Рішення № 134417587, 26.02.2026, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/802/25

Провадження № 2/353/34/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Лущак Н. І.,

з участю секретаря судового засідання Гаврилів Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмежено відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 3465749 від 04.05.2021 року, укладеного між відповідачем та ТОВ «Мілоан», що становить 21960,00 грн. та складається з: 4800,00 грн. - простроченої заборгованості за сумою кредиту; 16200,00 грн. - простроченої заборгованості за сумою відсотків; 960,00 грн. простроченої заборгованості за комісією. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував, у зв`язку з чим допустив виникнення заборгованості по кредитному договору в сумі 21960,00 грн., яку просило стягнути на користь позивача. Також просило стягнути з відповідача понесені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та 7000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 22.09.2025 року прийнято до розгляду дану справу, відкрито провадження у ній та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження о 13 год. 00 хв. 31.10.2025 року без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Також даною ухвалою було встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Роз`яснено відповідачу, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву він має право пред`явити зустрічний позов. Однак, дану цивільну справу було відкладено та викликано сторін в судове засідання з метою заслухання їх усних пояснень в приміщення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядкупозовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

03.10.2025 року через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Мізик С.І. надіслав відзив на позовну заяву (а.с. 42-43, 46-47), разом із підтвердженням про направлення його копії позивачу та його представнику (а.с. 49 зворот-50), в якому просив відмовити в задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтував тим, що в позовній заяві містяться посилання на те, що кредитний договір від 04.05.201 року № 3465749 з додатками між первісним кредитором ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На підтвердження цього надано анкету заяву на кредит № 3465749 та вказано IP адресу, з якої надано заявку, а саме 128.124.48.213. Згідно наявної у вільному доступі інформації зазначена IP адреса розташована в м. Кременчук Полтавської області, де відповідач ніколи не був та ставить під сумнів достовірність наданої інформації. Факт отримання відповідачем коштів повинно бути підтверджено належними та допустимими доказами, а саме первинними документами згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Додана до позовної заяви копія платіжного доручення № 45389651 про перерахунок відповідачу кредитних коштів в сумі 4800,00 грн. не містить відмітки банку платника з датою валютування, тобто фактичного отримання ним даного платежу. Згідно із п. 1.4. кредитного договору вбачається, що строк кредитування встановлено до 19.05.2021 року. Пунктом 2.2.3 кредитного договору передбачено, що після спливу строку кредитування нарахування процентів за користування кредитом припиняється, тобто правові підстави для нарахування первісним кредитором, а тим більше позивачем, будь-яких відсотків та ще у строк ло 18.07.2021 року, відсутні. В позовній заяві містяться посилання на те, що 23.07.2021 року між первісним кредитором за кредитним договором № 3465749 від 04.05.2021 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 74-МЛ. Однак, до позовної заяви не додано доказів, які б свідчили про направлення новим кредитором (позивачем) та отримання відповідачем повідомлення про відступлення прав вимоги. Крім того, згідно п. 4.1. кредитного договору сума, одержана за договором, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення договору - сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов`язань не може перевищувати розміру повійної суми, одержаної позичальником за договором. Згідно витягу із офіційного сайту Міністерства фінансів України від 03.10.2025 року мінімальний розмір заробітної плати станом на момент укладення договору 04.05.2021 року становить 6000,00 грн. Здійснивши прості математичні розрахунки встановлено, що згідно п. 1.2 договору № 3465749 від 04.05.2021 року сума кредиту ставить 4800,00 грн. х 2 = 9600,00 грн. А тому відповідно заявлена у позовній заяві сума, що підлягає стягненню з відповідача 21960,00 грн. не підтверджена жодним належним та допустимим доказом та суперечить умовам укладеного договору. Крім того, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Також витрати на правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. є завищеними.

