон «Meizu M3s», ІМЕІ1: НОМЕР_10 , ІМЕІ2: НОМЕР_11 у корпусі білого кольору, у гумовому чохлі чорного кольору, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_12 , які по даному кримінальному провадженню визнані речовими доказами та котрі передані на відповідальне зберігання до камери схову речових доказів Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, повернути власнику ОСОБА_12 за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Запоріжжя протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, надіслати копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Інші судді, які входять до складу колегії:

ОСОБА_2

ОСОБА_3