Ухвала суду № 134438540, 26.02.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 4-с/641/4/2026 Справа № 2-609/99

У Х В А Л А

26 лютого 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Онупко М.Ю.,

за участю секретаря Ткач О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересована особа: начальник Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мартинчук Михайло, стягувач Головне управління Державної податкової служби у Харківській області,

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою в якій просив визнати бездіяльність начальника Основ?янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Михайла Мартинчука, щодо не зняття арешту з майна, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.10.1999 року державного виконавця Расимової Л.В. відділу державної виконавчої служби Комінтернівського управління юстиції, неправомірною, зобов?язати начальника Основ?янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Михайла Мартинчука, зняти арешт з домоволодіння АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.10.1999 року державного виконавця Расимової Л.В. відділу державної виконавчої служби Комінтернівського управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-609/99 виданого 09.06.1999 року Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення штрафу з ОСОБА_1 на користь ДПІ Комінтернівського району 4198 грн. 38 коп.

В обґрунтування скарги заявник ОСОБА_1 зазначив, що йому на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого 26.04.1996 року другою Харківською нотаріальною конторою належить 1/12 частина житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Він звернувся до комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», де йому повідомили, що на належне йому майно накладено арешт. У довідці про наявність або відсутність інформації про зареєстровані права на об`єкт нерухомого майна від 27.09.2024 року, виданий «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради наявна інформація, що до матеріалів інвентаризаційної справи, за адресою АДРЕСА_2 , долучено постанову Державної виконавчої служби Комінтернівського управління юстиції від 29.10.1999 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої накладено арешт на домоволодіння 1/12 частини по АДРЕСА_2 , заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна яке належить ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, заявник була вимушена звернутися до суду із скаргою.

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги скарги підтримали, та посилаючись на обставини викладені у скарзі просили її задовольнити.

Начальник Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мартинчук М. в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Карпов О.В. до судового засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення вимог скарги заперечував в повному обсязі.

До судового засідання представник стягувача Головне управління Державної податкової служби у Харківській області не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

В наданих до суду письмових пояснення зазначив, що ознайомившись з вказаною скаргою ГУ ДПС у Харківській області (далі ГУ ДПС) звертає увагу суду на наступне. Згідно зі ст. 280 розділу І Наказу від 12.04.2012 № 578/5 зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 17 квітня 2012 за № 271/20884 «Про затвердження Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів» (із змінами) строк зберігання документів (протоколи, постанови про адміністративні правопорушення, квитанції про сплату штрафів, листи) про адміністративні правопорушення податкового законодавства та законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (страхових внесків) становить 5 років.

Таким чином, надати інформацію щодо нарахування штрафних санкцій ОСОБА_1 п. н. НОМЕР_1 в сумі 4198,38 грн, на теперішній час не виявляється можливим. Відповідно до даних ІКС «Податковий блок» станом на зараз по фізичній особі ОСОБА_1 п. н. НОМЕР_1 заборгованість зі сплати податків, зборів, платежів відсутня.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця задоволенню підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.10.1999 року державного виконавця Расимової Л.В. відділу державної виконавчої служби Комінтернівського управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-609/99 виданого 09.06.1999 року Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення штрафу з ОСОБА_1 на користь ДПІ Комінтернівського району 4198,38 грн., було накладено арешт на домоволодіння 1/12 частини по АДРЕСА_2 , заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна яке належить ОСОБА_1 .

Згідно повідомлення Комінтернівського районного суду м. Харкова, вбачається, що рішення суду від 1999 року по справі про стягнення суми з ОСОБА_1 на користь ДПІ Комінтернівського району не збереглися, а справа знищена у зв?язку з закінченням строків зберігання. Вказане рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова мною виконано, борг в сумі 4198 грн. 38 коп., погашено у повному обсязі.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 06.10.2025 року (справа № 2-609/99, провадження № 2-в/641/10/2025) у відновленні втраченого судового провадження у цивільній справі № 2-609/99 за позовом ДПІ Комінтернівського району до ОСОБА_1 про стягнення суми відмолено.

Відповідно до листа Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконачої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 1019 від 14.01.2026 року вбачається, що згідно перевірки Автоматизованої системи виконавчого провадження та реєстру боржників, відповідно до викладених даних за параметрами пошуку ПІБ боржника ОСОБА_1 встановлено, що відносно даної особи у відділі державної виконавчої служби міста Харків не зареєстровані виконавчі провадження, відомості щодо арештів/обтяжень на нерухоме майна, а саме: будинок АДРЕСА_2 відсутні. Інформація щодо надходження та виконання судового рішення № 2-609/99 від 09.06.1999 року відсутня.

Відповідно достатті 447 ЦПК Українисторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи.

На час вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №36088815 діяла редакція Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21 квітня 1999 року(далі - Закон №606-XIV).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.32 Закону №606-ХІV, одним із заходів примусового виконання рішення є звернення стягнення на майно боржника.

