Рішення № 134419390, 11.02.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/12943/25

Провадження № 2/638/1930/26

РІШЕННЯ

Іменем України

11 лютого 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:

головуючої судді Тимченка А.М.,

за участі секретаря судових засідань Кондратюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2025 року ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 731313599 від 16 серпня 2020 року у розмірі 25107,68 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 16.08.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали Кредитний договір № 731313599 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. У вказаному Кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки. Кредитор свої зобов`язання виконав належним чином, надавши позичальнику кредитні кошти у розмірі та на умовах, передбачених договором, тоді як відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 25107,68 грн, яка складається з наступного: 7748,94 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 17358,74 грн. - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

На підставі Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, додаткових угод до нього та Витягу з реєстру прав вимоги № 113 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 731313599. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» відступило право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке в свою чергу відступило право вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Оскільки відповідач не виконала своїх зобов`язань за кредитним договором ані попереднім кредиторам, ані позивачу, тому з метою захисту цивільних прав та законних інтересів ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з цим позовом.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог просила відмовити з наступних підстав. По-перше, відповідач не був обізнаний про умови споживчого кредитування та не розумів суть фінансової послуги про споживчий кредит, а також, позичальник не отримував від кожної фінансової установи інформацію, визначену статтею 9 Законом України "Про споживче кредитування". По-друге, чинним законодавством не передбачено нарахування відсотків після закінчення строку користування кредитом, який становить 30 днів, тому нарахування процентів по кредитному договору договір № 731313599 від 16.08.2020 після 15.09.2020 є незаконним, для боржника наступає відповідальність за ст. 625 ЦК України. По-третє, позивачем жодного разу не було направлено відповідачу повідомлення про відступлення боргу, що він є новим кредитором, а також пропозицій щодо досудового врегулювання спору та можливої реструктуризації заборгованості. По-четверте, позивачем пропущено строк позовної давності.

У відповіді на відзив ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» зазначило, що позовну давність не пропущено у зв`язку з введенням воєнного стану та відповідними змінами у ЦК України; неповідомлення боржника про заміну кредитора не є підставою для звільнення боржника від виконання Кредитного договору. Щодо нарахування відсотків, то позивач зазначив, що після укладення кредитного договору сторони неодноразово укладали додаткові угоди, якими продовжували строк кредитування, отже нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов Кредитного договору. Позивач звертає увагу суду, що за умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів: 1) За користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором; 2) За користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і, за весь час прострочення.

Ухвалою суду від 19 серпня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання.

Ухвалою суду від 07 листопада 2025 року витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ: 14360570), інформацію, що містить банківську таємницю, а саме:

- чи емітувалась на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка НОМЕР_3;

- інформацію про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки НОМЕР_3, у період з період з 16.08.2020 по 21.08.2020 у сумі 7 750,00 грн;

- чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );

- чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_3 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).

- у разі підтвердження зарахування коштів на імя ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на картковий рахунок - маска карти НОМЕР_3 , за період з 16.08.2020 по 21.08.2020 у сумі 7 750,00 грн. надати докази такого зарахування.

18 листопада 2025 року до суду надійшли докази, витребувані ухвалою від 07.11.2025.

У судове засідання сторони не з`явилися, просили справу розглянути за їх відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16 серпня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 731313599, відповідно до п. 1.1. якого Товариство зобов`язується надати Позичальникові Кредит без конкретної споживчої мети, на суму 7750 грн 00 коп. (сім тисяч сімсот п`ятдесят грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, нараховані згідно п. 1.3., п. 1.4. або п. 1.5. цього Договору.

Згідно з п. 1.2 Договору Кредит надається (Договір укладається) строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником.

На період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,83 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом (п. 1.3 Договору).

Згідно п. 1.4 Договору у випадку користування Кредитом понад строк, встановлений п. 1.2 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між Сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 (одна ціла сім десятих) відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Товариству різницю між фактично сплаченими процентами за Дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування Кредитом (від дати отримання Кредиту до фактичної дати його повернення).

Відповідно до п. 1.5 Договору Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку користування Кредитом вказаного в п. 1.2. Договору, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 відсотків від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до п. 1.4. цього Договору.

Згідно з п. 1.6 Договору позичальник зобов`язаний повернути Товариству Кредит, нараховані проценти згідно п. 1.3. цього Договору не пізніше строку вказаного в п. 1.2. цього Договору.

У п. . 4.3 Договору Сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Розрахунок сукупної вартості Кредиту за Дисконтною процентною ставкою та Термін платежу згідно строку передбаченого п. 1.2. цього Договору, зазначені в Графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток № 1 до Договору) (п. 1.8 Договору).

Цей Договір є електронним документом створеним і збереженим в Інформаційнотелекомунікаційній системі Кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму (п. 4.18 Договору).

Договір разом з Додатком № 1 «ГРАФІК РОЗРАХУНКІВ» підписано ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором VN557GY6, відправленим 16.08.2020 о 13:26:13 год., введеним 16.08.2020 о 13:28:16 год.

Під час укладання кредитного договору ОСОБА_1 сформувала Заявку на отримання грошових коштів в кредит від 16.08.2020, в якій на підставі Договору № 731313599 просила перерахувати грошові кошти у розмірі 7750,00 грн на банківську картку № НОМЕР_3 .

Згідно з ПЛАТІЖНИМ ДОРУЧЕННЯМ № 80c9a848-3889-454d-a15d-8186cd8cfbfe ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» 16.08.2020 здійснило переказ грошових коштів у сумі 7750,00 грн на банківську картку НОМЕР_3, отримувач ОСОБА_1 , Код НОМЕР_1 , призначення платежу: «Переказ коштів згідно договору № 731313599 від 16.08.2020, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer».

11.09.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали ДОДАТКОВУ УГОДУ до Договору № 731313599 від 16.08.2020 р., якою у зв`язку з неможливістю виконання Позичальником умов Договору та на підставі звернення Позичальника, продовжити строк, на який був наданий Кредит за Договором № 731313599 від 16.08.2020 р. (надалі - «Договір»), на наступну кількість днів: один.

Згідно з п. 2-3 Додаткової угоди на дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом. Починаючи з 15.09.2020 р., Позичальник сплачує за користування Кредитом 1,66 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно цієї Додаткової угоди.

16.09.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали ДОДАТКОВУ УГОДУ до Договору № 731313599 від 16.08.2020 р, якою продовжили строк, на який був наданий Кредит за Договором № 731313599 від 16.08.2020 р. (надалі - «Договір»), на наступну кількість днів: тридцять.

Згідно з п. 2-3 Додаткової угоди на дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом. Починаючи з 16.09.2020 р., Позичальник сплачує за користування Кредитом 1,33 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно цієї Додаткової угоди.

19.10.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали ДОДАТКОВУ УГОДУ до Договору № 731313599 від 16.08.2020 р, якою продовжили строк, на який був наданий Кредит за Договором № 731313599 від 16.08.2020 р. (надалі - «Договір»), на наступну кількість днів: три.

Згідно з п. 2-3 Додаткової угоди на дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом. Починаючи з 16.10.2020 р., Позичальник сплачує за користування Кредитом 1,16 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно цієї Додаткової угоди.

20.10.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали ДОДАТКОВУ УГОДУ до Договору № 731313599 від 16.08.2020 р, якою продовжили строк, на який був наданий Кредит за Договором № 731313599 від 16.08.2020 р. (надалі - «Договір»), на наступну кількість днів: один.

Згідно з п. 2-3 Додаткової угоди на дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом. Починаючи з 19.10.2020 р., Позичальник сплачує за користування Кредитом 1,16 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно цієї Додаткової угоди.

22.10.2020 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали ДОДАТКОВУ УГОДУ до Договору № 731313599 від 16.08.2020 р, якою продовжили строк, на який був наданий Кредит за Договором № 731313599 від 16.08.2020 р. (надалі - «Договір»), на наступну кількість днів: тридцять.

Згідно з п. 2-3 Додаткової угоди на дату укладання цієї Додаткової угоди Позичальник сплачує фактично нараховані проценти за користування Кредитом. Починаючи з 20.10.2020 р., Позичальник сплачує за користування Кредитом 1,16 відсотків в день від суми Кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно цієї Додаткової угоди.

