Рішення № 134442604, 26.02.2026, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1783/21

Провадження №2/594/1/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Чир П.В.

з участю секретаря Козій Я.Ю.

представника позивача - адвоката Коробей Т.Д.

представника відповідача Мельнице-Подільської селищної ради Пилипця М.С.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача - адвоката Когута О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Борщеві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Мельнице-Подільської селищної ради, ОСОБА_1 про визнання частково недійсним рішення Устянської сільської ради від 17.09.2009 №312б, знесення огорожі та перенесення меж земельної ділянки.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом до Мельнице-Подільської селищної ради, ОСОБА_1 в якому просить:

- визнати частково недійсним рішення двадцять четвертої сесії Устянської сільської ради п`ятого скликання №3126 від 17 вересня 2009 року «Про уточнення рішення від 30.03.1994 року б\н «Про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок жителям»» стосовно зменшення розміру земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських-будівель ОСОБА_2 до площі 0, 16 га;

- визнати незаконними дії відповідача - ОСОБА_1 щодо перенесення межі шляхом встановлення огорожі у виді металевої сітки на земельній ділянці ОСОБА_2 та знести встановлену огорожу - металеву сітку разом з стовпами, до яких вона прикріплена;

- перенести (відновити) попередню фактичну межу земельної ділянки ОСОБА_2 , яка була на 1994 рік: від рогу літньої кухні перпендикулярно до прибережної захисної смуги до відновлення і попередньої площі земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд - 0,25 га та з можливістю обслуговування літньої кухні з врахуванням 1 м від бічної стіни що буде уточнено відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи.

Позов обґрунтовує тим, що він є власником домоволодіння по АДРЕСА_1 , внаслідок спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3 . Згідно погосподарських книг станом на день смерті батька у користуванні господарства перебувало 0,25 га. земельної ділянки для обслуговування житлового будинку. В цей час його мамою, так як він був ще неповнолітнім, а в подальшому і ним самим, було дозволено тимчасово відповідачу ОСОБА_1 , який є його рідним дядьком, обробляти належну покійному Стрижибовту ОСОБА_4 земельну ділянку закріплену за будинком, оскільки будинковолодіння фактично знаходилось в межах одного господарського двору до 1967 р. Рішенням 17 сесії Устянської сільської ради від 30.03.1994 року у приватну власність йому передається земельна ділянка площею 0,25 га. для обслуговування житлового будинку по місцю його знаходження в с. Михалків Борщівського району Тернопільської області. Одночасно за період з 1994 по 2019 роки він фактично не проживав в Україні та в належному йому будинку, а тому не мав змоги обробляти та використовувати належну йому земельну ділянку. 13.11.2012 відповідач ОСОБА_1 отримав в дар від матері житловий будинок по АДРЕСА_2 , за яким була закріплена земельна ділянка площею 0,25 га. для обслуговування будинку, що є суміжною з його земельною ділянкою. Оскільки, між ним та відповідачем, були родинні та довірливі стосунки то дядько так і продовжував користуватись його земельною ділянкою, переніс межі, поставивши огорожу. У 2019 році він звернувся до дядька, щоб перенести межу та демонтувати огорожу. На що отримав відповідь, що начебто межа завжди так проходила. Йому стало відомо, що в незаконний спосіб, рішенням 24 сесії Мельнице-Подільської селищної ради №312б від 17.09.2009, було постановлено змінити рішення Устянської сільської ради від 30.03.1994, по суті якого зменшили площу земельної ділянки позивача для обслуговування житлового будинку з 0,25 на 0,16 га, тобто на 0,09 га., а права на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства взагалі позбавили, в той час як за сусіднім домоволодінням, в якому на той час проживав відповідач, цим самим рішенням залишилось закріпленим на праві приватної власності у ОСОБА_5 (матері відповідача) 0,25 га для обслуговування житлового будинку та передано у власність 0,36 га для ведення селянського господарства.

Ухвалою Борщівського районного суду Тернопільської області від 05 січня 2022 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив, в якому позовні вимоги не визнав, заперечує щодо їх задоволення та вказав, що у подарованому йому матір`ю будинку за адресою АДРЕСА_1 , його батьки проживали з 1961 і саме з цього часу користувалися земельною ділянкою площею 0,36 га., з яких 0,25 га для обслуговування житлового будинку та 0,11 га для ведення особистого селянського господарства. У позивача біля будинку була присадибна земельна ділянка, 0,16 га, а не як він стверджує 0,25 га. З 2003 по 2017 позивач у господарстві не проживав, хоча періодично відвідував і не мав жодних претензій щодо земельної ділянки та її не обробляв, дозволив обробляти його матері, а позивача бабусі, яка одночасно доглядала за його будинком. Земельною ділянкою біля його будинку площею 0,36 га. користувалися, ще його батьки у 1960 роках, а потім і він до теперішнього часу. Межові знаки між його та позивача господарствами були встановлені ще у 2003 році, згідно акту обміру і до сьогодні він їх не змінював.

Представник позивача адвокат Коробей Т.Д. подала заяву про зміну предмета позову, в якій просить: - визнати частково недійсним рішення двадцять четвертої сесії Устянської сільської ради п`ятого скликання №3126 від 17 вересня 2009 року «Про уточнення рішення від 30.03.1994 року б\н «Про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок жителям»» стосовно зменшення розміру земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель ОСОБА_2 до площі 0,16 га; - визнати незаконними дії відповідача - ОСОБА_1 щодо перенесення межі шляхом встановлення огорожі в виді металевої сітки на земельній ділянці ОСОБА_2 та знести встановлену огорожу - металеву сітку разом з стовпами, до яких вона прикріплена; - перенести (відновити) попередню фактичну межу земельної ділянки ОСОБА_2 , яка була на 1994 рік, перпендикулярно від рогу літньої кухні до відновлення попередньої площі земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд - 0,25 га та з можливістю обслуговування літньої кухні з врахуванням 1 м від бічної стіни, що буде уточнено відповідно до висновку судової земельно-технічної експертизи; - визнати недійсним рішення Устянської сільської ради народних депутатів №205 від 03.01.2013 року в частині передачі у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,38 га для ведення особистого селянського господарства по місцю розташування подарованого житлового будинку по АДРЕСА_1 . Стягнути в відповідачів понесені судові витрати: в сумі 2709 грн - на відшкодування витрат на оплату судового збору + 992,40 грн; 3000 грн. на оплату вартості послуг спеціаліста землевпорядника за виготовлення кадастрової зйомки; 10000 грн на оплату витрат за надання професійної правничої допомоги, згідно з договором та корінцем прибуткового касового ордеру та витрати, якими буде оплачена вартість судової земельно-технічної експертизи, що буде уточнено після її оплати. Посилається на те, що під час проведення підготовчого засідання відповідач надав суду копію рішення Устянської сільської ради №205 від 3.01.2013 року «Про розгляд заяви жителя села Михалків ОСОБА_1 », згідно з яким у приватну власність ОСОБА_1 передано 0,25 га земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та 0,38 га для ведення особистого селянського господарства в зв`язку з відчуженням житлового будинку на його користь по договору дарування. Про дане рішення позивач дізнався під час підготовчого засідання. Наслідки, визначені цим рішенням органу місцевого самоврядування, направлені на порушення прав позивача ОСОБА_2 щодо повернення в його володіння частини земельної ділянки для обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , яка була передана у його приватну власність згідно з ДКМУ від 26 грудня 1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», на підставі рішення 17 сесії Устянської сільської ради від 30.03.1994 року. В оскаржуваному рішенні органу місцевого самоврядування не вказано місце розташування земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площею 0,38 га. На сьогоднішній день відповідач наполягає, що частина земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розташована поряд з земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 , а тому передача у приватну власність земельної ділянки площею 0,38 га для ведення особистого селянського господарства проведена з порушеннями ст. 116-118, 120 Земельного кодексу України та направлена на позбавлення позивача права власності на частину земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку.

Відповідач ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву, в якому не визнав вимоги про скасування рішення сесії №205 від 03.01.2013 в частині передачі йому у приватну власність земельної ділянки площею 0,38 га. Вказаним рішенням йому було передано земельну ділянку загальною площею 0,63 га з них 0,25 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, 0,11 га. для ведення особистого селянського господарства біля цього житлового будинку та 0,27 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на площі «Біля МТК». Просячи визнати недійсним право власності на 0,38 га, позивач хоче позбавити його власності на всю земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. При цьому позивач не доводить, яким чином порушено його право цим рішенням.

Ухвалою Борщівського районного суду від 16.01.2023, закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_2 в зал судового засідання не прибув.

