Ухвала суду № 134426814, 27.02.2026, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/1447/26

Провадження № 1-кс/461/1036/26

У Х В А Л А

Іменем України

27.02.2026 року. м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу голови ГО «Нон-стоп» ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Львівської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-

В С Т А Н О В И В:

заявник голова ГО «Нон-стоп» ОСОБА_3 звернувся до Галицького районного суду м. Львова зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Львівської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, на підставі заяви від 12.02.2026 року.

Скарга мотивована тим, що 12.02.2026 р. за вих. № 12/02/2026-4-3 головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» - ОСОБА_3 , з використанням технологій електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП), з офіційної електронної пошти ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА», а саме ІНФОРМАЦІЯ_1, на офіційну електронну пошту Львівської обласної прокуратури, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2, кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110-2, ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 258-5, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

Із заяви про кримінальне правопорушення вбачаться, що ОСОБА_4 - чинний член Ради Національного банку України та голова Аудиторського комітету Національного банку України, член Наглядової Ради Благодійної організації «Фонд розвитку Інституту міжнародних відносин» (код ЄДРПОУ - 38726159), використовуючи службове становище, залучивши ряд підконтрольних фізичних та юридичних осіб, а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , а також Благодійну організацію «Фонд розвитку Інституту міжнародних відносин» (код ЄДРПОУ - 38726159), СПТОВ «ДРАГОН КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ - 30965875), ТОВ «ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ «ГАЛАКТИКА-КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ - 33886236), ТОВ «ІНТЕР ІНВЕСТ КОНСАЛТІНГ» (код ЄДРПОУ - 23507894), ТОВ «РА «ЧОТИРИ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ - 30113780), ТОВ «ГАЛ-ВОД» (код ЄДРПОУ - 42531682), ТОВ «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ «ЗОЛОТА СЕРЕДИНА» (код ЄДРПОУ 35310856), ТОВ «СОКІЛ» (код ЄДРПОУ 13816223), ПАТ ТРЕСТ «КИЇВМІСЬКБУД-1» ІМЕНІ М. П. ЗАГОРОДНЬОГО (код ЄДРПОУ - 04012655), ТОВ «КУА ОЗОН» (код ЄДРПОУ - 33936496), створив та координував діяльність організованої групи, спрямованої на використання підконтрольних юридичних осіб як інструменту легалізації (відмивання) коштів, маскування їх походження та подальшого перерозподілу шляхом здійснення багаторівневих фінансово- господарських операцій, у тому числі з ознаками системних ділових і фінансових зв`язків з резидентами російської федерації та суб`єктами, афілійованими з підконтрольними рф утвореннями, що свідчить про спрямування частини фінансових потоків на обслуговування інтересів держави-агресора. Зокрема, Благодійна організація «Фонд розвитку Інституту міжнародних відносин» (код ЄДРПОУ 38726159) у межах цієї моделі використовується як ключовий інституційний елемент, що поєднує благодійну, інвестиційну та фінансово-господарську складові. Формально декларуючи освітні й наукові цілі, Фонд фактично функціонує в режимі обмеженої прозорості, з концентрацією управлінських рішень у руках Голови Наглядової ради - ОСОБА_4 , що унеможливлює належний внутрішній та зовнішній контроль за рухом і використанням коштів. Використання Фондом моделі цільового капіталу (ендавменту), залучення професійних управителів активів та створення інвестиційних інструментів не супроводжується належним розкриттям інформації про джерела походження коштів, напрями інвестування, порядок розподілу інвестиційних доходів і коло фактичних бенефіціарів. За таких умов благодійна організація фактично виконує функцію фінансового

посередника, через який здійснюється акумулювання та подальший перерозподіл коштів у межах підконтрольної групи осіб. Фінансово-економічна складова діяльності

ОСОБА_4 реалізовувалася, зокрема, через використання можливостей та інфраструктури АБ «УКРГАЗБАНК» у період його перебування на посаді голови правління цієї банківської установи. Саме в цей час банк був залучений до обслуговування значних за обсягом готівкових і валютних операцій, які не відповідали ані характеру задекларованої діяльності окремих клієнтів, ані економічній доцільності таких транзакцій.

Станом на день звернення зі скаргою до суду, відомості про кримінальні правопорушення, зазначені у його заяві не були внесені в ЄРДР, що на думку скаржника порушує вимоги ст. 214 КПК України.

В судове засіданні скаржник ОСОБА_3 не з`явився, у скарзі просив здійснювати її розгляд без його участі, просив скаргу задоволити з підстав, викладених у такій.

Згідно статті 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням наведених положень вважаю, за можливе провести розгляд скарги за відсутності скаржника.

26.02.2026 року прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами БЕБ України ОСОБА_20 скерував на адерсу суду заяву, в якій просив у задоволенні скарги відмовити. В обгрунтування заперечень покликається на те, що заяву ОСОБА_3 за вих. №12/02/2026-4-3 від 12.02.2026 року скерована для розгляду у Територіальне управління БЕБ у Львівській області. За таких обставин, просив у задоволенні скарги відмовити.

Представник суб`єкта оскарження у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України, його неявка не є перешкодою для розгляду скарги, відтак, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності прокурора на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали скарги, приходжу до такого висновку.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме у запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 24 КПК України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, а саме бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Згідно із ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.

Разом з тим, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише ті, що містять відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог ч.4 ст.214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Згідно положень ст.ст.214, 303 КПК України, предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто така заява, як передумова для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні має містити достатні дані про наявність в описаній заявником події ознак кримінально-караного діяння.

З досліджених матеріалів вбачається, що 12.02.2026 р. за вих. № 12/02/2026-4-3 головою ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА» - ОСОБА_3 , з використанням технологій електронної пошти, з накладенням ЕЦП (КЕП), з офіційної електронної пошти ГО «НОН-СТОП УКРАЇНА», а саме ІНФОРМАЦІЯ_1, на офіційну електронну пошту Львівської обласної прокуратури, а саме ІНФОРМАЦІЯ_2, кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110-2, ч. 1 ст. 111, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 258-5, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369 КК України.

З листа заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_21 №10/1-586ВИХ-26 від 16.02.2026 року вбачається, що заяву ОСОБА_3 за вих. № 12/02/2026-4-3 від 12.02.2026 року щодо можливого вчинення кримінального правопорушення скеровано до Територіального управління БЕБ у Львівській області, для розгляду в межах компетенції, з урахуванням ст. 214 КПК України.

У відповідності до положень ст.218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення. Крім того, статтею 216 КПК України визначена підслідність органам досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Виходячи з приписів ст.214 КПК України у взаємозв`язку з положеннями ст.216 КПК України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач того органу, до компетенції якого належить розслідування певної категорії кримінальних правопорушень.

За таких обставин, доводи ОСОБА_3 про наявність в діях посадових осіб Львівської обласної прокуратури бездіяльності у зв`язку з невнесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 12.02.2026 року, слідчий суддя вважає безпідставними, оскільки така заява скерована до Територіального управління БЕБ у Львівській області для розгляду в межах компетенції, а тому така бездіяльність відсутня.

Отже, направлення заяви до відповідного органу задля прийняття рішення за наслідком розгляду заяви не суперечить положенням ст.ст. 214, 216, 218 КПК України і вказана обставина спростовує факт здійснення бездіяльності, що зазначена у скарзі.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала, яка, згідно з частиною 2 цієї статі, може бути про: скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмовити у задоволенні скарги.

У Х В А Л И В:

У задоволенні ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Львівської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.

Ухвала слідчого судді про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення після отримання заяви про кримінальне правопорушення, може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 27 лютого 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1