Рішення № 134431540, 27.02.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року м. Житомир

справа № 240/18110/25

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області №063550007304 від 01.07.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 27 травня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулась до органу Пенсійного фонду України із відповідною заявою про призначення пенсії за віком на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зі зниженням пенсійного віку згідно зі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Однак, згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області позивачці відмовили у призначенні пенсії, оскільки не підтверджено проживання заявниці у зоні гарантованого добровільного відселення 3 роки станом на 01.01.1993.

Позивач, вважаючи що має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", звернулась до суду з даним позовом.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачем.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження надіслав до суду відзив на позовну заяву.

В обґрунтування своїх доводів відповідач вказує, що право на призначення пенсії відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у позивача відсутнє, а питання призначення та виплати пенсій є дискреційними повноваженнями Пенсійного фонду України, наданими йому для здійснення своїх адміністративних функцій.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , має посвідчення серії НОМЕР_1 потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), видане 20.03.2024.

Згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Овруцьким МРВ УМВС України в Житомирській області 04.04.1996, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 .

24.06.2025 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області та 01 липня 2025 року прийнято рішення №063550007304 про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв`язку з відсутністю 3 років, станом на 01.01.1993, періоду проживання (роботи) в зоні гарантованого добровільного відселення.

У зазначеному рішенні вказано, що підтверджений період проживання заявника в зоні гарантованого добровільного відселення до 01.01.1993 становить 02 роки 03 місяці 27 днів (з 26.04.1986 по 22.08.1988), загальний підтверджений період роботи (проживання) в зоні гарантованого добровільного відселення становить 17 років 9 місяців 27 днів.

Листом від 02.07.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача, що за результатами перегляду її заяви про призначення пенсії за віком відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" прийнято рішення від 01.07.2025 про відмову у її призначенні.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування2 від 09.03.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону №1058-ІV.

В той же час, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-ХІІ).

Статтею 49 Закону №769-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Статтею 55 Закону №796-ХІІ визначені умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Згідно з частиною першою статті 55 Закону №796-XII, Особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Пунктом 2 частини першої статті 55 зазначеного Закону №796-ХІІ встановлено, зокрема, що:

- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку - 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Частиною 3 статті 55 Закону №796-ХІІ прямо передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Згідно з пунктом 13 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV, у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про прокуратуру" та цього Закону, призначається одна пенсія за вибором особи. Порядок фінансування пенсій, призначених відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлюється зазначеними законами.

Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали та територіях радіоактивного забруднення, провадиться, у разі вибору цих осіб, згідно з нормами Закону №1058-ІV і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-ХІІ.

Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.

Матеріали справи свідчать, що згідно з інформацією, вказаною в довідці від 16.05.2025 №529, виданою Виконавчим комітетом Овруцької міської ради, ОСОБА_2 з 26.04.1986 по 22.08.1988, з 01.07.1994 по 09.11.2005, з 26.03.2021 і по даний час (момент видачі довідки) зареєстрована та постійно проживає у с. Ігнатпіль, Коростенського (Овруцького) району, Житомирської області.

Крім цього зазначено, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 с. Ігнатпіль, Овруцького району відноситься до зони гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЕС.

Відповідно до оскаржуваного рішення відповідачем зараховано ОСОБА_1 період її проживання в зоні гарантованого добровільного відселення з 26.04.1986 по 22.08.1988, що становить 2 роки 3 місяці 27 днів, що позивачем не оспорюється.

Водночас позивач вважає протиправним не зарахування періодів з 07.10.1991 по 15.10.1991 (допологова відпустка), з 16.10.1991 по 09.02.1992 (післяпологова відпустка), та з 10.02.1992 по 01.09.1992 (академічна відпустка по догляду за дитиною, з поновленням на навчанні з 01.09.1992).

Позивач наголошує, що у вищевказаний період фактично проживала в батьківському будинку в с.Ігнатпіль без реєстрації.

Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народила сина, місце народження якого с.Ігнатпіль, Коростенського (Овруцького) району, Житомирської області, та після народження дитини проходила відповідні профілактичні щеплення в с.Ігнатпіль.

