Рішення № 134417982, 27.02.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/5903/25

Провадження 2-372/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тиханського О.Б.

при секретарі Рудніцька О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Град-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Київград», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Трипільська брама», Обухівської міської ради Київської області, Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області про визнання майнових прав,

В С Т А Н О В И В:

14.10.2025 позивач звернувся до суду з даною позовною заявою. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що між ним та ТОВ «Фінансовою компанією «Домбуд» 20.02.2007 був укладений Договір № 22-326/20-02 про участь у Фонді фінансування будівництва, згідно якого, ТОВ «ФК «Домбуд» зобов`язувався передати позивачу у власність квартиру в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , будівельний номер квартири АДРЕСА_2 , площею 72,60 кв.м., а позивач зобов`язувався сплати вартість квартири. Договором було встановлено, що житловий будинок вводиться в експлуатацію та передається під заселення в першому кварталі 2009 року. Діючи відповідно до умов договору позивач свої зобов`язання виконав своєчасно та належним чином, сплатив всю суму договору. Згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 13.11.2007 року ТОВ «ФК «Домбуд» у вищевказаному договорі замінений на ТОВ «ФК «Град Інвест», про що між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода від 19.05.2008. Проте, відповідач же в порушення умов договору свої зобов`язання не виконав і на час звернення до суду відповідач даний будинок не ввів в експлуатацію, не передав у власність позивача визначену у договорі квартиру, в зв`язку з чим, на думку позивача, відповідачі порушують його права інвестора, а тому просить в судовому порядку визнати за ними майнові права на об`єкт інвестування.

Протокольною ухвалою суду від 10.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Обухівська міська рада, будучи належним чином повідомлена про час, місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд справи без їх участі, при вирішенні спору, покладаються на розсуд суду.

Інші відповідачі, які повідомлялись належним чином, в судове засідання не з`явились, заяв і клопотань до суду не подавали.

Відповідно до ч. 2 ст.247ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні .

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях . Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно статті 47 Конституції України встановлено, що «кожен маж право на житло, держава створює умови, за яких кожний громадян матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду; ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду».

Відповідно до ст. З ЦПК України кожна особа має в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свого охоронюваного законом інтересу.

Як розтлумачив Конституційний Суд України у своєму рішенні № 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретними матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом цивільного захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України визначає Закон України «Про інвестиційну діяльність».

Згідно статті 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність» встановлено, що інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами інвестицій відповідно до законодавчих актів України, інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, такими цінностями може бути майнові права на нерухоме майно.

Правовою природою виникнення майнових прав у їх носія вважається загально прийнятий момент набуття права власності, визначений ст. 328 ЦК України тобто право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 177 ЦК України встановлено, що до об`єктів цивільних прав відносять речі, майнові права та інше, статтею 190 ЦК України встановлено, що майном як особливим об`єктом вважається річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки, майнові права є не споживною річчю; майнові права визнаються речовими правами, а статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлюється, що майновими правами, які можуть оцінюватися, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (право володіння, розпорядження, користування), спеціальне майнове право на об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості, а також інші специфічні права (право на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та право вимоги.

Виходячи з цього речове право є юридичним поєднанням особи і речі, і всі суб`єкти визнають цей обов`язок обмежуючи тим самим особисті домагання цього предмета, тим самим речове право має абсолютний характер.

Фактичний зміст речового права проявляється в конкретних формах володіння річчю: об`єкт тільки матеріальні речі, суб`єкти особи, які можуть бути суб`єктами цивільно-правових відносин.

Речові права встановлюються законом, рішенням суду, заповітом або договором.

Таким чином об`єктом цивільного права за інвестиційними договорами є закріплені за позивачами майнові права, отримані в результаті інвестицій на конкретно визначену площу та якими позивачі вправі володіти, користуватися і розпоряджатися.

Як вбачається з пояснень позивача, що підтверджується договором укладеними ним з відповідачем, між сторонами виникли договірні відносини щодо інвестування будівництва квартир, тим самим позивач будучи інвестором вклав у будівництво об`єкту нерухомості власні кошти, а тому він до здавання об`єкту нерухомості в експлуатацію є власником майнових прав на об`єкт інвестування, а саме на однокімнатну квартиру АДРЕСА_3 .

Це майнове право є відмінним від права власності на майно, воно не потребує державної реєстрації і охороняються законом.

На даний час будівництво будинку не закінчене, будь-які дії ним щодо закінчення будівництва не здійснюється, що вказує на можливість позбавлення позивача майнових прав на об`єкт інвестування, а тому суд захищаючи інтереси позивача вважає за необхідне визнати за ними майнові права на об`єкт інвестування.

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд вважає позов обґрунтованим, іншого способу (крім судового) захисту своїх прав позивач не має.

Таким чином, позов слід задовольнити в повному обсязі.

З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне стягнути витрати по сплаті судового збору на користь позивача з відповідача ТОВ «ФК «Гард Інвест»

Керуючись ст. 12, 13, 19, 78, 81, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст.16,177,190,328,331,626 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Град-Інвест», Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелоперська компанія «Київград», Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Трипільська брама», Обухівської міської ради Київської області, Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області про визнання майнових прав - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 майнові права на об`єкт інвестування квартиру АДРЕСА_3 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Град-Інвест» на користь ОСОБА_1 11232 грн., як відшкодування судових витрат сплачених при зверненні до суду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Б. Тиханський