Ухвала суду № 134440922, 27.02.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/6162/26

Справа № 760/24748/25

У Х В А Л А

Іменем України

27 лютого 2026 року Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Гринчак О.І., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Споживчий центр» звернулося до Солом`янського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11 вересня 2025 року цивільну справу передано за підсудністю до Деснянського районного суду міста Києва.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 11 грудня 2025 року вказану позовну заяву залишено без руху.

Вказану ухвалу суду доставлено до електронного кабінету позивача та представника 12.12.2025, що підтверджується відповідними довідками.

Станом на 27.02.2026 жодних заяв чи клопотань від сторони позивача до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Європейський суд зазначає, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулювання з боку держави (рішення у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, рішення у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001).

Оскільки позивач зазначені в ухвалі недоліки в установлений строк не усунув, то позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню.

При цьому, відповідно до ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. 185, 259-261, 353, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви, в загальному порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.02.2026.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана Гринчак