Представник позивача - адвокат Коробей Т.Д. в залі судового засідання позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник Мельнице-Подільської селищної ради Пилипець М.С. в залі судового засідання вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення і пояснив, що Устянська сільська рада вправі була уточнити і зменшити розмір земельної ділянки ОСОБА_2 , так як в рішенні від 30.03.1994 про передачу безоплатно в приватну власність земельних ділянок було допущено помилку. ОСОБА_1 став власником житлового будинку на підставі договору дарування, а тому рішення Устянської сільської ради народних депутатів №205 від 03.01.2013 рокусаме йому передано у власність земельні ділянки, які раніше було передано його матері.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Когут О.В., в залі судового засідання просять у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.06.2021. Підставою для державної реєстрації є рішення органу місцевого самоврядування, Мельнице Подільська селищна рада , від 11.04.218 і підставою внесення запису є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.06.2021.

Як слідує з погосподарських книг Михалківської сільської ради домогосподарство, в якому проживав на той час малолітній ОСОБА_2 , з 1980 відносилося до категорії робітників і головою двору був ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно записів в книгах в користуванні господарства перебувало всього 0,25 га землі станом на 1.І.1986 року. З 1.VI.1986 в користуванні 0,13 га.

Згідно записів в погосподарській книзі № 2 Устянської сільської ради 1991 -1995 роки в 1994 році в користуванні ОСОБА_2 змінилася площа земельної ділянки і зазначено всього 0,53 га, в т.ч. під будівлями 0,25 га.

Крім записів в погосподарських книгах щодо площі земельних ділянок закріплених за господарством, власником якого став ОСОБА_2 , позивачем не надано рішень на підставі яких вносилися записи про зменшення чи збільшення таких площ.

Згідно виписки з рішення сімнадцятої сесії двадцять першого скликання Устянської сільської ради від 30.03.1994 «Про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок жителям», ОСОБА_2 було передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,53 га, з яких - 0,25 га для обслуговування житлового будинку, 0,28 га. для ведення особистого підсобного господарства.

Рішенням двадцять четвертої сесії п`ятого скликання Устянської сільської ради №312б від 17.09.2009 «Про уточнення рішення від 30.03.1994 б/н «Про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок жителям»», вирішено привести у відповідність до норм чинного земельного законодавства назву рішення від 30.03.1994 року б/н та викласти її в такій редакції «Про передачу громадянам села Устя та села Михалків безоплатно у власність земельних ділянок». У резолютивній частині рішення від 30.03.1994 року б/н виключити слова «в приватну власність» замінити словами «у власність», слова «особисте підсобне господарство» замінити на «особисте селянське господарство» та слова «обслуговування житлового будинку» змінити на «будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд». Уточнити у рішенні від 30.03.1994 року б/н площі земельних ділянок ,які передані у власність та цільове призначення земельних ділянок, згідно додатку до рішення . Громадянам, яким передані у власність земельні ділянки використовувати їх відповідно до норм чинного земельного законодавства.

Як вбачається з додатку до рішення Устянської сільської ради від 17.09.2009 №312б, Стрижибовту Івану передано безоплатно земельну ділянку у власність всього 0,16 га, в тому числі 0,16 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

В той же час, відповідач ОСОБА_1 є власником житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 . Підстава виникнення права власності договір дарування ВТА 673424, ВТА 673425,13.11.2012 №2944, що стверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно.

Як вбачається з договору дарування від 13.11.2012, ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 та розташований на земельній ділянці розміром 0,2500 га, кадастровий №6120888500030010013.

З відповіді відділу № 2 Управління у Чортківському районі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області земельна ділянка з кадастровим № 6120888500030010013 станом на 17.11.2021 не зареєстрована і будь які відомості, матеріали, документація щодо неї відсутні.

Згідно архівного витягу з протоколу №7 засідання виконавчого комітету Устянської сільської ради депутатів трудящих Борщівського району Тернопільської області від 22.045.1967, прийнято рішення заяву ОСОБА_6 задовольнити, дозволити будівництво нової хати на участку, яким користується. Звернутися за планом будівництва хати в будівельний відділ.

Як слідує з погосподарських книг Михалківської та Устянської сільської ради за період з 1964 і до 1993 року в користуванні господарства, власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами якого на даний час є ОСОБА_1 , було 0,36 га землі в т.ч. під будівлями 0,02 га. З 1994 року всього землі зазначено 0, 61 га, в т.ч. 0,25 га під будівлями

Згідно виписки з рішення сімнадцятої сесії двадцять першого скликання Устянської сільської ради від 30.03.1994 «Про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок жителям», ОСОБА_5 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку загальною площею 0,61 га, з яких 0,25 га для обслуговування житлового будинку, 0,36 га. для ведення особистого підсобного господарства.

