Рішення № 134443200, 26.02.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1754/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі позивач), в інтересах якого діє адвокат Дзісь Андрій Романович, звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - третя особа, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 02.01.2025 №951330127423 про відмову у переведенні та здійсненні нарахування і виплати ОСОБА_1 з 25.12.2024 пенсії державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу»;

зобов`язати Головне управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести та здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 з 25.12.2024 пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період служби в органах державної податкової служби з 20.02.1996 по 09.12.2024 та з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 24.12.2024 №305/15-32-10-02-12 та №304/15-32-10-02-12.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 20.02.1996 по 09.12.2024 працювала в органах Державної податкової служби, а нині перебуває обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Уважаючи, що має стаж державної служби понад 20 років, позивач 25.12.2024 звернулась до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою та додатково наданими документами щодо переходу на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». За принципом екстериторіальності заяву розглянуло ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та відмовило у її задоволенні рішенням від 02.01.2025 №951330127423 у зв`язку з відсутністю необхідного стажу державної служби, умотивувавши це тим, що посадовим особам органів податкової служби згідно з статтею 343.1 Податкового кодексу України присвоюються спеціальні звання, і відповідно, ці посади не належать до посад, віднесених до категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу», а відтак і період роботи з 20.02.1996 по 09.12.2024 не зараховується до стажу державної служби.

Покликаючись на приписи пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», частини 17 статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», статей 341, 342, 344 Податкового кодексу України та пунктів 1, 2, 4, 5 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 «Порядку обчислення стажу державної служби», позивач зазначає, що період роботи (служби) позивача в податкових (контролюючих) органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», а отже відмова відповідача у переведенні на такий вид пенсії є протиправною.

Ухвалою від 23.01.2025 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив, в якому заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що однією з обов`язкових умов призначення пенсії за Законом України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» є наявність у особи станом на 01.05.2016 день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» - 20-річного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України. Посадові особи органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, ані Законом України «Про державну службу», ані Кабінетом Міністрів України не віднесені до відповідних категорій посад державних службовців, а тому періоди роботи у державній податковій службі на посадах за якими присвоюється спеціальне звання, до 20 річного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії державного службовця незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку, не зараховується. Оскільки позивач з 20.02.1996 по 09.12.2024 працювала в органах податкової служби і їй присвоювались спеціальні звання згідно із статтею 15 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», то цей період роботи не зараховується до стажу державної служби і тому позивач не має права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу». З огляду на викладене, уважає оскаржене позивачем рішення правомірним.

Третя особа подала пояснення щодо позову, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, аналогічних викладеним відповідачем у відзиві.

Враховуючи, що учасниками справи подані необхідні для розгляду справи заяви по суті спору та докази, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення.

Рішення ухвалюється судом в межах строку розгляду справи з урахуванням строку перебування судді у щорічній основній відпустці та на лікарняному, а також з урахуванням періодів тривалої відсутності електроенергії в будівлі суду внаслідок ракетних обстрілів збройними угрупуваннями російської федерації та тривалості повітряних тривог, оголошених в м. Одесі.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.

Як встановлено судом, позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до норм Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З трудової книжки позивача НОМЕР_1 вбачається, що з 20.02.1996 по 09.12.2024 вона безперервно працювала в органах державної податкової служби, зокрема, в Державній податковій адміністрації у Татарбунарському районі, Державній податковій інспекції у Татарбунарському районі, Саратській міжрайонній державній податковій інспекції, Саратській об`єднаній державній податковій інспекції, Головному управлінні ДФС в Одеській області, Арцизькій об`єднаній державній податковій інспекції, Головному управлінні ДПС в Одеській області.

20.02.1996 позивач прийняла Присягу державного службовця, про що свідчить запис №8 від 20.02.1996 у трудовій книжці.

У період роботи в органах податкової служби їй присвоювались спеціальні звання:

24.03.1998 - інспектор податкової служби ІІІ рангу,

28.02.2002 - інспектор податкової служби ІІ рангу,

21.08.2010 - інспектор податкової служби І рангу,

24.12.2013 - інспектор податкової та митної справи І рангу,

08.06.2017 радник податкової та митної справи ІІІ рангу.

Водночас, 27.06.2013 позивачу було присвоєно 13 ранг державного службовця.

25.12.2024 позивач звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про переведення з пенсії за віком, призначену відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію у відповідності до норм Закону України «Про державну службу».

