Ухвала суду № 134426083, 24.02.2026, Воловецький районний суд Закарпатської області

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

у вигляді тримання під вартою

Справа № 936/1626/25

Провадження № 1-кс/936/40/2026

24.02.2026 селище Воловець

Слідчий суддя Воловецького районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання т.в.о. заступника начальника -начальника СВ ВП №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого з начальником Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Угля, Тячівського району, Закарпатської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше не судимого, підозрюваного у кримінальному провадженні №12025071090000112 від 06.06.2025 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,

в с т а н о в и л а:

24.02.2026 до слідчого судді Воловецького районного суду Закарпатської області надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 .

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого відділення відділення поліції №2 Мукачівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12025071090000112 від 06 червня 2026 року, за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст.332 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що, ОСОБА_6 , у період липня - серпня місяця 2025 року, маючи умисел, спрямований на незаконне переправлення громадян України через державний кордон України поза визначеними пунктами пропуску, розуміючи встановлений порядок перетину державного кордону, відповідно до Указу Президента України №64/2022 затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022 у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стан, який продовжено указами Президента України. Разом з тим, відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам - громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам-військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, за попередньою домовленістю з ОСОБА_7 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами чоловічої статі, які розподілили між собою ролі, про спільне вчинення незаконного переправлення двох громадян України через державний кордон України, шляхом сприяння їхньому переміщенню до ділянки державного кордону України поза пунктами пропуску із метою подальшого переправлення їх до країн Європейського Союзу, поставивши умову надання грошових коштів у розмірі 10 000 доларів США у якості винагороди з кожного.

На виконання раніше узгодженого плану спрямованого на незаконне переправлення громадян України через державний кордон України до країн Європейського союзу, 24.07.2025 громадянин ОСОБА_6 , за допомогою мобільного месенджера «WhatsApp» зв`язався з ОСОБА_8 (якого було залучено до конфіденційного співробітництва), якому обмежено виїзд через державний кордон України відповідно до обмежень, встановлених Законами України «Про правовий режим воєнного стану» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», де під час телефонної розмови співрозмовник повідомив, що зможе допомогти останньому незаконно перетнути державний кордон України за грошову винагороду у розмірі 10 000 доларів США, шляхом передавання частини грошових коштів у сумі 2 500 доларів США його знайомому у Чеській Республіці, а решти грошових коштів, після прибуття до останнього населеного пункту Закарпатської області, з якого він буде рухатися до лінії державного кордону для його незаконного перетину, після чого витребував від ОСОБА_8 , надіслати свої паспортні дані, ідентифікаційний код і особисту фотографію та надав інструктаж щодо успішного подолання маршруту його руху до ділянки державного кордону України.

Так, на виконання злочинної схеми, щодо незаконного переправлення через державний кордон ОСОБА_8 , громадянин ОСОБА_6 у період з 26.07.2025 по 02.08.2025 застосовуючи мобільний месенджер «WhatsApp» постійно зв`язувався з ОСОБА_8 (якого було залучено до конфіденційного співробітництва), де під час розмови з останнім постійно надавав йому вказівки та проводив інструктажі, щодо успішного його переправлення через державний кордон України, зокрема ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , повідомив ОСОБА_8 , про те що з ним у найближчий час, зв`яжеться через засоби мобільного зв`язку особа на ім`я ОСОБА_9 , який його буде забирати на легковому автомобілі із м. Старий Самбір Самбірського району Львівської області та здійснить перевезення до м. Хуст Хустського району Закарпатської області для подальшого незаконного переправлення через державний кордон України.

