Рішення № 1344316, 28.01.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.08

Справа № 9/783-07.

За позовом: Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» в особіСумської філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг», с. Суми

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Конотоп» м. Конотоп

про стягнення 80 928 грн. 55 коп.

СУДДЯ Лущик М.С.

За участю представників сторін:

Від позивача – Хованська І.В. Довіреність № 1 від 10.01.2008 року

Від відповідача – Любченко А.С. Довіреність № 148 від 25.10.2007 року.

СУТЬ СПОРУ: Позивач просить суд стягнути з відповідача 39914 грн. 61 коп. боргу, 2270 грн. 27 коп. пені. 554 грн. 55 коп. -3 % річних, 2200 грн. 03 коп. – інфляційних збитків та судові витрати пов’язані з розглядом справи.

21.01.2008 року позивач подав до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 2270 грн. 27 коп. пені. 554 грн. 55 коп. -3 % річних, 2200 грн. 03 коп. – інфляційних збитків та судові витрати пов’язані з розглядом справи.

Відповідач відповідно до відзиву на позовну заяву, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, на підставі того, що основний борг сплачено в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши наявні докази по справі, суд встановив наступне:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір лізингу № 18-03-20фл від 10.02.2003 року. Згідно умов договору лізингодавець (Національна акціонерна компанія «Украгролізинг) передав лізингоодержувачу (Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Конотоп») у тимчасове користування два культиватори КРНВ -5,6-02 та сівалку універсальну пневматичну УПС-112.Факт передачі майна підтверджується актом приймання – передачі №5 від 20.03.2003 року. У відповідності до п.5.1 договору, додатків № 2, № 4 до договору сторони передбачили строки та розміри сплати лізингових платежів по два платежі на рік.

20.02.2004 року між позивачем та відповідачем був укладений договір лізингу № 18-04-179фл відповідно до якого лізингодавець (Національна акціонерна компанія «Украгролізинг) передав лізингоодержувачу (Товариству з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Конотоп») у тимчасове користування: сівалку зернову СЗ -5,4, трактор універсальний просапний ЮМЗ -8240, трактор універсальний просапний ЮМЗ-8240. Факт передачі майна підтверджується актами приймання – передачі № 38 від 22.04.2004 року, № 93 від 12.03.2004 року, № 51 від 28.05.2004 року. У відповідності до п.4.2 договору, додатків № 2, № 4 до договору додатків № 2, № 4 , № 6 до договору сторони передбачили терміни та розміри сплати лізингових платежів по два платежі на рік.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач прострочив платежі за договором № 18-03-20фл від 10.02.2003 року на суму 11406 грн. 61 коп., заборгованість складається з наступних платежів: Додаток 2 платіж від 20.03.2007 року – 2992 грн. 80 коп., від 18.09.2007 року -1496 грн. 40 коп., додаток 4 платіж від 20.03.2007 року -1471 грн. 41 коп., від 18.09.2007 року-2446 грн. 00 коп.

За договором № 18-04-179фл від 20.02.2004 року відповідач прострочив платежі на суму 28508 грн. 00 коп., заборгованість складається з наступних платежів: додаток 2 платіж від 13.03.2007 року -3432 грн., від 11.09.2007 року -3432 грн., додаток 4 платіж від 23.04.2007 року-5411 грн., від 22.10.2007 року -5411 грн., додаток 6 платіж від 29.05.2007 року -5411 грн., від 27.10.2007 року -5411 грн.

Загальна заборгованість відповідача перед позивачем на момент подачі позову становила 39314 грн. 61 коп. Як зазначає позивач в заяві про зменшення позовних вимог, після направлення позовної заяви до господарського суд Сумської області відповідачем в рахунок погашення заборгованості на розрахунковий рахунок позивача 26грудня 2007 року було перераховано суму основного боргу в розмірі 39914 грн. 61 коп., що підтверджується платіжним дорученням яке надав відповідач № 563 від 26 грудня 2007 року.

Враховуючи вищевикладене провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 39314 грн. 61 коп. підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Невиконання зобов’язань є порушенням прав сторони та положень чинного законодавства України.

Статтями 230-232 Господарського кодексу України, передбачено поняття, розмір та порядок застосування штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання господарських зобов’язань.

У відповідності до ст. 216 Господарського кодексу України, до правопорушників господарських правовідносин застосовуються господарські санкції на підставі та у порядку передбачених Господарським кодексом України, договором.

Так, пунктом 9.1 договору № 18-03-20фл, від 10.02.2003 року, пунктом 7.1 договору № 18-04-179фл від 20.02.2004 року передбачено штрафну санкцію, а саме пеню за кожен день прострочення сплати лізингових платежів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розмірі боргу.

Згідно розрахунку позивача розмір пені складає 2270 грн. 27 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3 % річних становить 554 грн. 55 коп., та 2200 грн. 03 коп. – сума інфляційних збитків.

Враховуючи вищевикладене вимоги позивача в частині стягнення 2270 грн. 27 коп. пені, 554 грн. 55 коп.3% річних, 2200 грн. 03 коп. інфляційних визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України суми, витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються при задоволенні позову - на відповідача;

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія «Конотоп» (41600, м. Конотоп, вул.. Соборна,23, код. 30902857) на користь Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» в особі Сумської філії Національної акціонерної компанії «Украгролізинг» ( 40022, м. Суми, вул. Привокзальна, 25, код. 24014314) 2270 грн. 27 коп. пені, 554 грн. 55 коп. - 3% річних, 2200 грн. 03 коп. інфляційних.448 грн. 14 коп. – витрат по держаному миту та 118 грн. 00 коп. – витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині провадження по справі припинити на підставі п.1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ М.С. Лущик