Ухвала суду № 134424837, 27.02.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2-з/641/14/2026 Справа № 641/603/24

У Х В А Л А

27 лютого 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

за участю секретаря судового засідання Чабанової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Слобідського районного суду м. Харкова без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_1 адвоката Бабій Л.В. про забезпечення позову по цивільній справі № 641/603/24

позивач за первісним позовом: ОСОБА_1

відповідач за первісним позовом: ОСОБА_2

третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради

про визначення місця проживання дитини,

позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_2

відповідач за зустрічним позовом: ОСОБА_1

третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради

про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Сенаторов М.В. за допомогою підсистеми "Електронний суд" звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа ДССД ХМР, в якому просить визначити місця проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_1 .

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16.02.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

ОСОБА_2 подано зустрічний позов до ОСОБА_1 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, в якому вона просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 разом з нею.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова зустрічний позов ОСОБА_2 прийнято для спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 , та об`єднано їх в одне провадження.

Представником ОСОБА_1 адвокатом Бабій Л.В. 26.02.2026 року подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просить:

1. Зобов`язати ОСОБА_2 забезпечити сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання, забезпечити присутність ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на уроках, відвідування ними навчальних занять першого класу, у тому числі дистанційно, в Комунальному закладі «Мереф`янській ліцей №1 імені І.Я.Перемота» Мереф`яської міської ради Харківської області.

2. Тимчасово до набранням рішенням суду про визначення місця проживання дитини законної сили, забезпечити позов шляхом встановлення зустрічей ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без присутності матері ОСОБА_2 та будь-яких інших осіб з боку матері з 01.06.2026 року по 25.08.2026 рік за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 або за адресою: АДРЕСА_2 ).

3. Зобов`язати ОСОБА_2 забезпечити надання дитини ОСОБА_1 для зустрічей дитини з батьком у встановлений судом графік побачень.

В обґрунтування зазначеної заяви посилається на те, що у житті позивача відбулась низка змін, які також повинні відбуватись і у житті дітей. ОСОБА_2 вивезла дитину без згоди батька закордон і продовжує перешкоджати встановленню контакту між батьком та дитиною, чинить всілякі дії для унеможливлення їх спілкування. По суті батько дитини втратив доступ до власного сина протягом тривалого часу. У жовтні 2024 року у позивача змінився сімейний стан, він одружився на ОСОБА_5 . Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дитина ОСОБА_6 . Тобто у ОСОБА_7 з`явилась сестричка. Загалом, це мав би бути позитивний досвід для ОСОБА_7 , такі зміни у житті дітей сприяють розвитку соціальних навичок та емпатії. Важливо правильно підготувати дитину до змін у родині та допомогти їй адаптуватися до нової життєвої ситуації.

На сьогоднішній день, позивач разом зі своє родиною проживає у будинку АДРЕСА_1 . Відповідно Акта обстеження житлових умов від 03.06.2025 р., помешкання в якому мешкає позивач має належні умови для виховання, проживання ОСОБА_7 , члени родини які мешкають разом з Позивачем не заперечують проти проживання ОСОБА_7 , стосунки в родині дружні. Що підтверджує відсутність негативного впливу на нормальний розвиток ОСОБА_7 і спілкування в родині позивача буде відбуватись саме в інтересах дитини.

Закарпатська область вважається одним з найбезпечніших регіонів, де практично не чути сирен та немає комендантської години. Цей регіон має унікальне розташування - поруч із країнами НАТО та ЄС, що зменшує ймовірність атак. Також тут відсутні великі стратегічні об`єкти, які могли б стати цілями для ворога. Закарпаття не тільки безпечне, а й привабливе для туристів: гори, термальні джерела, унікальна кухня та виноробство створюють ідеальні умови для відпочинку. Розвинена транспортна мережа дозволяє легко дістатися з одного міста до іншого.

Апеляційним судом попередню заяву позивача про забезпечення позову було задоволено частково, а саме зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Визначити зустрічі ОСОБА_1 з 22.12.2025 по 02.01.2026 за місцем фактичного проживання (за адресою: АДРЕСА_3 ) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у присутності матері.

Однак постанову апеляційного суду не було виконано з поважних причин. Позивач звернувся за місцем роботи для отримання дозволу на перетин кордону, однак отримав відмову. Отже відсутні підстави для перетину кордону позивачем, що унеможливлює виконання рішення.

