Ухвала суду № 134427139, 24.02.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №1-кп/447/36/26 Справа №450/1362/16-к

У Х В А Л А

24.02.2026 Миколаївський районний суд Львівської області

в складі колегії суддів: головуючої судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання захисника про закриття кримінального провадження у кримінальному провадженні №12012150040000122 від 05.12.2012 про обвинувачення ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

за участю: прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_8

представника потерпілих ОСОБА_9

в с т а н о в и в :

Органом досудового розслідування встановлено, що 04.07.2009 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи протиправно, з корисливих мотивів, маючи умисел на особисте протиправне збагачення, будучи фінансовим директором ТзОВ «Себо», перебуваючи в приміщенні офісу товариства, що на момент вчинення злочину був розташований по вул. Водогінна, 2 у м. Львові, шляхом обману ОСОБА_10 , незаконно заволодів його коштами в сумі 100 000 гривень під виглядом удаваної позики у нього цих грошей під розписку, нібито на розвиток власного бізнесу, завідомо не маючи намірів виконувати умов договору позики та повертати позичених грошей, чим спричинив ОСОБА_10 значну матеріальну шкоду.

В подальшому, продовжуючи свій злочинний умисел, 19.09.2009 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи протиправно, з корисливих мотивів, маючи умисел на особисте протиправне збагачення, будучи фінансовим директором ТзОВ «Себо», перебуваючи в приміщенні офісу товариства, що на момент вчинення злочину був розташований по вул. Водогінна, 2 у м. Львові, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману ОСОБА_10 , незаконно заволодів його коштами в сумі 10 000 Євро, під виглядом удаваної позики у нього цих грошей під розписку ніби-то на розвиток власного бізнесу, завідомо не маючи намірів виконувати умов договору позики та повертати позичених грошей чим спричинив йому матеріальну шкоду на загальну суму 11 7700 гривень. Офіційний курс євро встановлений НБУ станом на 19.09.2009 становив 11,77 грн. за 1 Євро.

В період з 04.07.2009-19.09.2009 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи протиправно, з корисливих мотивів, маючи умисел на особисте протиправне збагачення, будучи фінансовим директором ТОВ «Себо», перебуваючи в приміщенні офісу товариства, що на момент вчинення злочину був розташований по вул. Водогінна, 2 у м. Львові, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману ОСОБА_10 , негаконно заволодів його коштами в сумі 217 700 гривень.

Органом досудового розслідування встановлено, що 08.09.2009 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи протиправно, з корисливих мотивів, маючи умисел на особисте протиправне збагачення, перебуваючи за місцем проживання потерпілого ОСОБА_11 , за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом обману ОСОБА_12 , незаконно заволодів його грошима в сумі 60 000 доларів США під виглядом удаваної позики у нього цих грошей під розписку, ніби-то на розвиток власного бізнесу, завідомо не маючи намірів виконувати умов договору позики та повертати позичених грошей, чим спричинив йому матеріальну шкоду на загальну суму 461 600 гривень. Офіційний курс долара встановлений НБУ станом на 19.09.2009 року становив 7,69 грн. за 1 долар США.

Органом досудового розслідування встановлено, що 29.12.2009 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи протиправно, з корисливих мотивів, маючи умисел на особисте протиправне збагачення, будучи фінансовим директором ТзОВ «Себо», перебуваючи в приміщенні офісу товариства, що на момент вчинення злочину був розташований по вул. Водогінна, 2 у м. Львові, шляхом обману ОСОБА_13 , повторно незаконно заволодів його грошима в сумі 28 308 Євро, під виглядом удаваної позики у нього цих грошей під розписку нібито на розвиток власного бізнесу, завідомо не маючи намірів виконувати умов договору позики та повертати позичених грошей, чим спричинив йому матеріальну шкоду на загальну суму 332052,84 гривні. Офіційний курс євро встановлений НБУ станом на 29.12.2009 року становив 11,73 грн. за 1 Євро.

Органом досудового розслідування встановлено, що 29.12.2009 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи протиправно, з корисливих мотивів, маючи умисел на особисте протиправне збагачення, будучи фінансовим директором ТзОВ «Себо», у приміщенні службового кабінету ІзОВ «Торговий дім «Галпідшипник», за адресою: м. Львів, вул. Івана Франка, буд. 39, кв.6, шляхом обману ОСОБА_8 , незаконно заволодів його грошовими коштами в сумі 280.000 гривень, під виглядом удаваної позики у нього цих грошей під розписку, ніби-то на розвиток власного бізнесу, завідомо не маючи намірів виконувати умов договору позики та повертати позичених грошей, чим спричинив ОСОБА_14 матеріальну шкоду на загальну суму 280000 гривень.

Крім цього, в період часу з початку лютого 2009 року по 18.05.2010 ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи протиправно, з корисливих мотивів маючи умисел на особисте протиправне збагачення, будучи фінансовим директором ТОВ «Себо», шляхом обману ОСОБА_15 , незаконно заволодів його грошовими коштами в сумі 56 600 євро, під виглядом удаваної позики у нього цих грошей під розписку, нібито на розвиток власного бізнесу, завідомо не маючи намірів виконувати умов договору позики та повертати позичених грошей, чим спричинив ОСОБА_15 матеріальну шкоду на загальну суму 556 944 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), в особливо великих розмірах, вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження підтримав та просив таке задовольнити. Зазначив, що згідно з обвинувальним актом, події кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5 , мали місце у 2009 році (лютий, липень, вересень та грудень), у 2010 році (травень), а остання подія мала місце у червні 2014 (епізод з потерпілим ОСОБА_16 ). Таким чином, з моменту події кримінального правопорушення минуло вже понад 10 років (епізод з потерпілим ОСОБА_16 ), а стосовно інших подій кримінального правопорушення минуло вже понад 15 років. Згідно з ч.5 ст.12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років. Санкція ч.4 ст.190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, відтак вказаний злочин відноситься до категорії тяжких злочинів. Згідно з п.4 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули, у разі вчинення тяжкого злочину, десять років.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні зазначив, що з наслідками закриття кримінального провадження із зазначених мотивів ознайомлений, такі є зрозумілими, просив задоволити клопотання захисника.

Потерпілий ОСОБА_17 заперечив щодо задоволення клопотання.

Прокурор у судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання сторони захисту в частині кримінальних правопорушень, вчинених за період з 2009 по 2010 роки.

Представник потерпілих ОСОБА_18 підтримав позицію прокурора.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності.

Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: - закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; - відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 КК).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 КПК України).

Відповідно до санкції ч.4 ст. 190 КК України (в редакції чинній станом на 2009-2010 роки) передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Відповідно до ч. 5 ст.12 КК України особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

Згідно з п. 5 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Як вбачається з обвинувального акту, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, яке мало місце в період часу 04.07.2009 -18.05.2010 та є особливо тяжким злочином.

Згідно з ч. 1 ч. 2 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом.

Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, за змістом статей 284-288 КПК України, підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи судом є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №552/5595/18, провадження №51-5289км19.

Перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, котра вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цьому разі перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. Одночасно факт умисного вчинення особою будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства або суду є обставиною, яка виключає благополучне закінчення строків давності, і зупиняє диференційовані строки, визначені в ст. 49 ч. 1 КК України. У цьому випадку закон передбачає загальний строк давності притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які ухиляються від слідства чи суду: п`ятнадцять років з часу вчинення злочину, п`ять років - з часу вчинення кримінального проступку. За таких обставин час, який минув із дня вчинення кримінального правопорушення до дня, коли особа почала ухилятися від слідства або суду, не втрачає свого значення, а зберігається і зараховується до загального строку давності, що продовжує спливати. Крім того, до загального строку також зараховується період такого ухилення, а також проміжок часу, що пройшов із дня з`явлення особи із зізнанням або затримання до дня набрання вироком законної сили.

Відповідно до висновку про застосування норми права, який міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2023 року в справі № 735/1121/20, у разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого ст. 49 ч. 1 КК України, подовженого на період ухилення. Закінчення загальних строків, установлених ст. 49 ч. 2 КК України (п`ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п`ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.

Відповідно до висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 14.01.2026 у справі № 454/3997/24, із системного аналізу норм КПК та КК слідує, що передбачений ст. 49 КК інститут звільнення від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення зі згодою потерпілої сторони на таке звільнення. В даному випадку застосування положень ст. 49 КК є обов`язковим для суду, а тому позиція потерпілих у цьому кримінальному провадженні не є вирішальною.

Встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, суд зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою, обвинуваченого, ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

З`ясувавши позицію обвинуваченого та впевнившись у його добровільності, відповідності обставинам справи і усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає, що клопотання сторони захисту про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження № 12012150040000122 від 05.12.2012 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (за епізодами за період з 04.07.2009 по 19.09.2009, 08.09.2009, 29.12.2009, за період з лютого 2009 року по 18.05.2010) відповідає вимогам закону, є обґрунтованим і підлягає до задоволення.

Щодо клопотання захисника про закриття кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, яке мало місце 06.06.2014, судова колегія не вбачає підстав для задоволення в цій частині, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 КК України (в редакції закону, який діяв 06.06.2014) належить до особливо тяжкого злочину, строки давності притягнення до кримінальної відповідальності за який, на час розгляду клопотання не минули.

Із врахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що обвинуваченого ОСОБА_5 слід звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.4 ст.190 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності на підставі п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012150040000122 від 05.12.2012 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (за епізодами за період з 04.07.2009 по 19.09.2009, 08.09.2009, 29.12.2009, за період з лютого 2009 року по 18.05.2010), на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України закрити.

Керуючись ст. ст. 284, 372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання захисника про закриття кримінального провадження задовольнити частково.

ОСОБА_5 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (за епізодами за період з 04.07.2009 по 19.09.2009, 08.09.2009, 29.12.2009, за період з лютого 2009 року по 18.05.2010 на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012150040000122 від 05.12.2012 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України (за епізодами 04.07.2009 по 19.09.2019, 08.09.2009, 29.12.2009, в період з лютого 2009 року по 18.05.2010), на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України - закрити.

У решті клопотання відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено 26.02.2026.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3