Згідно ч.1 ст.52 Закону №606-ХІV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилучені та примусовій реалізації.

Положеннями ч.ч.1,2 ст.57 Закону №606-ХІV передбачено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення та накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника.

Ст.60 Закону №606-ХІV визначені підстави для зняття арешту з майна боржника, яке відбувається за рішенням суду, державним виконавцем або постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби .

Так, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.

Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Як встановлено судом, постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.10.1999 року державного виконавця Расимової Л.В. відділу державної виконавчої служби Комінтернівського управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-609/99 виданого 09.06.1999 року Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення штрафу з ОСОБА_1 на користь ДПІ Комінтернівського району 4198,38 грн., було накладено арешт на домоволодіння 1/12 частини по АДРЕСА_2 , заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна яке належить ОСОБА_1 .

В той же час, судом встановлено з інформації Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконачої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 1019 від 14.01.2026 року, що відносно ОСОБА_1 у відділі державної виконавчої служби міста Харків не зареєстровані виконавчі провадження, відомості щодо арештів/обтяжень на нерухоме майна, а саме: будинок АДРЕСА_2 відсутні. Інформація щодо надходження та виконання судового рішення № 2-609/99 від 09.06.1999 року відсутня.

Законом №606-ХІV питання щодо зняття арешту з майна боржника, скасування інших заходів примусового виконання рішень, виключення записів з відповідних реєстрів, у разі повернення виконавчого документу стягувачу, на момент виникнення спірних правовідносин врегульовано не було.

Згідно з ч. 1,2,4 ст.40 Закону №1404-VІІІ, в діючий редакції та на момент звернення скаржника до виконавчої служби з заявою про скасування заходів примусового виконання рішення, встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Виконавча служба повідомила заявника про відсутність відкритого виконавчого провадження та посилалась на положення Наказу Міністерства юстиції України № 2274/5 від 25.12.2008 року згідно яких строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця становить три роки.

Так, виходячи із норм діючого на момент виникнення правовідносин законодавства у державного виконавця були відсутні передбачені Законом №606-XIV підстави для зняття арешту з майна боржника.

Згідно зі статтею 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, застосування арешту майна боржника, як обмежувального заходу, доцільне лише для забезпечення реального виконання рішення і не повинно призводити до порушення статті 1 Конвенції, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Статтею 451 ЦПК України встановлено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Виконавче провадження закінчене і знищене за закінченням строку зберігання. Законодавством, яке діяло на момент накладення арешту на майно боржника та діючим законодавством не врегульований порядок скасування арешту майна боржника після закінчення виконавчого провадження, у разі спливу строку для повторного пред`явлення виконавчого документу до примусового виконання

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені положення діючого законодавства, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення скарги, тому що відсутність відкритого виконавчого провадження та знищення матеріалів виконавчого провадження за терміном зберігання свідчить з одного боку про безпідставність продовження дії арешту майна боржника, а з іншого боку про неможливість зобов`язання державного виконавця зняти такий арешт у закінченому та знищеному за строком зберігання виконавчому провадженні.

При таких обставинах єдиним ефективним способом, здатним відновити право власника, є не зобов`язання виконавця скасувати арешт, накладений на майно боржника, а скасування самого оскаржуваного рішення державного виконавця про арешт майна.

Скасування рішення державного виконавця, яке порушує права учасника виконавчого провадження відповідає ч.2 ст.451 ЦПК України і є таким, що відновить право власника мирно володіти своїм майном.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.10.1999 року державного виконавця Расимової Л.В. відділу державної виконавчої служби Комінтернівського управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-609/99 виданого 09.06.1999 року Комінтернівським районним судом м. Харкова підлягає скасуванню.

Згідно ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги заявника ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 260, 447-451 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: начальник Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мартинчук Михайло, стягувач Головне управління Державної податкової служби у Харківській області задовольнити частково.

Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.10.1999 року державного виконавця Расимової Л.В. відділу державної виконавчої служби Комінтернівського управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-609/99 виданого 09.06.1999 року Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення штрафу з ОСОБА_1 на користь ДПІ Комінтернівського району 4198 грн. 38 коп.

В іншій частині скаргу - Залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає чинності після закінчення терміну на апеляційне оскарження, а у випадку її оскарження після розгляду апеляційної скарги судом апеляційної інстанції.

Учасники справи :

Заявник - ОСОБА_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 .

Орган державної виконавчої служби начальник Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мартинчук Михайло, юридична адреса: м. Харків, вул. Максиміліанівська, 11, код ЄДРПОУ - 41430683.

Стягувач - Головне управління Державної податкової служби у Харківській області, юридична адреса: м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 46, код ЄДРПОУ 43983495.

Суддя -М. Ю. Онупко