До заяви було додано довідки, форми яких встановлено Порядком призначення пенсій деяким категоріям осіб, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (із змінами та доповненнями), виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області, а саме: 1) довідку від 24.12.2024 №305/15-32-10-02-12 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби; 2) довідку від 24.12.2024 №304/15-32-10-02-12 про складові заробітної плати для державного службовця, який до дати введення класифікації посад працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 02.01.2025 № 951330127423 відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця з пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного стажу державної служби.

Уважаючи це рішення протиправним, позивач звернулась до суду.

При вирішенні цього спору суд виходить з такого.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до преамбули Закону №1058-ІV, він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Принцип, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців визначається Законом України від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VІІІ).

Статтею 90 Закону № 889-VІІІ установлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ, з 01.05.2016 втратив чинність Закон України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» (далі Закон №3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Так, пунктами 10, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином право на пенсію державного службовця за змістом частини першої статті 37 Закону №3723-ХІІ мали особи, які:

а) досягли певного віку;

б) мають передбачений законодавством страховий стаж;

в) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 затверджено «Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб» (далі Порядок №622).

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №622 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» (далі - Закон) мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу»:

мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України;

займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Приписами пунктів 3 та 3-1 Порядку №622 установлено, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають:

чоловіки, які досягли віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.;

жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону, не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу», мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби.

За наведеного правового регулювання, слід дійти висновку, що за наявності у особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, не зважаючи на те, що з 01.06.2016 Закон №3723-ХІІ втратив чинність, після вказаної дати особи, що працювали на державній службі за наявності передбачених статтею 37 цього закону підстав, мають право на пенсію державного службовця.

Спірним у цій справі є наявність у позивача необхідного для призначення пенсії стажу державної служби.

Відповідач заперечує таке право, посилаючись на те, що посадові особи органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, ані Законом України «Про державну службу», ані Кабінетом Міністрів України не віднесені до відповідних категорій посад державних службовців, а тому періоди роботи у державній податковій службі на посадах за якими присвоюється спеціальне звання, до 20 річного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії державного службовця незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку, не зараховується.

З цього приводу суд зазначає таке.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 № 404-VII статтю 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490; 2012 р., № 12-13, ст. 82; 2013 р., № 14, ст. 89) доповнено частиною п`ятнадцятою такого змісту: «Період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку».

Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» від 04.07.2013 № 404-VII також визначено, що період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоювалися спеціальні та/або персональні звання) у податкових органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

За змістом статей 341, 342 Податкового кодексу України визначено, що служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров`я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов`язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Посадовою особою контролюючого органу може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено законом, та на яку покладено виконання завдань, зазначених у цьому Кодексі та Митному кодексі України.

Посадові особи контролюючих органів є державними службовцями.

Посадові особи, які вперше зараховуються на службу до контролюючих органів і раніше не перебували на державній службі, складають присягу державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу».

Правовий статус посадових осіб контролюючих органів, їх права та обов`язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом та Митним кодексом України, а в частині, що не регулюється ними, - законами України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції» та іншими законами.

Приписами статті 344 Податкового кодексу України визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу».

При цьому період роботи зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) у контролюючих органах зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом (пункт 344.1 статті 344 Податкового кодексу України).

Пунктом 8 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 №889-VIII обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 №889-VIII.

Отже, в даному випадку слід керуватись Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.94 №283.

Пунктом 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.94 №283, установлено, що до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби.

Верховний Суд України у постанові від 22.10.2013 у справі № 21-340а13 зазначив, що посадові особи державної податкової служби зі спеціальним статусом та присвоєними спеціальними званнями є державними службовцями, а період проходження служби у податкових органах зараховується до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця.

Такий висновок підтверджено у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а та від 18.03.2021 у справі № 500/5183/17, а також у постанові від 24.09.2025 у справі №560/706/25.

Таким чином, посадові особи Державної податкової служби, яким присвоєні спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в податкових органах повинен зараховуватись до стажу державної служби, який дає право на пенсію.

Зважаючи на це, період роботи позивача в органах Державної податкової служби зараховується їй до стажу державної служби.

Як видно з наявних у справі доказів, позивач з 20.02.1996 по 09.12.2024 вона безперервно працювала в органах державної податкової служби, та більше того, 20.02.1996 позивач прийняла Присягу державного службовця, про що свідчить запис №8 від 20.02.1996 у трудовій книжці.

Отже, станом на 01.05.2016 позивач мала стаж державної служби 20 років та 2 місяці й продовжувала працювати на посадах державної служби.

Звільнена позивач 09.12.2024 та в цей день їй припинено державну службу.

З наведеного суд висновує, що позивач станом на 01.05.2016 вже мала стаж на посаді державної служби понад 20 років, досягла передбаченого статтею 26 Закону №1058-ІV пенсійного віку та перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, а тому набула право на пенсію державного службовця.

Це також означає, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у переведенні позивача на пенсію за віком за Законом України «Про державну службу» є протиправною, тому позовні вимоги в частині визнання протиправним і скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 02.01.2025 №951330127423 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до стажу державної служби усього періоду роботи на посадах в органах державної податкової служби з 20.02.1996 по 09.12.2024, то суд вважає такі вимоги обґрунтованими лише частково, оскільки стаж, набутий після 01.05.2016 на посадах державної служби, зараховується до страхового стажу і відповідно до статті 90 Закону №889-VІІІ слугує підставою для призначення пенсії та обрахунку її розміру у відповідності до Закону №1058-IV.

Вказаний висновок узгоджується з позицією Конституційного Суду України, що висловлена у рішенні від 23 грудня 2022 року №3-р/2022. КСУ у цій справі зазначив, що підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ не дає можливості враховувати стаж державної служби, набутий після 1 травня 2016 року, як такий, що відповідає вимогам пунктів 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ, та для набуття у зв`язку із цим права на призначення пенсії державного службовця на підставі статті 37 Закону №3723-ХІІ.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №500/1404/23.

З огляду на викладене, стаж позивача, набутий на посадах державної служби після 01.05.2016, враховується до страхового стажу, а не стажу державної служби.

Таким чином, слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати позивачці до стажу державної служби період роботи з 20.02.1996 по 01.05.2016 в органах ДПС.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача врахувати при переведенні на пенсію за Законом України «Про державну службу» довідки про складові заробітної плати від 24.12.2024 №305/15-32-10-02-12 та №304/15-32-10-02-12 суд зазначає таке.

Пунктом 4 Порядку № 622 передбачено, що пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. При цьому:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);

розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;

у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;

матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.

Визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, здійснюється з урахуванням положень пунктів 4-1 і 4-2 цього Порядку.

Так, пунктом 4-1 Порядку № 622 установлено, що для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, заробітна плата визначається з урахуванням:

посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії (за посадою, передбаченою штатним розписом);

розмірів виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, визначених у середньомісячних сумах за період починаючи з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.

Розмір посадового окладу визначається за останньою займаною особою посадою державної служби, передбаченою штатним розписом державного органу, на дату звільнення або звернення особи за призначенням пенсії.

Особам, які працювали на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, і мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, починаючи з 1 січня 2024 р. за вибором таких осіб визначається в середньомісячних сумах за період з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи або за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше 1 січня 2024 р., визначених за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) державної служби у штатному розписі державного органу, встановленою на основі класифікаційного коду, в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за визначеним класифікаційним кодом. При цьому для осіб, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.

Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1;

розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2;

середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п`ятого цього пункту, за формою згідно з додатком 3.

Пунктом 4-2 Порядку № 622 визначено, що для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.

Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про:

посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4;

розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5;

розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.

Згідно із пунктом 5 Порядку № 622 довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

Згідно з частиною статті 37 Закону № 3723-XII та пунктом 4 Порядку №622:

- для осіб, які на момент звернення перебувають на державній службі - пенсія обчислюється у розмірі 60% від фактичної заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а до 01.01.2011 - страхові внески на державне пенсійне страхування);

- для осіб, які на момент звернення не є державними службовцями - пенсія призначається у розмірі 60% заробітної плати діючого державного службовця відповідної (прирівняної) посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої сплачено єдиний внесок.

Оскільки позивача звільнено та припинено їй державну службу 09.12.2024, то вона має право на обчислення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ з урахуванням виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області довідок від 24.12.2024 №305/15-32-10-02-12 та від 24.12.2024 №304/15-32-10-02-12.

Згідно частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності своїх рішення та дій, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

На підставі статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 02.01.2025 №951330127423 про відмову у переведенні ОСОБА_1 з 25.12.2024 пенсії державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу».

Зобов`язати Головне управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області перевести ОСОБА_1 з 25.12.2024 на пенсію державного службовця за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу», зарахувавши до стажу державної служби період служби в органах державної податкової служби з 20.02.1996 по 01.05.2016 та з урахуванням виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області довідок від 24.12.2024 №305/15-32-10-02-12 та від 24.12.2024 №304/15-32-10-02-12.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Позивач (стягувач) - ОСОБА_1 , (адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач (боржник) - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (адреса 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 20551088).

Третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83 ЄДРПОУ 20987385).

Суддя А.С. Пекний