Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №338/1569/25
02 березня 2026 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді Куценка О.О., за участю секретаря судового засідання Двібородчин І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в :
Стислий виклад позицій учасників справи
До суду 19.11.2025 року надійшла позовна заява від ТОВ «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування поданого позову ТОВ «ІННОВА-НОВА» зазначено про те, що 22.06.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (у вересні 2025 року перейменовано на ТОВ «ІННОВА-НОВА»), як Кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як Позичальником, було укладено Договір про надання грошових коштів у кредит № 8629170625.
Кредитний договір разом із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 17.11.2024 року, складають єдиний договір, в якому визначаються всі істотні умови, з яким Позичальник при укладенні Договору був попередньо ознайомлений.
Договір було укладено у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Укладення договору здійснювалось через інформаційно-комунікаційну систему Товариства та особистий кабінет Позичальника, із застосуванням одноразового ідентифікатора.
Згідно з умовами кредитного договору: сума кредиту становить 15 000,00 грн; строк кредиту - 360 днів; тип процентної ставки - фіксована; стандартна процентна ставка становить 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору; у період, починаючи з 181 календарного дня з дати укладення Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, застосовується процентна ставка 0,87% за кожен день користування кредитом; комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту та нараховується у день надання кредиту.
Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав Відповідачу грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн у безготівковій формі шляхом переказу на платіжну картку, реквізити якої були повідомлені Відповідачем при укладенні договору, що підтверджується квитанцією ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» до платіжної інструкції №20261-1354-229228767 від 22.06.2025 року.
Відповідач, всупереч умовам кредитного договору, свої зобов`язання належним чином не виконав, кредит не повернув, проценти за користування грошовими коштами та комісію не сплатив.
Станом на дату підготовки позовної заяви заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 36 300,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 19 050,00 грн - заборгованість за процентами; 2 250,00 грн - заборгованість за комісією.
Позивач просить стягнути з Відповідача на його користь 36 300,00 грн заборгованості та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, у прохальній частині позову просив суд розглядати справу за його відсутності, вимоги заяви підтримав, у випадку неявки відповідача у судове засідання проти заочного розгляду справи не заперечив.
29 грудня 2029 року до суду надійшов відзив відповідача, в якому ОСОБА_1 зазначив, що з матеріалами справи ознайомився в суді, оскільки поштою позовної заяви та доданих документів від позивача не отримував, у зв`язку з чим був позбавлений можливості своєчасно подати заперечення та перевірити розрахунок заборгованості. Факт укладення 22.06.2025 договору про надання грошових коштів у кредит № 8629170625 та отримання суми кредиту 15 000,00 грн відповідач не заперечує. Разом з тим, відповідач заперечує проти заявленого до стягнення розміру процентів (19 050,00 грн) як такого, що є непропорційним сумі отриманого кредиту, призводить до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживача та суперечить засадам справедливості, добросовісності та розумності. Відповідач посилається на положення ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо несправедливих умов договору, а також на судову практику, зокрема правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, відповідно до яких за певних обставин суд може, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, зменшити надмірний розмір фінансової відповідальності боржника, якщо вона є нерозумною та непропорційною наслідкам порушення. З урахуванням наведеного відповідач просить відмовити у задоволенні позову в частині стягнення процентів у заявленому розмірі та зменшити їх до співмірної величини (відповідач пропонує обмежити проценти сумою 7 500,00 грн), а вимоги в частині стягнення основного боргу (тіла кредиту) розглянути з урахуванням факту отримання коштів. Також відповідач просить здійснити розподіл судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Ухвалою суду від 12 грудня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду.
Суд, враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, а всі необхідні для вирішення спору докази подані, ухвалює рішення за наявними у справі матеріалами.
Оцінивши подані сторонами письмові докази у їх сукупності, дослідивши доводи позову, відзиву суд приходить до наступних висновків.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Судом встановлено, що 22.06.2025 року між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» (у вересні 2025 року перейменоване на ТОВ «ІННОВА-НОВА») та ОСОБА_1 укладено Договір про надання грошових коштів у кредит № 8629170625.
У відповідності до п. 2.1 Договору укладення Договору здійснюється за допомогою інформаційно-комунікаційної системи Товариства, доступ до якої забезпечується позичальнику через веб-сайт. Ідентифікація позичальника здійснюється при вході в особистий кабінет, в порядку, передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону позичальника, вказаний позичальником при вході та/або протягом періоду обслуговування в Товаристві (в т.ч. через месенджери).
Відповідно до п. 2.2 вказаного Договору Товариство надає позичальнику кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити комісію за надання кредиту (якщо передбачено), проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Сума кредиту, відповідно до п. 2.3 Договору, становить 15 000,00 грн.
Відповідно до п. 2.5 Договору строк, на який надається кредит - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів; детальні терміни (дати) повернення кредиту, сплати комісії та процентів визначені у графіку платежів (Додаток № 1).
Згідно з п. 2.6, 2.6.1 Договору процентна ставка кредиту фіксована; стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту застосовується процентна ставка 0,87% в день.
Комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого кредиту та нараховується на суму виданого за Договором кредиту у день надання кредиту (п. 2.7 Договору).
Згідно з п. 3.1 Договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки, зазначеної позичальником під час укладення договору.
Позивачем надано докази перерахування кредитних коштів Відповідачу у розмірі 15 000,00 грн, зокрема квитанцію ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» до платіжної інструкції №20261-1354-229228767 від 22.06.2025 року, з якої вбачається факт успішного переказу коштів із призначенням платежу «кредитні кошти від ТОВ "Іннова Фінанс"».
Відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування ними і комісію відповідно до умов Договору, але в процесі користування кредитними коштами у порушення умов Договору не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості.
Відтак, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, що, як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості, нарахованої станом на дату звернення до суду, склала 36 300,00 грн, з яких: 15 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 19 050,00 грн - заборгованість за процентами; 2 250,00 грн - заборгованість за комісією.
Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли між позивачем ТОВ «ІННОВА-НОВА» та відповідачем ОСОБА_1 , є відносини, пов`язані з укладанням кредитного договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів і комісії за користування ними (кредитні правовідносини).
Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.
Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що позивачем у передбаченому законом порядку доведено належними та допустимими доказами те, що 22.06.2025 року між ТОВ «ІННОВА-НОВА» та ОСОБА_1 укладено Договір надання грошових коштів у кредит № 8629170625, який підписано відповідачем електронним підписом через використання одноразового ідентифікатора у визначеному Законом України «Про електронну комерцію» порядку.
Положення Договору відповідають законодавчо закріпленим вимогам, що ставляться до договорів споживчого кредитування в розумінні Закону України «Про споживче кредитування» із внесеними змінами.
За вказаним договором позичальник отримав доступ до кредитних коштів, які були перераховані на його картковий рахунок та перебували у його користуванні, що підтверджено наданими позивачем доказами перерахування коштів у розмірі 15 000,00 грн.
Водночас, відповідачем порушено погоджені умови Договору, внаслідок чого, як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості, у останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 36 300,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 15 000,00 грн, заборгованість за процентами - 19 050,00 грн, заборгованість по комісії - 2 250,00 грн.
Суд критично оцінює доводи відповідача про несправедливість умов кредитного договору та їх непрозорість.
З матеріалів справи вбачається, що договір про надання грошових коштів у кредит № 8629170625 від 22.06.2025 укладено в електронній формі з дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підтвердив акцепт оферти шляхом введення одноразового ідентифікатора, а також підписав Паспорт споживчого кредиту, який містив істотні умови кредитування, зокрема розмір кредиту, строк, розмір процентної ставки (1 % на день протягом перших 180 днів та 0,87 % надалі), розмір комісії та орієнтовну загальну вартість кредиту. Отже, умови договору були викладені чітко, структуровано та в доступній для споживача формі, що виключає твердження про їх незрозумілість чи прихований характер.
Посилання відповідача на норми Закону України «Про захист прав споживачів» щодо несправедливих умов договору не знайшли підтвердження під час розгляду справи. Сам по собі значний розмір процентів не свідчить про їх незаконність, якщо їх розмір прямо погоджений сторонами, визначений у договорі та не заборонений законом. Відповідач не надав доказів введення його в оману, застосування до нього недобросовісної комерційної практики чи порушення кредитодавцем переддоговірного обов`язку інформування.
Суд також враховує, що проценти за користування кредитом є платою за надані грошові кошти відповідно до ст. 1048, 1054 ЦК України і не є штрафною санкцією чи неустойкою. Отже, правові висновки щодо можливості зменшення неустойки або надмірної відповідальності за прострочення грошового зобов`язання не можуть бути автоматично застосовані до погодженого сторонами розміру процентів як істотної умови договору.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що умови кредитного договору були зрозумілими, прозорими та добровільно прийнятими відповідачем, а доводи відзиву про їх несправедливість та необхідність зменшення процентів не ґрунтуються на належних та допустимих доказах і не спростовують обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Водночас, відповідачем суду не надано контррозрахунок заборгованості чи підтверджень сплати ним утвореної заборгованості за кредитним договором.
Відтак, вирішуючи спір між сторонами щодо неналежного виконання умов кредитного договору № 8629170625 від 22.06.2025 року та обґрунтованості позовної вимоги про стягнення заборгованості за ним із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА-НОВА», суд надав об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду, а також визначив чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача, та дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами неналежного виконання умов договору з боку відповідача, та, як наслідок, наявність порушеного права, що є підставою для прийняття судового рішення про задоволення позову.
Щодо стягнення комісії
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, вказаним законом безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію, пов`язану з наданням кредиту.
Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже, само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.
Кредитний договір № 8629170625 від 22.06.2025 року передбачає сплату комісії за надання кредиту. Наведені приписи ЦК України, ЗУ "Про споживче кредитування" прямо не вказують на недійсність умови кредитного договору про встановлення комісії за надання кредиту.
Умови кредитного договору, якими визначено права споживача, умови кредитування, визначені у паспорті споживчого кредиту, є зрозумілими та не дають підстав для висновку, що одноразова комісія за надання кредиту може передбачати плату за інші послуги, які банк/фінансова установа зобов`язаний надати безкоштовно, а отже і для висновку про нікчемність такої умови, а тому така вимога підлягає задоволенню.
Із врахуванням указаних обставин справи, суд, з`ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, а також сталу судову практику із розгляду однотипних правовідносин, вважає, що поданий ТОВ «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 позов підлягає до задоволення та з відповідача на користь позивача належить стягнути заборгованість за договором № 8629170625 від 22.06.2025 у сумі 36 300,00 грн, з яких: 15 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 19 050,00 грн заборгованість за процентами, 2 250,00 грн заборгованість за комісією.
Розподіл судових витрат у справі
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви до суду ТОВ «ІННОВА-НОВА» сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Оскільки позов ТОВ «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 задоволено повністю, з останнього на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» заборгованість за Договором про надання грошових коштів у кредит № 8629170625 від 22.06.2025 року у розмірі 36 300 (тридцять шість тисяч триста) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Богородчанський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», код ЄДРПОУ 44127243, адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 02.03.2026 року.
Суддя:
Судове рішення № 134451216, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 02.03.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 338/1569/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: