Рішення № 1344522, 31.01.2008, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" січня 2008 р. Справа № 12/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорська Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Левченко О.Є. - дов №251/10 від 29.12.07р. (29.01.08р.), Тютюнник С.В. - дов. №250/10 від 29.12.07р. (31.01.08р.).

від відповідача Левченко Л.В. - дов. №77/19 від 08.01.08р.

розглянув справу за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ)

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

про стягнення 676358,52 грн.

В судовому засіданні від 29.01.08р., у відповідності до ст.77 ГПКУкраїни, оголошувалась перерва до 15:25 год. 31.01.08р.

Позивач пред'явив до відповідача позов про стягнення на його користь 676358,52 грн., з яких 592182,00 грн. основного боргу, 47481,23 грн. пені, 20122,30 грн. 3% річних,16572,99 грн. інфляційних.

Згідно заяви про зменшення позовних вимог від 30.01.08р. (а.с.65-67) позивач просить стягнути з відповідача 139125,19 грн., в тому числі 0,99 грн. основного боргу, 30645,72 грн. пені, 21330,23 грн. 3% річних, 87148,25 грн. інфляційних. Вказану заяву обгрунтовано тими обставинами, що при зверненні з позовом до суду позивачем не було враховано факт часткового виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, на невиконанні умов якого грунтуються позовні вимоги.

Із заяви від 30.01.08р. вбачається, що позовні вимоги зменшено в частині основного боргу та пені, в частині стягнення інфляційних та річних - збільшено, що не суперечить положенням ст.22 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з врахуванням вищезазначеної заяви.

Представник відповідача позоні вимоги заперечив частково, про що зазначено у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.55).

Позов розглядається в межах вимог, викладених у заяві позивача від 30.01.08р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору №06/05-1858 від 19.12.05р. (а.с.11-22), позивач в січні-грудні 2006 року надавав відповідачу послуги по постачанню природного газу на загальну суму 16060576,40 грн. На підтвердження вказаного надано Акти приймання-передачі природного газу (а.с.23-34 ).

Згідно з п.6.1. Договору, остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 25 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, на момент подачі позову до суду, утворилась заборгованість перед позивачем, яка становила 0,99 грн., що підтверджується розрахунком останнього (а.с.65-66).

Як вбачається з матеріалів справи, підтверджується належними доказами по справі і не заперечується відповідачем, останній свої зобов'язання по проведенню розрахунків виконав несвоєчасно та не вповному обсязі.

Зокрема:

- станом на 27.06.07р. фактично було сплачено 15468394,40 грн., тобто сума простроченої заборгованості на вказану дату становила 592181,99 грн. (підтверджено, підписаним сторонами, актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.07р. (а.с.56);

- станом на 18.10.07р. додатково було сплачено 544513,00 грн., тому сума простроченої заборгованості на вказану дату становила 47668,99 грн. (підтверджено платіжним дорученням №38 від 18.10.07р., копію якої долучено до матеріалів справи (а.с.57));

- станом на 21.12.07р. було сплачено ще 47668,00 грн. (підтверджено банківською випискою (а.с.58)), в зв'язку з чим сума простроченої заборгованості на вказану дату становила 0,99 грн.

Наявність, на день звернення до суду, основної заборгованості в сумі 0,99 грн. відповідач не заперечив, оскільки ним підписано акт звірки станом на 31.12.07р. на вказану суму (а.с.69), доказів її сплати не надано і на день розгляду справи.

Заявлена попередня сума заборгованості на день подачі позову була відсутня і заявлялась безпідставно.

Відповідно до п.7.2. Договору за несвоєчасну оплату спожитого газу відповідач зобов'язався сплатити на користь позивача, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня, від простроченого платежу за кожний день прострочення.

За п. 7.3. неустойка нараховується постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

На виконання вказаних пунктів договору відповідачу нараховано пеню за несвоєчасні розрахунки по наданих послугах по постачанню природного газу, яка згідно заяви про зменшення позовних вимог, за період з 27.06.07р. по 27.12.07р., становить 30645,72грн. (а.с.66).

В судовому засіданні представником відповідача в усному порядку заявлено клопотання про зменшення розміру пені, враховуючи фактично повне проведення розрахунків до порушення провадження у справі. Крім того, представник відповідача наголосила, що поставка природного газу здійснювалась для подальшої реалізації бюджетним установам та організаціям, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів і розрахунки з позивачем пов'язані з надходженням коштів від вищевказаних споживачів. Зазначила, що сплата штрафних санкцій, у визначеному позивачем розмірі, може призвести до погіршення фінансового стану підприємства та поставити під загрозу постачання природного газу по всій Житомирській області.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Господарський суд, врахувавши та оцінивши обставини, які викладені відповідачем у відзиві на позов, ступінь виконання зобов'язання ( майже 100%) зменшує розмір пені до 40% від нарахованої, а саме до 12258,29 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання умов Договору щодо оплати, на підставі ст. 625 ЦК України відповідачу збільшено суму заборгованості внаслідок інфляційних нарахувань та нараховано 3% річних, які згідно заяви про зменшення позовних вимог (а.с.66,67), становлять, відповідно, 87148,25 грн. (за період з 02.2007 року по 01.2008 року) та 21330,23 грн. (за період з 26.01.07р. по 30.01.08р.).

Зроблені позивачем розрахунки пені та нарахувань, згідно ст.625 ЦК України є обгрунтованими та здійснені у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами, що є в матеріалах справи і підлягає задоволенню в сумі 120737,76 грн., в тому числі 0,99 грн. основного боргу, 12258,29 грн. пені, 21330,23 грн. 3% річних, 87148,25 грн. інфляційних.

Судові витрати покладаються на відповідача в межах вимог, викладених у заяві про зменшення позовних вимог.

Враховуючи, що заявою від 30.01.08р. позовні вимоги в частині стягнення інфляційних та річних - збільшено, однак державне мито на суму збільшених позовних вимог позивачем не сплачено, його слід стягнути до Державного бюджету України з відповідача.

Виходячи з того, що загальний розмір інфляційних та річних було збільшено позивачем на 71783,19 грн. (на 70575,26 грн. - інфляційні та на 1207,93 грн. - річні) , а відповідно до п.а ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. ставки державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів встановлюються в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, до державного бюджету підлягає стягненню 717,83 грн.

На підставі ст.ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зменшити розмір пені.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", 10002, м.Житомир, вул. Фещенко-Чопівського,35, код 03344071

на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 31301827

- 0,99 грн. основного боргу;

- 12258,29 грн. пені;

- 87148,25 грн. інфляційних нарахувань;

- 21330,23 грн. 3%річних;.

- 673,42 грн. витрат по сплаті держмита;

- 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", 10002, м.Житомир, вул. Фещенко-Чопівського,35, код 03344071

- 717,83 грн. держмита в дохід Державного бюджету України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 -сторонам