03.08.2025 близько 21:30 години за вказівкою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 до місця тимчасового проживання ОСОБА_8 (якого було залучено до конфіденційного співробітництва) у м. Старий Самбір, Самбірського району, Львівської області на виконання раніше узгодженого плану прибув легковий автомобіль марки Mercedes-Benz Е-220 д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору під керуванням особи на ім`я ОСОБА_9 , у салоні якого вже перебував ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , якого за попередньою змовою між ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та іншими невстановленими особами, вони також мали на меті незаконно переправити через державний кордон України до країн Європейського союзу за грошову винагороду. За вказівкою особи на ім`я ОСОБА_9 до вказаного автомобіля ОСОБА_8 поставив свої особисті речі та сам розмістився на задньому сидінні даного автомобіля та у вказаному вище складі, а саме особи на ім`я ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , вирушили в напрямку Закарпатської області.

Під час слідування по дорозі до Закарпатської області, особа на ім`я ОСОБА_9 , неодноразово проводив інструктаж та надавав поради щодо обходів контрольованих стаціонарних (мобільних) постів Національної поліції, серед яких і стаціонарний контрольований пост патрульної поліції у с. Нижні Ворота, Мукачівського району, Закарпатської області.

Також, під час слідування по дорозі до Закарпатської області, ОСОБА_6 , неодноразово через засоби мобільного месенджера «WhatsApp» проводив інструктаж із ОСОБА_8 (якого було залучено до конфіденційного співробітництва), щодо обходу стаціонарних постів патрульної поліції, подальшого поселення та порядку отримання винагороди за організацію його незаконного переправлення через державний кордон України.

04.08.2025 близько 09:35 години ОСОБА_8 (якого було залучено до конфіденційного співробітництва) та ОСОБА_10 , які за вказівками ОСОБА_6 та особа на ім`я ОСОБА_9 здійснили обхід стаціонарного контрольованого поста патрульної поліції у с. Нижні Ворота, Мукачівського району, Закарпатської області, при цьому свої особисті речі залишили у багажному відділенні автомобіля та знову сіли до легкового автомобіля марки Mercedes-Benz Е-220 д.н.з. НОМЕР_1 , сірого кольору під керуванням особа на ім`я ОСОБА_9 , який їх очікував неподалік кафе «Арніка», що розташоване на автомобільній дорозі М06 сполученням «Кив-Чоп» за вказаним стаціонарним постом у напрямку м. Мукачево, Закарпатської області, звідки у попередньому складі а саме особи на ім`я ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 продовжили рух до м. Хуст Хустського району, Закарпатської області.

04.08.2025 близько 15:20 години, на виконання заздалегідь узгодженого плану, спрямованого на незаконне переправлення громадян через державний кордон України, за грошову винагороду ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та особа на ім`я ОСОБА_9 , заселили ОСОБА_8 (якого було залучено до конфіденційного співробітництва) та ОСОБА_10 до готелю « ІНФОРМАЦІЯ_3 », який розташований за адресою АДРЕСА_3 , де останні перебували до 06.08.2025.

06.08.2025 за вказівкою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з метою подальшої організації незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_8 (якого було залучено до конфіденційного співробітництва) висилився з готелю «VIP» та сів до автомобіля (марка та номерні знаки якого не встановлені), під керуванням невстановленої на даний час особи, який його перемістив до іншого міні готелю (приватної садиби) яка розташована в АДРЕСА_4 , власником якого є ОСОБА_11 , для поселення та очікування подальших вказівок. При цьому ОСОБА_10 , який мав на меті незаконно перетнути державний кордон України із готелю «VIP» вже не виходив та в поле зору правоохоронних органів не потрапляв.

06.08.2025 по приїзду ОСОБА_8 (якого було залучено до конфіденційного співробітництва) до вказаної адреси, ОСОБА_11 його розмістив у своїй приватній садибі для подальшого проживання, де на прохання ОСОБА_7 забезпечив харчуванням. В подальшому 06.08.2025 близько 21:10 години, до даної приватної садиби прибув ОСОБА_7 на автомобілі марки «Toyota Land Cruiser Prado» д.н.з. НОМЕР_2 (який згідно відомостей ІПНП належить ОСОБА_7 ) та провів попередній інструктаж ОСОБА_8 щодо порядку його подальшого незаконного перетину державного кордону України. Надалі з метою виконання раніше узгодженого плану спрямованого на умисне незаконне переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, через засоби мобільного зв`язку ОСОБА_6 зателефонував ОСОБА_7 , який перебував біля ОСОБА_8 та інструктував останнього щодо порядку дій і передачі грошових коштів, додатково почав роз`яснювати порядок здійснення незаконного перетину державного кордону України і передачі ОСОБА_7 грошових коштів за організацію такого перетину.

