Рішення № 1344507, 31.01.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.08 Справа № 16/1

Суддя Шеліхіна Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об‘єднання" в особі Серговської філії, м. Стаханов Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Золон", с. Карпати Перевальського району Луганської області

про стягнення 488 грн. 76 коп.,

при секретарі судового засідання Маценко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Борунова О.П., довіреність від 01.01.08. № 67 ;

від відповідача - представник не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем відповідно до договору від 01.12.04. за № А5991- Пр заявлена вимога про стягнення з відповідача боргу за активну електроенергію за період з 01.03.07. по 01.06.07 на суму 407,84грн., інфляційних нарахувань за період з квітня 2007р. по жовтень 2007р. на суму 41,53 грн., 3% річних за період з 13.04.07. по 18.11.07 на суму 7,17грн. та пеня за період з 23.05.07. по 18.11.07 на суму 32,22 грн.

У судові засідання представник відповідача не прибув, про причини неявки до суду не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання відповідача було повідомлено належним чином. Відповідно до ст.75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача підтримав позов.

Між сторонами у справі укладено договір на постачання електроенергії від 01.12.04. №А5991-ПР (з додатковими угодами), на підставі якого постачальник електроенергії (позивач) зобов’язався забезпечувати передачу електроенергії в межах величин, дозволених споживачу (відповідачу) до використання, а споживач зобов’язався оплачувати використання електромереж позивача на підставі пред’явленого останнім рахунку протягом 5 днів, як встановлено в додатку до договору «Порядок розрахунків».

За своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг і відповідає інституту правових норм глави 63 Цивільного кодексу України (ст.ст.901-903).

На виконання умов вказаного договору позивач забезпечив передачу електроенергії відповідачеві в період з 01.03.2007 року по 01.06.2007 року на суму 407,84грн., про що відповідачу надіслано рахунки на вказану суму і підтверджено звітами відповідача про спожиту електроенергію (а.с.18-26).

Відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору на постачання електроенергії від 01.12.04. №А5991 не оплатив у повному обсязі позивачу надану послугу, у зв’язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути на свою користь борг в сумі 407,84грн.

Крім того, за несвоєчасне виконання обов’язків по оплаті спожитої електроенергії, позивачем заявлено до стягнення інфляційні нарахування за період з квітня 2007р. по жовтень 2007р. на суму 41,53 грн., 3% річних за період з 13.04.07. по 18.11.07 на суму 7,17грн. та пеня за період з 23.05.07. по 18.11.07 на суму 32,22 грн.

Відповідач вимог позивача не оспорив по суті спору, відзиву на позов не надав, у судове засідання не з’явився, не повідомивши про причини неявки.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника позивача, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений договором строк.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором на постачання електроенергії від 01.12.04. №А5991-ПР, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов’язань по сплаті вартості отриманих послуг і, відповідно, строку права вимоги у позивача.

Матеріалами справи підтверджено належним чином факт забезпечення передачі електроенергії позивачем відповідачеві при протягом періоду з 01.03.2007 року по 01.06.2007 року на суму 407,84грн. Позивач належним чином довів суду факт надіслання відповідачу рахунків про використання відповідачем як абонентом електроенергії на вказану суму боргу. Також відповідачем підписано звіти про використання електроенергії на суму 407,84грн. без доповнень та зауважень. Таким чином, позивач виконав свої обов’язки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.

Статті 901-903 ЦК України зобов’язують відповідача виконати обов’язок по оплаті послуг у відповідності до умов договору.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обов’язки перед позивачем по оплаті поставленої електроенергії на суму 407,84грн., чим порушив умови укладеного з позивачем договору на постачання електроенергії від 01.12.04. №А5991-ПР в частині оплати послуги і вимоги закону. У встановлений пунктом 9 Порядку розрахунків, що є додатком № 12 до укладеного договору, строк – 5 днів з дня отримання відповідних рахунків від позивача на сплату спірних сум - зобов”язання відповідачем по оплаті боргу за активну електроенергію було виконане частково і відповідач заборгував 407,84 грн. за спожиту електроенергію.

Стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних цілком обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, у т.ч. ст.232 ГК України, ст. 625 ЦК України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми і неустойку за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.

Пеня у сумі 32,22грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань нарахована позивачем згідно п. 4.1 укладеного договору в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який вона нараховується.

За таких підстав, з відповідача слід стягнути борг на користь позивача за договором на постачання електроенергії від 01.12.04. №А5991-ПР та позов слід задовольнити у повному обсязі на суму 488,76грн., оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаним договором і заборгованість відповідача в розмірі позову.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.173,193,230-232 ГК України, ст.ст.526,625,629,901-903 ЦК України, керуючись ст.ст.33,34,43,49,75,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золон", с. Карпати Перевальського району Луганської області, вул. «Ворошилова», ід. код 24850393 на користь Серговської філії, м. Стаханов Луганська область, ід. код 26204102 Товариства з обмеженою відповідальністю “ Луганське енергетичне об’єднання ”, м. Луганськ, квартал ім. Гайового, 35 «а», на п/р 260383020856 в Алчевському відділенні Ощадбанка борг за спожиту активну електроенергію у сумі 407,84грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Золон", с. Карпати Перевальського району Луганської області, вул. «Ворошилова», ід. код 24850393 на користь Серговської філії, м. Стаханов Луганська область, ід. код 26204102 Товариства з обмеженою відповідальністю “ Луганське енергетичне об’єднання ”, м. Луганськ, квартал ім. Гайового, 35 «а»на р/р 2600047134 в АППБ «Аваль», м. Київ 3% річних –7,17грн., інфляційні нарахування –41,53грн. та пеню 32,22грн., витрати по державному миту в сумі 102грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн. Видати наказ.

Рішення підписане 31.01.08.

Суддя Р.М. Шеліхіна