Натепер відповідач чинить супротив проти спілкування з дитиною батьком, не приймає допомогу батька з організації отримання дитиною освіти та не сприяє нормальному розвитку ОСОБА_7 , а також не вживає належних заходів для адаптації дитини закордоном.

Після судового засідання, яке відбулось в 26 січня 2026 року, матір дитини обмежила спілкування батька з сином. Коли батько телефонує, то телефон не приймає дзвінки, оскільки на пристрої матері стоять обмеженням прийняті дзвінків з номера батька. Коли все ж таки відбувається розмова, то ОСОБА_8 відразу каже батьку, що не бажає спілкуватись бо ображений на нього, чому саме і у зв`язку з чим дитина не пояснює і кладе слухавку. Які бесіди матір проводить з дитиною стосовно батька можна тільки здогадуватись. Але з кожним таким спілкуванням ОСОБА_8 все більше і більше віддаляється від батька. Негативне налаштування матері до батька, теж не сприяє адаптації дитини закордоном, повноцінному розвиту та стабільному психологічному стану.

Відповідно до положень ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши заяву про забезпечення позову та доводи в її обґрунтування, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що сторони по справі мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На теперішній час дитина ОСОБА_9 проживає разом з матір`ю ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 .

Між батьками виник спір стосовно визначення місця проживання дитини, кожен з батьків в межах цієї справи просить визначити місце проживання дитини з ним.

Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частини перша й друга статті 149 ЦПК України).

Під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особи, які беруть участь у справі, мають можливість уникнути реальних ризиків утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечений судовий захист законних прав, свобод та інтересів цих осіб. Важливим є об`єктивне існування таких ризиків, а також те, що застосування заходів забезпечення позову дійсно необхідне, що без їхнього застосування права, свободи та законні інтереси заявника клопотання будуть порушені, що підтверджують належні та допустимі докази. Також важливо, щоб цей заявник не мав на меті зловживання процесуальними правами та порушення законних прав іншого учасника справи, до якого мають бути застосовані зазначені заходи. Його метою має бути створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, механізм забезпечення позову передбачає, що учасники спору повинні: належно обґрунтувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову; зазначити обставини, які засвідчують те, що невжиття такого заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтвердити такі обставини належними та допустимими доказами (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року в справі № 914/1570/20).

Заходи забезпечення позову суд вживає для того, щоб гарантувати виконання його можливого рішення. Такі заходи належить застосовувати лише за необхідності, оскільки безпідставне звернення до них може зумовити порушення прав та законних інтересів інших осіб, зокрема учасників справи. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має: з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження його вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що у сторін дійсно є спір й існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; встановити обсяг позовних вимог, дані про відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, цим вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття відповідних заходів із тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування останніх зумовлюється обставинами справи, за яких незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18).

Позов забезпечується, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин (пункт 3 частини першої статті 150 ЦПК України).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що зустрічі та спілкування одного з батьків із дитиною є співмірним заходом забезпечення позову про визначення місця проживання дитини (див. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2020 року у справі № 127/31828/19, від 24 лютого 2022 року у справі № 361/8355/21, від 5 грудня 2023 року у справі № 490/2077/23, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 червня 2022 року у справі № 757/33742/19-ц, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2022 року у справі № 545/3933/21, від 26 жовтня 2022 року у справі № 752/1253/22, від 15 листопада 2023 року у справі № 467/403/22).

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо його застосування забезпечує: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17).

Вжиття заходів забезпечення позову у спорах щодо фізичної опіки над дітьми спрямоване на недопущення чи припинення дій одного з батьків, які порушують права іншого на участь у вихованні дитини, контакт з нею. Відчуження одного з батьків можна охарактеризувати як форму психологічного насильства, яке проявляється у необґрунтованому звинуваченні у застосуванні стосовно дитини насильства іншим з батьків або звинуваченні у жорстокій та насильницькій поведінці до одного з батьків, переконанні дитини у тому, що контакт з іншим з батьків є несприятливим для неї, нав`язуванні дитині відчуття, що вона знаходиться в небезпеці під час контакту з одним з батьків, необґрунтованих звинуваченнях на адресу бабусі й дідуся, інших членів сім`ї, зміна місця проживання без попереднього обговорення тощо.

Підстави забезпечення позову є суб`єктивними та враховуються судом залежно від конкретного випадку, однак будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та забезпеченням якнайкращих інтересів дитини.

Батьківські повноваження належать обом батькам однаковою мірою. Дитина, як правило, однаково любить обох батьків та потребує турботи та підтримки кожного з них.

У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 490/1087/21 зазначено, що судове рішення про визначення місця проживання дитини і відібрання дитини від батька (матері) без позбавлення батьківських прав спрямоване на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька). Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання.

Батько, який на час вирішення справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з дитиною, а матір не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.

При визначенні основних інтересів дитини в кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2024 року по справі № 357/14099/23 зауважує, що заходи забезпечення позову у справі про визначення місця проживання дитини полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи проживає окремо від доньки. Такі заходи спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з тим із її батьків, з ким вона на час вирішення спору не проживає.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність забезпечення батьку можливості бачитися та спілкуватися з малолітнім сином ОСОБА_7 , який проживає з матір`ю, з метою запобігання втрати емоційного контакту батька з малолітньою дитиною, погіршення між ними відносин на період розгляду справи у суді, який може бути тривалим. Такі зустрічі мають сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків батька з його сином, і це відповідатиме найкращим інтересам останнього.

У заяві представник ОСОБА_1 просить забезпечити позов шляхом встановлення зустрічей ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3 без присутності матері ОСОБА_2 та будь-яких інших осіб з боку матері з 01.06.2026 року по 25.08.2026 рік за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , або за адресою: АДРЕСА_2 ).

На теперішній час дитина ОСОБА_9 проживає разом з матір`ю ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_3 .

Суд враховує, що постановою Харківського апеляційного суду від 26.11.2025 року позов задоволено частково, визначено зустрічі ОСОБА_1 з 22.12.2025 по 02.01.2026 за місцем фактичного проживання ОСОБА_4 , у присутності матері. Проте позивачеві за місцем роботи відмовлено в отриманні дозволу на перетин кордону, з огляду на що на теперішній час зустріч батька і сина за межами території України не є можливою.

Запропонований позивачем вид забезпечення позову є співмірним з заявленими позовними вимогами, проте, враховуючи триваюче повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України, близкість розташування м. Мерефа до лінії фронту, вік дитини, а також обставини, за яких дитині необхідно на короткий період приїхати від його місця фактичного проживання до місця побачень з батьком, суд вважає недоцільним з метою забезпечення безпеки дитини встановлення зустрічей батька та сина за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, відстань між приміщенням за адресою: АДРЕСА_2 , за якою ОСОБА_1 просить встановити зустрічі з сином, та теперішнім місцем проживання дитини у м. Ейленбург, Німеччина, складає приблизно 1000км.

У разі встановлення запропонованого представником ОСОБА_1 адвокатом Бабій Л.В. місця та графіку зустрічей з дитиною, ОСОБА_7 необхідно буде подолати значну відстань від його місця фактичного проживання до місця побачень у м. Ужгород.

Суд також критично оцінює посилання позивача на безпечне життя у місті Ужгород, враховуючи регулярні тривоги та обстріли території України, внаслідок яких страждають цивільні люди та житлові будинки. При вирішенні питань, що напряму можуть впливати на інтереси дітей, суд, як і їхні батьки, повинні ретельно враховувати можливі ризики для життя і здоров`я дітей.

При цьому, суд вважає, що у межах запропонованого позивачем способу забезпечення позову доцільним є зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з дитиною ОСОБА_11 та визначити порядок зустрічей заявника з сином у телефонному та відео режимі за допомогою месенджеру Viber, Telegram та WhatsApp щотижня з 17:00 до 19:00 неділі.

Вимога заяви про забезпечення позову про зобов`язання ОСОБА_2 забезпечити сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання, забезпечити присутність ОСОБА_3 на уроках, відвідування ними навчальних занять першого класу, у тому числі дистанційно, в Комунальному закладі «Мереф`янській ліцей №1 імені І.Я.Перемота» Мереф`яської міської ради Харківської області, виходить за межі повноважень суду при розгляді питання про забезпечення позову, а тому не може бути задоволена.

Таким чином, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В порядку забезпечення позову визначити спосіб і час спілкування малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 у телефонному та відеорежимі за допомогою месенджеру Viber, Telegram, WhatsApp з 17:00 до 19:00 кожної неділі.

В решті заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя С. О. Ященко