Рішення № 134415992, 23.02.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН № 201/1116/25

Провадження № 2/201/423/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

23 лютого 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Покопцевої Д.О.,

секретаря Тоцької Л.В.,

за участі адвоката Замкової І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача зазначив, що відносини між фізичними особами та електропостачальником, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії врегульовані Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018р. з подальшими змінами і доповненнями (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 2.1.4 ПРРЕЕ, Договір споживача про падання послуг з розподілу електроенергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням ст. 633, 634, 641,642 ЦК України.

Відповідач з 05.12.2001р. зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Також між сторонами 06.10.2000р. укладено договір користування електричною енергією №0514078, тому відповідач є споживачем послу розподілу та постачання електричної енергії.

Відповідно до п. 2.1.6 ПРРЕЕ фактом приєднання споживача до умов договору, споживача про падання послуг з розподілу електричної енергії є вчинення споживачем будь яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про падання послу з розподілу електричної енергії, зокрема повернення підписаної заяви, сплата рахунку або документальне підтвердження споживання електричної енергії.

Тому відповідач приєдналися до умов договору, оскільки жодних заяв, звернень щодо відмови від електропостачання до позивача не надходило, а отже вона є споживачем електричної енергії.

Згідно ч.6 п. 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов?язаний забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України.

За ч. 10 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, споживач електричної енергії зобов?язаний узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності.

Також ч.19 п. 5.5.5 ПРРЕЕ визначено, що споживач зобов`язаний своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень. Відповідно до ч.20 цього ж пункту на споживача покладено обов?язок не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Згідно з П. 8.2.5 ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих правил, у тому числі фактів без облікового споживання електричної енергії на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншого особою, яка допустила представників оператора системи на об?єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

Під час технічної перевірки 09.08.2024р. стану електричних приладів обліку і електроустановок за місцем проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено розкрадання електричної енергії, а саме самовільне підключення електроустановки споживача до електромережі АТ «ДТЕК

Дніпровські електромережі» з порушенням схеми обліку приховано, виявити яке при контрольному огляді можливості не було.

Самовільне підключення виконано шляхом змонтованого відгалуження від ввідного до облікового дроту під щитком лічильника через запобіжник 25 А (фаза) на навантаження будинку, нуль приєднано напряму.

При вимкненні автоматів навантаження будинку та включенню автоматичного запобіжника електроенергія споживається, лічильником не враховується. Виявлено місце підключення в стіні, заштукатурене, а автоматичний запобіжник встановлений у суміжній кімнаті у дерев`яній шафі. В присутності відповідача складений акт про порушення № Дн 007849, факт виявлення безоблікового підключення відповідач не спростовувала, зазначила в акті, що кнопкою не користувались з моменту будівлі будинку.

24.09.2024р. на комісійний розгляд акту про порушення відповідачка не з`явилася. Оскільки через заштукатурення місця підключення від ввідних дротів не могло бути виявлено під час контрольного огляду, а потребувало демонтажу, розрахунок виконано відповідно до пункту 8.4.13 за формулою 8 глави 8 ПРРЕЕ, за період з 09.08.2023 - по 09.08.2024р.р. та проведено нарахування спричинених підприємству збитків за розкрадання електроенергії в сумі 121 927грн 32коп.

На підставі викладеного просить стягнути з відповідачки 121 927грн 32коп вартості необлікованої електричної енергії, вирішити питання судових витрат.

Судові засідання призначалися у справі неодноразово. Відповідачка 04.08.2025р. подала заяву на ознайомлення з матеріалами справи та відкладення в зв`язку із цим розгляду справи (а.с.76-77), але своїм правом на ознайомлення не скористалася, в наступні судові засідання не з`являлася, про час та місце розгляду справи сповіщена належним чином за зареєстрованим місцем проживання, яке вона сама в своїх заявах і вказала, відзиву не подала.

За змістом ч.ч. 6, 7 ст. 128 ЦПК України судова повістка …> надсилається …> разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням …> за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.

Згідно з п. 5 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його.

За змістом п. 4 вказаного Порядку особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Судова кореспонденція є офіційною, тому повинна надсилатися саме за адресою зареєстрованого місця проживання або, як виняток, на адресу, зазначену самим учасником справи адресатом (ч. 6 ст. 128 ЦПК України).

Суд направляв на останню відому зареєстровану адресу відповідачки судові повістки. Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідача, суд направляв відповідачки на зазначений нею номер телефону смс-повідомлення та зробив оголошення для відповідачів про розгляд даної справи на офіційному сайті судової влади.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі - Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідачів не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 108, 109 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

Зважаючи на те, що відповідачку належним чином повідомлено про розгляд справи, незалежно від того чи отримала вона адресовану їй кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідачки дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Разом з тим, як зазначено у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 905/2382/17 відсутність відзиву на позов не є визнанням позовних вимог та не означає доведеність позовних вимог.

11.02.2025р. представником позивача адвокатом І.Замковою подано клопотання про проведення судового засідання без її участі, позовні вимоги вона підтримує, проти постановлення заочного рішення у справі не заперечує. За згоди представника позивача суд ухвалює у справі заочне рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносни.

З 05.12.2001р. відповідачка зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 (а.с.12).

06.10.2006р. між нею та ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» укладено договір про користування електричною енергією для побутових споживачів Дніпропетровської області (а.с.13-15).

