Ухвала суду № 134439724, 23.02.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1493/26

Номер провадження 1-кс/711/492/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м.Черкаси

Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,.

прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчого - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши в режимі відеоконференцзв`язку у відкритому судовому засіданні в залі Придніпровського районного суду м. Черкаси клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025250000000442 від 16.05.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.369-2 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , звернулася до слідчого суді з клопотанням про застосування відносно до підозрюваного ОСОБА_5 , запобіжний захід у виді застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Клопотання обґрунтовує тим, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи призначений на посаду викладача кафедри теорії і методики фізичного виховання «Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в період часу з 12.12.2023 по 20.06.2024 одержав від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення уповноваженими особами Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини за успішне складання екзаменаційної сесії ОСОБА_7 за наступних обставин.

Так, ОСОБА_5 , перебуваючи на посаді викладача кафедри теорії і методики фізичного виховання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, діючи умисно, з корисливих мотивів, 12.12.2023 у мобільному додатку «Viber» надіслав смс повідомлення з абонентського номеру НОМЕР_1 , яким він користується ОСОБА_7 , студенту факультету фізичного виховання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини на абонентський номер НОМЕР_2 та повідомив про необхідність надання йому неправомірної вигоди в розмірі 4500 грн. за успішну здачу заліково-екзаменаційної сесії та при цьому надіслав номер своєї банківської картки НОМЕР_3 , після чого ОСОБА_7 12.12.2023, виконуючи попередню домовленість, з банківської картки НОМЕР_4 перерахував грошові кошти в сумі 4500 грн. на банківську картку ОСОБА_5 НОМЕР_3 за вплив на прийняття рішення уповноваженими особами Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини щодо успішної здачі поточної заліково - екзаменаційної сесії.

Також, 17.05.2024 ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливих мотивів, у мобільному додатку «Viber» зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 надіслав смс повідомлення ОСОБА_7 , студенту факультету фізичного виховання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини на абонентський номер НОМЕР_2 та повідомив про необхідність надання йому неправомірної вигоди в розмірі 4000 грн. за успішну здачу поточної заліково-екзаменаційної сесії та при цьому надіслав номер своєї банківської картки НОМЕР_3 , після чого ОСОБА_7 17.12.2023, виконуючи попередню домовленість, з банківської картки НОМЕР_4 перерахував грошові кошти в сумі 4000 грн. на банківську картку ОСОБА_5 НОМЕР_3 за вплив на прийняття рішення уповноваженими особами Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини щодо успішної здачі поточної заліково - екзаменаційної сесії.

Також, 20.06.2024 ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливих мотивів, у мобільному додатку «Viber» зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 надіслав смс повідомлення ОСОБА_7 , студенту факультету фізичного виховання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини на абонентський номер НОМЕР_2 та повідомив про необхідність надання йому неправомірної вигоди в розмірі 3500 грн. за успішну здачу поточної заліково-екзаменаційної сесії та при цьому надіслав номер своєї банківської картки НОМЕР_3 , після чого ОСОБА_7 20.06.2024 виконуючи попередню домовленість, з банківської картки НОМЕР_4 перерахував грошові кошти в сумі 3500 грн. на банківську картку ОСОБА_5 НОМЕР_3 за вплив на прийняття рішення уповноваженими особами Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини щодо успішної здачі поточної заліково - екзаменаційної сесії.

Крім того, ОСОБА_5 , будучи призначеним на посаду викладача кафедри теорії і методики фізичного виховання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, діючи умисно, з корисливих мотивів, 17.05.2023 у мобільному додатку «Viber» зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 надіслав смс повідомлення студенту факультету фізичного виховання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, ОСОБА_8 на абонентський номер НОМЕР_5 , повідомивши про необхідність надання йому неправомірної вигоди в розмірі 4000 грн. за успішну здачу поточної заліково-екзаменаційної сесії, та при цьому надіслав номер своєї банківської картки НОМЕР_3 , після чого ОСОБА_8 17.05.2023 виконуючи попередню домовленість, зі своєї банківської картки НОМЕР_6 перерахував грошові кошти в сумі 4000 грн. на банківську картку ОСОБА_5 НОМЕР_3 за вплив на прийняття рішення уповноваженими особами Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини щодо успішної здачі поточної заліково - екзаменаційної сесії.

