Рішення № 134426677, 27.02.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9069/25 2/335/404/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Печерей О.С., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

До Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя звернувся представник ТОВ «Коллект центр» з позовом до ОСОБА_1 , у якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договорами у розмірі 63040,08 грн., а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання фінансових послуг «Стандартний» № 2109657885553, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 1400,00 грн.

01.12.2021 було укладено договір № 1-12 відповідно до якого ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2109657885553.

10.03.2023 було укладено договір № 10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2109657885553.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2109657885553.

Крім того, 06.04.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 . Договір про надання фінансових послуг «Стандартний» №2109671420262, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 3000,00 грн.

01.12.2021 було укладено договір № 1-12 відповідно до якого ТОВ "СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2109671420262.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги

за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 2109671420262.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 2109671420262.

Станом на сьогоднішній день заборгованість за договорами відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість в розмірі 63040,08 грн., з яких: 24 743,88 грн. за договором №2109657885553 від 06.04.2021 року, 38 296,20 грн. - за договором №2109671420262 від 06.04.2021 року.

Враховуючи, що відповідач не виконав свого зобов`язання за кредитним договором, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою суду від 22.09.2025 позовну заяву ТОВ «Коллект центр» прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Сторонам надано строк для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання з повідомленням сторін.

03.10.2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача- адвоката Зачепіло З.Я. надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача вважає позовні вимоги позивача незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволення посилаючись на наступне. Матеріали справи не містять доказів перерахування кредитних коштів за вищевказаними договорами позичальнику відповідно до вимог ст.ст. 526, 1054, 1088 ЦК України. На підтвердження стягнення заборгованості позивачем надано копію кредитних договорів, копію розрахунків заборгованості, копію договорів факторингу та Витягів з реєстру боржників, однак зазначені документи не можуть підтвердити заборгованість за тілом кредиту. Додані розрахунки заборгованості є документами, що складені самим позивачем, а відтак, інформація зазначена в них, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких вони були складені, не може бути доказом наявності заборгованості, на стягненні якої наполягає позивач. Крім того, вважає, що сума заборгованості по відсотках, нарахована з порушенням вимог законності, оскільки, відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право стягнути заборгованість по нарахованим та несплаченим процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за користування кредитом» поза межами строку, на який надається таким кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимним. Щодо заборгованості за відсотками договором №2109657885553 Згідно п.3 Паспорту споживчого кредиту №2109657885553 від 06.04.2021 року кредит надається строком на 16 днів, за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 1,40 % на добу від суми надання кредиту. Відповідно до вище значних умов договору сума заборгованості за відсотками, яка підлягає стягнення становить 313,6 грн., з розрахунку: 1400 грн. *0,014%=19,6 грн/день; 2) 19,6 грн/день *16 днів=313,6 грн.- сума заборгованості за відсотками протягом всього строку кредитування, але ніяк не 23343,88 грн., як зазначає позивач. Щодо заборгованості за відсотками за кредитним договором №2109671420262. Згідно п.3 Паспорту споживчого кредиту №2109671420262 від 06.04.2021 року кредит надається строком на 16 днів за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 2,0% на добу від сум надання кредиту. Відповідно до вищезазначених умов договору сума заборгованості за відсотками, яка підлягає стягненню становить 960 грн., з розрахунку: 1) 3000 грн.*0,02%=60 грн/день; 2) 60 грн/день * 16 днів= 960 грн.- сума заборгованості за відсотками протягом всього строку кредитування, але ніяк не 35 296,20 грн., як зазначає позивач. Разом з тим ОСОБА_1 з 11.12.2024 року був військовослужбовцем. Тому нараховані відсотки за кредитними договорами є незаконними, та підлягають списанню так як, позичальнику як військовослужбовцю ЗСУ проценти за кредитним договором не повинні нараховуватися, оскільки на нього поширюються пільги, передбачені пункт. 15 ст. Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей. Також просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

09.10.2025 року через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання представника позивача про поновлення процесуального строку та клопотання про витребування доказів у якому посилаючись на неможливість самостійного отримання доказів просив суд витребувати у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, яка містить банківську таємницю, а саме витребувати: ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки № НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; докази зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 1400,00 грн. та 3 000,00 грн., які 06.04.2021 року були на неї перераховані, а саме витребувати виписки за номером картки № НОМЕР_2 за період із 06.04.2021 по 06.05.2021; інформацію, чи відкривалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банківська картка № НОМЕР_2 (віртуальна чи фізична картка) та надати повний номер банківської картки № НОМЕР_1 відкривались інші банківські рахунки та вказати повний номер всіх наявних банківських рахунків; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 06.04.2021 по 06.05.2021 р.; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_4 ОСОБА_1 в анкетних даних. Вказані докази, на думку представника позивача є необхідними для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи.

