Рішення № 134417279, 27.02.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/2126/25

Номер провадження 2/289/92/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі :

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі секретаря судового засідання Василенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Соловей Лілія Василівна, до Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД-АГРОТРЕЙД», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДПОІНТ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «МАКОШ-АГРО» про розірвання договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

18.11.2025 представник позивача адвокат Соловей Л.В. звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд розірвати договір оренди землі від 25.03.2015 (земельна ділянка з кадастровим номером 1825086600:04:000:1019 площею 1,5309 га), укладений між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ «Благодійний Союз (БС)» (тепер ТОВ «Схід-Агротрейд»), як орендарем, а також покласти судові витрати на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 1825086600:04:000:1019, площею 1,5309 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку було зареєстровано 06.09.2022 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. В той же час 25.03.2015, між спадкодавцем позивача ОСОБА_2 як орендодавцем, та ТОВ «Схід-Агротрейд» (колишня назва ТОВ «Благодійний Союз (БС)»), як орендарем, було укладено договір оренди землі, об`єктом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 1825086600:04:000:1019 площею 1,5309 га, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне (5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що на дату укладення договору становила 2034,90 грн.) користування вказану земельну ділянку.

Втім відповідач допускав систематичне та істотне порушення (неналежне виконання) умові укладеного договору оренди землі, що значною мірою позбавило первісного орендодавця того, на що він розраховував при його укладенні. Так, за податковий період з січня 2015 по грудень 2021, відповідно до інформації про доходи, ОСОБА_3 не одержав орендну плату за 2019 рік та одержав у значно меншому розмірі, ніж встановлено договором (974,28 грн. замість 2034,90 грн.) у 2020 році, що є неналежним виконанням договірних зобов`язань. При цьому незначні переплати, які в загальному становлять 1221,75 грн. були здійснені відповідачем самостійно та не компенсували орендної плати за кожен із спірних періодів. Неналежне виконання однієї із істотних умов договору є істотним порушенням, котре спричинило нестабільність доходу орендодавця, на стабільність котрого він сподівався після укладення договору.

Попри обізнаність відповідача про зміну власника земельної ділянки, котра перебувала у нього в оренді, ними не було ініційовано переукладання договору оренди, а ініційована позивачем заява про розірвання договору оренди від 30.06.2023 залишена відповідачем поза увагою та без відповіді. В подальшому 01.03.2024 між відповідачем та ТОВ «Лендпоінт» укладено договір суборенди, а пізніше 01.09.2024 додатковою угодою було замінено суборендаря з ТОВ «Лендпоінт» на нового суборендаря ТОВ «Макош-Агро».

Посилаючись на вищевказані обставини, з огляду на неможливість досягнення домовленості (згоди) щодо розірвання такого договору в позасудовому порядку, позивач змушений звернутися до суду.

Ухвалою від 24.11.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання та встановлено відповідачу строк на подання відзиву (а.с.32), копію ухвали направлено сторонам у справі та третім особам (а.с.33,34,35,36,37,38).

Ухвалою від 19.12.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду справи по суті на 19.01.2026 (а.с.54), проведення якого було відкладено по причині неявки учасників справи на 17.02.2026.

17.02.2026 від представника позивача адвоката Соловей Л.В. надійшли заяви про розгляд справи без участі позивача та його представника, проти заочного розгляду справи не заперечує.

В зв`язку із відсутністю у ТОВ «МАКОШ-АГРО» електронного кабінету, третій особі ТОВ «МАКОШ-АГРО» судова кореспонденція направлялася рекомендованими листами з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження , що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, однак вся направлена судом кореспонденція повертається до суду не врученою адресату із поміткою «адресат відсутній» (а.с.55,61,71), що згідно усталеної практики Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18, від 09.11.2023 у справі № 753/114/22) вважається належним повідомленням.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового розгляду відповідач (а.с.36,60 на звороті,69) та треті особи (а.с.37,59 на звороті,67) в судове засідання не з`явилися, заяв чи клопотань на адресу суду не направили. Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

У доктрині цивільного процесуального права вважається, що, з одного боку, заочне провадження є додатковою гарантією для позивача від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу та дотримання судами строків розгляду справи.

З іншого боку, відповідачу частиною першою статті 284 ЦПК України гарантується право на перегляд заочного рішення за його письмовою заявою за «спрощеною процедурою», тобто тим самим судом (Постанова ВС від 13.10.2025 у справі №572/3022/24).

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, судом протокольно ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, суд прийшов до наступного висновку.

Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання передбачено ч. 1 ст. 15 ЦК України. Положення цієї статті базуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист: прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (ст. 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (ч.1ст. 55).