В додатку до рішення двадцять четвертої сесії п`ятого скликання Устянської сільської ради №312б від 17.09.2009 «Про уточнення рішення від 30.03.1994 б/н «Про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок жителям» зазначено, що передано безоплатно земельну ділянку у власність ОСОБА_7 всього 0,61 га, в тому числі 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, 0,36 га для ведення особистого селянського господарства.

Рішенням дев`ятнадцятої сесії шостого скликання Устянської сільської ради народних депутатів №205 від 03 січня 2013 року «Про розгляд заяви жителя с.Михалків ОСОБА_1 », припинено право власності на земельну ділянку ОСОБА_5 розміром 0.63 га, а саме для обслуговування житлового будинку 0.25 га., та ведення особистого селянського господарства 0.38 га. в зв`язку з відчуженням житлового будинку. Дану земельну ділянку, розміром 0.63 га. надати безоплатно в приватну власність ОСОБА_1 : в тому числі 0.25 га. для обслуговування житлового будинку, та 0.38 га. для ведення особистого селянського господарства. Громадянину ОСОБА_1 : - виготовити документи, що посвідчують право власності на земельну ділянку. - використовувати земельну ділянку згідно вимог ст.ст. 91,103, Земельного Кодексу України.

Як вбачається з акта, складеного комісією з питань розгляду та вирішення земельних спорів на території Мельнице-Подільської селищної ради від 15 вересня 2021 року згідно звернення жителя с.Михалків ОСОБА_2 , комісією було зроблено обстеження його ділянки і встановлено наступне: 1. Дана земельна ділянка в користуванні ОСОБА_2 згідно земель кадастрових матеріалів становить 0,16 га з цільовим призначенням, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель споруд. 2. Межі між ділянками, які знаходяться в користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_1 встановлені відповідно до акту обміру земельної ділянки від 07.08.2003 року, згідно земельно-кадастрових матеріалів та знаходяться в користуванні згідно ст.107 ЗК України. 3. На спірному відрізку розмежування комісія рекомендує встановити межу на відстані 1,00 метра від господарської будівлі, яка належать ОСОБА_2 і забезпечити ним від проникнення стічних вод на ділянку ОСОБА_1 шляхом встановлення відповідних інженерно-технічних споруд та користуватись земельними ділянками згідно ст.103 ЗК України.

Рішенням Мельнице-Подільської селищної ради №828 від 29.10.2021, затверджено акт обстеження земельної ділянки ОСОБА_1 в с.Устя від 28.10.2021

Як вбачається з акта обстеження земельної ділянки, комісією зроблено обстеження земельної ділянки яка знаходиться в користуванні ОСОБА_1 по адресу АДРЕСА_2 в результаті чого встановлено: 1. Згідно земельно-кадастрових матеріалів площа земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_1 по адресу АДРЕСА_2 становить 0.36 га. 2. В результаті обміру земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_1 по адресу АДРЕСА_2 встановлено,що площа становить 0.36 га. 3. Межа між земельною ділянкою, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_1 та земельною ділянкою, яка знаходиться в користуванні жителя с.Михалків ОСОБА_2 закріплена огорожею, що встановлена давно, на що вказує стан огорожі. Зроблено висновок, що в результаті проведених замірів та обстеження земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні ОСОБА_1 по адресу АДРЕСА_2 комісія порушень земельного законодавства не виявила і рекомендує встановлювати межу згідно п.2 ст. 107 ЗК України, де вказано, що межі встановлюються за фактичним використанням земельної ділянки.

Згідно архівної довідки Мельнице-Подільської селищної ради від 19.12.2022, у документах архівного фонду Мельнице-Подільської селищної ради рішення Устянської сільської ради про дозвіл на виготовлення технічної документації ОСОБА_5 у 2012 році до 24.07.2012 року не приймалося.