Також, ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливих мотивів, 17.01.2024 у мобільному додатку «Viber» зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 надіслав смс повідомлення студенту факультету фізичного виховання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, ОСОБА_8 на абонентський номер НОМЕР_5 , повідомивши про необхідність надання йому неправомірної вигоди в розмірі 4300 грн. за успішну здачу поточної заліково-екзаменаційної сесії, та при цьому надіслав номер своєї банківської картки НОМЕР_3 , після чого ОСОБА_8 18.01.2024, виконуючи попередню домовленість, зі своєї банківської картки НОМЕР_6 перерахував грошові кошти в сумі 4300 грн. на банківську картку ОСОБА_5 НОМЕР_3 за вплив на прийняття рішення уповноваженими особами Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини щодо успішної здачі поточної заліково - екзаменаційної сесії.

Крім того, ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, з корисливих мотивів, 02.06.2024 у мобільному додатку «Viber» зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 надіслав смс повідомлення студенту факультету фізичного виховання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, ОСОБА_8 на абонентський номер НОМЕР_5 , повідомивши про необхідність надання йому неправомірної вигоди в розмірі 4500 грн. за успішну здачу поточної заліково-екзаменаційної сесії, та при цьому надіслав номер своєї банківської картки НОМЕР_3 , після чого ОСОБА_8 02.06.2024, виконуючи попередню домовленість, зі своєї банківської картки НОМЕР_6 перерахував грошові кошти в сумі 4500 грн. на банківську картку ОСОБА_5 НОМЕР_3 за вплив на прийняття рішення уповноваженими особами Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини щодо успішної здачі поточної заліково - екзаменаційної сесії.

З урахуванням зібраних в ході досудового розслідування доказів, 16 січня 2026 року ОСОБА_5 зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, тобто в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень підтверджується зібраними кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом проведеного обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 від 21.11.2025; матеріалами тимчасового доступу до речей і документів по руху коштів, по карткових рахунках АТ КБ «Приватбанк» від 10.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протокол допиту свідка ОСОБА_8 матеріалами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколом огляду мобільного телефону та ноутбуку іншими матеріалами кримінального провадження.

Метою застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави є забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п`яти років.

Відповідно до п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» суд вказав, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Викладене у своїй сукупності є достатніми мотивуючими факторами вчинення спроб переховуватись від органу досудового розслідування та суду та свідчить про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Підозрюваний, користуючись зв`язками, здобутими за час перебування на посадізавідувача кафедри факультету фізичного виховання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, може особисто або опосередковано негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду, через прохання чи погрози, або іншим шляхом знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також речі та документи, які містять інформацію щодо вчиненого кримінального правопорушення, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України.

Так, ОСОБА_5 , маючи широке коло зв`язків, має реальну можливість як самостійно, так і через інших осіб, незаконно впливати на свідка ОСОБА_7 , ОСОБА_8 інших ще не допитаних свідків, з метою примусу до відмови від давання показань чи їх зміни, чинити вплив на свідків в даному кримінальному провадженні, з якими є особисто знайомий, з метою схилення їх до дачі неправдивих показань та з метою уникнення покарання, що вказує на ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Ризик, передбачений п.4 ч.1 ст.177 КПК України - іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, може виразитися у створенні підозрюваним штучних доказів та підбурюванні осіб, зокрема студентів університету, які не були свідками кримінального правопорушення, до надання завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих підозрюваним захисних версій.

Таким чином, органом досудового розслідування, відповідно до п.4 ч.1 ст.184 КПК України, установлено наявність обґрунтованих ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

У відповідності до п.1 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обираючи запобіжний захід саме у вигляді застави, сторона обвинувачення вважає за доцільне, з урахуванням всіх обставин вчинення кримінального правопорушення та завданих збитків, визначити підозрюваному суму застави 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Саме такий розмір застави на думку органу досудового розслідування буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у підозрюваного бажання будь-яким чином перешкоджати досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Крім того, визначення такої суми застави не тільки забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього ст.194 КПК України обов`язків, а і можливе виконання ч.11 ст.182 КПК України, де вказано, що застава, яка не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У цьому випадку застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Разом з тим, у разі внесення застави, вважаю за необхідне, покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені п.п.1-4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- заборонити спілкування із свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;

- здати на зберігання до ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Окрім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки право підозрюваного (обвинуваченого), а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства - рішення № 11036/03 від 18.03.2008 у справі «Ладен проти Польщі» (Laden v. Poland).

