Постанова № 1344281, 31.01.2008, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2008 р.

11:49

Справа № 6/933/07

31.01.2008 р. 11 год. 49 хв. м. Миколаїв, Будинок Рад, вул. Адміральська, 22.каб. № 921

Господарський суд Миколаївської області в складі: судді Ткаченко О.В. при секретарі Засядівко О.О.

за позовом

Прокурора Ленінського району в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1/1.

до відповідача

Товариства з обмеженою відповідальністю “Світагротранс”, м. Миколаїв, вул. Чигріна, 167.

про

Стягнення за рахунок активів податкової заборгованості в сумі 2377,81 грн.

Суддя Ткаченко О.В.

Представники:

Від позивача

Чуприна А.М., довіреність № 29/9/10-007 від 08.01.08 р.

Від відповідача

Представник не з’явився.

Предмет спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення за рахунок активів податкової заборгованості в сумі 2377,81 грн.

Відповідач заперечень проти позову не надав, представник до судового засідання не з’явився.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача,

встановив:

Відповідач, зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа Миколаївським міськвиконкомом 09.07.2001 року, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію.

На підставі ст. 4 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 № 1251-XII відповідач є платником податків та зборів до бюджету та державних цільових фондів та має заборгованість перед бюджетом в сумі 2377,81 грн., у тому числі:

- податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі 2207,81 грн.

- податок на додану вартість в сумі 170,00 грн.

Заборгованість зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів в сумі 2207,81 грн. виникла у зв’язку з неповною сплатою нарахованих згідно розрахунка від 27.02.2007 року податкових зобов’язань за 2 та 3 квартали в загальному розмірі 1085,00 грн. та застосованих за цим податком штрафних санкцій згідно податкових повідомлень-рішень від 16.06.2007 року № 0002881701/0, № 0002871701/0, № 0002861701/0, згідно яких до відповідача за несвоєчасну сплату даного податку було застосовано штрафні санкції в загальному розмірі 1688,34 грн. Враховуючи, що відповідачем було сплачено 565,53 грн., розмір заборгованості становить 2207,81 грн.

Заборгованість по податку на додану вартість виникла у зв’язку з несплатою застосованих за цим податком штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення від 19.09.2007 року № 0002061520/0, згідно якого до відповідача за несвоєчасне подання податкової декларації було застосовано штрафні санкції в розмірі 170,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, всі зазначені повідомлення-рішення повернулись до позивача з поштовою відміткою, що адресат вибув, у зв’язку з чим, на підставі п. 3, 5 Інструкції, затвердженої наказом ДПА України від 08.07.2003 року № 80, вказані рішення 27.06.2007 року було розміщено на дошці оголошень, який вважається днем вручення рішення, про що складено акт від 27.06.2007 року № 681.

Виходячи з встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Оскільки зазначені повідомлення-рішення відповідачем не оскаржені в установленому законом порядку, визначені позивачем податкові зобов’язання вважаються узгодженими в розумінні ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року № 509-XII Державні податкові інспекції мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Станом на день розгляду справи податковий борг в сумі 2377,81 грн. відповідачем не сплачений.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 161-163 КАС України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути за рахунок з Товариства з обмеженою відповідальністю “Світагротранс”, м. Миколаїв, вул. Чигріна, 167, ід. код 31553926 податковий борг в сумі 2377,81 грн., з яких:

- 2207,81 грн. - на користь місцевого бюджету на р/р 33219807700005 місцевий бюджет Ленінського району м. Миколаєва, код одержувача 12020100 в УДК у Миколаївській області, МФО 826013;

- 170,00 грн. –на користь державного бюджету р/р 31118029700005 Державний бюджет Ленінського району м. Миколаєва, код одержувача 14010100 в УДК у Миколаївській області, МФО 826013.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя