Вирок № 134448515, 26.02.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 588/2053/23

Номер провадження 1-кп/950/30/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Лебедин

26 лютого 2026 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

при секретарях судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині кримінальне провадження № 12023200540000200 від 21.08.2023 по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Боромля, Тростянецького району, Сумської області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не одруженого, працюючого на посаді слюсаря з ремонту с/г машин та устаткування МТФ № 1 ТОВ «Маяк», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючого на обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 , не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

за участю сторін кримінального провадження: прокурора - ОСОБА_5 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_4 взятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 та відповідно до своєї військово-облікової спеціальності підлягає призову на військову службу під час мобілізації.

У зв`язку з цим останній пройшов військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_3 , за результатами проходження якої, відповідно картки медичного огляду військовозобов`язаного, 20.03.2023 ОСОБА_4 визнаний обмежено придатним до військової служби.

Встановивши, відсутність обставин, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які надавали б ОСОБА_4 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_2 він був відібраний для комплектування військової частини НОМЕР_1 .

17.08.2023 року о 08:45 год., в приміщенні кабінету № 5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , начальником відділення обліку мобілізаційної роботи майором ОСОБА_7 , ОСОБА_4 було вручено бойову повістку на відправку у військову частину НОМЕР_2 , в якій була вказана дата та час прибуття до збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 ), а саме на 06:30 год. 19.08.2023 для відправки у вказану військову частину. В присутності спеціаліста відділення обліку мобілізаційної роботи ОСОБА_8 , яка була присутня в кабінеті № 5 під час вручення зазначеної бойової повістки ОСОБА_4 , останньому оголошено зміст повістки, дату та час збору з метою відправки його до військової частини для несення військової служби по мобілізації. Також, йому роз`яснено наслідки за ухилення від явки за повісткою без поважних причин, що полягає у притягненні до кримінальної відповідальності за ст. 336 КК України. Знаючи зміст повістки, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи умисел, спрямований на ухилення від призову на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної 24.02.2022 року, згідно з Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію», на особливий період, а саме в період дії воєнного стану, введеного із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який в подальшому неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 о 06 год. 30 хв. 19.08.2023 року, тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

В судовому засіданні ОСОБА_4 проти пред`явленого йому обвинувачення заперечив повністю та зазначив, що вважає себе невинуватим. Незважаючи на це, винуватість обвинуваченого у скоєному повністю доводиться показаннями свідків, матеріалами кримінального провадження та поясненнями самого ОСОБА_4 в їх сукупності.

Відповідно до встановленого порядку дослідження доказів в ході судового розгляду були спочатку допитані свідки, після цього досліджені письмові матеріали, а потім свої пояснення надав обвинувачений.

Так, свідок ОСОБА_9 суду показав, що працює лікарем ортопедом-травматологом близько 10 років і знає ОСОБА_4 у зв`язку з його хворобою. У 2023 році і раніше останній звертався до нього через захворюванням колінного суглобу з ушкодженням. Всі його звернення носили періодичний характер в зв`язку з чим він отримував відповідне лікування, переважно амбулаторного характеру. Хвороба ОСОБА_4 відповідно до Наказу № 402 є такою, що дає право робити висновок про придатність особи до військової служби, але з обмеженнями. В кінці літа 2023 року останній звертався до нього у зв`язку з загостренням хвороби. Його було обстежено та призначено амбулаторне лікування. Через деякий час ОСОБА_4 повідомив, що його стан покращився і йому були надані відповідні рекомендації та після цього він за допомогою не звертався. Коли обвинувачений проходив ВЛК, то на підставі МРТ, рентгенівських знімків можна було поставити діагноз та визначити ступінь придатності до військової служби. На його думку були всі підстави вважати, що ОСОБА_4 необхідне хірургічне втручання, але остаточне рішення хворий мав приймати сам - чи робити операцію, чи лікуватись. Хвороба ОСОБА_4 триває близько 5 років. Він міг проходити дозволене фізичне навантаження, довгострокове сидіння та стояння не рекомендувалося. Більше 5 кг ваги також не рекомендувалося піднімати.