09.10.2025 до суду надійшла відповідь на відзив в якому представник позивача просить суд позовну заяву задовольнити в повному обсязі, вважає, що кредитний договір №2109671420262 від 06.04.2021 та кредитний договір №2109657885553 від 06.04.2021 укладені у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно - телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного цифрового підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором та відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Зазначає, що ТОВ «Служба миттєвого кредитування» не є банком або відповідною фінансовою установою, яка має право здійснювати грошові перекази, відповідна операція була здійснена ТОВ «Вей фор пей» на підставі укладеного між сторонами договору. Зокрема, небанківські фінансові установи позбавлені можливості створення випискам по картковим рахунках відповідача. Твердження відповідача про те, що він не отримував кредитних коштів, тощо не заслуговують на увагу. Вбачається, що Відповідач, отримавши кредитні кошти на укладення та уклавши кредитний договорів в електронній формі, намагається уникнути обов`язку з повернення грошових коштів, отриманих у кредит. Відповідач вказує лише на недоведеність факту перерахування йому кредитних грошових коштів, але будь-яких доказів цьому не надає. Зокрема, він мав можливість здійснити запит до банку про наявність у нього карткового рахунку, вказаного в заяві на отримання кредиту, та отримати виписку по вказаному рахунку за період кредитування. Період правомірного користування коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування супроводжується нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у кредитному договорі. Пунктом 1.9 договору зазначено, що граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 рік. Враховуючи, що період з 06.04.2021 по 06.04.2022 є періодом правомірного користування позичальником кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, який супроводжується нарахуванням процентів у порядку та розмірі, що визначені у договорі. Відповідно до наданих розрахунків заборгованості нарахування відсотків здійснювалось за період з 06.04.2021 по 06.04.2022 року, тобто в межах строк кредитування, зазначеного в Кредитному договорі та в Заяві-анкеті на отримання кредиту. При цьому, відповідно до умов договору, відсоткова ставка за перші 16 днів становить 2% на день, з 17 по 31 день-3,64 % на день, з 32 по 47 - 5,02% на день, подальшому-7,67% на день. Звертаємо особливу увагу суду, що Відповідач не повідомляв ні первісних кредиторів, ні позивача про набуття ним статусу військовослужбовця. Позивач дізнався про дану обставину лише під час розгляду даної справи з наданих Відповідачем документів. Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується перехід від первісного кредитора до ТОВ «Вердикт Капітал» та, в свою чергу від ТОВ «Вердикт Капітал» до позивача прав вимоги за кредитним договором укладеним з відповідачем. Дані договори факторингу не оскаржуються в судовому порядку як сторонами договору, так і будь-якими іншими особами, є дійсними і відповідають волі сторін а чинному законодавству. Таким чином ТОВ «Коллект центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Ухвалою суду від 24.11.2025 року позивачу поновлено строк на подання клопотання про витребування доказів. Клопотання представника позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» - адвоката Ткаченко М.М. про витребування доказів задоволено. Витребувано у Акціонерного товариства КБ «ПриватБанк: інформацію, яка містить банківську таємницю, а саме витребувати: ідентифікаційні дані власника картки та повний номер картки № НОМЕР_1 , в тому числі, але не виключно прізвище, ім`я, по-батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, тощо), та інші відомості про власника вказаної картки; докази зарахування на картку № НОМЕР_1 кредитних коштів у сумі 1400,00 грн. та 3 000,00 грн., які 06.04.2021 року були на неї перераховані, а саме витребувати виписки за номером картки № НОМЕР_2 за період із 06.04.2021 по 06.05.2021; інформацію, чи відкривалась ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банківська картка № НОМЕР_2 (віртуальна чи фізична картка) та надати повний номер банківської картки № НОМЕР_1 відкривались інші банківські рахунки та вказати повний номер всіх наявних банківських рахунків; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_1 за період з 06.04.2021 по 06.05.2021 р.; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_4 ОСОБА_1 в анкетних даних.

22.12.2025 року від АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду від 24.11.2025 року надійшла витребувана судом інформація.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач та представник відповідача повідомлені у встановленому законом порядку, у судове засідання не з`явились.