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та пояснив, що здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025250000000442 від 16.05.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.369-2 КК України. В матеріалах оголошена підозра ОСОБА_5 за ч.2 ст.369-2 КК України. Враховуючи особу підозрюваного, просить застосувати запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала клопотання в повному обсязі.

Адвокат ОСОБА_6 заперечує щодо застосування запобіжного заходу. Звертає увагу на ризики, особливо вплив на свідків, адже ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не є студентами на даний час, тому вплинути ніяк не може. Інших ризиків не підтверджено. Просить застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ст.2 КПК України, завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

В судовому засіданні встановлено, що подане клопотання відповідає вимогам ст.ст.183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч.1 ст.278 КПК України та ч.2 ст.184 КПК України відповідно.

Метою застосування запобіжних заходів відповідно до ч.1 ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганню спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч.1 ст.194КПК України).

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторони кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025250000000442 від 16.05.2025, за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.

16.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, а саме в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави та обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України, є нетяжким злочином, санкція якого передбачає покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п`яти років.

Наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом проведеного обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 від 21.11.2025; матеріалами тимчасового доступу до речей і документів по руху коштів, по карткових рахунках АТ КБ «Приватбанк» від 10.11.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , протокол допиту свідка ОСОБА_8 матеріалами проведення негласних слідчих (розшукових) дій; протоколом огляду мобільного телефону та ноутбуку іншими матеріалами кримінального провадження.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини в сукупності та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовані доводи клопотання, дають підстави вважати, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України є обґрунтованою. При цьому слідчий суддя враховує усталену практику ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

Разом з тим, слід наголосити, що слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому суд лише на підставі розумної та об`єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.

Крім того, правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

З положень п.1 ч.1 ст.178 КПК України вбачається, що при застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя перш за все має переконатися в наявності доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, в якому він підозрюється. Закон не вимагає, щоб докази були повними, але вони повинні бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у застосуванні того чи іншого запобіжного заходу.

Також слідчий суддя враховує, що за визначенням Європейського суду з прав людини "обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1 (с) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин".

Крім того у п.48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13 листопада 2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 § 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання".

Таким чином, на думку слідчого судді, надані стороною обвинувачення докази переконали б неупередженого спостерігача в тому, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.

Зазначені стороною захисту доводи не спростовують висновки про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 на такому рівні, який є достатнім для обрання запобіжного заходу стосовно нього.

Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях ОСОБА_5 вини у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину.

В обґрунтування необхідності застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави прокурор та слідчий в судовому засіданні посилалися на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливості переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному; перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином.

Обґрунтовуючи існування ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду прокурор посилався на усвідомлення підозрюваним ступені тяжкості кримінального правопорушення.

Однак, на думку слідчого судді оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на низку інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна. (Panchenko проти Росії, § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev проти Молдови, § 58).

Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.369-2 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , є корупційним, проте нетяжким злочином, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п`яти років.

В судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання та роботи, вперше притягується до кримінальної відповідальності, протягом здійснення досудового розслідування кримінального провадження, відомості про яке було внесено до ЄРДР 16.05.2025 від явки до органів досудового розслідування не ухилявся, що не заперечувалось і стороною обвинувачення в судовому засіданні.

Зазначене свідчить про неспроможність доводів прокурора щодо наявності ризику втечі, а отже, враховуючи вищенаведене, слідчим суддею існування такого ризику не встановлено.

Що стосується ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_5 на даний час працює в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, та має доступ до приміщень та документів вказаного навчального закладу. За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність прокурором ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, а саме на ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , слідчий суддя критично сприймає доводи сторони захисту щодо відсутності вказаного ризику у зв`язку з вже проведеним допитом вказаних осіб, та останні вже не є студентами вказаного навчального закладу, з огляду на встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом.