16 серпня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ грошових коштів на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_4 у розмірі 19800,00 грн з призначенням платежу: «Переказ коштів згідно договору № 731313599 від 16.08.2020, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_4 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer», що підтверджується Платіжним дорученням № b646ff7c-9b4c-4267-a1f9-79f04bb0797a від 16.08.2020.

Відповідно до Виписки за договором № б/н за період 16.08.2020-21.08.2020, складеною АТ КБ «ПриватБанк», на банківську картку № № НОМЕР_5 , емітовану на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 16 серпня 2020 року було здійснено зарахування переказу на картку у сумі 7750,00 грн.

Згідно з Розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ОСОБА_1 станом на 22.12.2020 має заборгованість за кредитним договором № 731313599 від 16.08.2020 у розмірі 18 784,64 грн, з яких: 7748,94 грн - тіло кредиту, 11 167,43 грн - відсотки.

28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було уклали договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступає ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» приймає права вимоги до боржників. Строк договору до 28 листопада 2019 року.

Пунктом 2.1. Розділу 2 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, визначено, що згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з пунктом 1.2. Договору, Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. Реєстр прав вимоги - означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору (п. 1.5 Договору факторингу)

Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

28 листопада 2019 року між товариствами укладено додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01, яким строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 113 від 22.12.2020 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, за формою Додатку №1 до Договору факторингу № 28/1118-01, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило, а ТОВ «Таліон Плюс», прийняло права вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за кредитним договором № 731313599 на суму 18 916,37 грн, з яких: 7748,94 грн - тіло кредиту, 11 167,43 грн - відсотки.

Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2020 року зі сплати суми фінансування за Реєстром прав вимоги № 113 від 22.12.2020 року за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року сторони підтвердили, що станом на 31.12.2020 року Фактором здійснено повну оплату суми фінансування за відступлення (передачу) прав вимог за Реєстром прав вимоги № 113 від 22.12.2020 року за Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року.

Згідно з Розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 731313599, складеним ТОВ «Таліон Плюс» станом на 31.08.2023 року, останнє здійснило нарахування процентів за користування кредитом за період з 23.12.2020 до 07.02.2021 у розмірі 6191,31 грн, у зв`язку з чим заборгованість ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за кредитним договором № 731313599 складає 25107,68 грн, з яких: 7748,94 грн - заборгованість за тілом кредиту, 17358,74 грн - заборгованість за процентами.

05 серпня 2020 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали Договір факторингу № 05/0820-01, у Розділі 2 якого сторони погодили, що Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Сторони розуміють та погоджуються з тим, що відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов`язання Клієнта перед Фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від Боржника на виконання вимоги, а Клієнт не відповідатиме перед Фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої Фактором Клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання Боржника. Разом з Правом вимоги до Фактора переходять всі інші права та обов`язки Клієнта за Кредитним договором. У випадку укладення Сторонами більш ніж одного Реєстру прав вимог, кожен наступний Реєстр прав вимог є самостійним Додатком, та не замінює попередній. Розмір оплати послуг Фактора за надання фінансування Клієнту за цим Договором за кожен Реєстр прав вимоги становить 100,00 (сто) гривень 00 копійок (надалі - «Ціна продажу»), що сплачуються Клієнтом протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати складання кожного Реєстру прав вимог на банківський рахунок Фактора, зазначений у відповідному пункті цього Договору.

Згідно з п. 4.1 Договору право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному Додатку.

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1. цього Договору, та закінчується 04 серпня 2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором (п. 8.2 Договору).

03.08.2021 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали Додаткову угоду № 2 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, пунктом 1 якої домовилися продовжити строк дії Договору до 31.12.2022 включно.

30 грудня 2022 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали Додаткову угоду № 3 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, пунктом 1 якої домовилися продовжити строк дії Договору до 30.12.2024 включно.

31.08.2023 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» підписали Реєстр прав вимоги № 11, згідно з яким відбулося відступлення права вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за кредитним договором № 731313599 на суму заборгованості 25107,68 грн, з яких: 7748,94 грн - заборгованість за тілом кредиту, 17358,74 грн - заборгованість за процентами.

