Ухвала суду № 134449493, 26.02.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/301/26

Провадження № 4-с/521/18/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року

Хаджибейський районний суд м.Одеси у складі

головуючого судді Мурзенка М. В.

при секретарі Корнієнко Л. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Хаджибейського районного суду м.Одеси цивільну справу за скаргою Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Ткаченка Олександра Дмитровича,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Малиновського районного суду м.Одеси перебувала цивільна справа № 2/1519/8047/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 07 лютого 2012 року позов задоволено: стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 21.01.2008 року що станом на 31.08.2011 року складає: 1923,00 доларів США заборгованість за кредитом; 2376,19 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 350,00 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 62,74 доларів США фіксована частина штрафу; 232,46 доларів США процентна складова штрафу; а всього 39 406 гривень 75 копійок; стягнуто з відповідачки на користь позивача державне мито в сумі 394 грн. 07 коп.

Рішення набрало законної сили.

На примусове виконання вказаного рішення 12 березня 2012 року було видано виконавчий лист (а.с.43).

Вказаний виконавчий лист неодноразово подавався до примусового виконання.

18 серпня 2023 року представником позивача подано вказаний виконавчий лист до примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Качурці В`ячеславу Вікторовичу, постановою від 30 серпня 2023 року відкрито виконавче провадження № 72648730, що підтверджується копією про відкриття виконавчого провадження (а.с.18).

Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26 лютого 2025 року № 4273-IX назву Малиновського районного суду міста Одеси змінено на Хаджибейський районний суд міста Одеси.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Ткаченка Олександра Дмитровича, що діє на заміщення приватного виконавця Качурки В. В., від 16.12.2025 р. виконавче провадження закінчено на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, що підтверджується копією вказаної постанови (а.с.42).

12 січня 2026 року через систему «Електронний суд» до Хаджибейського районного суду м.Одеси звернувся представник АТ «КБ «Приватбанк» зі скаргою на дії приватного виконавця, вважаючи вказану постанову незаконною, просив її скасувати, направити приватному виконавцеві виконавчий лист для подальшого примусового виконання.

Скаргу обґрунтовано тим, що приватним виконавцем фактично стягнуто на користь стягувача 39 800 грн. 82 коп., що за офіційним курсом НБУ складає 942,25 долл. США, в той час заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2012 року з відповідачки на користь стягувача стягнуто 4944,38 долл. США (1923,00 доларів США заборгованість за кредитом; 2376,19 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 350,00 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 62,74 доларів США фіксована частина штрафу; 232,46 доларів США процентна складова штрафу), а відтак рішення фактично не виконано.

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 14 січня 2026 року вказану скаргу залишено без руху надано строк на усунення недоліків скарги.

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 16 лютого 2026 року скаргу прийнято до провадження, зобов`язано приватного виконавця надати матеріали виконавчого провадження на огляд суду.

В судове засідання учасники процесу не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Від представника стягувача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Від приватного виконавця надійшли заперечення на скаргу, в якій він просить відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на законність своїх дій, оскільки в рішенні суду визначено суму до стягнення в гривні (39 406 грн. 75 коп.), при зверненні до приватного виконавця стягувач просив стягнути відповідну суму в гривні, питання про зміну порядку та способу виконання судового рішення судом не вирішувалось. Також просив розглянути скаргу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні матеріали цивільної справи № 2/1519/8047/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд доходить висновку про часткове задоволення скарги з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 21 листопада 2011 року представник ПАТ «КБ «Приватбанк» звернувся до Малиновського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором б/н в розмірі 4 944.38 долл. США, що за курсом 7,97 відповідно до службового розпорядження НБУ від 31.08.2011 року складає 39406,75 грн.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2012 року встановлено, що 21.01.2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно якого банк надав відповідачу кредит в розмірі 2 000,00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

ОСОБА_1 встановлені договором терміни повернення наданого їй кредиту не дотримується. Станом на 31.08.2011 року заборгованість складає: 1923,00 доларів США заборгованість за кредитом; 2376,19 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 350,00 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 62,74 доларів США фіксована частина штрафу; 232,46 доларів США процентна складова штрафу; а всього 39 406 гривень 75 копійок.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до вимог статті 192 ЦК України гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 ЦК України грошовим визнається зобов`язання, виражене у грошовій одиниці України - гривні, проте в договорі сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 ЦК України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях; якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У частині третій статті 533 ЦК України закріплено, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті визначені у статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини третьої вказаної статті у разі обчислення суми боргу в іноземній валюті виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує такі кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби, а приватний виконавець - на відповідний рахунок приватного виконавця.

З матеріалів справи вбачається, що, ухвалюючи заочне рішення у справі № 2/1519/8047/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, Малиновський районний суд м. Одеси визначив суму боргу в іноземній валюті з її відображенням в еквіваленті у гривні за офіційним курсом НБУ станом на 31.08.2011 р.

Тобто, визначаючи характер грошового зобов`язання, судом було визначено стягнення з боржника суми саме в іноземній валюті.

При розгляді справи № 2/1519/8047/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, Малиновським районним судом м. Одеси було встановлено, що кредит надано в іноземній валюті, кредит підлягає поверненню в іноземній валюті.

У разі ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті стягувачу має бути перерахована саме іноземна валюта, визначена судовим рішенням, а не її еквівалент у гривні. Перерахування суми у національній валюті України за офіційним курсом НБУ не вважається належним виконанням.

Аналогічна правова позиції викладена у Постанові Великої палати Верховного Суду від 16.01.2019 року по справі № 373/2054/16-ц.

Суд відхиляє доводи приватного виконавця з посиланням на звернення стягувача про стягнення коштів в національній валюті, оскільки згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Стягувачові не надано законом права самостійно визначати порядок та спосіб виконання судового рішення.

Згідно ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про часткове задоволення скарги: визнання неправомірними дій приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Ткаченка Олександра Дмитровича, що діє на заміщення приватного виконавця Качурки В. В., щодо закінчення виконавчого провадження № 7264873 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Малиновським районним судом м. Одеси 12 березня 2012 року на примусове виконання заочного рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 07 лютого 2012 року, та про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 16 грудня 2025 року.

Водночас суд не вбачає правових підстав для задоволення скарги в частині направлення виконавчого листа до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Ткаченка Олександра Дмитровича для подальшого стягнення боргу, оскільки з матеріалів цивільної справи № 2/1519/8047/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, вбачається, що на час розгляду скарги, оригінал виконавчого листа до суду від приватного виконавця не надходив.

Керуючись ст. 447-452 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Ткаченка Олександра Дмитровича, задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Ткаченка Олександра Дмитровича, що діє на заміщення приватного виконавця Качурки В`ячеслава Вікторовича, щодо закінчення виконавчого провадження № 7264873 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Малиновським районним судом м. Одеси 12 березня 2012 року на примусове виконання заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 07 лютого 2012 року.

Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Ткаченка Олександра Дмитровича, що діє на заміщення приватного виконавця Качурки В`ячеслава Вікторовича, від 16 грудня 2025 року про закінчення виконавчого провадження № 7264873 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Малиновським районним судом м.Одеси 12 березня 2012 року на примусове виконання заочного рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 07 лютого 2012 року.

В задоволенні скарги в іншій частині відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено учасниками процесу в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 26 лютого 2026 року.

Головуючий: