Єдиний державний реєстр судових рішень
Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кс/641/341/2026 Справа № 641/1604/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2026 року м. Харків
Слідчий суддя Слобідського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026222050000008 від 15.01.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого ФОП, звільнений з лав ЗСУ за станом здоров`я, має діагноз ВІЛ-інфекція IV клінічної стадії, ВІЛ- асоційована енцефалопатія, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, -
В С Т А Н О В И В :
До Слобідського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026222050000008 від 15.01.2026 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України, до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, з визначенням застави у розмірі 603 176,56 грн.
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, що СВ ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження за № 42026222050000008 від 15.01.2026 за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2. ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у відповідності до ст. 2 Конституції України, суверенітет України поширюється на всю її територію. Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.
З огляду на ст. 1 Закону України «Про державний кордон України», Державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами), в Україні введено воєнний стан та продовжено його дію. Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» відповідний Указ затверджений.
Крім того, Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» (зі змінами), оголошено проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію"» відповідний Указ затверджений.
Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27 січня 1995 р. «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» визначений порядок та умови перетинання громадянами України державного кордону, з огляду на п. 26 яких, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 цих Правил, також мають інші військовозобов`язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в пунктах 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а також пункті 2-14 цих Правил.
У відповідності до вищевикладеного, на період дії правового режиму воєнного стану чоловікам, громадянам України, віком від 18 до 60 років, а також жінкам - військовозобов`язаним обмежено виїзд за межі України, крім військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, в період дії воєнного стану, не пізніше січня 2026 року, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, у невстановленому в ході досудового розслідування місці, у ОСОБА_6 виник прямий умисел на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, при цьому, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій (порушення встановленого порядку перетину кордону), передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки (незаконне переправлення осіб через державний кордон України) і бажаючи їх настання (вчинення активних дій), за попередньою змовою з невстановленою особою, керуючись корисливим мотивом, тобто маючи спонукання до особистого незаконного збагачення та незаконного збагачення невстановленої особи за рахунок коштів громадянина України та з корисливою метою, тобто задля особистого незаконного збагачення та незаконного збагачення невстановленої особи за рахунок коштів громадянина України, усвідомлюючи про введення воєнного стану в Україні, проведення загальної мобілізації, визначений порядок та умови перетинання громадянами України державного кордону в умовах воєнного стану, вирішив організувати незаконне переправлення осіб через державний кордон України, здійснити керівництво такими діями та сприяти їх вчиненню.
З метою реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за попередньою змовою з невстановленою особою, керуючись корисливим мотивом та з корисливою метою, в січні 2026 року, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, в ході телефонної розмови з громадянином України ОСОБА_10 , повідомив останньому, що у разі відсутності інвалідності та не оформленого опікунства, є лише один варіант виїхати за кордон це за його допомогою поза межами встановлених законних пунктів пропуску, зазначивши що вказана послуга коштує 12000 доларів США.
В подальшому, реалізуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_6 19.02.2026, в ході телефонної розмови з ОСОБА_10 , сказав останньому під`їжджати на зустріч до нього о 19:00 до ресторану «Villa Four Rooms & ЧEMODAH» за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 250. Так, 19.02.2026 близько 19:00, в ході телефонної розмови з ОСОБА_10 , зрозумівши, що останній прибув за оголошеною адресою, ОСОБА_6 сказав ОСОБА_10 перейти на іншу сторону дороги до автозаправної станції «SVR», де безпосередньо і зустрівся з ним. В ході бесіди з ОСОБА_10 , ОСОБА_6 повідомив, що він не є військовим та оголосив процедуру перетину державного кордону поза межами законного порядку пропуску громадян, а саме сказав, що вартість вказаної послуги складає 14 000 доларів США, з яких одразу в м. Харкові необхідно буде передати довіреній ОСОБА_6 особі 4000 доларів США, після чого придбати квиток до м. Одеси, повідомити про прибуття, де ОСОБА_10 зустріне інша довірена ОСОБА_6 особа, яка доставить ОСОБА_10 до м. Біляївка, Одеської обл., після чого ОСОБА_10 заселяють в готель, де необхідно буде передати довіреній ОСОБА_6 особі 5000 доларів США, надалі того ж дня або на наступний день ОСОБА_10 супроводять до контрольно пропускного пункту митниці, де необхідно буде передати довіреній ОСОБА_6 особі ще 5000 доларів США, після чого ОСОБА_10 переведуть через державний кордон України до держави Молдова в відділ поліції, де ОСОБА_10 необхідно буде написати заяву про те, що він біженець за встановленою в відділі поліції формою, після чого ОСОБА_10 зможе вільно пересуватись територією держави Молдова, ОСОБА_6 зазначив, що проблемних питань зі співробітниками Державної прикордонної служби України не виникне, оскільки останні будуть в курсі того, що відбувається.
