Рішення № 134420803, 03.02.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/220/26

Справа №754/11806/25

РІШЕННЯ

Іменем України

03 лютого 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Сенюти В.О.,

секретар судового засідання - Каба А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Хімік-15» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлові послуги, - ВСТАНОВИВ:

Позивач Обслуговуючий кооператив «ЖБК «Хімік-15» звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлові послуги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач забезпечує утримання будинку і прибудинкової території багатоквартирного буд. АДРЕСА_1 на підставі відповідних договорів із безпосередніми виконавцями робіт та надавачами послуг. Відповідачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 та відповідно останній є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються йому позивачем. Оскільки, відповідачем належним чином не виконуються свої обов`язки як члена ЖБК, своєчасно та в повному обсязі не сплачуються внески на оплату комунальних послуг, позивач змушений звертатись до суду з вказаним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 8539,30 грн., втрати від інфляції в сумі 1388,04 грн., 3% річних - 351,34 грн., а всього у розмірі 10278,68 грн. та здійснити розподіл судових витрат.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16.09.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

На адресу суду, від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, останій позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні. Вказує, що протягом 2023-2025 років здійснював оплати та частково зменшував існуючу заборгованість. Крім того, зазначає, що позивач не надав кошторисів, протоколів загальних зборів, бухгалтерських документів, що підтверджуть правильність нарахувань та правомірності тарифів. Також, просить застосувати строк позовної давності, оскільки позивач звернувся до суду у 2025 році, а вимоги щодо стягнення боргу, який виник до вересня 2022 року, пред`явлені з пропуском строку позовної давності.

Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач також вказує, що твердження відповідача про відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження розміру заборгованості не відповідають дійсності. Зокрема зазначено, що до позову долучені виписки з особового рахунку по кв. АДРЕСА_1 за 2021-2025 роки, як містять детальну інформацію про проведені нарахування та отриману від відповідача оплату, в тому числі і ту, на підтвердження якої відповідачем надано суду копії платіжних інструкцій. Щодо застосування строків позовної давності заперечує з підстав наявного переривання таких строків, а саме внесення платежів з метою погашення заборгованості.

Відповідачем подано до суду додаткові пояснення на відповідь на відзив, у відповідності з якими вказує, що розмір заборгованості не доведений належними і допустимими доказами. Акцентує увагу на тому, що оплата за послуги має щомісячний характер, то строк позовної давності слід обчислювати окремо за кожним місяцем нарахування. Таким чином, вимоги за період до жовтня 2022 року не підлягають задоволенню у зв`язку із пропуском строків позовної давності.

Від представника позивача - адвоката Ковальової О.О., через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких вказує, що безпідставним є посилання відповідача на нібито відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів на підтвердження розміру його заборгованості перед позивачем. Він не заперечує факт отримання житлових послуг, але і не звертався до позивача із заявами, скаргами його їх кількості і якості, не просив про проведення перерахунків з будь-яких підстав. Натомість ним періодично здійснюється оплата спожитих послуг, що свідчить про факт їх надання позивачем.

Від відповідача, через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, де вказує, що у матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких неможливо встановити обсяг фактично наданих послуг, економічне обґрунтування тарифів, правильність здійснених нарахувань, наявність або відсутність заборгованості. При цьому, позивач заявляє вимоги, що ґрунтуються на подіях та документах, які стосуються періодів, що минули більше трьох років тому. У зв`язку з цим, заявляє про застосування наслідків спливу позовної давності та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у його відсудність, позовні вимоги не визнає та просить застосувати строк позовної давності.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОК «ЖБК «Хімік-15»» забезпечує утримання будинку і прибудинкової території багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та статутом.

Відповідач ОСОБА_1 з 11.05.2012 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.07.2025.

26.09.2017 загальними зборами членів ЖБК «Хімік-15» ухвалено рішення про встановлення розміру витрат на утримання будинку та прибудинкової території до 5,50 гривень за 1 кв.м. загальної площі квартир. Копія протоколу загальних зборів членів ЖБК «Хімік-15» від 26.09.2017.

Також, 10.02.2017 на загальних зборах ЖБК «Хімік-17» було ухвалено рішення про створення в будинку ремонтного фонду для участі у програмах співфінансування та порядок сплати відповідних внесків.