14.10.2025 року через систему «Електронний суд» представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» подав відповідь на відзив (а.с. 57-63), разом із підтвердженням про направлення його копії представнику відповічача (а.с. 64 зворот). Вказав, що в анкети-заяві на кредит № 3465749 зазначена ІР-адреса, з якої подано заяву, а саме 128.124.48.213. ІР- адреса - це мережева адреса пристрою, за допомогою якої визначається приблизне географічне положення в інтернеті (наприклад місто або країна), але не конкретна вулиця чи номер будинку, що робить її невідповідною для ідентифікації фізичної адреси. Доказів того, що на момент заповнення та подання анкети-заяви на кредит та укладення кредитного договору ОСОБА_1 не перебував у м. Кременчук до суду не було надано. Відповідно до п. 4.3 Правил ТОВ «Мілоан», подаючи заяву за кредитним продуктом, що передбачає надання кредиту шляхом переказу суми кредиту на картковий рахунок, заявник має зареєструвати в особистому кабінеті банківську картку, на яку будуть зараховані кошти при позитивному рішенні по заяві, якщо така банківська картка не була зареєстрована заявником у особистому кабінеті раніше. Товариство здійснює верифікацію доданої позичальником банківської картки. Для цого заявнику пропонується зробити відповідну перевірочну операцію по картці. Таким чином, товариство перевіряє, що банківська картка активна та заявник має доступ до управління картковим рахунком. Позивачу невідомий повний номер картки, як і первісному кредитору, повний номер картки вводиться позичальником та автоматично зашифровується і зберігається у самій платіжній системі, через яку здійснюються платежі. Як вбачається із позовної заяви на підтвердження позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором надано копію відповідного договору та додатків, а також платіжне доручення. Будь-яких доказів на спростування обставин, що кошти, визначені в електронному договорі у розмірі 4800,00 грн. надійшли в розпорядження відповідача на належну йому банківську картку, отримання та користування кредитними коштими, а також спростування розміру заборгованості по кредиту, розмір якої відображено у розрахунку, відповідач не надав. Щодо умов кредитного договору та розрахунку заборгованості, пояснив, що ініціювання укладення кредитного договору № 3465749 від 04.05.2021 року здійснено ОСОБА_1 , шляхом заповнення анкети-заяви на кредит. Наступним кроком є ознайомлення відповідача з умовами кредитного договору - відображено в паспорті споживчого кредиту № 3465749, в якому викладені основні умови кредитування з урахуванням побажання споживача та інформація, щодо строку кредитування орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача. Так як відповідач ОСОБА_1 продовжив користуватися кредитними коштами після строку, визначеному в п.1.3. кредитного договору, тому до нього було застосовано пролонгацію на стандартних базових умовах, передбачену п. 2.3.1.2. кредитного договору, а тому строк кредитування було продовжено на 60 діб.

Таким чином, розмір заборгованості складається з:

1.Період 15 днів (з 05.05.2021 року по 20.05.2021 року) за який щодня нараховується процент 2.50 % від тіла кредиту (п. 1.3 та п. 1.5.2. кредитного договору). Відповідно 2,50% від 4800,00 грн.=120,00 грн.

120,00 грн. х 15 днів = 1800,00 грн.

2. Пролонгація на стандартних (базових умовах) (з 20.05.2021 року по 18.07.2021 року), за який щодня нараховується процент 5,00 % від тіла кредиту (п. 2.3.1.2. та 1.6. кредитного договору)

Відповідно: 5,00 % від 4800,00 грн. = 240,00 грн.

60 днів х 240,00 грн. = 14400,00 грн.

3. Комісія за оформлення кредиту складає 20,00% від тіла кредиту і сплачується одноразово (п. 1.5.1. кредитного договору).

20,00% від 4800,00 = 960,00 грн.

Таким чином, по закінченню строку кредитування, заборгованість складалася з:

480,00 +1800,00 + 14400,00 + 960,00 = 21960,00 грн. - загальна сума заборгованості за договором про споживчий кредит № 3241517 від 12.04.2021 року.