В подальшому, реалізуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_6 24.02.2026 в першій половині дня, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, зателефонував на робочий номер готельно - ресторанного комплексу «Урарту» адміністратору ОСОБА_11 та повідомив, що для нього в ресторані залишать пакет, а він його потім забере.
В подальшому, реалізуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_6 24.02.2026, в ході телефонної розмови з ОСОБА_10 , сказав останньому під`їжджати до ресторану «Урарту» за адресою: м. Харків, вулиця Клочківська, буд. 259Б. По прибуттю ОСОБА_10 до ресторану, близько 16:40 з ним зустрівся ОСОБА_6 та у відповідь на запитання «чи все буде добре», ОСОБА_6 повідомив, що як тільки ОСОБА_10 рушить поїздом до Одеської області, ОСОБА_10 набере довірена ОСОБА_6 особа, в якої вже дані ОСОБА_10 , а по прибуттю ОСОБА_10 зустріне вказана особа. Надалі ОСОБА_6 зателефонував невідомій мені особі та запитав щодо речей, які можна брати з собою, казав ручна поклажа, спортивна сумка, не весь гардероб. Після розмови ОСОБА_6 сказав, що грошові кошти скаже куди підвезти, або в руки треба буде передати або іншим способом. Щодо грошових коштів, які необхідно брати з собою, ОСОБА_6 зазначив, що стільки скільки оговорили раніше. ОСОБА_6 вказав, що через годину повідомить куди ОСОБА_10 передати грошові кошти та що все зроблять нормально.
В подальшому, реалізуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_6 24.02.2026 близько 18:00, в ході телефонної розмови з ОСОБА_10 , сказав останньому, що необхідно передати грошові кошти дівчатам на барі в ресторані «Урарту».
З метою реалізації єдиного злочинного умислу на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_6 , 24.02.2026 близько 20:20, перебуваючи в м. Харкові, більш точного часу та місця встановити не виявилось можливим, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій (порушення встановленого порядку перетину кордону), передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки (незаконне переправлення осіб через державний кордон України) і бажаючи їх настання (вчинення активних дій), за попередньою змовою з невстановленою особою, керуючись корисливим мотивом, тобто маючи спонукання до особистого незаконного збагачення та незаконного збагачення невстановленої особи за рахунок коштів громадянина України та з корисливою метою, тобто задля особистого незаконного збагачення та незаконного збагачення невстановленої особи за рахунок коштів громадянина України, усвідомлюючи про введення воєнного стану в Україні, проведення загальної мобілізації, визначений порядок та умови перетинання громадянами України державного кордону в умовах воєнного стану, в ході телефонної розмови з ОСОБА_10 , у відповідь на запитання «кому саме передавати грошові кошти», сказав останньому, що грошові кошти необхідно передати дівчині на ім`я ОСОБА_12 , яка працює на барі.
На підставі чого ОСОБА_10 24.02.2026 близько 20:50 прибув до ресторану «Урарту» за адресою: м. Харків, вулиця Клочківська, буд. 259Б покликав офіціанта ОСОБА_12 , передав останній грошові кошти розміром 4000 доларів США та сказав, що вказані кошти для передачі ОСОБА_6 .
Вказаними діями ОСОБА_6 , використовуючи сторонню особу офіціанта готельно - ресторанного комплексу «Урарту» ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дії якої не охоплювались єдиним злочинним умислом ОСОБА_6 , отримав від ОСОБА_10 грошові кошти розміром 4 000 доларів США за організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, здійснення керівництва такими діями та сприяння їх вчиненню.
Таким чином, ОСОБА_6 , за попередньою змовою з невстановленою особою, вчинив умисні дії з корисливою метою, що полягали в організації незаконного переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України, здійсненні керівництва такими діями та сприянні їх вчиненню.
Такі дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст. 332 КК України, а саме організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, вчинені за попередньою змовою групою осіб та з корисливих мотивів.
