Ухвала суду № 134418017, 26.02.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/2794/25

Провадження № 2-а/375/2/26

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

26 лютого 2026 року селище Рокитне

Суддя Рокитнянського районного суду Київської області Смик М.М., перевіривши матеріали позовної заяви за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА №6079270 від 3 листопада 2025року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн, а також просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 26 листопада 2025 року вказану позовну заяву залишено без руху.

Підставою залишення позовної заяви без руху, зокрема, зазначена несплата судового збору, який суд визначений у розмірі 605,60 грн, з наданням строку для усунення вказаного недоліку протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, позивач у позовній заяві зазначив місце свого проживання АДРЕСА_1 .

Копію ухвали судді від 26 листопада 2025 року про залишення позовної заяви без руху направлено позивачу за адресою АДРЕСА_1 . Однак, направлена позивачу копія ухвали у лютому 2026 року повернулась до суду не врученою.

Крім того, текст ухвали від 26 листопада 2025 року розміщено в Єдиному державного реєстру судових рішень за номером справи № 375/ 2794/25 (2а/375/51/25), який є у вільному доступі.

У своїх рішеннях Європейський суд наголошує, що позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд враховує, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14 серпня 2020 року у справі № 904/2584/19).

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18).

Позивач вимоги ухвали станом на 26 лютого 2026 року не виконав.

Отже встановлено, що позивач тривалий час не цікавиться станом провадження в даній справі, недоліки позовної заяви не усунув.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною 6 статті 169 КАС України передбачено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

При цьому, суд роз`яснює, що відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Прецедентна практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Із цього приводу прецедентними є рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

При цьому враховано позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20 січня 2021 року № 9901/258/ (11-331заі20) про те, що повернення позовної заяви через те, що позивач не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліків такої заяви, обмежує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на доступ позивача до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення позовної заяви забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду з позивачем, який не виконав вимог ухвали.

Враховуючи те, що позивач недоліки, вказані в ухвалі не усунув, а тому суд вважає за необхідне повернути позовну заяву.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 294 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення вважати неподаним та повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 26 лютого 2026 року.

Суддя Марина СМИК