Ухвала суду № 134438261, 26.02.2026, Дубровицький районний суд Рівненської області

Справа №949/1944/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(вступна та резолютивна частина)

26 лютого 2026 року слідчий суддя Дубровицького районного суду Рівненської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши матеріали клопотання заступника начальника СВ Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181110000226 від 05 серпня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 332 Кримінального кодексу України:

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого на посаді монтажника рідіоелектронної апаратури та приладів "Техавтофарт Південь", неодруженого, освіти вищої, раніше несудимого,

в с т а н о в и в:

Заступник начальника СВ ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався, останній раз продовжено з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб, відповідно до Указу Президента України №235/2025 від 15 квітня 2025 року, затвердженого Законом України №4356-IX у зв`язку з чим введено обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, достовірно знаючи про тимчасові обмеження щодо виїзду військовозобов`язаних чоловіків з території України, сприяв у незаконному переправлені через державний кордон України громадян України призовного віку ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України поза пунктами пропуску, у воєнний час за грошову винагороду в розмірі 7000 доларів США з кожного, не зважаючи на діючі обмеження воєнного стану.

Так, ОСОБА_4 з метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на незаконне переправлення осіб через державний кордон України та діючи на виконання раніше розробленого спільно із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 плану, 11 червня 2025 року близько 07 години прибув на належному йому автомобілі марки "Jeep Compass", реєстраційний номер НОМЕР_1 , на околицю с. Ремчиці Сарненського району Рівненської області та забрав там ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які очікували на нього. Після того ОСОБА_4 , використовуючи вказаний автомобіль, перевіз зазначених вище двох чоловіків із села Ремчиці Сарненського району Рівненської області до лісового масиву поблизу села Людинь Сарненського району Рівненської області, де їх зустрів ОСОБА_8 . Після того, ОСОБА_4 , лишивши вищевказаних осіб, поїхав у невідомому напрямку.

В подальшому ОСОБА_8 супроводжував ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до державного кордону України з Республікою Білорусь, а ОСОБА_7 в той час в лісовому масиві поблизу села Вербівка Сарненського району Рівненської області спостерігав за місцевістю на наявність правоохоронних органів чи інших сторонніх осіб. ОСОБА_8 супроводжував ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в сторону державного кордону України з Республікою Білорусь близько півтори години по лісовому масиву, після чого отримав грошову винагороду в розмірі 14000 доларів США. Після отримання грошових коштів, ОСОБА_8 зателефонував до ОСОБА_7 та повідомив, щоб останній йшов забирати отриманні грошові кошти, в результаті чого, обидва були затримані працівниками правоохоронних органів.

30 січня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 332 Кримінального кодексу України.

Слідчий зазначає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 4, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме: необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий, викладаючи обставини, на підставі яких дійшов висновку про наявність вказаних ризиків, послався на те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування, оскільки санкцією частини 2 статті 332 Кримінального кодексу України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, тому враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні цього злочину, останній може переховуватися від органів досудового розслідування, слідчого та прокурора. Крім того, тяжкість вказаного покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як підставу, що може спонукати до втечі. Крім цього, ОСОБА_4 проживає в м. Дубровиця, Сарненського району, що знаходиться неподалік кордону з Республікою Білорусь та обізнаний про методи і способи незаконного перетину державного кордону, у зв`язку з чим сам може незаконно перетнути державний кордон.

Отже, з огляду на вказані обставини, застосування інших більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваного ОСОБА_4 , які зможуть забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти виникненню ризиків передбачених у статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, окрім як особисте зобов`язання неможливе.

Таким чином, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, а також запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покласти на нього, передбачені частини 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні за кожним викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи клопотання, просить про його задоволення з тих самих мотивів, на які посилається слідчий та вказує на те, що із врахуванням всіх встановлених у кримінальному провадженні обставин, є підстави стверджувати, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу в вигляді особистого зобов`язання. Водночас стороною захисту зазначено, що підстав для обрання найсуворішого запобіжного заходу не вбачають.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали клопотання, якими слідчий, прокурор обґрунтовують його доводи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Згідно зі змістом статей 131-132 Кримінального процесуального кодексу України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з частиною 2 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

За змістом статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує особі, у разі визнання її винною, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців, наявність постійного місця роботи або навчання, репутацію підозрюваного, його майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, розмір завданої майнової шкоди та ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний.

Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.

Відповідно до частини 1 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, 05 серпня 2025 року слідчим відділом ВП №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181110000226 та розпочато досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 332 Кримінального кодексу України.

Відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 332 Кримінального кодексу України є тяжким злочином.

30 січня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 332 Кримінального кодексу України.

Підставами підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення є докази на які посилається слідчий та які додані до клопотання, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 11 червня 2025 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 11 червня 2025 року; протоколом огляду місця події в ході якого вилучено автомобіль марки "Jeep Compass", яким доставляли ОСОБА_10 та ОСОБА_9 до кордону від 11 червня 2025 року; протоколом фіксації за результатами проведення НСРД - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 17 липня 2025 року; іншими доказами, зібраними у ході досудового розслідування.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в клопотанні, на даному етапі досудового розслідування даного кримінального провадження слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі "К.Г. проти Німеччини" - "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред`являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Разом з тим, обставиною, яка враховується слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, коли підозрюваний намагається вчинити дії, передбачені вимогами частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Слід зауважити, що ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих подій, визначених у частині 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Між тим, чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинно бути обрано такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.

Тому, аналізуючи вказані у клопотанні слідчим та підтримані у судовому засіданні прокурором ризики, слідчим суддею при розгляді клопотання встановлено наявність всіх тих ризиків, про які йдеться у клопотанні.

При цьому, розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, з урахуванням конкретних обставин вчиненого злочину та його наслідків, а також правової позиції Верховного суду у зазначеній категорії справ, останній може зникнути та переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що свідчить про наявність ризику передбаченого пунктом 1 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України.

Разом з тим, слідчий суддя вважає доведеними рикизи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчинити інше кримінальне правопорушення.

Виходячи із порівняльного аналізу правових позицій ЄСПЛ, при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання слідчий суддя, суд у кожному випадку повинен принципово та критично ставитися до доводів прокурора, якими він обґрунтовує необхідність застосування саме цього запобіжного заходу, об`єктивно оцінюючи їх переконливість. При цьому для застосування особистого зобов`язання, як запобіжного заходу, прокурор повинен довести, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України.

На думку слідчого судді, стороною обвинувачення доведено обставини встановлені в пунктах 1, 4, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, однак не доведено необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався, у зв`язку з чим введено обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Також варто зазначити, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 набуло значного суспільного резонансу, оскільки відноситься до категорії тяжких злочинів, вчиненого умисно та пов`язаного з організацією незаконного переміщення осіб через державний кордон України, з корисливих мотивів.

Отже, викладені в клопотанні слідчого обставини не дають підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, проте, свідчать про наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, що відповідатиме меті та завданням кримінального провадження, та в повній мірі узгоджуватиметься з нормами національного законодавства.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 176-179, 184, 186-187, 193-194, 196, 205, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання заступника начальника СВ Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дубровицького відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025181110000226 від 05 серпня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 332 Кримінального кодексу України - відмовити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті складає 266 240 грн. (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду за наступними реквізитами:

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26259988;

Банк отримувача: ДКСУ, м.Київ;

Код банку отримувача (МФО): 820172;

Рахунок отримувача: UA048201720355229002000010559.

Зобов`язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та/або суду, а також покласти на нього передбачені частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України обов`язки, строком до 26 квітня 2026 року, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні за кожним викликом;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Роз`яснити ОСОБА_4 , що відповідно до частини 6 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Застава може бути внесена як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою.

У разі невнесення застави підозрюваним (або заставодавцем), до неї може бути застосований інший запобіжний захід.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене законом покарання на строк від п`яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку належно повідомленого підозрюваного до слідчого, прокурора, суду; повідомлення слідчого, прокурора, та суд про причини неявки підозрюваного. Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків щодо повідомлення слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або перебування.

Роз`яснити заставодавцю, що відповідно до частини 8 статті 182 Кримінального процесуального кодексу України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника начальника СВ Відділення поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 .

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному, захиснику, слідчому, прокурору.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 27 лютого 2026 року.

Слідчий суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду ОСОБА_1