Так, в період дії воєнного стану, не пізніше січня 2026 року, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, у невстановленому в ході досудового розслідування місці, у ОСОБА_6 виник прямий умисел на обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення співробітниками Державної прикордонної служби України щодо сприяння у перетині державного кордону України іншою особою за надання неправомірної вигоди та одержання такої неправомірної вигоди, при цьому, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, тобто маючи спонукання до особистого незаконного збагачення за рахунок коштів громадянина України та з корисливою метою, тобто задля особистого незаконного збагачення за рахунок коштів громадянина України, усвідомлюючи про введення воєнного стану в Україні, проведення загальної мобілізації, визначений порядок та умови перетинання громадянами України державного кордону в умовах воєнного стану, вирішив зробити обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення співробітниками Державної прикордонної служби України щодо сприяння у перетині державного кордону України іншою особою за надання неправомірної вигоди та одержання такої неправомірної вигоди.
З метою реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом та з корисливою метою, в січні 2026 року, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, в ході телефонної розмови з громадянином України ОСОБА_10 , повідомив останньому, що у разі відсутності інвалідності та не оформленого опікунства, є лише один варіант виїхати за кордон це за його допомогою поза межами встановлених законних пунктів пропуску, зазначивши що вказана послуга коштує 12000 доларів США.
В подальшому, реалізуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_6 19.02.2026, в ході телефонної розмови з ОСОБА_10 , сказав останньому під`їжджати на зустріч до нього о 19:00 до ресторану «Villa Four Rooms & ЧEMODAH» за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд. 250. Так, 19.02.2026 близько 19:00, в ході телефонної розмови з ОСОБА_10 , зрозумівши, що останній прибув за оголошеною адресою, ОСОБА_6 сказав ОСОБА_10 перейти на іншу сторону дороги до автозаправної станції «SVR», де безпосередньо і зустрівся з ним. В ході бесіди з ОСОБА_10 , ОСОБА_6 повідомив, що він не є військовим та оголосив процедуру перетину державного кордону поза межами законного порядку пропуску громадян, а саме сказав, що вартість вказаної послуги складає 14 000 доларів США, з яких одразу в м. Харкові необхідно буде передати довіреній ОСОБА_6 особі 4000 доларів США, після чого придбати квиток до м. Одеси, повідомити про прибуття, де ОСОБА_10 зустріне інша довірена ОСОБА_6 особа, яка доставить ОСОБА_10 до м. Біляївка, Одеської обл., після чого ОСОБА_10 заселяють в готель, де необхідно буде передати довіреній ОСОБА_6 особі 5000 доларів США, надалі того ж дня або на наступний день ОСОБА_10 супроводять до контрольно пропускного пункту митниці, де необхідно буде передати довіреній ОСОБА_6 особі ще 5000 доларів США, після чого ОСОБА_10 переведуть через державний кордон України до держави Молдова в відділ поліції, де ОСОБА_10 необхідно буде написати заяву про те, що він біженець за встановленою в відділі поліції формою, після чого ОСОБА_10 зможе вільно пересуватись територією держави Молдова, ОСОБА_6 зазначив, що проблемних питань зі співробітниками Державної прикордонної служби України не виникне, оскільки останні будуть в курсі того, що відбувається.
Вказаними діями ОСОБА_6 обіцяв ОСОБА_10 здійснити вплив на співробітників Державної прикордонної служби України, які забезпечать проходження ОСОБА_10 . Державного кордону України поза межами законного порядку пропуску громадян без перешкод за надання неправомірної вигоди.
В подальшому, реалізуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_6 24.02.2026 в першій половині дня, більш точний час в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, зателефонував на робочий номер готельно - ресторанного комплексу «Урарту» адміністратору ОСОБА_11 та повідомив, що для нього в ресторані залишать пакет, а він його потім забере.
