Вирок № 134416363, 27.02.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/8050/25

Провадження № 1-кп/0203/1201/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2

прокурора- ОСОБА_3

представника потерпілого- ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12022041030002063 від 03.11.2022, разом з угодою про визнання винуватості відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Кіровське, Дніпропетровського району, Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніе не судимого, у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч. 4 ст.190 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 , у невстановленому досудовим розслідуванням місці, час та спосіб дізнався про те, що квартира за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 32, 9 кв. м., належить територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради, являється не приватизованою, право власності на яку не зареєстровано за жодною фізичною або юридичною особою в установленому законом порядку.

З метою реалізації злочинного умислу направленого на придбання права на нерухоме майно, шляхом обману, вчиненого в особливо великому розмірі, з використанням завідомо підроблених документів, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, та передбачаючи їх наслідки, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, день та час, ОСОБА_6 , отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи завідомо підроблені для нього документи - свідоцтво про право власності № 298 від 10.02.1993 виданого Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 13.05.1992, на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 на ім`я ОСОБА_6 ; лист Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської міської ради від 01.02.2019 за вих. №00421.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на придбання права на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом обману, в особливо великому розмірі, з використанням завідомо підроблених документів, ОСОБА_6 , близько 15:58 год. 02.04.2019 прибув до приміщення Комунального підприємства «Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу», за адресою: м. Дніпро, вул. Мостова, 2а, оф. 28/13, де достовірно знаючи та розуміючи те, що свідоцтво про право власності № 298 від 10.02.1993 виданого Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 13.05.1992 та лист Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської міської ради від 01.02.2019 за вих. №00421 являються підробленими та те, що він не має законних підстав для реєстрації права власності на квартиру за вказаною адресою, надав державному реєстратору комунального підприємства «Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу», разом з іншим пакетом документів: технічний паспорт на об`єкт нерухомого, а саме квартиру АДРЕСА_3 від 01.04.2019, квитанцію про адміністративний збір, паспорт громадянина України та ідентифікаційний код платника податків для проведення реєстраційної дії, а саме реєстрації права власності на нерухоме майно, тим самим використав завідомо підроблений документ.

Отже, 02.04.2019 близько 15:58 год., ОСОБА_6 , перебуваючи у приміщенні Комунального підприємства «Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу», за адресою: м. Дніпро, вул. Мостова, 2а, оф. 28/13, використав завідомо підроблені офіційні документи, що надали право на реєстрацію права власності на нерухоме майно

Дії ОСОБА_6 , які виразилися у використанні завідомо підробленого документа, кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України.

У той же час, ОСОБА_6 , 02.04.2019, продовжив реалізовувати свій злочинний умисел направлений на придбання права на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом обману, в особливо великому розмірі, з використанням завідомо підроблених документів, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи суспільно- небезпечний характер своїх дій, та передбачаючи їх наслідки, перебуваючи у державного реєстратора Комунального підприємства «Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу», за адресою: АДРЕСА_4 , підписав заяву про реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .

02.04.2019 о 16.00 год. державним реєстратором комунального підприємства «Юридична реєстрація нерухомості та бізнесу», Дніпропетровської області ОСОБА_7 , на підставі поданих ОСОБА_6 офіційних документів, а саме: підробленого свідоцтва про право власності № 298 від 10.02.1993 виданого Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 13.05.1992 та підробленого листа Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської міської ради від 01.02.2019 за вих. № 00421, технічного паспорту на об`єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_3 від 01.04.2019, квитанції про адміністративний збір, паспорта громадянина України та ідентифікаційного коду платника податків ОСОБА_6 , прийнято рішення про реєстрацію за останнім права власності на вказану квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебувала у власності територіальної громади міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.

Таким чином, ОСОБА_6 заволодів квартирою за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебувала у власності територіальної громади міста Дніпра вартість якої станом на 02.04.2019 складала 590 422,00 гривень, що у 600 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, що відповідно до ч. 4 примітки ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

Дії ОСОБА_6 , які виразилися у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому в особливо великому розмірі, кваліфіковані за ч.4 ст.190 КК України (у редакції до 13.07.2023)

27 лютого 2026 року між прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та ОСОБА_6 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_6 за ч.4 ст.358, ч. 4 ст.190 КК України, який у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні даних кримінальних правопорушень, зобов`язується співпрацювати у викритті кримінальних правопорушень, вчинених за попередньою змовою групою осіб, матеріали щодо яких виділено в окреме кримінальне провадження, з підтвердженням наданої інформації доказами. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_6 повинен понести за вчинення кримінальних правопорушень, а саме:

- за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 5 років позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та згідно ч. 4 ст. 76 КК України нагляд за ним, як за засудженим військовослужбовцем звільненим від відбування покарання з випробуванням, здійснювати командиром військової частини НОМЕР_1 .

ОСОБА_6 надав згоду на призначення такого покарання. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог абзацу другого п.3 ч.4 ст.469 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що внаслідок вчинення злочину було спричинено шкоду Дніпровській міській раді, яка надала згоду на укладення угоди.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Представник потерпілого також просив затвердити угоду.

Обвинувачений ОСОБА_6 , та його захисник в підготовчому судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому ОСОБА_6 , беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч. 4 ст.190 КК України (в редакції до 13.07.2023), в обсязі підозри, надав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст.358, ч. 4 ст.190 КК України, у вчиненні яких ОСОБА_6 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України (в редакції станом на 02.04.2019), є злочином невеликої тяжкості та особливо тяжким відповідно.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_6 , повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_6 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_6 вчинив дії, які виразились у використанні завідомо підробленого документа, відповідальність за які передбачена ч. 4 ст. 358 КК України та дії, що виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому у особливо великому розмірі, відповідальність за які передбачена ч. 4 ст. 190 КК України ( в редакції до 13.07.2023), та за якими ОСОБА_6 належить призначити, узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання.

Відповідно до вимог ст.77 КК України, у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені додаткові покарання у виді штрафу, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу, позбавлення державної нагороди України.

Оскільки за угодою сторони дійшли згоди щодо звільнення від призначеного покарання з випробуванням, додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, передбаченого ч.4 ст.190 КК України(в редакції до 13.07.2023), не застосовується.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

Затвердити угоду від 27 лютого 2026 року про визнання винуватості між прокурором Центральної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_6 .

ОСОБА_6 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.358, ч. 4 ст. 190 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання, а саме:

- за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 5 років позбавлення волі;

- за ч. 4 ст. 358 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю два роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати засудженого періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

На підставі ч.4 ст.76 КК України нагляд за засудженими військовослужбовцями, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командирами військових частин.

На період проходження військової служби нагляд за ОСОБА_6 як за особою, звільненої від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командиром військової частини НОМЕР_1 , в якій ОСОБА_6 проходить службу, а після звільнення з військової служби - уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання або роботи засудженого.

Запобіжний захід, покладений на ОСОБА_8 у вигляді особистого зобов`язання скасувати.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 21 вересня 2023 року на квартиру АДРЕСА_3 , шляхом заборони на її відчуження скасувати.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.

Суддя ОСОБА_1