Рішення № 134456885, 26.02.2026, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 139/880/25

Провадження № 2/139/556/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року селище Муровані Курилівці

Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого - судді Ліщини Т.П.,

з участю секретаря судових засідань Погорної В.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (у тексті також ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», ТОВ «ФК «ЄАПБ», Товариство, кредитодавець) до відповідача ОСОБА_1 (у тексті також ОСОБА_1 , позичальник, споживач) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

22.12.2025 представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (у тексті - підсистема «Електронний суд» ЄСІТС) звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 26400,00 грн, а також понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 29.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (у тексті - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «1 БАНК») та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит № 73387662, відповідно до якого останній отримав 8000,00 грн позики на банківський рахунок строком на 30 днів.

ОСОБА_1 свої зобов`язання перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 26400,00 грн, яка складається з: 8000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 1200,00 грн - заборгованість за відсотками, 16000,00 грн - заборгованість за пенею та 1200,00 грн - заборгованість з комісії за надання кредиту.

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, зокрема і до ОСОБА_1 .

Відповідно до реєстру боржників № 8 від 26.06.2025 до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 26400,00 грн, яка складається з: 8000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 1200,00 грн - заборгованість за відсотками, 16000,00 грн - заборгованість за пенею та 1200,00 грн - заборгованість з комісії за надання кредиту. У зв`язку з цим ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду.

Ухвалою від 29.12.2025 позовну заяву судом прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі (а. с. 12, 13), а її розгляд вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Дана ухвала 30.12.2025 надіслана відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою його зареєстрованого місця проживання, однак 07.01.2026 повернулась до суду без вручення з відміткою «Адресат відсутній» (а. с. 16, 17).

21.01.2026 судом прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, про що постановлено відповідну ухвалу (а. с. 18). Судове засідання призначено на 16.02.2026 (зворот а. с. 18).

22.01.2026 на офіційному веб-порталі Судової влади України розміщено оголошення про виклик ОСОБА_1 до суду (а. с. 20).

Ухвали від 29.12.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі і від 21.01.2026 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та судову повістку про виклик до суду в цивільній справі 22.01.2026 надіслано ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою його зареєстрованого місця проживання, однак 28.01.2025 поштове відправлення повернулось до суду без вручення з відміткою «Адресат відсутній» (а. с. 23, 24).

Позивачеві та його представникові зазначені процесуальні документи надіслані та доставлені в електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС 30.12.2025 і 23.01.2026 (а. с. 15, 21, 22). В судові засідання 16.02.2026 та 26.02.2026 представник позивача не з`явився; у п. 4 прохальної частини позовної заяви просить провести розгляд справи за його відсутності (а. с. 4).

Відповідач в судове засідання 16.02.2026 з`явився; заявив клопотання про відкладення розгляду справи для врегулювання спору з позивачем, яке суд задовольнив, а судове засідання призначив на 26.02.2026.

В судове засідання 26.02.2026 відповідач не з`явився, при тому, що про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а. с. 25). Відзив на позовну заяву або інші заяви по суті справи від відповідача до суду не надійшли. 16.02.2026 суд отримав заяву ОСОБА_1 , у якій він просить розглянути справу без його участі (а. с. 28).

Згідно з ч. 8 ст. 178 і ч. 2 ст. 191 Цивільного процесуального кодексу України (у тексті - ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 275 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, оцінивши докази за правилами ч. ч. 1 - 3 ст. 89 ЦПК України, суд установив наступне та дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 29.01.2025 між ТОВ «1 БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір надання кошті у кредит (з комісією про надання кредиту) № 73387662 (у тексті також договір та/або кредитний договір), відповідно до умов якого відповідач отримав позику в розмірі 8000,00 грн строком на 30 днів. Процентна ставка за цим договором є фіксованою і становить 0,500 % в день. Процентна ставка за понадстрокове користування позикою (його частиною) становить 4,00 % в день.

До позовної заяви додано підписану сторонами договору таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток № 1 до договору надання коштів у кредит (з комісією про надання кредиту) № 73387662 від 29.01.2025), у якій зокрема вказано: дату видачі кредиту - 29.01.2025, дату платежу - 27.02.2025, чисту суму кредиту - 8000,00 грн, суму кредиту за договором - 8000,00 грн, проценти за користування кредитом - 1200,00 грн, реальну річну процентну ставку - 2617,16 %.

