Ухвала суду № 134432711, 27.02.2026, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу

і порядку виконання судового рішення

27 лютого 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/1574/24

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку письмового провадження заяву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 360/1574/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій.

13 лютого 2026 року через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 360/1574/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій.

В обгрунтування заяви зазначено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження номер 77946455 з примусового виконання виконавчого листа №360/1574/24 від 21.04.2025, виданого Луганським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року на підставі оновленої довідки наданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 22.11.2024 №5701-4088/5705, та з урахуванням фактично сплачених сум.

01 травня 2025 року державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 днів з моменту отримання постанови.

Боржником повідомлено, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 по справі № 360/1574/24 Головним управлінням у травні 2025 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року на підставі оновленої довідки наданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 22.11.2024 №5701-4088/5705, та з урахуванням фактично сплачених сум.

Пенсією в новому розмірі, обчисленому на виконання рішення суду, ОСОБА_1 забезпечено з червня 2025 року.

ОСОБА_1 перебуває на обліку, як внутрішньо переміщена особа, суму невиплаченої пенсії за період з 01.02.2023 по 31.05.2025 обліковано в Головному управлінні та буде виплачено на умовах постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території».

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області надало відзив на заяву про зміну способу та порядку виконання судового рішення, яким заперечував проти заяви та зазначив, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 по справі № 360/1574/24 Головним управлінням у травні 2025 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі оновленої довідки, наданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 22.11.2024 № 5701-4088/5705, та з урахуванням фактично сплачених сум.

Пенсією в новому розмірі, обчисленому на виконання рішення суду, ОСОБА_1 забезпечено з червня 2025 року.

Розмір пенсії ОСОБА_1 після проведеного перерахунку з 01.03.2025 по 31.12.2025 склав 30070,28 грн (до перерахунку 29770,28 грн), з січня 2026 року складає 32080,76 грн (до перерахунку 31630,76 грн).

14 квітня 2025 року рішення у справі № 360/1574/24 внесено Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області до підсистеми «Реєстр судових рішень» інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (далі - ІКІС ПФУ РСР), реєстраційний номер 2526106.

Відповідач звертає увагу суду, що Кабінетом Міністрів України 16.12.2020 прийнято постанову № 1279 «Деякі питання організації виплати пенсії та грошової допомоги» (далі - Постанова № 1279).

Постановою № 1279 у пункті 3 встановлено Пенсійному фонду України до 01.04.2021 провести підготовчі технічні заходи для забезпечення переходу до централізованого фінансування виплати пенсій.

Також Постановою № 1279 затверджено Порядок виплати і доставки пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання одержувачів у межах України організаціями, що здійснюють їх виплату і доставку, та внесено до постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, від 23.07.2014 № 280 та від 11.05.2017 № 312 відповідні зміни.

Отже, з 01.04.2021 здійснення фінансування виплати пенсії можливо тільки Пенсійним фондом України.

Враховуючи умови виплати пенсії, що визначені Постановою № 1279, виділення коштів на фінансування пенсійних виплат не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, оскільки з 01.04.2021 цей обов`язок покладено на Пенсійний фонд України.

З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України можна дійти висновку, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин.

Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.

Подібна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі № 800/203/17.

З наведеної норми вбачається, що суд може змінити спосіб або порядок виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Підсумовуючи вищевикладене, Головне управління звертає увагу суду на те, що подана заява про зміну способу або порядку виконання рішення суду у справі № 360/1574/24 не містить жодних доказів небажання або перешкоджання з боку Головного управління щодо невиконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 у справі №360/1574/24, а також доказів, що унеможливлюють його виконання. В той же час Головним управлінням доведені обставини поступового виконання вказаного рішення суду, що виключає наявність обставин, що унеможливлюють його виконання.

Позивач не скористався правом надання відзиву (заперечення) на заяву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну способу і порядку виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 13.02.2026 заяву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 360/1574/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій призначити до розгляду у письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи) на 27 лютого 2026 року.

Розглянув заяву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну способу і порядку виконання рішення суду, урахував відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, дослідив матеріали справи, суд дійшов висновку обгрунтованості заяви з оггляду на таке.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 у справі №360/1574/24 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 22.11.2024 №5701-4088/5705.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року на підставі оновленої довідки наданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 22.11.2024 №5701-4088/5705, та з урахуванням фактично сплачених сум.

Рішення суду набрало законної сили 10.04.2025.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.

Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій Суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів. Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

В адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.

Підстави відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення визначені ст. 378 КАС України.

Частиною 1 зазначеної статті визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (ч. 3 ст. 378 КАС України).

Отже, законодавець як самостійну підставу для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення встановлює саме невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням.

За наданими Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області до відзиву документів, суд встановив, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 у справі № 360/1574/24 здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 та після перерахунку пенсії заборгованоість з виплати склала 24629,98 грн.

Тобто, на день розгляду заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 360/1574/24 позивачеві не виплачено перераховану пенсію у розмірі 24629,98 грн.

Ураховуюче предмет позову та те, що рішення суду не виконано у повному обсязі протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для заміни способу і порядку виконання рішення суду у справі № 360/1574/24.

Посилання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на практику Верховного Суду є неприйнятою судом, оскільки у справі № 800/203/17 Верховний Суд аналізував норму ст. 378 КАС України у старій редакції.

Оскільки матеріалами справи достовірно підтверджено не виконання відповідачем рішення суду протягом 2 (двох) місяців з дня набрання законної сили - є самостійною підставою для зміни способу виконання судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про заміну способу і порядку виконання рішення суду по справі № 360/1574/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити.

Змінити спосіб та порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.01.2025 у справі № 360/1574/24, із зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року на підставі оновленої довідки наданої Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області від 22.11.2024 №5701-4088/5705, та з урахуванням фактично сплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 заборгованості з виплати перерахованої пенсії за вислугу років в сумі 24629,98 грн (двадцять чотири тисячі шістсот двадцять дев`ять гривень 98 коп).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Cуддя О.В. Ірметова