В подальшому, ОСОБА_7 реалізовуючи спільний злочинний умисел із ОСОБА_6 на незаконне переправлення ОСОБА_8 через державний кордон України, з метою отримання прибутку та незаконного особистого збагачення, 08.08.2025 близько 17:05 години до міні готелю (приватної садиби) яка розташована в АДРЕСА_4 , прибув ОСОБА_7 на автомобілі марки «Volkswagen Caddy» д.н.з. НОМЕР_3 (який згідно відомостей ІПНП належить ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , його дочці) та провів на задньому подвір`ї вказаного дворогосподарства, а саме у дерев`яній альтанці повторний інструктаж ОСОБА_8 щодо його незаконного перетину державного кордону та близько 18:00 години ОСОБА_7 надав вказівку ОСОБА_8 (якого було залучено до конфіденційного співробітництва), передати їм грошові кошти у сумі 7 500 доларів США (з попередньо обумовленої суми в 10 000 доларів США), за його організацію та подальше переправлення через державний кордон України, шляхом залишення їх на столі в бесідці, що ОСОБА_8 в подальшому і зробив.

Надалі, в цей же день, близько 18:10 години ОСОБА_7 забрав вказані грошові кошти зі столу і розпорядився на власний розсуд, та надав вказівку ОСОБА_8 (якого було залучено до конфіденційного співробітництва), очікувати подальших їхніх вказівок, щодо його організації переправлення через державний кордон України, де він очікував до 10.08.2025, після чого ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_8 (якого було залучено до конфіденційного співробітництва), що він не розуміє за що йде мова, грошові кошти він не бачив, а ОСОБА_7 він добре не знає та попросив оплатити проживання в його готелі де він проживав.

Таким чином ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, складено 20.02.2026 року та цього ж дня вручено ОСОБА_6 .

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом обшуку, протоколом допиту свідка, протоколами проведеного впізнання за фотознімками осіб та речей, протоколами проведення негласних (слідчих) розшукових дій.

Беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.332 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, враховуючи наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, можливу міру покарання за діяння, у вчиненні якого підозрюється, його вік, стан здоров`я, наявність можливості продовжувати злочинну діяльність, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, слідчий вважає за необхідне обрати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор ОСОБА_4 та слідчий ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задоволити, ствердили, що орган досудового розслідування не в змозі запобігти вищенаведеним ризикам при застосуванні до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 просили обрати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, або ж не обирати взагалі, оскільки підозрюваний не має наміру ухилятися від явки до слідчого чи суду, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, переховуватися тощо, а тому обрання запобіжного заходу не є необхідним.

Заслухавши думку прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього докази, слідчий суддя дійшла наступного висновку.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У силу ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний, крім передбачених ст.177 КПК ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.

Згідно з ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З урахуванням наведених обставин, з огляду на ст.ст.177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованості підозри.

Згідно з п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).

Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом обшуку, протоколом допиту свідка, протоколами проведеного впізнання за фотознімками осіб та речей, протоколами проведення негласних (слідчих) розшукових дій, а також іншими матеріалами кримінального провадження №12025071090000112 від 06.06.2025.