Дані умови чітко прописані у кредитному договорі № 3241517 від 12.04.2021 року. При цьому сума та розрахунок заборгованості за кредитним договором № 3241517 від 12.04.2021 року було передано позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан», згідно договору про відступлення прав вимоги № 74-МЛ від 23.07.2021 року. Тобто після отримання права вимоги до відповідача позивачем жодних нових сум щодо стягнення заборгованості не нараховувалося.

Зазначив, шо розмір витрат на правову допомогу у сумі 7000,00 грн. є обґрунтованим та підтвердженим договором № 0605 від 06.05.2025 року, ордером, актом № 1055 та детальним описом наданих послуг.

Також у відповіді на відзив представник просив витребувати у Акціонерному товаристві «Ощадбанк» (ЄДРПОУ 00032129) інформацію про зарахування 04.05.2021 року кредитних коштів в розмірі 4800,00 грн. від ТОВ «Мілоан» на платіжну банківську картку № НОМЕР_1 , згідно кредитного договору № 3465749.

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 04.12.2025 року позовну заяву ТОВ «ФК «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишено без руху. Надано позивачу ТОВ «ФК «Кредит Капітал» строк для усунення недоліків заяви терміном п`ять днів з часу вручення копії ухвали.

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 11.12.2025 року продовжено розгляд по суті даної цивільної справи.

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 12.01.2026 року клопотання ТОВ «ФК «Кредит-капітал» задоволено. Витребувано у Акціонерному товаристві «Ощадбанк» (ЄДРПОУ 00032129) інформацію про зарахування 04.05.2021 року кредитних коштів в розмірі 4800,00 грн. від ТОВ «Мілоан» на платіжну банківську картку № НОМЕР_1 , згідно кредитного договору № 3465749.

12.02.2026 року від Акціонерного товариства «Ощадбанк» на адресу суду надійшли витребувані судом докази.

У відповідності до ч.ч. 1, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит- капітал» в судове засідання не з`явився, однак 13.02.2026 року через систему «Електронний суд» подав клопотання (а.с. 126), в якому просив розгляд справи поводити без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повноу обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Мізик С.І. в судове засідання не з`явилися, однак остінній черех систему «Електронний суд» подав заяву (а.с. 96), в якій просив судове засідання по справі 12.01.2026 року та всі інші засідання проводити за його відсутності. При прийнятті рішення просив врахувати позицію відповідача, викладену у відзиві на позов.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушеного права на належне виконання умов кредитного договору шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором.

Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04.05.2021 року між ТОВ «Мілоан» (далі кредитодавець) та ОСОБА_1 (далі позичальник) на підставі анкети-заяви на кредит № 3465749 (а.с. 10 зворот) був укладений договір про споживчий кредит № 3465749(індивідуальна частина), згідно якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 4800 грн. 00 коп. строком на 15 днів з 04.05.2021 року (строк кредитування), термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 19.05.2021 року (а.с. 4 зворот-8).

Згідно п. 1.1. кредитного договору кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльність та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до п. 1.5. договору загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 2760,00 грн. в грошовому виразі та 5,429,069.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 7560,00 грн.

Комісія за надання кредитьу: 960,00 грн, яка нараховується за ставкою 20.00 відсотків від суми кредиту одноразово ( п. 1.5.1. договору).

Проценти за користування кредитом: 1800,00 грн., які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2. договору).

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6. договору).

Згідно п. 2.3.1.2. договору Пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) сроку кредитування відбувається кожен раз коли позиччальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищкувати 60 днів. У випадку, якщо васлідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилася до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитнми коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборваність перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою)) ставкою наведегою в п. 1.6 договору.

Відповідно до п. 6.1. договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток та інші засоби.

Згідно п. 6.2. договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається товариством електронним повідомленням (SМS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт товариства, мобільний додаток або у SМS-повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника на номер 2277 (вартість відправки SМS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей кредитний договір надається позичальнику шляхом розміщення в особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд товариства направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником товариству.

Відповідно до п. 6.3. договору приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на сайті товариства та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 6.4. договору укладення товариством кредитного договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Відповідно до п. 6.5. договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Крім того, сторонами було узгоджено паспорт споживчого кредиту № 3465749, який є додатком № 2 до договору про споживчий кредит № 3465749 від 04.05.2021 року (а.с. 9).

Договір про споживчий кредит № 3465749від 04.05.2021 року та паспорт споживчого кредиту підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором J17917 (а.с. 10). Позичальник також вказав свої паспортні дані, місце проживання, ідентифікаційний номер, номер телефону.

Факт надання банком позичальнику кредитних грошових коштів відповідно умов кредитного договору підтверджується платіжним дорученням № 45389651 від 04.05.2021 року (а.с. 11 зворот).

Відповідно до листа-повідомлення Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» (а.с. 123), наданого на виконання ухвали суду від 12.01.2026 року, на ім`я ОСОБА_1 (відповідач) відкрито банківський рахунок № НОМЕР_2 , який обслуговується за допомогою банківської платіжної картки № НОМЕР_3 . Надали підтверджуючу інформацію у вигляді платіжної інструкції від 05.05.2021 року (а.с. 124), щодо зарахування грошових коштів на вищевказаний рахунок у сімі 4800,00 грн.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

З довідки ТОВ «Мілоан» від 12.06.2025 року вбачається, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір про споживчий кредит № 3465749 від 04.05.2021 року, ідентифікований ТОВ «Мілоан». Акцепт (договір) підписаний позичальником із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором J17917, відправлено позичальнику 04.05.2021 року о 11 год. 29 хв. на номер телефону НОМЕР_4 (а.с. 10).

Отже, підписаний відповідачем кредитний договір за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора вважається таким, що укладений та не суперечить вимогам законодавства.

Вказане підтверджує також правова позиція, викладена у постанові ВС від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19.

Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами, передбаченими вимогами чинного законодавства.

23.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» (далі кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (далі новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги № 74-МЛ, відповідно до умов якого, кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні кредиторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості) (а.с. 13 зворот-17).

На підтвердження виконання вищевказаного договору відступлення прав вимоги між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено акт приймання-передачі реєстру Боржників від 23.07.2021 року до договору відступлення прав вимоги № 74-МЛ від 23.07.2021 року (а.с. 21).

Відповідно до платіжної інструкції № 35519 від 28.07.2021 року (а.с. 21 зворот) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «Мілоан» 5502472,90 грн. оплати компенсації за придбання (відступлення) прав вимоги за договором № 74-МЛ від 23.07.2021 року без ПДВ.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 74-МЛ від 23.07.2021 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 21960 грн. 00 коп., яка складається з: 4800,00 грн. - суми виданого кредиту; 16200,00 грн. - залишку по відсотках; 960,00 грн. - залишку по комісії (а.с. 22).

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно виписки з особового рахунка за договором про споживчий кредит № 3465749 від 04.05.2021 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Кредит Капітал» становить 21960 грн. 00 коп., з яких: прострочене тіло кредиту - 4800 грн. 00 коп.; прострочені відстки - 16200 грн. 00 коп.; заборгованість за комісіями - 960 грн. 00 коп. (а.с. 13).

13.06.2025 року ТОВ «ФК «Кредит Капітал» зверталось до ОСОБА_1 з претензією вих. № 20955468/1115, в якому вимагало виконати зобов`язання протягом 3 днів за договором № 3465749 від 04.05.2021 року, а саме негайно погасити заборгованість у сумі 21960 грн. 00 коп. (а.с. 22 зворот).

Частинами першою, третьою статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за вказаним договором, відповідачем по справі суду не представлено.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За погодженими умовами споживчий кредит № 3465749 від 04.05.2021 року встановлено строк дії договору 15 днів і процентну ставку на рівні 2,5% на день за користування кредитом. А тому, загальний розмір процентів, який зобов`язаний сплатити позичальник за вищевказаний період становить 1800 грн. 00 коп. (15 х 4800 х 2,5 %).