Згідно з Платіжною інструкцією в національній валюті від 31 серпня 2023 року № 4586 ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» здійснило переказ грошових коштів ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на суму 2 470 667,26 грн з призначенням платежу: «Оплата за відступлення права вимоги згідно Реєстру прав вимоги №11 від 31.08.2023р. та Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року. Без ПДВ».

04.06.2025 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 та є невід`ємною частиною Договору (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п.1.2. Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з Реєстром боржників від 04.06.2025 за формою Додатку № 1 до Договору факторингу № 04/06/25-Ю, який підписаний директором ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та директором ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», відбулося відступлення права вимоги до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за кредитним договором № 731313599 на суму 25107,68 грн, з яких: 7748,94 грн - заборгованість за тілом кредиту, 17358,74 грн - заборгованість за процентами.

Згідно з Випискою з особового рахунка за Кредитним договором № 731313599 від 16.08.2020 щодо ОСОБА_1 , станом на 25.06.2025 року заборгованість останньої перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» за кредитним договором № 731313599 складає 25107,68 грн, з яких: 7748,94 грн - прострочене тіло, 17358,74 грн - прострочені відсотки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електроннй підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З кредитного договору № 731313599 від 16.08.2020 вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, він оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Враховуючи положення Договору, цей договір було укладено на сайті кредитодавця та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором VN557GY6. При цьому, без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором, без здійснення входу на сайт товариства та ідентифікації позичальника, такий договір не був би укладений.

Зазначене відповідає висновкам, що викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, провадження № 61-1602св20, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, провадження № 61-2903св21, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20, провадження № 61-2303св21, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20, провадження № 61-16059св21, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20, провадження № 61-2902св21.

Договір містить паспортні дані, податковий номер, номер засобів зв`язку, електронну та поштову адресу відповідача.

З наданих позивачем та витребуваних судом доказів встановлено, що на банківську картку відповідачки було зараховано кредитні кошти на виконання умов договору у розмірі 7750,00 грн.

Таким чином, договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми та є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Згідно зі ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц.

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті фактичних обставин цієї справи, суд зазначає, що позивачем належними, допустимими та достовірними доказами доведено обставини укладення кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем. Долучені позивачем до позовної заяви первинні документи є належними та допустимими доказами виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за кредитним договором, що також підтверджується доказами, витребуваними судом за клопотанням позивача в порядку ст. 84 ЦПК України.

Наданими позивачем доказами, які відповідають критеріям належності та допустимості, підтверджено заборгованість відповідача станом на 25 червня 2025 року за Кредитним договором № 731313599 від 16.08.2020 у розмірі 25107,68 грн, з яких: 7748,94 грн - заборгованість за тілом кредиту, 17358,74 грн - заборгованість за процентами.

Долучені до позовної заяви розрахунки заборгованості узгоджуються з умовами кредитного договору та додаткових угод до нього, як щодо розміру та порядку нарахування відсотків, так і щодо строку кредитування.

Відповідач, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надав суду доказів належного, тобто відповідно до умов кредитного договору, виконання своїх зобов`язань, не надав власного контррозрахунку заборгованості, підтвердженого відповідними належними та допустимими доказами.

Щодо відсотків, нарахованих після 22.11.2020, тобто після закінчення строку кредитування відповідно до Додаткової угоди від 22.10.2020, то згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У постанові Верховного Суду від 24 червня 2021 року у справі № 337/5756/18 (провадження № 61-1397св21) зроблено висновок про те, що положення частини другої статті 625 ЦК України про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічний за змістом висновок висловлено Верховним Судом у складі колегії суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 922/3578/18.

Тобто 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовується у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили інший розмір процентів річних.

Разом із тим, враховуючи принцип свободи договору, передбачений, зокрема, статтею 627 ЦК України, сторони можуть узгодити між собою інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті п. 4.3 кредитного договору сторони чітко погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку надання Кредиту, визначеного в п. 1.2. цього Договору, є процентами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Таким чином, сторони із дотриманням принципу свободи договору визначили та погодили ставку процентів за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань за кредитним договором у розмірі 1,70% за кожен день користування кредитом, які боржник зобов`язаний сплатити згідно зі ст. 625 ЦК України.