Свідок ОСОБА_7 суду показав, що станом на 2023 рік він проходив службу в ІНФОРМАЦІЯ_6 . 17.08.2023 він визначив ОСОБА_4 у відповідну команду на відправку на 06:30 год. 19.08.2023, але останній до центру комплектування не з`явився. В цю команду він був зарахований на підставі довідки ВЛК. Повістку про явку обвинуваченому вручено у службовому кабінеті та попереджено про кримінальну відповідальність у разі неявки. Це було зроблено в присутності ОСОБА_8 . В подальшому 18.08.2023 ОСОБА_4 приходив до ТЦК з довідкою про те, що йому потрібне амбулаторне лікування, але ця довідка право на відстрочку не надавала. 19.08.2023, коли з`ясувалося, що ОСОБА_4 не прибув за повісткою, йому телефонували, але зв`язатися з ним не вдалося. Документи про причини своєї неявки останній не надав. Військова частина, у яку направлявся ОСОБА_4 , спеціалізується на обмежено приданих до військової служби особах. Чи повертали ОСОБА_4 раніше зі служби він сказати не може.

Свідок ОСОБА_8 суду показала, що працює провідним спеціалістом відділення обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 . В серпні 2023 ОСОБА_4 викликався до центру комплектування і йому було вручено повістку на відправку до військової частини на 19.08.2023, але того дня він за викликом до районного центру комплектування не прибув. Військова частина куди направлявся ОСОБА_4 , є тиловою частиною забезпечення. У її присутності ОСОБА_4 повістку вручив ОСОБА_7 , який при цьому роз`яснив обвинуваченому наслідки неприбуття. Відповідно до встановленої процедури коли особа готується на відправку, то у військовому квитку вказується про зняття з обліку. Якщо особа не приймається до військової частини, то у квитку ставиться знову відмітка про прийняття на облік. Як правило така відмітка ставиться олівцем, а вже в послідуючому ручкою. ОСОБА_4 декілька разів ставили на облік та знімали. Коли ОСОБА_4 до військової частини не поїхав, розпочалося кримінальне провадженні і в квитку йому поставили відповідну відмітку річкою. Районний ТЦК призначає особу до відповідної команди, в послідуючому розпорядження приймає обласний ТЦК або оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_7 ». Чому ОСОБА_4 раніше не приймали до військових частин їй невідомо.

З рапорту заступника начальника відділу - начальника відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_5 майора ОСОБА_7 (а.с. 34) вбачається, що ОСОБА_4 , який був відібраний для комплектування в/ч НОМЕР_2 , станом на 06:30 год. 19.08.2023 не прибув до вказаного відділу РТЦК та СП на відправлення без поважних причин. На зв`язок не виходить.

Як вбачається з повістки (а.с. 35) 17.08.2023 ОСОБА_4 була вручена під особистий підпис повістка на відправку, відповідно до якої він повинен був прибути на 06:30 год. 19.08.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою АДРЕСА_2 на відправку до команди НОМЕР_2 .

Фактичними даними, які містяться у картці медичного огляду військовозобов`язаного від 20.03.2023 (а.с. 36), підтверджується, що за наслідками проведеного медичного огляду, постановою ВЛК від 20.03.2023 ОСОБА_4 був визнаний обмежено придатним до військової служби.

З відомостей, які містяться у військовому квитку (а.с. 37-38) та (а.с. 188-196) підтверджується, що ОСОБА_4 є військовозобов`язаним і станом на 19.08.2023 перебував на обліку ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Як вбачається з поіменного списку військовозобов`язаних, які призначені та відправлені ІНФОРМАЦІЯ_8 у команду НОМЕР_2 (а.с. 39) ОСОБА_4 числиться таким, що не з`явився для відправлення у розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 .

З відомостей, які містяться в результатах огляду від 17.08.2023 (а.с. 42, 42 на звороті), довідці сімейного лікаря від 17.08.2023 (а.с. 43), виписці із медичної карти стаціонарного хворого (а.с. 45), актах дослідження стану здоров`я (а.с. 46, 50 на звороті), висновках лікарів (а.с. 47, 48), консультативних висновках спеціаліста від 17.03.2023 та від 18.08.2023 (а.с. 49, 51), протоколі обстеження від 16.01.2023 (а.с. 50) вбачається, що ОСОБА_4 має скарги на стан здоров`я та на протягі 2023 року неодноразово звертався за медичною допомогою, проходив відповідні обстеження та лікування. Зокрема, такі звернення мали місце 17.08.2023 та 18.08.2023 до лікаря ортопеда-травматолога КНП «Тростянецька міська лікарня».