Свідок ОСОБА_8 в залі судового засідання пояснила, що з 1979 року вона працювала в Устянській сільській раді, а з 1993 по 1994 рік працювала безпосередньо бухгалтером. В той час приватизація земельних ділянок відбувалася таким чином, що комісія в складі землевпорядника та депутата по округу на чолі з головою проводила обміри земельних ділянок. Після чого людина писала заяву і ця заява виносилась на розгляд сесії, де приймалось рішення про передачу в приватну власність земельної ділянки. Відомості в погосподарські книги вносив секретар сільської ради. Вона чула від секретаря сільської ради, що мати позивача відмовилася бути головою двору і поміняли на ОСОБА_2 та внесли запис про земельну ділянку площею 0,25 га в погосподарській книзі. Коли змінювались записи по даному господарству їй невідомо.

Свідок ОСОБА_9 в залі судового засідання пояснила, що з самого дитинства вона проживає поблизу позивача ОСОБА_2 . Між господарствами ОСОБА_2 і ОСОБА_10 колись була межа, яка зараз розорана. Між господарствами встановлена загорожа з сітки. З дозволу позивача його город обробляв відповідач, де встановив теплицю.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи №1593/23-26 від 16.09.2025, станом на 20.08.2025 ОСОБА_2 користується земельною ділянкою загальною площею 0,1800 га. по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 користується земельною ділянкою загальною площею 0,4371 га. по АДРЕСА_1 . (Більш детально описано в дослідній частині висновку та зображено в додатках до висновку експерта №1,2 та фототаблиця). Надати відповідь чи відповідає фактичний порядок користуванні земельними ділянками правовстановлюючим документам та вимогам нормативно-правових актів з питань землеустрою та землекористування не надається за можливе. (Більш детально описано в дослідній частині висновку). Надати відповідь чи є порушення меж (або накладення) земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів та документації із землеустрою на ці земельні ділянки не надається за можливе.(Більш детально описано в дослідній частині висновку). Надати відповідь чи відповідає фактичне розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж земельних ділянок технічній документації із землеустрою та землекористування на ці земельні ділянки не надається за можливе.(Більш детально описано в дослідній частині висновку).

Відповідно до вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб, що визначений законом.

Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З аналізу вказаних норм закону, вбачається, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа, в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову у їх задоволенні.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

Згідно зі статтею 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ч. 1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Частинами 1 і 2 статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. 2.Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з пунктом «в» частини 3 статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що рішенням двадцять четвертої сесії Устянської сільської ради п`ятого скликання №3126 від 17 вересня 2009 року «Про уточнення рішення від 30.03.1994 року б\н «Про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок жителям» незаконно зменшено розмір земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2 до площі 0, 16 га, а тому в цій частині позов підлягає до задоволення.

Разом з тим позивачем не доведено наданими і зібраними у справі доказами, яка була межа між земельними ділянками ОСОБА_2 і ОСОБА_1 на 1994 рік і, що саме ОСОБА_1 переніс межі між їх земельними ділянками шляхом встановлення огорожі у виді металевої сітки на земельній ділянці ОСОБА_2 , а тому в цій частині позов до задоволення не підлягає.

Рішенням Устянської сільської ради від № 205 від 03.01.2013 про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,38 га права ОСОБА_2 , враховуючи досліджені докази, не порушені, а тому вимоги про його недійсність безпідставні.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Витрати пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові покладається на позивача (п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з Мельнице-Подільської селищної ради слід стягнути в користь ОСОБА_2 сплачену суму судового збору в розмірі 908 грн.

Щодо витрат пов`язаних з правничою допомогою адвоката суд зазначає наступне.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Адвокатом Коробей Т.Д. не надано детального опис виконаних робіт, а тому суд позбавлений можливості, при частковому задоволенні позовних вимог, визначити суму стягнення з Мельнице-Подільської селищної ради.

На підставі викладеного, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 125, 116, 152, 155 ЗК України, керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати частково недійсним рішення двадцять четвертої сесії Устянської сільської ради п`ятого скликання №3126 від 17 вересня 2009 року «Про уточнення рішення від 30.03.1994 року б\н «Про передачу безоплатно у приватну власність земельних ділянок жителям»» стосовно зменшення розміру земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель ОСОБА_2 до площі 0, 16 га.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Мельнице-Подільської селищної ради в користь ОСОБА_2 908 грн сплаченого судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідачі: ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Мельнице-Подільська селищна рада, адреса вул. Кудринецька,1 смт.Мельниця-Подільська Чортківського району Тернопільської області, ідент.код 04396377

Повне рішення складено 26 лютого 2026 року.

Головуючий Чир П.В.