Ухвала суду № 134417924, 27.02.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 757/8302/25-ц

Провадження №2-ві/369/8/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2026 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі головуючого судді Пінкевич Н.С., при секретарі Худинець Д.С., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шаблій Едуарда Миколайовича про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А. від участі у розгляді цивільної справи № 757/8302/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, шляхом визнання інформації такою, що виражена у принизливій формі, відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, шляхом визнання інформації такою, що виражена у принизливій формі, відшкодування моральної шкоди.

До Києво-Святошинського районного суду Київської області від адвоката Шаблій Едуарда Миколайовича надійшла заява про відвід головуючого судді у вказаній справі Козак І.А.

Заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шаблій Едуарда Миколайовича про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А. мотивована тим, що 10.03.2025 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла цивільна справа № 757/8302/25-ц, яку ухвалою Печерського районного суду від 25.12.2024 року було передано за підсудністю.

13.03.2025 року відповідно до автоматичного розподілу судової справи між суддями справу передано судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак I.A.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 березня 2025 року про відкриття провадження відкрито загальне позовне провадження у даній цивільній справі, підготовче судове засідання призначено на 02.07.2025 року о 14:00 год.

Тобто, підготовче засідання було призначено через чотири місяці з моменту винесення ухвали про відкриття провадження.

Надалі підготовче судове засідання було відкладено ще на два місяці, тобто на 03.09.2025 року, яке, у свою чергу, було відкладене на 26.11.2025 року, тобто майже ще на три місяці.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26.11.2025 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації шляхом визнання інформації такою, що виражена у принизливій формі, відшкодування моральної шкоди та призначено справу до розгляду в порядку Магального позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 02 березня 2026 року о 10 год 00 хв, встановивши загальний порядок дослідження доказів у справі.

У зв`язку із призначенням до розгляду справи по суті на 02.03.2026 року, тобто в проміжок часу більше 3-х місяців, 27.11.2026 року представником Позивача адвокатом Шевчуком О.А. на адресу Києво-Святошинського районного суду Київської області подано заяву про прискорення розгляду справи, за змістом якої останній просив прискорити розгляд справи №757/8302/25-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації шляхом визнання інформації такою, що виражена у принизливій формі, відшкодування моральної шкоди, шляхом закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті у розумні строки, пославшись на те, шо підготовче провадження повинно розглядатись у 60-денний строк. Однак судом не було вчинено дій щодо призначення судового розгляду у встановлений законом строк.

З огляду на наведене, позивач вказує на безпідставне затягування розгляду справи.

Також, на думку представника позивача судом вчинено дії щодо порушення принципу безсторонності, які полягають в наступному.

Позивачкою в позовній заяві відповідно до вимог ст. 93 ЦПК України до відповідача поставлено наступні запитання:

1. Чи належить/належав Вам 01 липня 2024 року Telegram-канал «Лачен пише» за посиланням https://t.me/lachentyt?

2. Чи здійснювали Ви поширення 01 липня 2024 року в Telegram-каналі «Лачен пише» публікації за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_1 де розміщено скріншоти публікацій Позивача у соціальній мережі Facebook з власним коментарем « ІНФОРМАЦІЯ_2 »?

3. Якщо відповідь на попереднє запитання №2 є ствердним, чи стосувалась наведена Вами інформація «І ця русня в Києві» Позивача?»

Вказані питання прямо стосувались предмету спору, оскільки були націлені на з`ясування обставин щодо особи, яка поширила інформацію та особи, стосовно якої була поширена інформація.

При цьому у мотивувальній частині ухвали суд зазначив:

«Однак, позивачем не зазначено, які факти можуть підтвердити або спростувати відповіді на поставлені ним до відповідача запитання.

З огляду на зазначене, суд відмовляє в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Шевчука О.А. про письмове опитування учасника справи як свідка по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації шляхом визнання інформації такою, що виражена у принизливій формі, відшкодування моральної шкоди, у зв`язку з його необґрунтованістю».

Зі змісту вищезазначеної ухвали представник позивача вбачає, що суд не здійснив аналізу жодного із поставлених запитань, не навів мотивів, чому саме такі запитання не стосуються предмета доказування у справі, не обґрунтував, чому відповіді на них не можуть вплинути на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Натомість суд обмежився формальним посиланням на те, що позивачем «не зазначено, які факти можуть підтвердити або спростувати відповіді на поставлені запитання», при цьому не надавши оцінки їх змісту та зв`язку з предметом доказування.

Фактично суд не здійснив належної перевірки поставлених запитань у межах заявлених позовних вимог.

У зв`язку із викладеним, представник позивача просив суд постановити ухвалу, якою відвести суддю Козак І.А. Києво-Святошинського районного суду Київської області від розгляду у цивільній справі №757/8302/25 та передати справу на повторний авторозподіл згідно ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19 лютого 2026 року заявлений відвід визнано необґрунтованим та передано заяву про відвід судді для розгляду іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2026 року, заява про відвід передана до провадження судді Пінкевич Н.С.

26.02.2026 року на адресу суду від представника Крюкової С.В. надійшли доповнення до заяви про відвід. Вказали, що 18.02.2026 року на адресу суду було подано заяву про відвід судді Козак І.А.

26.02.2026 року представник ОСОБА_1 адвокатом Шевчуком О.А. було подано до ВРП дисциплінарну скаргу на дії судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А., у зв`язку із зв`язку із вчиненням під час розгляду даної справи дій, що свідчать про безпідставне затягування розгляду справи та порушення засад рівності усіх учасників судового процесу. Подання позивачем дисциплінарної скарги до ВРП на дії судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А. може слугувати підставою упередженого ставлення суддею Козак І.А. до позивача.

Просив суд задовольнити заяву про відвід судді.

У судове засідання сторони не з`явилися, про місце і час судового засідання не повідомлялися у відповідності до ч. 8 ст. 40 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши заяву про відвід судді, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 40 ЦПК України, визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно із ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів із дня надходження заяви про відвід судді, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід судді

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейським судом з прав людини у рішенні в справі «Білух проти України» від 09 листопада 2006 року зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При вирішенні справи Європейський суд у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.

Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

З огляду на те, що зовнішні прояви можуть мати певну важливість, ЄСПЛ у справі «De Cubber v. Belgium» зазначив, що «правосуддя має не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».

Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві («Wettstein v. Switzerland», «Castillo Algar v. Spain», «Білуха проти України»).

Отже, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.

Так, достатнім для відводу є обґрунтоване припущення, що суддя у силу дії певних чинників не зможе виглядати в очах незацікавлених спостерігачів безстороннім та неупередженим.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду для визначення суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії"(Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

Беручи до уваги викладене, суд вважає, що за даних обставин у заявника можуть виникнути сумніви щодо об`єктивності та неупередженості судді при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, шляхом визнання інформації такою, що виражена у принизливій формі, відшкодування моральної шкоди, з огляду на що заява про відвід підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,36,39,40,182,260,261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шаблій Едуарда Миколайовича про відвід головуючої судді Козак І.А. - задовольнити.

Відвести суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак Ірину Адамівну від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, шляхом визнання інформації такою, що виражена у принизливій формі, відшкодування моральної шкоди.

Справу № 757/8302/25 передати до цивільної канцелярії суду для визначення судді в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