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про спадщину за законом від 06.09.2022 належить земельна ділянка кадастровий номер 1825086600:04:000:1019 площею 1,5309 га, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.5-6).

Згідно Договору оренди землі від 25.03.2015 орендодавець ОСОБА_2 уклав з орендарем ТОВ «Благодійний Союз» договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 1825086600:04:000:1019 загальною площею 1,5309 га строком на 15 років (а.с.7-9).

Відповідно до умов указаного договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за межами населеного пункту на території Мірчанської сільської ради Радомишльського району Житомирської області (п.1.1 Договору).

Нормативно грошова оцінки земельної ділянки становить 40697,95 грн. (п.1.5 Договору).

За користування вказаною в Договорі землю орендар щороку протягом строку дії договору сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 5% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки; розмір орендної плати за один рік оренди земельної ділянки за даним Договором становить 2034,90 грн. (п.2.1 Договору), строк виплати не пізніше 31 грудня поточного року за поточний рік (п.2.5 Договору).

В п. 9.1. Договору зазначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а в п. 9.4 визначений обов'язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату в строки, встановлені в п. 2.5 даного Договору.

Отже, як вбачається із матеріалів справи, за умовами спірного договору оренди землі, відповідач зобов`язався сплачувати позивачам орендну плату в строк до 31 грудня поточного року та визначив грошовий еквівалент розміру орендної плати за користування земельною ділянкою.

Договором також обумовлено право орендаря передавати в суборенду земельну ділянку без зміни її цільового призначення на умовах, визначених даним Договором (п.9.3 Договору).

Відповідно до розділу «Зміна умов договору і припинення його дії» договору оренди, дія договору припиняється шляхом його розірвання в тому числі за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором (п.12.3 Договору).

В п.12.5 Договору визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, в тому числі до спадкоємця, не є підставою для зміни умов або розірвання дійсного договору оренди. Новий власник, незалежно від підстав набуття права власності на земельну ділянку, зобов'язаний переукласти договір оренди земельної ділянки з орендарем на той же строк та на тих самих умовах.

Пунктом 13.1. даного Договорів передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договорів сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору. Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини (п. 13.2. Договору).

08.06.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз» код ЄДРПОУ 35893156 (коротка назва TOB «Благодійний союз») змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «СХІД-АГРОТРЕЙД» код ЄДРПОУ 35893156 (коротка назва TOB «СХІД-АГРОТРЕЙД») (22-23,72-73).

Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків станом на 25.04.2025 вбачається, що ТОВ «СХІД-АГРОТРЕЙД» код ЄДРПОУ 35893156 виплачено ОСОБА_2 : у 4 кварталі 2015 року - 2035,08 грн., у 4 кварталі 2016-2018 років - 2442,10 грн., у 2 кварталі 2020 року - 974,28 грн. (а.с. 11 на звороті).

01.03.2024 згідно Договору №1-САТ/24 ТОВ «СХІД-АГРОТРЕЙД» передало в суборенду ТОВ «ЛЕНДПОІНТ» в тому числі земельну ділянку кадастровий номер 1825086600:04:000:1019 загальною площею 1,5309 га (а.с.13-14, 14 на звороті - 16).

В подальшому Додатковою угодою від 01.09.2024 до Договору суборенди 1-САТ/24 від 01.03.2024 сторони погодили замінити в Договорі суборендаря на Нового суборендаря ТОВ «МАКОШ-АГРО» (а.с.17-19).

30.06.2023 позивач ОСОБА_1 направив директору ТОВ «СХІД-АГРОТРЕЙД» заяву про розірвання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1825086600:04:000:1019 площею 1,5309 га у зв`язку із невиконанням ТОВ «СХІД-АГРОТРЕЙД» умов договору (а.с.20).

Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 28.05.2025 у справі №289/235/25 було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «СХІД-АГРОТРЕЙД» про розірвання договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 1825086600:04:000:1019 з огляду на те, що відсутні докази виконання позивачем вимог ст. 148-1 ЗК України щодо повідомлення орендаря (відповідача) про перехід до ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку після смерті орендодавця ОСОБА_2 (а.с.22-23).

Представник позивача наголошує на тому, що предметом позову у справі №289/235/25 була систематична несплата орендної плати за період 2015-2024 роки за укладеним договором оренди землі, а істотне порушення (неналежне виконання) умов такого договору за період 2015-2021 років у тій справі не досліджувалося, відтак дана позовна заява подана з інших підстав, а саме те, що ОСОБА_2 не одержав орендну плату від відповідача за 2019 рік та одержав у значно меншому розмірі, ніж встановлено Договором оренди землі (974,28 грн. замість 2034,90 грн.) у 2020 році, що є неналежним виконанням договірних зобов'язань, а незначні переплати в загальному розмірі 1221,75 грн. були здійснені відповідачем самостійно та не компенсували орендної плати за жоден із спірних періодів.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 в справі №638/2304/17 (провадження №61-2417сво19).

Дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2019 в справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Згідно із ст.2 Закону України "Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також Договором оренди землі.

Відповідно до ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки, наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Положеннями ст.1 Закону України "Про оренду землі", ч. 1 ст. 93 ЗК України, - оренда землі та право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та іншої видів діяльності.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Законодавець в п. «в» ч. 1 ст. 96 ЗК України встановив обов`язок орендаря своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно із частиною першою статті 32 Закону України "Про оренду землі " на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Частинами 1, 2 ст. 651 ЦК України визначено, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішення суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Згідно ст.15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата є істотною умовою договору оренди землі.

При вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №912/1385/17.

Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 року у справі №183/262/17.

Об'єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10.10.2019 у справі №293/1011/16-ц дійшла висновку, що тлумачення пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, частини другої статті 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Зазначені вище положення закону повністю відповідають захисту права власності, яке гарантується ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини та основних свобод, що у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства. Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 29.11.1991 «Пайн Велей Девелопментс ЛТД» та інші проти Ірландії», в якому розкрито зміст захисту права власності та зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання можливістю користуватися своєю власністю. Зазначені сподівання, тобто те, на що в даному випадку розраховував орендодавець, відповідачем було порушено.

Якщо в договорі оренди відсутня умова про те, що перехід права власності на земельну ділянку є підставою для розірвання договору, то суд може розірвати такий договір за позовом спадкоємця, зокрема, якщо орендар не виконував чи порушував умови договору оренди, в тому числі під час життя спадкодавця, тобто у відносинах з попереднім орендодавцем. Такого висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 21.05.2018 р. у справі № 479/187/17, від 06.03.2019 р. у справі № 467/297/18.

Згідно з частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За приписами частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

Тягар доказування обставин, необхідних для спростування невиплати орендної плати покладається на орендаря.

ТОВ «СХІД-АГРОТРЕЙД» не надало жодного доказу на підтвердження виконання ним умов укладеного спірного договору оренди, відзив до суду не надсилав, дані про повідомлення правонаступника щодо можливості отримання орендної плати за договором або її накопичення на депозитному рахунку нотаріусу (стаття 537 ЦК України), відкриттям рахунку на вимогу, чи будь-яким іншим шляхом, відповідачем суду не надано, заяв з приводу висловлення своєї позиції щодо заявленого позову суду не надав, самоусунувся від захисту своєї позиції, що розцінюється судом як визнання позову за замовчуванням. Сплата орендної плати є обов`язком відповідача відповідно до умов договору.

У даному випадку, всі ризики неналежного виконання умов договору покладаються на орендаря.

Наданими позивачем доказами підтверджується, що відповідач в 2019 році не виконав свого обов`язку щодо виплати орендної плати, а в 2020 році виплатив орендну плату не в повному обсязі.

За наслідками розгляду справи судом встановлено, що орендодавець ОСОБА_2 розраховував отримувати орендну плату щорічно у строк, встановлений в договорах оренди землі, проте, відповідач не сплатив орендну плату, у зв`язку з чим позивач ОСОБА_1 не може та не бажає очікувати, що в подальшому відповідач належно виконуватиме обов`язки за умовами договору.

Таким чином, дослідивши наявні у справі докази, суд вважає доведеним факт порушення орендарем умов укладених із орендодавцем договору оренди землі, тому позовні вимоги про дострокове розірвання зазначеного представником позивача Договору слід задовольнити.

У відповідності до положень статті 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовій збір, сплачений останнім при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД-АГРОТРЕЙД» (адреса: 08148, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, буд. 103/10, приміщення 316, код ЄДРПОУ 35893156), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕНДПОІНТ» (адреса: 19135, Черкаська область, Уманський район, с. Терлиця, вул. Шевченка, буд. 13, код ЄДРПОУ 43779401), Товариства з обмеженою відповідальністю «МАКОШ-АГРО» (адреса: 01001, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 18-Г, кв. 3, код ЄДРПОУ 45435381) про розірвання договору оренди землі задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 25.03.2015, укладений між ОСОБА_2 , як Орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Благодійний союз» код ЄДРПОУ 43051760 (на даний час - Товариство з обмеженою відповідальністю «СХІД-АГРОТРЕЙД»), як Орендарем, щодо земельної ділянок з кадастровим номером 1825086600:04:000:1019 загальною площею 1,5309 га.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД-АГРОТРЕЙД» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім грн. 96 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте Радомишльським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Наталія СІРЕНКО