Фактичними даними, які містяться у направленні від 25.12.2023 (а.с. 74), картці обстеження та медичного огляду (а.с. 75), висновку дослідження від 17.05.2024 (а.с. 220), направленні від 25.11.2024 (а.с. 221-222), діагностичному звіті від 14.06.2024 (а.с. 223), консультативних висновках лікарів від 25.07.2024 та від 28.11.2024 (а.с. 224, 225), виписках від 05.09.2024, 11.10.2024 та від 20.11.2024 (а.с. 226, 227, 228), довідці військового-лікарської комісії від 07.11.2025 (а.с. 235), картці обстеження та медичного огляду від 08.09.2025 (а.с. 236), актах дослідження стану здоров`я від 20.02.2024, 20.10.2025 та від 07.11.2025 (а.с. 219, 237, 238 на звороті), висновку лікаря від 21.10.2025 (а.с. 237 на звороті), висновку лікаря терапевта від 03.11.2025 (а.с. 238) підтверджується, що ОСОБА_4 з метою визначення ступня придатності до проходження військової служби направлявся до КНП «Тростянецька міська лікарня», де протягом 2024 - 2025 р.р. проходив відповідне обстеження та медичний огляд. На підставі довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 № 2025-1107-0901-3769-0 від 07.11.2025 солдат (запасу) ОСОБА_4 визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охороні. Такі особи є неприданими до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість не визнав та пояснив, що як на час призову до військової частини, так і на тепер він має захворювання колінного суглобу. У серпні 2023 року декілька днів він не міг ходити, а потім звернувся до лікаря. Коли їхав у лікарню, то йому зателефонували з ТЦК і після цього видали бойову повістку. Він пояснив ситуацію і розписався. В цей день від лікаря він довідку не привіз, а надав її наступного дня. ОСОБА_7 йому повідомив, що довідка юридичної сили не має та попередив його про кримінальну відповідальність за неявку по повістці. Він в свою чергу повідомив, що ногу буде лікувати вдома. Повістку йому видали 17.08.2023, а на відправку він повинен був їхати 19.08.2023. Не прибув до центру комплектування у визначені дату та час по тій причині, що погано ходив. Раніше у нього було три бойові повістки, але військові частини його не приймали через хворі суглоби.

Захисниця ОСОБА_4 не погодилася з фактом доведеності вини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення та зазначила наступне. ОСОБА_4 раніше вручали три повістки на відправку, за якими він прибував у вказаний час і місце, але в подальшому у військових частинах він не був прийнятий за станом здоров`я. Звертає увагу на те, що свідок ОСОБА_7 показав, що 18.08.2023 року ОСОБА_4 демонстрував йому довідку про необхідність амбулаторного лікування у зв`язку з загостренням хронічної хвороби колінного суглобу, а також під час вручення бойової повістки. В той же час сідок ОСОБА_8 підтвердила, що ОСОБА_4 20.08.2023 з`являвся до ІНФОРМАЦІЯ_5 та повідомив, що перебуває на лікуванні, але вказаний факт не перевірявся. Просить врахувати також і те, що свідок ОСОБА_9 показав, що ОСОБА_4 дійсно більше п`яти років має захворювання колінного суглобу. Зміни суглобу є незворотніми та обвинуваченому рекомендовано ендопротезування. Носіння каски, бронежилета при даному захворюванні заборонено. Підтвердив, що три рази ОСОБА_4 лікувався стаціонарно і три рази амбулаторно. При цьому свідок підтвердив покази обвинуваченого щодо його звернення за медичною допомогою в кінці літа 2023 року з загостренням свого основного захворювання і йому було призначено амбулаторне лікування. В період загострення ОСОБА_4 заборонено будь-яке фізичне навантаження, обмеження в пересуванні. Зазначене підтверджуються також і матеріалами кримінального провадження, а саме лікарською довідкою від 17.08.2023 року, довідкою сімейного лікаря від 17.08.2023 року, а також довідкою лікаря - ортопеда від 19.08.2023 року, довідкою лікаря від 18.08.2023 року.

Крім цього, зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 був призваний на військову службу за мобілізацією, про що мається відповідний запис у військово-обліковому документі (мобілізаційне розпорядження) та 04.08.2025 його направлено до військової частини НОМЕР_3 . Про підстави повернення, не зарахування чи зарахування до складу військової частини обвинуваченням доказів не надано. Таким чином вважає, що на день мобілізації обвинувачений не перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 .