Під час судового засідання 18.02.2026 судом завершено розгляд справи по суті, суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення. В судовому засіданні оголошено перерву до 23.02.2026 року.

Судове засідання призначене на 23.02.2026 року не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Запорізької області, тому, у судовому засіданні було оголошено перерву до 27.02.2026 року.

У судове засідання 27.02.2026 року учасники процесу не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 06.04.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про надання фінансових послуг «Стандартний» № 2109657885553.

Згідно п. 1.1. договору, ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов`язалося надати відповідачу кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 1400 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

Відповідно до п п. 1.2., 1.3. договору, кредит надається на строк, зазначений у заяві- анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною (копії додаються), орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.

Відповідно до п. 1.4 Договору, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 1,4% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтованого строку повернення кредиту;

б)починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,24 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а);

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеного у п.1.4.6);

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.в)

д) тип процентної ставки-фіксована.

Відповідно до п.п. 1.4.1., 1.4.2. договору, нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.

Згідно п. 1.9. договору, граничний строк кредитування (строк дії договору): 1 рік.

Відповідно до п. 1.10. договору, позичальник сплачує товариству комісію, пов`язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі за його юридичне оформлення, у розмірі 137,2 грн. Комісія не нараховується та не підлягає стягненню з позичальника у разі, якщо позичальник повертає суму кредиту та сплачує нараховані проценти у термін (день, дату), зазначений у договорі. Крім того, товариство має право не нараховувати або зменшити розмір комісії на свій розсуд.

Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор F5, дата відправки ідентифікатора позичальнику 06.04.2021, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор 380993673722.

ТОВ «Служба миттєвого кредитування» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором №2109657885553 виконало, та надало йому кредит в сумі 1400,00 грн., що підтверджується листом ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 05.05.2025 року.

Крім того, 06.04.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений Договір про надання фінансових послуг «Стандартний» №2109671420262.

Згідно п. 1.1. договору, ТОВ «Служба миттєвого кредитування» зобов`язалося надати відповідачу кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 3000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

Відповідно до п п. 1.2., 1.3. договору, кредит надається на строк, зазначений у заяві- анкеті та графіку платежів, який є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною (копії додаються), орієнтовний строк повернення кредиту - 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.

Відповідно до п. 1.4 Договору, проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 1,4% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтованого строку повернення кредиту;

б)починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,24 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.а);

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеного у п.1.4.6);

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п.1.4.в)

д) тип процентної ставки-фіксована.

Відповідно до пп. 1.4.1., 1.4.2. договору, нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 16 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати. В разі, якщо сума кредиту лишається неповернутою після орієнтовного строку повернення кредиту, проценти підлягають обов`язковій сплаті кожні 16 днів у сумі, нарахованій за фактичний строк користування кредитом.

Згідно п. 1.9. договору, граничний строк кредитування (строк дії договору): 1 рік.

Відповідно до п. 1.10. договору, позичальник сплачує товариству комісію, пов`язану з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі за його юридичне оформлення, у розмірі 120 грн. Комісія не нараховується та не підлягає стягненню з позичальника у разі, якщо позичальник повертає суму кредиту та сплачує нараховані проценти у термін (день, дату), зазначений у договорі. Крім того, товариство має право не нараховувати або зменшити розмір комісії на свій розсуд.

Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): одноразовий ідентифікатор J6, дата відправки ідентифікатора позичальнику 06.04.2021, номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор 380993673722.

ТОВ «Служба миттєвого кредитування» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 за кредитним договором №2109671420262 виконало, та надало йому кредит в сумі 3000,00 грн., що підтверджується листом ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 05.05.2025 року.

Разом з цим, на виконання ухвали суду від 24.11.2025 року про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» надано виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 06.04.2021 по 06.05.2021 згідно якої 06.04.2021 року на рахунок відкритий у АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 , здійснено зарахування коштів у розмірі 1400,00 грн. та 3000,00 грн. Номер телефону НОМЕР_5 є фінансовим телефоном ОСОБА_1 . Додаток виписка по рахунку.

01.12.2021 року між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу № 1-12, та акту приймання-передачі реєстру боржників ТОВ «Служба миттєвого кредитування» відступило, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за кредитними договорами №2109657885553 від 06.04.2021 року та №2109671420262 від 06.04.2021 року.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перешли обов`язки боржників або зобов`язані виконувати обов`язки боржників, за договором позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них (п. 2.1.). Право вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (п. 5.2.).

Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників від 10.01.2023 року та реєстру боржників до договору №10-01/2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №2109671420262 від 06.04.2021 року.

10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023, відповідно до умов якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перешли обов`язки боржників або зобов`язані виконувати обов`язки боржників, за договором позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них (п. 2.1.). Право вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (п. 5.2.).

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників від 10.03.2023 року, акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 31.03.2023 року та реєстру боржників до договору №10-03/2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило, а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором №2109657885553 від 06.04.2021 року.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами частини 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених статтею 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких в учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тому, дослідивши матеріали справи, суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що позивачем не надано доказів, які підтверджують факт видачі кредитних коштів відповідачу, оскільки протягом значного періоду часу відповідач ОСОБА_1 користувався кредитними коштами, не оспорюючи їх складових та розміру.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №2109657885553 від 06.04.2021 року станом на 29.08.2025 року, заборгованість відповідача становить 24743,88 грн., з яких: 1400,00 грн. заборгованість за кредитом; 23 343,88 грн. заборгованість за процентами нарахованими на дату відступлення права вимоги.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2109674720262 від 06.04.2021 року станом на 29.08.2025 року, заборгованість відповідача становить 53022,60 грн., з яких: 3000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 50022,60 грн. - заборгованість за процентами нарахованими на дату відступлення права вимоги. Сума заявлена до стягнення 35 296,20 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною другою статті 1050 ЦК України визначено, що у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою позикодавцю в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

У позовній заяві ТОВ «Коллект центр» наполягає на тому, що з відповідача слід стягнути суму заборгованості з урахуванням відсотків, які нараховувались і після закінчення строку дії укладеного договору, оскільки такі умови були передбачені договором.

Разом з тим, як вбачається із договору № 2109657885553 від 06.04.2021, паспорту споживчого кредиту 2109657885553 від 06.04.2021 року, анкети заяви на кредит № 2109657885553 від 06.04.2021 та графіку платежів, сторони обумовили строк кредиту: 16 днів з 06.04.2021. Дата повернення кредиту: 21.04.2021 Сума до повернення: 1713,60 грн., з яких 1400,00 сума основного боргу, 313,60 грн. сума нарахованих у період дії договору відсотків.

Відповідно до договору № 2109671420262 від 06.04.2021, паспорту споживчого кредиту 2109671420262 від 06.04.2021 року, анкети заяви на кредит № 2109671420262 від 06.04.2021 та графіку платежів, сторони обумовили строк кредиту: 16 днів з 06.04.2021. Дата повернення кредиту: 21.04.2021 Сума до повернення: 3960,00 грн., з яких 3000,00 сума основного боргу, 960,00 грн. сума нарахованих у період дії договору відсотків.

Таким чином, у договорі сторони обумовили строк повернення кредиту 21.04.2021 року, а можливість нараховувати проценти за межами строку кредитування визначена у розділі договору, що регулює питання відповідальності сторін, тобто як санкція за неналежне виконання зобов`язань.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

З відповідача на користь кредитної установи підлягає стягненню сума процентів, нарахована за визначений умовами договорів строк кредитування і орієнтовний строк повернення кредиту, тобто за 16 днів.

Нарахування відсотків за 365 днів користування грошовими коштами у розмірі, який майже в 10 разів перевищує суму кредиту, не відповідає фундаментальним засадам цивільного законодавства - справедливості, добросовісності і розумності.

У постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 р. у справі №444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 р. у справі № 912/1120/16 та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, однак в порядку вказаної норми закону такої позовної вимоги заявлено не було. Тому суд не вправі вийти за межі заявлених вимог з огляду на дію принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2022 року у справі № 944/3046/20 (провадження № 61-19719св21) зроблено висновок, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.

Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно ґрунтуватися на чітко обумовлених між контрагентами кредитних договорів умовах, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 16 днів, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нараховувати непропорційно велику суму компенсації.

Такий механізм не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2020 року у справі №183/2122/15 зробив висновок про те, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

У постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року №6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним.

Несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 2 жовтня 2019 року по справі №740/4328/14.

Згідно із Законом України «Про захист прав споживачів» послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Щодо посилань відповідача на те, що він є військовослужбовцем і до нього має бути застосовано положення ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців» суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що частиною п`ятнадцятою статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлено, що (1) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або (2) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також (3) іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Ця норма є самостійною і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення. Вказані правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15-ц (провадження № 61-21025св18), від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21 (провадження № 61-9565св22), від 14 травня 2021 року у справі №502/1438/18 (провадження № 61-10659св20).