Саме тому вважає, що відповідач протиправно не врахував вищевказані періоди, які у сукупності складають 10 місяців 21 день.

З даного приводу суд зазначає наступне.

З інформації зазначеній у диплом серії НОМЕР_3 від 30.06.1994 слідує, що ОСОБА_1 в 1988 вступила до Запорізького медичного інституту та в 1994 році закінчила повний курс зі спеціальності "фармація".

Відповідно до довідки для легалізації документів від 05.03.2025 №0301/951, виданої Запорізьким державним медико-фармацевтичним університетом (ЗДМФУ), ОСОБА_1 навчалася на фармацевтичному факультеті Запорізького медичного інституту (денна форма навчання) за спеціальністю «фармація» з 01.09.1988 по 30.06.1994.

Також зазначено, що під час навчання на 4-му курсі ОСОБА_1 були надані допологова відпустка з 07.10.1991 по 15.10.1991, післяпологова відпустка з 16.10.1991 по 09.02.1992, а з 10.02.1992 академічна відпустка по догляду за дитиною.

Вказано, що ОСОБА_1 поновлена на навчання на 4-й курс (денна форма навчання) з 01.09.1992.

Згідно зі свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_4 від 11.01.1992, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Ігнатпіль, Овруцького району, Житомирської області.

Відповідно до сьомої сторінки паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , в графі "Особливі відмітки" вказано дані про дітей позивача, зокрема: син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Крім того, факт місця проживання позивача в с.Ігнатпіль також підтверджується карткою профілактичних щеплень сина - ОСОБА_3 1991 р.н., с. Ігнатпіль, виданою та засвідченою СМ ЗПСМ с. Ігнатпіль АЗПСМ Пінчук Н.І. від 29.05.2025.

Суд наголошує, що законодавець пов`язує виникнення права на зниження пенсійного віку для призначення пенсії за віком із фактом саме фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення у зв`язку із постійним проживанням в такій місцевості з огляду на тривалий вплив радіації на організм людини.

У даному випадку факт народження дитини нерозривно пов`язаний з постійним місцем проживання особи, а відтак періоди з 07.10.1991 по 15.10.1991 (допологова відпустка), з 16.10.1991 по 09.02.1992 (післяпологова відпустка), та з 10.02.1992 по 01.09.1992 (академічна відпустка по догляду за дитиною, з поновленням на навчанні з 01.09.1992) повинні бути враховані позивачу до періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення.

Таким чином, судом встановлено, що позивачка постійно проживала у зоні гарантованого добровільного відселення з 26.04.1986 по 22.08.1988, що становить 2 роки 3 місяці 27 днів, та з 07.10.1991 по 15.10.1991, з 16.10.1991 по 09.02.1992 та з 10.02.1992 по 01.09.1992, що в сукупності становить 10 місяців 26 днів.

Отже загальний термін проживання позивачки на території зони гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить понад 3 роки, що є достатнім для виникнення права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 01.07.2025 №063550007304 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В спірному випадку заява позивача від 24.06.2025 про призначення пенсії за віком розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області та за результатом її розгляду прийнято рішення від 01.07.2025 №063550007304.

Таким чином, оскільки відповідальним за прийняття оскаржуваного рішення є орган Пенсійного фонду, що розглядав таку заяву, належним способом захисту порушеного права є зобов`язання саме такого органу Пенсійного фонду призначити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати суб`єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на шість років відповідно до ч.1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Щодо часу з якого слід призначити позивачу пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За таких обставин, враховуючи дату звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком - 24.06.2025, дату народження позивача ІНФОРМАЦІЯ_5 , суд вважає, що така пенсія повинна бути призначена з 27.05.2025.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те що, відповідачами не надано суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій, з огляду на з`ясовані обставини справи суд дійшов висновку про задоволення позову.

В силу приписів ч.1 ст.139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача

Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідн. номер НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вул. Андрія Саєнка, 10, м. Фастів, Київська обл., Фастівський р-н, 08500, код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 01.07.2025 №№063550007304 у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на шість років відповідно до ч.1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 27.05.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 27 лютого 2026 року.

Суддя А.В. Горовенко