Рішення № 1344492, 23.01.2008, Господарський суд Чернігівської області

У К Р А Ї Н А

Г О С П О Д А Р С Ь К И Й С У Д

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів

проспект Миру , 20 тел. 7-99-18

Іменем України

РІШЕННЯ

22 січня 2007

справа № 2/26

За позовом: закритого акціонерного товариства „Трансмост”

58000, м. Чернівці, вул. Гагаріна, 4

до товариства з обмеженою відповідальністю „Бахмачагромашінвест”

Чернігівська обл., Бахмацький р-н, с. Тиниця, вул. Шевченка. 2

про стягнення 18356,67 грн.

Суддя Михайлюк С.І.

Представники сторін:

Від позивача: юрист Фалуш П.В.

Від відповідача: не з’явився

Заявлений позов про стягнення з відповідача 16000 грн. основного боргу, 890,74 грн. пені, 1299,56 грн. інфляційних, 166,37 грн. –3% річних.

Позов мотивований тим, що відповідно до договору перераховано 16000 грн. в якості попередньої оплати, проте відповідач товар не поставив. Згідно з уточненнями до позовної заяви, поданими представником позивача у судовому засіданні, позивач вважає, що відповідно до ст. 693 ЦК України відповідач повинен повернути суму попередньої оплати, станом на 22.01.2008р. відповідач не сплатив суму попередньої оплати в розмірі 10000 грн. Позивач надав платіжне доручення про перерахування відповідачем 6000 грн.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте участі уповноваженого представника у судовому засіданні не забезпечив, проти позовних вимог не заперечив, відзиву не подав, причин не повідомив. Будь-яких заяв чи клопотань від відповідача не надходило.

Справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд,

в с т а н о в и в:

23.07.2007р. між сторонами укладено договір поставки № 1-07, відповідно до умов якого постачальник (відповідач) зобов’язався поставити та передати у власність покупцю (позивач), а покупець зобов’язався прийняти та сплатити пиломатеріал: брус хвойних порід, лафет з хвойної породи дерева (надалі товар), вказаний в узгоджених специфікаціях. За умовами договору постачальник продає, а покупець купує товар в кількості, по номенклатурі та цінах, які вказані в специфікаціях; оплата здійснюється у національній валюті України, у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у порядку, передбаченому специфікаціями; постачальник постачає товар на умовах СРТ/перевезення оплачене постачальником до об’єктів чи складів покупця (Інкотермс-2000) у терміни, вказані у специфікаціях.. Договір набув чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2007р.

23.07.2007р. сторонами підписана специфікація № 1 на товар на суму 71500,56 грн., в ній передбачені найменування, кількість та ціна товару.

Специфікацією сторони визначили, що після отримання рахунку-фактури від постачальника покупець на протязі 3-х банківських днів перераховує 50% від вартості товару, тобто 35750,28 грн. на розрахунковий рахунок постачальника, решту покупець перераховує після підписання сторонами видаткової накладної на весь отриманий покупцем товар згідно з специфікацією. Постачальник зобов’язався поставити товар у повному обсязі до 15.08.2007р.

Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму; до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до вимог закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, за винятком випадків, передбачених законом (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

В силу ст.ст. 663 ЦК України продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 1 ст. ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором.

Платіжним дорученням № 936 від 30.07.2007р. позивач перерахував відповідачеві лише 16000 грн. в оплату за дошку обрізну, лафет та брус згідно рахунку № 7 від 26.07.2007р., що виставлений відповідачем на суму 71500,56 грн.

Обов’язок відповідача, передбачений специфікацією № 1 від 23.07.2007р., по поставці товару в повному обсязі до 15.08.2007р. не віднесений сторонами в залежність від повного виконання позивачем обов’язку щодо оплати 50% вартості товару на протязі 3-х банківських днів після отримання рахунку-фактури.

Відповідач в передбачений домовленостями строк не поставив товар.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 19.11.2007р. № 285/50, згідно з якою вимагав повернення 16000 грн. боргу, який виник внаслідок попередньої оплати та не поставки у встановлений строк відповідачем товару. Також позивач вимагав сплати 561,09 грн. неустойки.

Відповідач листом № 44 від 20.11.2007р. на претензію № 285/50 від 19.11.2007р. повідомив позивача про погашення боргу у розмірі 16561,09 грн. до 30.11.2007р.

Вказану претензію суд розцінює як вимогу про повернення суми попередньої оплати. З одержанням такої вимоги у відповідача виник обов’язок сплатити позивачеві 16000 грн. в семиденний строк (ст.ст. 509, 530 ч. 2 ЦК України). На час звернення до суду з позовною заявою заборгованість відповідача становила 16000 грн., з яких сплачено лише 6000 грн. (платіжне доручення № 45 від 04.01.2008р.) після звернення позивачем до суду.

Таким чином з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 10000 грн. боргу. Провадження у справі щодо стягнення 6000 грн. боргу підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України позивач заявив про стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних за порушення обов’язку з повернення попередньої оплати.

Проте у стягненні інфляційних слід відмовити, оскільки вони нараховані за серпень-жовтень –період, коли відповідач не допустив прострочення. Інфляційні нараховані також і за листопад. Однак відповідач є таким, що допустив прострочення, з 27.11.2007р. Оскільки розмір індексу інфляції встановлюється Державним комітетом статистики України щомісячно, тому індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. При цьому, враховується що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця розраховується за поточний місяць, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця. Зазначене вище підтверджується роз’ясненням Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999 № 02-5/223 “Про деякі питання, пов’язані з застосуванням індексу інфляції” та листом Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р “Про рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”. Тому інфляційні за листопад не нараховуються.

3% річних нараховані за період 15.08.2007р. по 20.12.2007р. Водночас, відповідач є таким, що допустив прострочення, починаючи з 27.11.2006р., оскільки вимога пред’явлена 19.11.2007р. Тому розмір 3% річних, який підлягає стягненню, за період 27.11.2007р. –20.12.2007р. становить 31,56 грн.

У стягненні пені слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п. 8.2. договору за порушення строків постачання товару постачальник сплачує покупцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожний прострочений. Частина 3 ст. 549 ЦК України встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного саме грошового зобов’язання. За договором поставки № 1-07 від 23.07.2007р. відповідач не ніс грошового обов’язку, він зобов’язався поставити та передати у власність товар покупцеві. Грошове зобов’язання за договором виникло покупця.

Отже позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог. При цьому суд приймає до уваги, що 6000 грн. відповідач сплатив після звернення позивачем до суду. Тому при розрахунку пропорції 6000 грн. включаються до суми задоволених вимог.

Враховуючи викладене. а також керуючись ст. ст. 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Бахмачагромашінвест” (Чернігівська область, Бахмацький район, с. Тиниця, вул. Шевченка, 2, код 31532986) на користь закритого акціонерного товариства „Трансмост” (м. Чернівці, вул. Гагаріна, 4, код 14262749) 10000 грн. боргу, 31,56 грн. 3%, 160,32 грн. держмита, 103,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Провадження у справі щодо стягнення 6000 грн. боргу припинити.

4. У решті позовних вимог відмовити.

Суддя С.І. Михайлюк

23.01.08