В той же час, слідчий суддя вважає, що ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є неконкретизованим жодним чином та виступає формальним доводом обґрунтування доводів поданого клопотання.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведено існування ризику незаконно впливати підозрюваним на свідка у даному кримінальному провадженні з метою дачі ним неправдивих показань задля уникнення від можливої відповідальності.

Отже, враховуючи викладене вище, слідчим суддею встановлено, що на даний час існує ризики, передбачені п.п.2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які дають підставу для обрання підозрюваному запобіжного заходу.

В той же час, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тому, слідчий суддя повинен всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.

Оскільки слідчим суддею встановлено ризик знищити, приховати або спотворити докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та ризик впливу на свідка у даному кримінальному провадженні, наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, а тому слідчий суддя вважає, що стосовно підозрюваного ОСОБА_5 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення досудового розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні.

У кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи (ч. 1 ст. 176 КПК): 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Обираючи один із запобіжних заходів, слід зважати, що їх види наведено у порядку зростання ступеня суворості. Відповідно найбільш м`яким запобіжним заходом у порівнянні із заставою є особиста порука та особисте зобов`язання.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, викладенні в повідомленні про підозру, та його тяжкість, слідчий суддя вважає, що особисте зобов`язання не забезпечить достатніх гарантій належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 .

Особиста порука не може бути застосована до підозрюваного, оскільки до слідчого судді не надійшло звернень від осіб, які заслуговують на довіру, про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст.194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування, чи в суд на першу про те вимогу.

В той же час, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч.1 ст.182 КПК України).

Отже, враховуючи наявність ризиків, передбачених п.2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, обставини кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава.

Щодо визначення розміру застави, то слід зазначити, що її розмір визначається у межах від 1 до 20 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної у вчиненні нетяжкого злочину (п.2 ч.5 ст.182 КПК України).

При цьому, необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави, що є заздалегідь непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Таким чином, саме розмір застави визначає ступінь суворості даного запобіжного заходу, а при його визначенні враховуються об`єктивні й суб`єктивні критерії.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, при обранні застави необхідно враховувати не лише розмір шкоди, а й інші обставини, в тому числі можливість особи внести заставу, її особисту ситуацію. Основною метою застави є гарантування виконання особою своїх процесуальних обов`язків.

Так, в контексті справи «Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п.3 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

При обрахунку розміру застави слідчий суддя враховує частину 3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII якою встановлено, що до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Таким чином, при визначенні розміру прожиткового мінімуму, як розрахункової величини для визначення застави, слід застосовувати розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб встановлений Законом "Про бюджет на 2026 рік" на 1 січня поточного року, тобто - 3328 грн.

За таких обставин, враховуючи сімейний та майновий стан підозрюваного, та встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) гривень.

Також слідчий суддя вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; заборонити спілкування із свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у будь-якому виді; здати на зберігання до ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, - оскільки це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризиків, які були обґрунтовані раніше, та ефективності здійснення кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182, 193, 194, 196, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №12025250000000442 від 16.05.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.369-2 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді застави - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 33 280 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят) грн. 00 коп.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України, протягом встановленого строку:

- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- заборонити спілкування із свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 у будь-якому виді

- здати на зберігання до ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 Кодексу, покласти на підозрюваного в межах строку досудового розслідування. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити, підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у виді застави, тобто до 24 год. 00 хв. 27.02.2026, необхідно внести кошти у розмірі 33 280 грн. 00 коп. або забезпечити їх внесення заставодавцем за реквізитами: рахунок отримувача - UA888201720355269002000003652; Код банку отримувача (МФО) - 820172; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 26261092, та надати документ, що підтверджує внесення застави слідчому, прокурору або суду у провадженні яких перебуває кримінальне провадження №12025250000000442 від 16.05.2025.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний ОСОБА_5 зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 та заставодавцю (якщо його особа буде відмінна від ОСОБА_5 ), що у разі, якщо ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього цією ухвалою обов`язки, застава звертається в дохід держави. Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом у порядку статті 182 Кодексу.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Копію даної ухвали вручити підозрюваному, захиснику, слідчому, прокурору.

Ухвала підлягає до негайного виконання, але може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 26.02.2026.

Слідчий суддя: ОСОБА_1