З урахуванням викладеного, суд відхиляє доводи відповідача про незаконність нарахування процентів після закінчення 30-денного строку кредитування.

З досліджених в судовому засіданні договорів факторингу, презумпцію правомірності яких відповідачем не спростовано, встановлено, що право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 731313599 від 16.08.2020 на суму 25107,68 грн перейшло до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем повідомлення про відступлення права вимоги, проте неотримання боржником повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не звільняє його від обов`язку погашення заборгованості, а лише наділяє його право на погашення заборгованості первісному кредитору, у зв`язку з чим новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, оскільки у цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, за умови, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким боржник не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Оскільки матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем заборгованості за кредитним договором ані попереднім кредиторам, ані позивачу, тому відповідач зобов`язаний сплатити новому кредитору ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором № 731313599 від 16.08.2020 року у розмірі 25107,68 грн.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідач неналежним чином виконала договірне зобов`язання, чим порушила цивільні права та законні інтереси позивача, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для судового захисту цих прав та інтересів позивача в обраний ним спосіб, у зв`язку з чим задовольняє позовні вимоги в повному обсязі та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 731313599 від 16.08.2020 у розмірі 25107,68 грн, з яких: 7748,94 грн - заборгованість за тілом кредиту, 17358,74 грн - заборгованість за процентами.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З поданих позивачем разом з позовною заявою доказів вбачається, що під час розгляду даної справи ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» надавалася правнича допомога Адвокатським бюро «Тараненко та партнери», що підтверджується такими доказами: Договором про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, Додатковою угодою до нього № 25770547555 від 05.06.2025, Актом прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025.

Згідно з Актом прийому-передачі наданих послуг до договору наданням правничої допомоги згідно Договору № 05/06/25-01 від 25.06.2025, адвокатом надано клієнту наступні послуги професійної правничої допомоги: складання позовної заяви - 2 год. вартістю 5000,00 грн, вивчення матеріалів справи - 2 год. вартістю 1000,00 грн, підготовка адвокатського запиту - 1 год. вартістю 500,00 грн, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації - 1 год. вартістю 500,00 грн. Загальна вартість послуг 7000 грн.

В матеріалах справи міститься Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Тараненком Артемом Ігоровичем, видане 24.04.2012 № 4956.

Відповідно до частини першої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

З матеріалів справи вбачається, що у позовній заяві позивач одночасно зазначив, що попередній (орієнтовний) розмір витрат на професійну правничу (правову) допомогу складає 7000 грн, та просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі.

Таким чином, позивачем виконано вимоги ч. 1 ст. 134, ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду у від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15 (провадження № 14-382цс19), зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Окрім того, при визначенні суми відшкодування виходить з критерію реальності та необхідності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Оцінюючи надані позивачем докази в підтвердження обсягів понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що послуги, які надавались адвокатом Тараненком Артемом Ігоровичем, зазначені в Акті, відповідають критеріям дійсності та необхідності, однак при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд також виходить з того, що зазначена справа є малозначною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження. Категорія справ про стягнення заборгованості за кредитним договором, враховуючи предмет та підстави позову, сталість законодавство та судової практики щодо цих правовідносин, не є спором значної складності та не потребує дослідження великого обсягу доказів, крім того, є типовою справою для представника позивача.

На підставі викладеного, з урахуванням категорії справи, ціни позову, значення справи для сторін, рівня складності спірних правовідносин, обсягу наданих позивач послуг з правничої допомоги, змісту поданих процесуальних документів, принципів співмірності, розумності та пропорційності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, їхньої дійсності та необхідності, суд дійшов висновку, що справедливим буде стягнення з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу грошових коштів у розмірі 3000 грн.

Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за Кредитним договором № 731313599 від 16 серпня 2020 року у розмірі 25107 (двадцять п`ять тисяч сто сім) грн 68 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн, а всього судові витрати у розмірі 5422 (п`ять тисяч чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: вул. Рогнідинська, будинок 4, літера А, офіс 10, м. Київ, 01024;

відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя А.М. Тимченко