Таким чином, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Також при вирішенні клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує в сукупності дані про особу підозрюваного: раніше не судимий, студент, не працює, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, постійне місце проживання, позитивно характеризується по місцю проживання, тяжкість вчиненого злочину, який згідно з ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, за вчинення якого передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Зазначена обставина (тяжкість злочину) сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, адже це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Поряд з вказаними обставинами, слідчий суддя також враховує обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, що дають обґрунтовані підстави вважати, що є доведеним ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, може покинути межі території України, скориставшись можливою відстрочкою від мобілізаційних заходів та правом на виїзд за кордон, або вжити заходів щодо незаконного виїзду за межі території України, так як сам підозрюється у зайнятті протиправною діяльністю щодо організації незаконного переправлення осіб через державний кордон та володіє інформацією щодо можливих неконтрольованих шляхів подолання державного кордону, чим може здійснювати переховування від органу досудового слідства та суду за межами території України.

Крім цього, обгрунтованим є ризик, визначений п.3 ч.1 ст.177 КПК України у виді можливості незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Зокрема підозрюваний ОСОБА_6 може перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до свідків даного кримінального правопорушення, оскільки останній знаючи, які склалися для нього обставини та до чого вони можуть призвести, з метою уникнення покарання може відшукати свідків даної події, чинити на них психологічний або фізичний вплив з метою примусити їх до зміни або відмови від своїх показань, а також схиляти свідків, до дачі неправдивих показань про вчинення ним кримінального правопорушення, мотивуючи тим, що їх покази зможуть призвести до притягнення його до кримінальної відповідальності, що в сукупності унеможливить повноту, всебічність та неупередженість при розслідуванні даного кримінального провадження.

Також, обгрунтованим є ризик, визначений п.5 ч.1 ст.177 КПК України - вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження своєї злочинної діяльність, так як підозрюваний не має офіційного джерела прибутку, проте навчається та має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, що потребує відповідного матеріального забезпечення.

Таким чином, наявні достатні підстави вважати, що існують ризики, передбачені п.1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, на які вказує слідчий та прокурор.

У цьому аспекті, на переконання слідчого судді, є підстави зробити висновок, що не перебуваючи в умовах запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , який обгрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити злочинну діяльність, незаконно впливати на свідків вчиненого злочину.

Крім цього, при обранні запобіжного заходу, слідчий суддя констатує, що враховуючи тяжкість кримінального правопорушення та можливість призначення міри покарання у вигляді позбавлення волі, обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не представляється можливим.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки передбачає собою перебування підозрюваного, обвинуваченого під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов`язаних між ними родинними зв`язками. В ході досудового розслідування таких осіб не встановлено, а тому відносно ОСОБА_6 не представляється можливим обрати запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не представляється можливим, оскільки на даний час підозрюваний може ухилятися від слідства та суду, тому не буде усунено ризики передбачені у п.1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України. Окрім того, при обранні вказаного запобіжного заходу підозрюваний може впливати на свідків, які ще безпосередньо не допитувались судом, з метою змусити їх змінити свої покази на його користь.

Із огляду на наведене, а також приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінуються підозрюваному, його схильність до протиправної поведінки, слідчим суддею констатовано відсутність підстав для застосування до підозрюваного іншого, більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, а також із огляду на те, що лише міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя дійшла висновку, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу- 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також покласти на нього обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з мотивів наведеного в клопотанні обґрунтування.

Керуючись ст.ст.181, 183, 184, 193-194, 196, 372, 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

п о с т а н о в и л а:

Клопотання т.в.о. заступника начальника-начальника СВ ВП №2 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погодженого з начальником Воловецького відділу Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, у кримінальному провадженні №12025071090000112 від 06.06.2025- задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк дії ухвали визначити до 24.04.2026 включно.

Визначити ОСОБА_6 заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок Територіального управління державної судової адміністрації України у Закарпатській області (ТУ ДСА України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 26213408, ДКСУ м.Київ, UA 198201720355209001000018501, код банку 820172).

У разі внесення застави негайно звільнити ОСОБА_6 з-під варти.

З моменту звільнення ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку з внесенням застави вважати його таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (у разі наявності).

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали буде оголошено 27.02.2025 о 14:00 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1