Договір та додаток № 1 до договору підписаний директором ТОВ «1 БАНК» електронним підписом 47672, а ОСОБА_1 - електронним підписом одноразовим ідентифікатором 13327.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20) «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифра, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайт інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення... Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позичальником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19 (провадження № 61-9071св20), від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203 св 20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), від 12.08.2022 у справі № 234/7297/20 (провадження № 61-11504св21), від 09.02.2023 у справі № 640/7029/19 (провадження № К/9901/35352/19).

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в справі № 561/77/19 (провадження № 61-20799 св 19) від 16.12.2020 зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України). Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19. Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Згідно з п. 2.1. договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами договору строк (надалі «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Відповідно до п. 2.5. договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок кредиту, виходячи із строку фактичного користування кредитом та до повного погашення заборгованості за договором.

Довідкою АТ «Таскомбанк» підтверджується, що 29.01.2025 ним здійснено оплату в сумі 8000,00 грн на карту № НОМЕР_1 , реквізити якої зазначені у розділі 12 договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 29.01.2025, проведеного первісним кредитором ТОВ «1 БАНК», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 складає 26400,00 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 8000,00 грн, за відсотками - 1200,00 грн, за пенею/неустойкою - 16000,00 грн та за комісією за надання кредиту - 1200,00 грн.

27.03.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 БАНК» зобов`язується за плату передати належні йому права вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов`язується передати грошові кошти та прийняти реєстри прав вимоги.

Згідно з п. 1.2. договору факторингу перехід від ТОВ «1 БАНК» (клієнт) до ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонам та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною договору.

26.06.2025 між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено додаткову угоду № 5 до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025, згідно з якою від клієнта до фактора передано право вимоги до боржників відповідно до реєстру боржників № 8. Зазначений реєстр переданий ТОВ «1 БАНК» і прийнятий ТОВ «ФК «ЄАПБ» 26.06.2025, що підтверджується відповідним актом прийому-передачі.

Згідно витягу з Реєстру боржників № 8 до договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача на загальну суму 26400,00 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 8000,00 грн, за відсотками в розмірі 1200,00 грн, за пенею/неустойкою в розмірі 16000,00 грн. та за комісією за надання кредиту в розмірі 1200,00 грн.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (у тексті - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з нормами ст. ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до приписів ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Отже позивачем доведено укладення з відповідачем кредитного договору, на підставі якого останній зобов`язався повернути отримані у кредит грошові кошти і сплатити відсотки за користування ними. Умови кредиту на момент його оформлення були сторонами узгоджені і підписані.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 16000,00 грн за кожен день прострочення повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, встановлені договором, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2.2. кредитного договору пеня становить 4,00 % в день. У п. 1.22. кредитного договору зазначено, що пеня це грошові кошти, що нараховуються на залишок суми кредиту у передбачених договором випадках за невиконання позичальником умов договору.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX (набрав чинності 17.03.2022), у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє до теперішнього часу.

У зв`язку з цим позовні вимоги в частині стягнення неустойки (пені) в розмірі 16000,00 грн не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. ст. 13, 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено факт невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов договору, а саме повернення основної суми боргу, сплати заборгованості з комісії за надання кредиту та нарахованих процентів за користування грошовими коштами, а тому порушене право підлягає судовому захисту. Тому позов необхідно задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 10400,00 грн, що становить 39,39 % від ціни позову.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).

За подання до суду позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 150244 від 05.12.2025 (а. с. 5). У зв`язку з частковим задоволенням позову, витрати, понесені позивачем на оплату судового збору, підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 954,18 грн.

Керуючись ст. ст. 6, 11, 509, 525 - 527, 530, 610, 611, 612, 626, 627, 628, 638, 639, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 7, 12, 13, 81, 259, 263 - 265, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором надання коштів у кредит від 29 січня 2025 року № 73387662 в розмірі 10400 (десять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 954 (дев`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 18 ко пійок.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Тарас ЛІЩИНА