Ухвала суду № 134434876, 27.02.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6214/24

УХВАЛА

27 лютого 2026 рокум. Хмельницький

Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Матущак В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Хмельницької обласної ради про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання відшкодувати збитки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Хмельницької обласної ради, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати Рішення Хмельницької обласної ради №10-19/2024 від 27.03.2024.

2. Зобов`язати Хмельницьку обласну раду відшкодувати збитки завдані неправомірними діями ОСОБА_1 : матеріальну шкоду в розмірі - 1030090 грн. та моральну шкоду в розмірі 70000 грн.

Хмельницький окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 26.04.2024, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2024, відмовив у відкритті провадження у справі.

Постановою Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.01.2026 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постановлено ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.04.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2024 в справі №560/6214/24 скасувати. Справу №560/6214/24 направити до Хмельницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Згідно з частиною 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вимоги до позовної заяви визначені статтею 160, 161 КАС України, зокрема, згідно із частиною 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон №3674-VI).

Статтею 1 Закону 12 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пункту 3 абзацу 1 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028 гривні.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову:

- немайнового характеру фізичною особою встановлена ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

- майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону №3674-VI).

Позовна заява у даній справі подана фізичною особою та спір у справі носить одночасно майновий і немайновий характер.

Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 3028,00 грн.*0,4*0,8=968,96 грн.

При цьому, Верховний Суд в ухвалі від 16.11.2021 у справі №140/10624/21 зазначив, що частиною 5 статті 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Крім цього, пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.

Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави для висновку про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб, а тому, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.

Тобто, вимога про відшкодування моральної шкоди, що визначена у грошовому вимірі та складає ціну матеріальних вимог, є майновою вимогою, внаслідок чого, судовий збір підлягає стягненню як за вимоги майнового характеру.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 08.11.2019 у справі №400/100/19 (К/9901/29662/19) та постанові від 28.11.2018 у справі №761/11472/15-ц (61-2367св18), в ухвалі від 09.09.2020 у справі №202/507/20 (2-а/202/31/2020), в ухвалах від 16.03.2020 у справі №9901/64/20, від 15.01.2020 у справі №826/12286/15, від 30.07.2020 у справі №9901/194/20".

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. За позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Як встановлено судом, позивач також просить відшкодувати завдану йому моральну шкоду грошима, отже така вимога має майновий характер.

Таким чином, за подання заявлених позовних вимог в частині виплати матеріальної шкоди в розмірі - 1030090 грн. та моральної шкоди в розмірі 70000 грн. позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 8800,72 грн. (11000,90 (1% від 1100090,00 грн. - ціни позову), але не менше 1211,20 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та не більше 15140,00 грн. (5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) *0,8.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з відповідною позовною заявою становить 9769,68 грн. (968,96 грн. (немайнова вимога) + 8800,72 грн. (майнова вимога)).

Оглядом позовної заяви та доданих до неї документів, встановлено відсутність доказів сплати судового збору.

Разом з тим позивач вказує, що він є звільненим від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини 2 статті 3 Закону №3674-VI.

Верховний Суд звертає увагу, що пунктом 13 частини 2 статті 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

У свою чергу, у частині 2 статті 21 КАС України визначено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

В цій справі позивач оскаржує рішення Хмельницької обласної ради від 27.03.2024 №10-19/2024 "Про припинення шляхом ліквідації комунального некомерційного підприємства "Хмельницький обласний інформаційно-аналітичний центр медичної статистики" Хмельницької обласної ради, що власне і є такою вимогою.

Крім цього, наведене вище положення Закону №3674-VI передбачає звільнення від сплати судового збору у разі відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, а отже, для звільнення від сплати судового збору на цій підставі, на час звернення із вимогою про відшкодування шкоди це рішення повинне бути визнане судовим рішенням незаконним.

Суд наголошує, що матеріали адміністративного позову не містять доказів, які б підтверджували, що рішення відповідача визнане незаконним в установленому законом порядку, зокрема, відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, в межах цієї справи ще не прийнято та, як наслідок не встановлено, що позивачу заподіяно шкоду незаконними діями чи рішеннями органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою. Тому на стадії відкриття провадження у справі суд не має можливості встановити, що спірна матеріальна та моральна шкода, завдані незаконною бездіяльністю відповідача.

Проаналізувавши зазначені обставини, суд вважає їх недостатніми та необґрунтованими для звільнення від сплати судового збору при звернені з даними позовними вимогами до суду. Інших, обґрунтованих та підтверджених належними доказами, підстав звільнення позивача від сплати судового збору не зазначено.

Частинами 1, 2 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин, адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки повинні бути усунені позивачем, шляхом подання до суду доказу сплати недоплаченого судового збору в розмірі 9769,68 грн. за платіжними реквізитами Хмельницького окружного адміністративного суду або надати документи, які підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 7 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяВ.В. Матущак