За таких обставин захисниця просить визнати обвинувачення недоведеним, виправдати обвинуваченого ОСОБА_4 за пред`явленим обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України відповідно до обставин викладених в обвинувальному акті у зв`язку з невинуватістю, яка доведена в судовому процесі, а саме: не доведено факт вчинення кримінального правопорушення та дії обвинуваченого не відповідають ознакам кримінального правопорушення, викладеному в обвинувальному акті.

Дослідивши докази у справі, заслухавши пояснення обвинуваченого та позицію захисту, суд вважає доводи ОСОБА_4 про те, що він своєчасно не прибув до центру комплектування та соціальної підтримки за станом здоров`я, що на думку сторони захисту є поважною причиною такого неприбуття, не знайшли свого підтвердження, оскільки такі доводи не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються зібраними в ході судового розгляду доказами.

Так, судом було встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 і за наслідками проведеного медичного огляду, постановою військово-лікарської комісії від 20.03.2023 був визнаний обмежено придатним до військової служби (а.с. 36).

Відповідно до одержаної 17.08.2023 повістки (а.с. 35) обвинувачений ОСОБА_4 повинен був з`явитися на 06:30 год. 19.08.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою АДРЕСА_2 на відправку до команди НОМЕР_2 .

Втім у визначені у повістці дату та час ОСОБА_4 до зазначеного центру комплексування для відправки не прибув, що доводиться рапортом заступника начальника відділу - начальника відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_5 майора ОСОБА_7 (а.с. 34), а також поіменним списком військовозобов`язаних, які призначені та відправлені ІНФОРМАЦІЯ_8 у команду НОМЕР_2 (а.с. 39).

Крім цього даний факт встановлено з показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , а також він не оспорюється й визнається і самим обвинуваченим ОСОБА_4 .

При цьому, обґрунтовуючи невинуватість свого підзахисного, захисниця послалась на те, що причиною неявки останнього о 06:30 год. 19.08.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_5 була його хвороба. Долучені до справи документи підтверджують зазначене та факт відсутності об`єктивної сторони інкримінованого кримінального правопорушення - прямого умислу на ухилення обвинуваченого від мобілізації.

Відповідно до положень, закріплених у ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII та п. 23 Постанови КМУ від 16.05.2024 № 560 «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», установлено, що поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:

перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк;

смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

Таким чином, законодавчо урегульовано випадки (поважні причини) неприбуття особи за повісткою до ТЦК та СП, у зв`язку з якими відповідальність не настає, зокрема, такими є хвороба військовозобов`язаного, що вимагає лікування.

В той же час Законом встановлено правило, обов`язок виконання якого покладено на особу, що викликалася до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, але не з`явилася у зв`язку з тими чи іншими поважними причинами, а саме ст. 22 Закону України № 3543-XII та п. 24 Постанови КМУ № 560 установлено наступне.

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Судовим розглядом установлено, що обвинувачений ОСОБА_4 на другий день після вручення повістки на відправку, а саме 18.08.2023 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 та повідомив заступника начальника відділу - начальника відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_5 майора ОСОБА_7 про те, що він звертався до лікаря ортопеда-травматолога КНП «Тростянецька міська лікарня» за медичною допомогою у зв`язку з погіршенням його стану здоров`я і йому рекомендоване амбулаторне лікування та представив відповідні медичні документи.

На підтвердження зазначеного у справі маються довідка (результат огляду № 72860466 від 17.08.2023) (а.с. 42 на звороті) та консультативний висновок спеціаліста від 18.08.2023 (а.с. 51), зміст яких узгоджується з поясненнями обвинуваченого в цій частині.

Крім цього суд зважає й на покази свідка ОСОБА_7 , який в судовому засіданні підтвердив той факт, що ОСОБА_4 18.08.2023 дійсно з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_5 та повідомляв його і надав документи про те, що він звертався до закладу охорони здоров`я у зв`язку з загостренням наявної у нього хвороби.

Також свідок ОСОБА_9 , який є лікарем ортопедом-травматологом КНП «Тростянецька міська лікарня», показав, що в кінці літа 2023 року обвинувачений звертався за медичною допомогою з загостренням свого захворювання і йому було призначено амбулаторне лікування.