Зокрема, військовослужбовці, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружини (чоловіки) отримують відповідну пільгу автоматично.

Натомість для інших військовослужбовців (тобто ті, хто служить за контрактом або є кадровими військовими, а не мобілізованими), на відміну від мобілізованих, факт служби сам по собі не дає права на списання відсотків. Потрібна додаткові умови. Зокрема, відповідна пільга діє під час дії особливого періоду, якщо військовослужбовець відповідає хоча б одній із наступних умов: брав або бере участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і (1) брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, (2) у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, (3) у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18), від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19 (провадження № 61-7310св24), на які посилається Позивача, викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей", який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). За змістом статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Проте відповідачем ОСОБА_1 до відзиву не надано доказів мобілізації для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і те, що він брав або бере безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, встановивши укладення між сторонами кредитного договору №2109671420262 від 06.04.2021 року та №2109657885553 від 06.04.2021 року, отримання за їх умовами грошових коштів, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов вказаного договору та наявність, у зв`язку з цим, заборгованості перед позивачем, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованості за кредитним договором №2109671420262 від 06.04.2021 року у розмірі 3960,00 грн., з яких: 3000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 960,00 грн. - заборгованість за відсотками. За кредитним договором №2109657885553 від 06.04.2021 року у розмірі 1713,60 грн., з яких: 1400,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 313,60 грн. - заборгованість за відсотками.

В іншій частині позовні вимоги слід залишити без задоволення.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Позивачем до позовної заяви на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»; Прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку на надання правової допомоги № 231 від 01.08.2025; витяг з Акту № 13 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025.

Відповідно до частин першої-шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

01 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024 за умовами якого клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Пунктом 4.3 договору про надання правової допомоги передбачено, що факт надання послуг за договором підтверджується Актом про надання юридичної допомоги, який готується Адвокатським об`єднанням та надсилається клієнту для підписання не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому була надана юридична допомога.

01.05.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю «Колект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» підписано заявку на надання юридичної допомоги № 231 за умовами якої адвокатське об`єднання здійснює правові (юридичні) послуги по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів 2 години, вартість 4 000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 4 години, вартість 12 000,00 грн., а всього 16 000 грн.

З Витягу з Акту № 13 про надання юридичної допомоги, який складено 31.08.2025, вбачається, що АО «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект Центр» походили надання наступних правових послуг адвокатським об`єднанням клієнту: надання усної консультації з вивченням документів 2 години, вартість 4 000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 4 години, вартість 12 000,00 грн., а всього 16,000 грн.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач посилається на не неспівмірність витрат позивача на правничу допомогу зі складністю даної справи, зазначає, що матеріали справи не містять великої кількості документів для дослідження, збирання яких адвокат витратив значний час.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності), необхідного часу виконання робіт, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги у зв`язку з неспівмірністю, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000 грн. не відповідають критерію необхідності, виправданості, не є співмірними складності даної справи, тому приходить до висновку про доведеність ТОВ «Коллект Центр» понесених витрат на оплату професійної правничої допомоги під час розгляду справи в суді.

Разом з тим, у разі часткового задоволення позову витрати на правничу допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки вимоги підлягають задоволенню частково, то з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 1440,00 грн.

Так як позов ТОВ «Коллект Центр» задоволено частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам у сумі 218,01 грн., виходячи з розрахунку: 5673,60 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2422,40 грн. (сума сплаченого судового збору) / 63 040,08 грн. (розмір заявлених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість на загальну суму 5673 (п`ять тисяч шістсот сімдесят три) грн. 60 коп., з яких:

-за договором № 2109671420262 від 06.04.2021 року в розмірі 3 960 (три тисячі дев`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., з яких: 3000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 960,00 грн.- заборгованість за відсотками;

-за договором № 2109657885553 від 06.04.2021 року в розмірі 1713 (одна тисяча сімсот тринадцять) грн. 60 коп., з яких: 1400,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 313,60 грн. - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект центр" судовий збір у розмірі 218 (двісті вісімнадцять) грн. 01 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 1440 (одна тисяча чотириста сорок) грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 27 лютого 2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306, місто Київ, 01133.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя І.В. Новасардова