Ухвала суду № 134425265, 27.02.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/549/26 Провадження № 2/724/466/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 лютого 2026 року м. Хотин

Суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Скрипник С.М., в порядку підготовки ознайомившись із позовною заявою Кредитної спілки «Наші люди» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

До Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява Кредитної спілки «Наші люди» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, приходжу до висновку, що зазначена позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, отже є підстави для залишення її без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду цивільної юрисдикції юридичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За змістом п. 13 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014р., якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі подання позову одним позивачем до кількох відповідачів.

Отже, у позовах з кількома майновими вимогами ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог. Відповідно до статті 176 ЦПК України, ціна визначається сумою стягнення або вартістю майна, а судовий збір сплачується з загальної суми, що може бути внесена одним або кількома платежами.

Судовий збір рахується як відсоток від загальної ціни позову (суми, яку вимагають стягнути з усіх відповідачів загалом).

Визначаючи розмір судового збору за подання позовної заяви у цій справі суд враховує також висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18.09.2023 у справі № 758/5118/21 (провадження № 61-5554сво23). У зазначеній справі суд касаційної інстанції сформулював висновок, що при тлумаченні поняття «вимога», зазначеного у ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», вказавши, що має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб`єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів).

Так, позивачем заявлено вимоги до відповідачів про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

До позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн., із застосуванням коефіцієнту 0,8 - у зв`язку з поданням позову в електронній формі через систему «Електронний суд».

З огляду на встановлене, позивач сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що відповідає розміру судового збір за одну вимогу майнового характеру до одного з відповідачів.

Проте, оскільки позивачем заявлено три вимоги майнового характеру, тобто по одній до кожного з чотирьох відповідачів, судовий збір підлягає сплаті за кожну вимогу майнового характеру до кожного з відповідачів.

Згідно з правовою позицією Верховного суду у справі № 758/5118/21, норми ЦПК України, Закону України «Про судовий збір» не містять норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об`єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позивач має сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру до кожного відповідача.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у п. 1 ст. 6 закріпила право на справедливий судовий розгляд, відповідно до якого кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Доступ до суду є невід`ємним елементом права на справедливий судовий розгляд. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на доступ до суду не є абсолютним і підлягає державному регулюванню, що допускається опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своїм характером закликає до врегулювання з боку держави, і це регулювання може варіюватися за часом і місцем відповідно до потреб і ресурсів суспільства й окремих осіб.

Європейський суд з прав людини вважає необхідність сплати судових витрат легітимним обмеженням права на доступ до суду. Водночас розмір судових витрат у конкретній справі є істотним фактором, який дає змогу визначити, чи мала особа право на доступ до суду. Під час оцінки того, чи були дотримані вимоги доступу до суду у справах, які стосуються судових витрат, до уваги мають братися обставини конкретної справи, здатність заявника сплатити судові витрати, стадія, на якій перебуває провадження (рішення ЄСПЛ у справі «Paykar Yev Haghtanak Ltd v. Armenia», № 21638/03, 20 December 2007).

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд приходить до висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву Кредитної спілки «Наші люди» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.

Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заяву вважати неподаною та повернути заявнику разом зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК