Рішення № 134448467, 02.03.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/1158/26

Провадження №2/592/1106/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., без фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ

У січні 2026 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 9 030 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.12.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем був укладений кредитний договір № 16.12.2024-100001096. Відповідно до вказаного договору ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит на банківський рахунок споживача № НОМЕР_1 у розмірі 3 000 грн зі строком користування кредитом у 155 днів, дата повернення кредиту 19.05.2025, а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплатити проценти за користування ним у розмірі 1% в день (фіксована процентна ставка) протягом перших 3 чергових періодів та 0,5% протягом наступних періодів. Комісія за видачу кредиту 270 грн (9% від суми кредиту).

В свою чергу, відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на момент пред`явлення позову, утворилась заборгованість у розмірі 9 030 грн, що складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3 000 грн, заборгованості по процентам в розмірі 3 720 грн, заборгованості за комісією за надання у розмірі 270 грн, додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 540 грн, по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання, у розмірі 1 500 грн. Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.

Ухвалою суду від 27.01.2026 відкрите спрощене позовне провадження по справі і призначено судове засідання з викликом сторін.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч. 7,8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, про причину неявки суду не повідомив.

Суд вважає можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача не заперечував проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що учасники кредитних правовідносин з дотриманням положень ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» уклали між собою кредитний договір в електронній формі, узгодили у ньому усі істотні умови, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» позичальник підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, відповідач набув статусу, прав та обов`язків позичальника у кредитних правовідносинах.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем був укладений кредитний договір № 16.12.2024-100001096 (а.с.19-21). Відповідно до вказаного договору ТОВ «Споживчий центр» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит на банківський рахунок споживача № НОМЕР_1 у розмірі 3 000 грн зі строком користування кредитом у 155 днів, а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит, а також сплатити проценти за користування ним у розмірі 1% в день (фіксована процентна ставка). Комісія за видачу кредиту 270 грн (9% від суми кредиту).

ТОВ «Споживчий центр» перерахувало кредитні кошти у розмірі 3 000 грн на рахунок позичальника.

Також з матеріалів справи вбачається, що позичальник свої зобов`язання належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка станом на момент пред`явлення позову, складає 9 030 грн, що складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3 000 грн, заборгованості по процентам в розмірі 3 720 грн, заборгованості за комісією за надання у розмірі 270 грн, додаткової комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 540 грн, по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання, у розмірі 1 500 грн.

Суд погоджується із нарахуванням суми заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3 000 грн та заборгованості по процентам в розмірі 3 720 грн, вважає її доведеною.

Комісія за надання кредиту, відповідно до договору 270 грн, що передбачено умовами кредитного Договору.

Щодо суми неустойки за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання, у розмірі 1 500 грн, суд зазначає наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, неустойка за кожен день невиконання/неналежного виконання зобов`язання в сумі 1 500 не підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 .

Щодо комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 540 грн, суд зазначає наступне.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06 листопада 2023 року в справі №204/224/21, якщо в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), та не узгоджено їх зі споживачем, то такі умови є нікчемними відповідно до частин першої та другої ст. 11, частини п`ятої ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду від 31.07.2025 у справі №199/441/21 зазначено, що положення договору про надання споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемними і окреме рішення суду про визнання їх недійсними не вимагається.

З матеріалів даної справи вбачається, що комісію у розмірі 540 грн було визначено як комісію за обслуговування кредитної заборгованості.

Водночас, в матеріалах справи відсутній перелік послуг, які пов`язані з обслуговуванням кредиту та які повинні надаватись фінансовою установою.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення договору про встановлення комісійної винагороди у розмірі 540 грн є нікчемними відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі №727/5461/23.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості по комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 540 грн, слід відмовити з підстав їх необґрунтованості.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81, 78 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За встановлених обставин, на підставі ст. ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором 6 990 грн, що складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3 000 грн, заборгованості по процентам в розмірі 3 720 грн, заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 270 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати (судовий збір) в розмірі 2 060,96 грн, що співмірно задоволеним позовним вимогам (77,41%).

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 16.12.2024-100001096 від 16.12.2024 року в розмірі 6 990 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати в розмірі 2 060 грн 96 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлений 02.03.2026 року.

Суддя Ірина ФОМЕНКО