Відповідним рішеннями загальних зборів в подальшому розмір внеску на утримання будинку та прибудинкової території збільшився з 01.11.2021 до 7,19 гривень за 1 кв.м. загальної площі квартири.

Також рішенням загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 23.08.2024 затверджено стягнення одноразового внеску на капітальний ремонт ліфтів за програмою співфінансування.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідач оплату за спожиті у квартирі АДРЕСА_1 житлові послуги вносить несвоєчасно та не у повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актами, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме: 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; 2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір. Співвласники багатоквартирного будинку (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначених цією частиною, за кожним видом комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. При цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, та у постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16, від 02 листопада 2020 року у справі № 753/7790/16-ц, 28 липня 2021 року у справі № 554/7740/17.

Згідно ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про кооперацію» кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, житлово-будівельні (житлові), обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо..

Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав (частина друга статті 382 ЦК України).

Кооперативи реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно; кооперативи мають право реалізувати товари та надавати послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах, окремо для членів кооперативу та інших осіб (стаття 24 Закону України «Про кооперацію»).

Основними обов`язками члена кооперативу є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків (стаття 12 Закону України «Про кооперацію»).

Статтею 2 Закону України «Про кооперацію» визначено, що кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України «Про кооперацію» до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить визначення розмірів оплати праці голови правління, голови ревізійної комісії (ревізора), а також кошторису на утримання апарату органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про кооперацію» кооперативи реалізують товари та надають послуги за цінами і тарифами, встановленими самостійно; кооперативи мають право реалізувати товари та надавати послуги за цінами і тарифами, що встановлюються на договірних засадах, окремо для членів кооперативу та інших осіб.

Згідно ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є юридичні факти до яких відносяться рішення, ухвалене загальними зборами ЖБК, яким встановлено розмір внесків на утримання будинку та прибудинкової території та інші платежі.

Відповідно до ст. 151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію.

Відповідно ст. 162 ЖК України плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до положення ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з особовим рахунком заборгованість за спожиті житлові послуги за період з 01.10.2021 по 30.06.2025 становить 8539,30 грн, інфляційні втрати - 1388,04 грн, 3% річних - 351,34 грн.

Суд перевірив розрахунок заборгованості позивача, визнав його обґрунтованим і таким, що підтверджується відповідними первинними документами. Натомість відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували повне або часткове погашення існуючої заборгованості, а також доказів, які б спростовували або ставили під сумнів обґрунтованість наданого позивачем розрахунку.

Варто зауважити, що відповідачем в ході розгляду справи не надано доказів на спростування наявності зазначеної заборгованості перед позивачем, при цьому часткова сплата боргу за житлові послуги розцінюється судом як фактичне визнання наявності заборгованості.

Щодо застосування строків позовної давності, варто зазначити наступне.

В процесі розгляду справи відповідачем заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

Позивач просить суд стягнути заборгованість, що виникла за період з 01.10.2021 по 30.06.2025. У зазначений період відповідачем частково оплачувались спожиті житлові послуги без зазначення періоду, за який вноситься плата, а отже вчинялись дії, які свідчать про визнання боргу.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України визначено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позивач Обслуговуючий кооператив «ЖБК «Хімік-15» звернувся до суду з вказаною позовною заявою 23.07.2025.

Крім того, відповідно до Прикінцевих і перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (пункти 15, 19) перебіг позовної давності було зупинено на час дії в Україні карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19 та оголошеного воєнного стану.

При цьому, з урахуванням часткового виконання відповідачем обов`язку по сплаті боргу за житлові послуги, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для застосування строків позовної давності, оскільки вказаний строк був перерваним безпосередніми діями відповідача, які полягали у часткові сплаті боргу.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.

Керуючись принципом змагальності, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, і несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню повністю.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача в рахунок судових витрат судовий збір у сумі 3028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 137, 141, 174, 175, 179, 187, 274-279 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 162 ЖК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Хімік-15» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Хімік-15» заборгованість за спожиті житлові послуги в сумі 8539,30 грн., інфляційні втрати в сумі 1388,04 грн., 3% річних в сумі 351,34 грн. та судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Хімік-15», ЄДРПОУ: 22883000, місцезнаходження: м. Київ, бульв. Л. Бикова, 7.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено - 26 лютого 2026 року.

Суддя В.О.Сенюта