Рішення № 134443934, 27.02.2026, Зміївський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 621/2186/25

Провадження 2/621/317/26

27 лютого 2026 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді В.Філіп`євої,

за участю секретаря судового засідання А.Головіної,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , (не з`явилась)

представник позивача - адвокат О.Гетьман (не з`явилась),

відповідач Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області,

представник - К.Заможська (не з`явилась),

третя особа 1 Кегичівська селищна рада Берестинського району Харківської області, представник - А.Доценко (не з`явився).

третя особа 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРА", представник - О.Дорошенко (не з`явився),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за відсутності учасників цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, треті особи: Кегичівська селищна рада Берестинського району Харківської області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вера",

про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, в якому просила встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу не менше п`яти років до відкриття спадщини, а саме в період 01.01.2004 по 27.09.2018 року (а.с.1-9)

Рух справи.

Протоколом автоматизовного розподілу судової справи між суддями від 10.07.2025 року справу розподілено в провадження судді Зміївського районного суду Харківської області І.Вельможної. (а.с.31)

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області І.Вельможної від 14.07.2025 року позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом учасників в судове засідання. (а.с.32-33)

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області І.Вельможної від 06.08.2025 року по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. (а.с.61)

На підставі розпорядження керівника апарату Зміївського районного суду Харківської області № 02-06/158 від 13.10.2025 в зв`язку з тривалою хворобою судді І.Вельможної здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено для розгляду справи суддю В.Філіп`єву. (а.с.69 -70)

Ухвалою судді Зміївського районного суду Харківської області В.Філіп`євої від 29.10.2025 року цивільну справу прийнято до свого провадження. (а.с.71)

Учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача О.Гетьман та позивачка ОСОБА_3 у поданих заявах просили розглянути справу по суті за їх відсутності, просила задовольнити позов в повному обсязі. (а.с.55-56, 75-76)

Представник відповідача Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області К.Заможська, заперечень проти позовних вимог, відзиву на позовну заяву не подавала. Подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. (а.с.39, 63, 67)

Представник Кегичівської селищної ради Берестинського району Харківської області А.Доценко подав до суду відзив на позовну заяву, в якому не заперечував проти задоволення позову та просив розглянути справу за його відсутності.(а.с.51-53).

Представник третьої особи - ТОВ "Вера" - О.Дорошенко пояснень щодо позову не подавав. Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечень проти позовних вимог не висловлював (а.с.57 59).

Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Позиції сторін та обставини, встановлені судом.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 02.10.2018 року виконавчим комітетом Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 .

Позивачка ОСОБА_3 познайомилась з ОСОБА_2 в 1979 році за місцем роботи. На той час кожен з них мав свою сім`ю. Після розірвання шлюбу в 1984 році ОСОБА_2 переїхав жити в гуртожиток, приятельські відносини з позивачкою продовжив підтримувати. Позивачка ОСОБА_3 перебувала в шлюбі з 1982 року по 1996 рік, який було розірвано рішенням суду 29.11.1996 року.

Після розлучення позивачка та її дочка від першого шлюбу з 01.02.1997 року почали жити разом із ОСОБА_2 в гуртожитку, де він мешкав, однією сім`єю. Оскільки ОСОБА_2 не мав своїх дітей, то сприймав дочку позивачки - ОСОБА_4 як рідну дитину, турбувався про неї, а вона, в свою чергу, називала його батьком. У 2004 році позивачка разом із ОСОБА_5 придбали будинок в АДРЕСА_1 . Право власності на вказаний будинок зареєстровано за позивачкою. Після купівлі житлового будинку ОСОБА_2 та позивачка стали разом в ньому мешкати та у подальшому зареєстрували в ньому місце свого проживання. Під час проживання позивачка та ОСОБА_2 спільно вели побут, оплачували комунальні послуги, придбали побутову техніку, предмети інтер`єру, доходи один одного не розподіляли, оскільки мали спільний бюджет, який використовували для потреб сім`ї. Влітку 2004 року Позивачка та ОСОБА_2 забрали до себе проживати матір ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , яка через похилий вік потребувала догляду і не могла проживати одна в с. Кегичівка Харківської області, а ІНФОРМАЦІЯ_4 остання померла.

Отже, на момент смерті ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав разом з позивачкою однією сім`єю в житловому будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки загальною площею 5,2585 га, кадастровий номер 6323181000:02:000:0052, яка розташована на території Вовківської сільської ради Кегичівського району Харківської області. Вказана земельна ділянка використовується ТОВ "Вера" на підставі договору оренди землі № 528 від 07.03.2018 року. Станом на 27.09.2018 року ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі не перебував, його батьки померли, дітей, рідних братів та сестер не мав. За життя ОСОБА_2 не укладав заповітів або спадкових договорів. Його похованням займалася позивачка як його дружина.

Встановлення факту проживання позивачки із померлим ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 однією сім`єю не менше п`яти років до часу відкриття спадщини є необхідним для належного оформлення спадкових прав позивачки, оскільки після звернення до нотаріуса позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , в інший спосіб позивачка не може реалізувати своє право на спадкування, як спадкоємиця четвертої черги, в зв`язку з чим вона змушена звернутися до суду з відповідним позовом про встановлення вказаного юридичного факту. (а. с. 1 - 9).

Інші учасники заперечень проти фактичних обставин справи та по суті позовних вимог не заявляли.

Фактичні обставини, встановлені судом, та докази, подані на їх обґрунтування.

Дослідивши доводи позовної заяви та письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПп НОМЕР_1 , є громадянкою України, та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 (а.с.12)

Як вбачається з копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_3 , виданого Московським РВ ХМВ УМВСУ в Харківській області 30.10.2002 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , також був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 05.02.2005 року (а. с. 13).

Крім того, вказана інформація підтверджується відповіддю Зміївського міського голови П.Голоднікова на запит приватного нотаріуса Л.Кожушної, згідно якої, станом на день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з ним за адресою: АДРЕСА_1 , проживали і були зареєстровані позивач ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.48)

Житловий будинок по АДРЕСА_1 , зареєстрований на ім`я позивача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , що підтверджується Договором купівлі-продажу від 02.04.2004 року, посвідченого державним нотаріусом Зміївської районної державної нотаріальної контори Чернолясовою Т.В. за реєстровим № 1-721 (а. с. 28).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_6 , виданим Виконавчим комітетом Борівської сільської ради Зміївського району Харківської області, актовий запис про смерть № 60 від 02.10.2018 року (а. с. 14).

В період з 01 січня 2004 по 27.09.2018 року позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інших зареєстрованих шлюбах не перебували, що підтверджується копією рішення Московського районного суду м. Харкова від 29.11.1996 року про розірвання шлюбу між « ОСОБА_8 и ОСОБА_9 » (прізвище, ім`я та по- батькові сторін зазначено російською мовою) (а. с. 17); та копією рішення Московського районного суду м. Харкова від 21.11.1984 року про розірвання шлюбу між « ОСОБА_10 та ОСОБА_11 » (прізвище, ім`я та по- батькові сторін зазначено російською мовою) (а. с. 16).

Актом обстеження матеріально-побутових умов проживання в домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , складеного 07.07.2025 року депутатом Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області А.Ревенком в присутності сусідів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 встановлено, що в будинку, який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована власниця ОСОБА_3 , її дочка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та онук ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . За свідченням депутата Зміївської міської ради ОСОБА_16 , сусідів ОСОБА_17 та ОСОБА_13 , в даному домоволодінні був зареєстрований та фактично проживав співмешканець ОСОБА_1 . ОСОБА_2 з квітня 2005 року по момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 27).

20.11.2018 року позивачка ОСОБА_3 звернулась до приватного нотаріуса Зміївського районного нотаріального округу Харківської області Л.Кожушної з заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Приватним нотаріусом Л.Кожушною на підставі вказаної заяви заведена спадкова справа № 182/2018, з якої вбачається, що відомості про заповіти/спадкові договори відсутні, укладені ОСОБА_18 у Спадковому реєстрі та реєстрі заповітів відсутні (а. с. 41 50).

Крім того, з матеріалів спадкової справи вбачається, що інші спадкоємці 1-3 черг з заявами про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_2 до нотаріуса не зверталися. Мати спадкодавця, ОСОБА_19 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть, серії НОМЕР_7 від 02.08.2005 року, виданого Бірківською сільською радою Зміївського району Харківської області, актовий запис № 51 від 02.08.2005 року (а. с. 25).

На момент смерті спадкодавця відкрилася спадщина на земельну ділянку, кадастровий номер 6323181000:02:000:0052, з цільовим призначенням (01.01. Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва), категорія земель (Землі сільськогосподарського призначення), площею 5,2585, розташована за адресою: Харківська область, Кегичівський район, Вовківська сільська рада, власником якої, згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 09.07.2025 року та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (інформаційна довідка 434734700 від 09.0.2025 року), є ОСОБА_2 .

Дата реєстрації права (в державному реєстрі прав) 22.02.2018 року; номер запису про право (в державному реєстрі прав) 25051358; орган, що здійснив реєстрацію права (в державному реєстрі прав) Сектор державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації.

Крім того, в реєстрі посвідчено право оренди вказаної земельної ділянки за ТОВ "Вера"; дата державної реєстрації права (в державному реєстрі прав) 14.0.2018 року; номер запису про право (в державному реєстрі прав) 25319214, орган, що здійснив реєстрацію права (в державному реєстрі прав) Сектор державної реєстрації Кегичівської районної державної адміністрації (а. с. 19 - 20, 21 - 22).

З копії сертифікату на право на земельну частку (пай) РН № 894772 від 22.06.2001 року, виданого головою Кегичівської районної державної адміністрації Гончаровим Р.А., та копії свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 24.04.2017 року державним нотаріусом Зачепилівської державної нотаріальної контори Харківської області, виконуючою обов`язки державного нотаріуса Кегичівської державної нотаріальної контори Терещенко Л.О, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 успадкував після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 матері ОСОБА_19 земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Паризької комуни, с. Вовківка, Кегичівського району Харківської області, розміром 5,37 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї земельної ділянки в натурі (на місцевості). Майновий пай в пайовому фонді майна КСП ім. Паризької комуни, реорганізованого у СТОВ "Надія", с. Вовківка, Кегичівського району Харківської області, що належав померлій на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена НОМЕР_8 , виданого Вовківською сільською радою, Кегичівського району Харківської області, 11.01.2005 року, відповідно до списку осіб, як мають право на майновий пай,затвердженого зборами співвласників 15.03.2003 року (а. с. 23, 24).

Постановою приватного нотаріуса Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Л.Кожушної від 20.11.2023 року відмовлено позивачці ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва про право на спадщину на земельну частку (пай), у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Паризької комуни, с. Вовківка, Кегичівського району Харківської області, розміром 5,37 в умовних кадастрових гектарах, після померлого ОСОБА_2 в зв`язку з відсутністю рішення суду, що підтверджує факт проживання однією сім`єю позивачки зі спадкодавцем не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (а. с. 26 26 зворот).

Норми права, що підлягають застосуванню, та мотиви суду.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд зазначає наступне:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч.1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до пунктів 1 - 4 частини першої статті 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд має вирішити, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ч. 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. ст. 76 - 81 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Предметом доказування в даній справі є встановлення факту спільного проживання позивачки однією сім`єю зі спадкодавцем ОСОБА_2 на момент його смерті однією сім`єю не менше, ніж як п`ять років до відкриття спадщини, що необхідно позивачці в подальшому для оформлення спадщини відповідно до положень ч. 1 статті 1264 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 статті 315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно положень статей 1216 1217 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно статті 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до положень статті 1222, 1223 Цивільного кодексу України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 статті 1258 Цивільного кодексу України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

За змістом статей 1261 - 1263 Цивільного кодексу України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері . У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Згідно статті 1264 Цивільного кодексу України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною другою статті 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Конституційний Суд України у рішенні від 03.06.1999 року за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну "член сім`ї") вказав, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки як ознака наявності сім`ї на законодавчому рівні не визначена. Водночас строк спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Пленум Верховного Суду України у пункті 21 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.

Тлумачення вказаних норм права дає підстави для висновку, що для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів, а саме: 1) проживання однією сім`єю із спадкодавцем; 2) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п`ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім`єю (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 640/6766/18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Обов`язковою умовою є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц вказано, що обов`язковими умовами для визнання особи членом сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.

В судовому засіданні належними й допустимими доказами підтверджено, що з моменту реєстрації у житловому будинку по АДРЕСА_1 з 05.02.2005 році позивачка ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в інших зареєстрованих шлюбах не перебували, проживали разом, вели спільне господарство, мали спільні права і обов`язки. Мати ОСОБА_2 , згідно відомостей Свідоцтва про смерть, також померла в с.Борова Зміївського району Харківської області ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджує твердження позивачки про постійний догляд за нею як за матір`ю її чоловіка.

Відповідач та заінтересовані особи заперечень проти фактичних обставин справи та задоволення позовних вимог не висловлювали.

Оскільки достатніх та належних доказів спільного проживання позивачки з ОСОБА_5 з 01.01.2004 року до матеріалів справи не надано, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Позивачем вимоги щодо розподілу судових витрат не заявлялися, в зв`язку з чим, дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, питання розподілу судових витрат між сторонами суд не вирішує.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76 - 82, 141 - 142, 197 - 198, 211, 247, 259, 263 - 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме: факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , однією сім`єю з 05 лютого 2005 року по ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач Зміївська міська рада Чугуївського району Харківської області, код ЄДРПОУ 04058674, місцезнаходження за адресою: вул. Адміністративна, буд. 9, м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, 63404.

Третя особа 1 Кегичівська селищна рада Берестинського району Харківської області, код ЄДРПОУ04396963, місцезнаходження за адресою: вул. Волошина, буд. 79, с-ще Кегичівка, Берестинський район, Харківська область, 64003.

Третя особа 2 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕРА", код ЄДРПОУ 32081049, місцезнаходження за адресою: с. Серго, Красноградський район, Харківська область, 64041.

Суддя В. Філіп`єва