Отже, наявні у справі докази свідчать, що ОСОБА_4 дійсно звертався до медичного закладу з приводу погіршення свого стану здоров`я та до дати, на яку була призначена його відправка до відповідної військової частини, повідомляв про свою хворобу ІНФОРМАЦІЯ_9 .

В той же час суду не було надано жодних доказів на підтвердження того, що обвинувачений у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (19.08.2023 о 06:30 год.), будь-яким способом повідомив про причини своєї неявки та в подальшим особисто прибув у строк, що не перевищує сім календарних днів до ІНФОРМАЦІЯ_9 і тим самим він не виконав приписи, передбачені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII та Постановою КМУ від 16.05.2024 № 560 «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період».

Так само не були надані і матеріали справи не містять доказів про те, що ОСОБА_4 після 18.08.2023 проходив відповідне лікування, що виключало можливість за станом здоров`я його прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки 19.08.2023, хоча на передодні він особисто з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З показів свідка ОСОБА_7 та його рапорту, поданого на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 34), встановлено, що 19.08.2023, коли з`ясувалося, що ОСОБА_4 не прибув за повісткою, йому телефонували, але зв`язатися з ним не вдалося. На зв`язок останній не виходив.

Оскільки після ні в день відправки - 19.08.2023, ні після цього ОСОБА_4 не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_9 про причини своєї неявки у визначені у повістці дату і час прибуття на відправку до військової частини НОМЕР_1 та у визначений законом строк в подальшому особисто не звернувся до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, суд вважає, що обвинувачений не прибув 19.08.2023 о 06:30 год. за повісткою на відправку до військової частини НОМЕР_1 без поважної на те причини і тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за що повинен нести установлену законом відповідальність.

При ухваленні вироку суд також зважає й на ту обставину, що підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», станом на 19.08.2023, обвинувачений не мав. Докази протилежного суду надані не були і матеріали справи їх не містять.

Щодо порушень правил зняття та постановки обвинуваченого на облік при його попередніх відправках до відповідних військових частин, на що також звертає увагу захисниця обвинуваченого, то такі недоліки в роботі працівників територіального центру комплектування та соціальної підтримки не є предметом судового розгляду за обвинувальним актом по обвинуваченню ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні. До того ж, як встановлено з військового квитка обвинуваченого (а.с. 193), ОСОБА_4 був прийнятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_8 21.03.2023 і станом на 19.08.2023 перебував в даному відділі на обліку як військовозобов`язаний.

З наведених підстав заперечення сторони захисту в цій частині суд не приймає та при прийнятті рішення їх не враховує.

Таким чином, є доведеним повністю та не викликає жодних сумнівів той факт, що в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 39 Закону Україну «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний, протиправний характер своїх дій, порушуючи порядок комплектування Збройних Сил України, не маючи на те поважних причин та не маючи права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, керуючись небажанням бути призваним для несення служби в рядах Збройних Сил України, ОСОБА_4 ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України, а його пояснення суд розцінює як спосіб захисту, обраний обвинуваченим з метою уникнення відповідальності за скоєне.

У відповідності до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, зважаючи на ступінь його тяжкості, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.

Визначаючи вид і міру покарання обвинуваченому, суд враховує, що згідно ст. 12 КК України скоєне ОСОБА_4 кримінальне правопорушення відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, а також обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Також суд враховує особу обвинуваченого, який є раніше несудимим, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у психіатричному кабінеті та наркологічному кабінеті не перебуває, а також його стан здоров`я.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

При цьому суд відзначає, що учинений військовозобов`язаним злочин, передбачений ст. 336 КК України, представляє значну суспільну небезпечність, бо обвинувачений умисно проігнорував конституційний обов`язок по захисту Батьківщини. Крім того, відмова від захисту Батьківщини може призвести до підриву військової дисципліни, розлагодженості дій, спрямованих на захист суверенітету держави, та в умовах воєнного стану є неприпустимою.

Зважаючи на викладене, проаналізувавши поведінку обвинуваченого, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність у обвинуваченого судимостей, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення ОСОБА_4 покарання в межах санкції, передбаченої ст. 336 КК України, у виді позбавлення волі.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Судові витрати та речові докази - відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 368, 370-371, 373-376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Строк покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з часу його затримання після набрання даним вироком суду законної сили.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_10