В подальшому, реалізуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_6 24.02.2026, в ході телефонної розмови з ОСОБА_10 , сказав останньому під`їжджати до ресторану «Урарту» за адресою: м. Харків, вулиця Клочківська, буд. 259Б. По прибуттю ОСОБА_10 до ресторану, близько 16:40 з ним зустрівся ОСОБА_6 та у відповідь на запитання «чи все буде добре», ОСОБА_6 повідомив, що як тільки ОСОБА_10 рушить поїздом до Одеської області, ОСОБА_10 набере довірена ОСОБА_6 особа, в якої вже дані ОСОБА_10 , а по прибуттю ОСОБА_10 зустріне вказана особа. Надалі ОСОБА_6 зателефонував невідомій мені особі та запитав щодо речей, які можна брати з собою, казав ручна поклажа, спортивна сумка, не весь гардероб. Після розмови ОСОБА_6 сказав, що грошові кошти скаже куди підвезти, або в руки треба буде передати або іншим способом. Щодо грошових коштів, які необхідно брати з собою, ОСОБА_6 зазначив, що стільки скільки оговорили раніше. ОСОБА_6 вказав, що через годину повідомить куди ОСОБА_10 передати грошові кошти та що все зроблять нормально.
В подальшому, реалізуючи єдиний злочинний умисел, ОСОБА_6 24.02.2026 близько 18:00, в ході телефонної розмови з ОСОБА_10 , сказав останньому, що необхідно передати грошові кошти дівчатам на барі в ресторані «Урарту».
З метою реалізації єдиного злочинного умислу на здійснення впливу на прийняття рішення співробітниками Державної прикордонної служби України щодо сприяння у перетині державного кордону України іншою особою за надання неправомірної вигоди та одержання такої неправомірної вигоди, ОСОБА_6 , 24.02.2026 близько 20:20, перебуваючи в м. Харкові, більш точного часу та місця встановити не виявилось можливим, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, тобто маючи спонукання до особистого незаконного збагачення за рахунок коштів громадянина України та з корисливою метою, тобто задля особистого незаконного збагачення за рахунок коштів громадянина України, усвідомлюючи про введення воєнного стану в Україні, проведення загальної мобілізації, визначений порядок та умови перетинання громадянами України державного кордону в умовах воєнного стану, в ході телефонної розмови з ОСОБА_10 , у відповідь на запитання «кому саме передавати грошові кошти», сказав останньому, що грошові кошти необхідно передати дівчині на ім`я ОСОБА_12 , яка працює на барі.
На підставі чого ОСОБА_10 24.02.2026 близько 20:50 прибув до ресторану «Урарту» за адресою: м. Харків, вулиця Клочківська, буд. 259Б покликав офіціанта ОСОБА_12 , передав останній грошові кошти розміром 4000 доларів США та сказав, що вказані кошти для передачі ОСОБА_6 .
Вказаними діями ОСОБА_6 , використовуючи сторонню особу офіціанта готельно - ресторанного комплексу «Урарту» ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дії якої не охоплювались єдиним злочинним умислом ОСОБА_6 , одержав від ОСОБА_10 неправомірну вигоду розміром 4 000 доларів США за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення співробітниками Державної прикордонної служби України щодо сприяння у перетині державного кордону України іншою особою.
Такі дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме - обіцянка здійснити вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави за надання неправомірної вигоди та одержання такої неправомірної вигоди.
25.02.2026 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2. ст. 369-2 КК України.
В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного та просили його задовольнити.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати запобіжний захід більш м`який, достатній для забезпечення процесуальної поведінки, з покладенням обов`язків за ст. 194 КПК України, або застосувати у розмірі, визначеному судом. Крім того, захисник в судовому засіданні в порядку ст. 206 КПК України звернувся до слідчого судді зі скаргою щодо порушення прав затриманого ОСОБА_6 та застосування до нього насильства, а саме зазначив, що під час фактичного затримання, а також у подальшому перебуванні під контролем працівників СБУ та поліції, до нього було застосовано фізичне насильство, що виразилось у численних тілесних ушкодженнях, а саме: обличчя численні синці, гематоми, тулуб множинні побої та синці, інші тілесні ушкодження. Зазначені ушкодження були відсутні до моменту затримання та виникли саме під час перебування особи під контролем правоохоронних органів.
ОСОБА_6 підтримав думку захисника, просив в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши додані до клопотання документи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий та прокурор, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та при розгляді клопотання, довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 369-2 КК України, що підтверджується сукупністю доказів, на які слідчий та прокурор послались у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Статтею 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави - захищати життя людини.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, та вчинити інші кримінальні правопорушення.
Враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення (злочину), за яке законом передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п`яти років, а також тяжкого кримінального правопорушення (злочину), за, яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, може вчинити спробу переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнути відповідальності, чим унеможливить досягнення завдань кримінального провадження, з чого виникають ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, встановлено, що відносно ОСОБА_6 на розгляді Немишлянського районного суду перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12024221190000587 за ч. 2 ст. 289 КК України, який до теперішнього часу не розглянуто, у зв`язку з тим, що ОСОБА_6 переховується від суду, рішення у справі до теперішнього часу не прийнято.
Крім того, суд вважає реальним ризик, передбачений п.п. 2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, тобто знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на цей час досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, проводяться та заплановане проведення низки слідчих та процесуальних дій з метою отримання доказів, які підозрюваний може знищити, сховати або спотворити. Крім того, існує ризик незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Всі вищевикладені ризики у їх сукупності свідчать про неможливість їх запобігання шляхом застосування до ОСОБА_6 більш м`яких запобіжних заходів, оскільки інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного під час кримінального провадження.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Так, судом, відповідно до ст.182 КПК України визначається розмір застави та встановлюється обов`язок виконання підозрюваним одного або кількох обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , його сімейний стан, та стан здоров"я, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст.182 КПК України визначити заставу у сумі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання, та застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо посилань захисника підозрюваного на те, що підозрюваному були нанесені тілесні ушкодження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Стаття 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.
Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини у випадках, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з боку представників держави, що порушує статтю 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, обов`язком національних органів є проведення «ефективного офіційного розслідування», спроможного встановити факти та виявити і покарати винних. В іншому випадку загальна юридична заборона катувань та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження та покарання була б, незважаючи на основоположну важливість, неефективною на практиці, та у деяких випадках представникам держави було б можливо фактично безкарно порушувати права тих, хто знаходиться під їхнім контролем (п. 102, рішення ЄСПЛ «Ассенов та інші проти Болгарії» та п. 131, рішення ЄСПЛ «Лабіта проти Італії»).
Відповідно до ч.6 ст.206 КПК України якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов`язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:
1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;
2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;
3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Слідчий суддя зобов`язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (ч.7 ст.206 КПК України).
Згідно ч.8 ст.206 КПК України слідчий суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо прокурор доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державне бюро розслідувань» Державне бюро розслідувань вирішує завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування, зокрема, злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України.
Положеннями ст.11 Закону України «Про попереднє ув`язнення» передбачено, що медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув`язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров`я. Порядок надання ув`язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув`язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров`я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2012 року № 239/5/104 затверджений Порядок взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту.
Тобто, особам які утримуються в місцях попереднього ув`язнення забезпечується надання медичної допомоги.
З огляду на заяву захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 у судовому засіданні про застосування відносно підозрюваного насильства під час фактичного затримання працівниками СБУ та поліції, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність вжиття заходів, передбачених ч.6 ст.206 КПК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184, 192-194, 196, 197, 206, 395 КПК України, слідчий суддя, -
У Х В А Л И В :
Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погодженого з прокурором Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання з 21:05 години 24 лютого 2026 року.
Строк дії ухвали до 24 квітня 2026 року.
Визначити розмір застави ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 150 (сто п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 499 200 (чотириста дев`яносто дев`ять тисяч двісті) гривень.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент з дня обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок та надати документ, що це підтверджує слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, а саме на розрахунковий рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (р/р UA208201720355299002000006674, ЄДРПОУ 26281249, МФО 820172), згідно до ч. 4 ст. 202 КПК України.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти після внесення застави на вказаний рахунок, згідно до ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за викликом;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки.
В порядку ст. 206 КПК України доручити Другому слідчому відділу (з дислокацією в м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань провести дослідження фактів, викладених в заяві захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 щодо нанесення підозрюваному тілесних ушкоджень під час його затримання працівниками СБУ та поліції, які відображено у описовій частині цієї ухвали.
Зобов`язати уповноважену особу ДУ «Харківський слідчий ізолятор» " забезпечити проведення медичного обстеження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та в разі необхідності забезпечити відповідне лікування.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному та захиснику, та направити до Другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань.
Про вжиті заходи повідомити слідчого суддю в установлений законом строк.
Виконання даної ухвали в частині контролю за виконанням підозрюваним покладених на нього обов`язків доручити відділу поліції № 2 ХРУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя- ОСОБА_1
Судове рішення № 134419620, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова) було прийнято 27.02.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 641/1604/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: