Рішення № 134443608, 14.11.2025, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/2853/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2025 року м. Житомир

Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О.М., за участю секретаря судового засідання Кравчук Д. В., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Позика" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Позика» звернулося до суду із позовом, у якому просило стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 3% річних у сумі 94948,69 грн та інфляційні втрати у сумі 326735,89 грн за період прострочення з 12.03.2017 по 23.02.2022 та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначало, що 22.12.2020 між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ML-010/298/2008. У подальшому в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №ML-010/298/2008 укладено договір поруки згідно якого ОСОБА_2 виступила поручителем.

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 22.12.2020 у справі №278/2603/19 стягнуто із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна заборгованість за кредитним договором №МL-001/298/2008 від 07 липня 2008 року у сумі 29446,66 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 03 вересня 2019 року 743924 (сімсот сорок три гривні дев`ятсот двадцять чотири) гривням 90 (дев`яносто) копійокам.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 14.12.2023 рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 22.12.2020 скасовано у частині стягнення заборгованості за кредитним договором №МL-001/298/2008 від 07 липня 2008 року із ОСОБА_1 , яким частково задоволено позовні вимоги та стягнуто 25277,20 доларів США, що еквівалентно 638589,86 грн.

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 02.04.2025 року замінено стягувача у виконавчих листах, виданих Житомирським районним судом Житомирської області на підставі рішення у справі №2603/19, а саме: стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» щодо стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором №МL-001/298/2008 від 07 липня 2008 року.

Відтак позивач стверджує, що рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 22.12.2020 у справі №278/2603/19 залишається невиконаним, заборгованість за кредитним договором не погашена. Враховуючи вищевикладене просили суд позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 22.11.2024 відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання (а.с. 58).

06.08.2025 ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду (а.с. 74).

Представник позивача у позовній заяві просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідачі у судові засідання не з`являлись; про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем їх проживання (а.с. 55, 57), судові повістки повернулась на адресу суду не врученими із відмітками «Адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 62-63, 64-65, 67-68, 72-73, 78-79, 80-81, 82-83, 88-89), також відповідач ОСОБА_2 судові повістки отримала особисто (а.с. 66, 84).

Заяв чи клопотань на адресу суду від відповідачів не надходило.

Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 повідомлялись про розгляд справи в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті "Судова влада України".

Враховуючи наявність достатніх даних для вирішення спору, а також наявність правових підстав відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлено, що 07 липня 2008 року між Закритим акціонерним товариством ОТП Банк та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №ML-010/298/2008 про надання кредиту в сумі 35931,00 доларів США з кінцевим строком повернення 07 липня 2023 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами (а.с. 11-14).

07 липня 2008 року у забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №ML-010/298/2008 укладено договір поруки №SR-010/298/2008 між закритим акціонерним товариством ОТП Банк та ОСОБА_1 , згідно якого ОСОБА_2 виступила поручителем за виконання умов вищевказаного кредитного договору ОСОБА_1 (а.с. 10).

Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 22.12.2020 у справі №278/2603/19 стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна заборгованість за кредитним договором №МL-001/298/2008 від 07 липня 2008 року у сумі 29446,66 доларів США, що еквівалентно курсу НБУ станом на 03 вересня 2019 року складає 743924 (сімсот сорок три гривні дев`ятсот двадцять чотири) гривні 90 (дев`яносто) копійок (а.с. 21-22).

Постановою Житомирського апеляційного суду від 14.12.2023 рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 22.12.2020 скасовано у частині стягнення заборгованості за кредитним договором №МL-001/298/2008 від 07 липня 2008 року із ОСОБА_1 , яким частково задоволено позовні вимоги та стягнуто 25277,20 доларів США, що еквівалентно 638589,86 грн (а.с. 15-18).

Також встановлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області від 04.08.2021 у виконавчому провадженні ВП 66382326 відкрите виконавче провадження (а.с. 27-31).

Із ухвали Житомирського районного суду Житомирської області від 02.04.2025 року (а.с. 25-26) вбачається, що стягувача у виконавчих листах, виданих Житомирським районним судом Житомирської області на підставі рішення у справі №2603/19, замінено на іншого стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» щодо стягнення із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором №МL-001/298/2008 від 07 липня 2008 року.

Із інформації про виконавче провадження вбачається, що за виконавчим листом від 23.06.2021 №278/2603/19 відкрито виконавче провадження №66383936, яке наразі триває (а.с. 27-36).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини п`ятої статті 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, норми розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Норми цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий правовий висновок зроблено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18), у якій відступлено від правових висновків, зроблених Верховним Судом України у постановах від 20 січня 2016 року у справі №6-2759цс15, який полягав у тому, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України); та від 02 березня 2016 року у справі №6-2491цс15, який полягав у тому, що дія статті 625 ЦК України поширюється на порушення грошового зобов`язання, яке існувало між сторонами до ухвалення рішення суду, а частина п`ята статті 11 ЦК України не дає підстав для застосування положень статті 625 ЦК України у разі наявності між сторонами деліктних, а не зобов`язальних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі №910/10156/17 вказала, що норми статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01 червня 2016 року у справі №3-295гс16, за змістом яких грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18 (провадження №12-302гс18).

В постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі №905/600/18 зроблено правовий висновок про те, що враховуючи положення частини другої статті 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 мають невиконане грошове зобов`язання перед ТОВ «ФК «Позика», яке визначено судовим рішенням від 22.12.2020 та частково скасоване постановою Житомирського апеляційного суду від 14.12.2023 у справі №278/2603/19, у загальній сумі 638589,86 грн.

Рішення суду у справі №278/2603/19 відповідачами не виконано, а відтак, у цій справі правовідносини сторін трансформувалися у зобов`язальні, пов`язані із стягненням грошових коштів на підставі рішення суду, невиконання якого зумовлює застосування положень частини другої статті 625 ЦК України.

Таким чином, встановивши, що відповідачі мають грошове зобов`язання перед позивачем на підставі рішення у справі №278/2603/19, яке на даний час не виконано, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача трьох процентів річних за неналежне виконання судового рішення у сумі 94948,69 грн та інфляційних втрат 326735,89 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідачів.

Таким чином, враховуючи, що судом позовна заява задоволена в повному обсязі, з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 5060,22 грн.

На підставі викладеного, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи, керуючись ст. ст. 2-5, 10-13, 76-81, 141, 264, 265, 293, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Позика" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних - задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Позика" 3% річних у сумі 94948,69 грн., інфляційні втрати у сумі 326735,89 грн та судовий збір у сумі 5060,22 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», місце знаходження: місто Київ, вул. Польова, 24Д, код ЄДРПОУ: 39493634;

Відповідачі:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повне рішення складено 27.02.2026.

Суддя О. М. Дубовік