Заявляючи до стягнення заборгованість за договором саме зі сплати процентів у розмірі 16200,00 грн., позивач не обґрунтовує правомірність такого нарахування після закінчення строку дії договору.

Суд зазначає, що умови договору не містять положень пролонгації строку його дії, відсутні докази такої пролонгації.

Нормами ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц (провадження №14-318цс18) наголошується, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 вказала, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

Суд не вбачає підстав для нарахування вказаних процентів в період поза строком кредитування. Крім того, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позичальником дій, щодо продовження строку кредитування.

Щодо нарахування відсотків «до повного погашення заборгованості», то суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16, з урахуванням умов договору, укладеного відповідачем.

Зокрема Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що «для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав)».

Дослідивши зібрані в справі докази, достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених вимог та на користь позивача підлягає стягнення заборгованістьза договором про споживчий кредит № 3465749 від 04.05.2021 року року в розмірі 7560грн. 00 коп. та складається з: 4800 грн. 00 коп. простроченого тіла кредиту; 1800 грн. 00 коп. процентів за користування кредитом; 960 грн. 00 коп. заборгованості за комісією.

За встановлених в судовому засіданні обставин доводи сторони відповідача не заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач свої зобов`язання за договором кредиту не виконав належним чином, допустив прострочення в платежах і заборгованість по поверненню кредитних коштів за наданим позивачем розрахунком, чим порушує взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Крім того, відповідач не оспорив дані розрахунки, не подав належних доказів на їх повне або часткове спростування.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 8 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються, у разі задоволення позову, на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При такому вирішенні позову з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимогв сумі 834 грн. 03 коп. (платіжна інструкція (безготівковий переказ в національній валюті) від 10.12.2025 року (а.с. 88 зворот).

Щодо витрат за надання правничої допомоги.

За правилами ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача надано: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0605 від 06.05.2025 року, укладений між «ТОВ «ФК «Кредит Капітал» та Адвокатським бюро «Апологен» (а.с. 25 зворот), акт № 1055 наданих послуг правової (правничої) допомоги (а.с. 26 зворот), в якому сторони визначили вартість послуг з надання правової допомоги в розмірі 7000,00 грн.; детальний опис наданих послуг до акту № 1055 від 23.06.2025 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0605 від 06.05.2025 року (а.с. 27).

Суд враховує, що при визначенні суми відшкодування витрат за надання правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада від 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.

У постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі N 211/3113/16-ц (провадження N 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд враховує, що категорія справ про стягнення заборгованості за кредитним договором не є складною. З урахуванням кваліфікації і досвіду адвоката заявлені до відшкодування витрати в розмірі 7000,00 грн. є явно неспівмірними з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат (дійсності, необхідності) та розумності.

Отже, на підставі наведеного, суд приходить до висновку, що обґрунтованими є вимоги про стягнення із позивача на користь відповідача 3000,00 грн. витрат за надання правничої допомоги.

На підставі наведеного, ст.ст. 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 631, 638, 1049, 1050, 1054, 1077, 1078, 1080, 1082, 1084 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 128, 141, 247, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_6 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614,заборгованість за договором про споживчий кредит № 3465749 від 04.05.2021 року в розмірі 7560 (Сім тисяч п`ятсот шістдесят) грн. 00 коп., яка складається з: 4800 (Чотири тисячі вісімсот) грн. 00 коп. простроченої заборгованості за сумою кредиту; 1800 (Одна тисяча вісімсот) грн. 00 коп. простроченої заборгованості за сумою відсотків; 960 (Дев`ятсот шістдесят) грн. 00 коп. простроченої заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів, код ЄДРПОУ 35234236, IBAN: НОМЕР_7 в АТ «Креді Агріколь Банк», МФО 300614,- 834 (Вісімсот тридцять чотири) грн. 03 коп. понесених позивачем судових витрат та 3000 (Три тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийН. І. ЛУЩАК