09.08.2024р. працівниками Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в присутності відповідачки складено акт про порушення № ДН 007849 (а.с.5), згідно якого в житловому будинку АДРЕСА_1 самовільне підключення електроустановки споживача до електромережі з порушенням схеми обліку, виявити яке при контрольному огляді можливості не було; самовільне підключення виконано шляхом: змонтовано відгалудження до ввідного дооблікового дроту під щитком лічильника через запобіжник 25 А (фаза) на навантаження будинку; при вимкнені автоматів навантаження та включенні запобіжнику електрична енергія споживається, лічильником не враховується; порушення продемонстровано споживачу; самовільне підключення виявлено за допомогою спеціальних технічних засобів, повірених у встановленому законом порядку. В цьому акті відповідачку повідомлено під підпис про дату, час та місце розгляду акту комісією АТ«ДТЕК Дніпровські електромережі»; відповідачка в свою чергу вказала, що пробкою не користувалися з моменту будівництва будинку (а.с.5зв).

До вказаного акту тими ж працівниками складені пояснення (а.с.11), згідно яких під час рейдової перевірки за адресою: АДРЕСА_1 в присутності основного споживача ОСОБА_1 було виявлено самовільне підключення електроустановки споживача поза розрахункового засобу обліку електричної енергії шляхом монтування відгалуження від дооблікових дротів, підключення лічильника через автоматичний запобіжник 25А на фазі нуль напряму, при вимкнені автоматів навантаження будинку та включенню автоматичного запобіжника електрична енергія споживається, засобом обліку не враховується ; при подальшому обстеженні виявлено місце підключення, заштукатурене в стіні, автоматичний запобіжник встановлений в суміжні кімнаті в дерев`яній шафі; для виявлення самовільного підключення використовувався сигналізатор скритої проводки «Дятел Е121» № 3004, повірка 26.09.2024р.; для виявлення місця підключення зі згодою споживача здійснювався частковий демонтаж оздоблювальних матеріалів; самовільне підключення демонтовано частково, ввідні дроти мають розриви; винятком самовільного підключення буде встановлення розрахункового лічильника на опорі.

Протоколом № 75/24 від 24.09.2024р. засідання комісії з розгляду акту про порушення від 09.08.2024р. № ДН 007849 комісія з розгляду акту про порушення Дніпровського розрахункового центру без присутності відповідача розглянула акт про порушення з метою визначення правомірності та правильності складання акту про порушення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії та суми завданих споживачем збитків внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, які підлягають оплаті споживачем. Виявлено та встановлено, що споживач на своєму об`єкті, щодо якого відкрито особовий рахунок НОМЕР_1 ЕІС-код точки комерційного обліку за якою виявлено порушення 6228478788353611 за адресою: АДРЕСА_1 порушив ПРРЕЕ. Прийнято рішення виконати нарахування згідно з пунктом 8.4.13 та за формулою 8 ПРРЕЕ зі змінами та доповненнями, виходячи з величини розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії обчисленої на підставі номінального струму спрацювання відного комутаційного апарату, встановленого у споживача, за період з 09.08.2023 по 09.08.2024р.р. за 14 496 кіловат-годин необліковано електричної енергії 121 927грн 32коп (а.с.6-7).

26.09.2024р. цей протокол, досудова претензія та рахунок по акту направлені відповідачу (а.с.16-17).

За положеннями частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до частини першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом (ч. 1 ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.

ПРРЕЕ регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Згідно з п.п. 5.2.1, 5.2.2 ПРРЕЕ, зокрема, електропостачальник бере на себе зобов`язання здійснювати постачання електричної енергії за вільними цінами за договором постачання електричної енергії споживачу та з дотриманням цих Правил на недискримінаційних засадах, а також має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ встановлено, зокрема, що споживач зобов`язується забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Споживач електричної енергії зобов`язаний: забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України (п.п.6 п. 5.5.5 ПРРЕЕ); узгоджувати з оператором системи нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності (п.п.10 п. 5.5.5 ПРРЕЕ); не допускати безоблікового використання електричної енергії або використання електричної енергії для професійної та/або господарської діяльності на об`єктах, які розраховуються за електричну енергії за тарифом побутових споживачів, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового використання електричної енергії (п.19 п.5.5.5 ПРРЕЕ).

Згідно абзацу 5 пункту 1.1.2 глави 1.1 розділу І Правил №312 акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення споживачем цих Правил.

Відповідно до пункту 8.2.4 глави 8.2 розділу VІІІ Правил №312, у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Згідно з пунктом 8.2.5 глави 8.2 розділу VІІІ Правил №312, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення та пред`являти документ, що посвідчує його особу, про що зазначається в акті про порушення.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

ПРРЕЕ визначені поняття термінів «технічна перевірка» та «контрольний огляд засобу комерційного обліку».

Зокрема, технічна перевірка - це виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності Кодексу комерційного обліку та відповідним нормативно-технічним документам стану вузла обліку електричної енергії (крім тих його характеристик та властивостей, забезпечення яких покладається на постачальника послуг комерційного обліку) та схеми його підключення, електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки вимірювання, а також з метою виявлення позаоблікових підключень.

Контрольний огляд засобу комерційного обліку - виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів, зняття показів засобів комерційного обліку (у разі виконання функцій постачальника послуг комерційного обліку), а також з метою виявлення самовільних підключень без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів.

Під час проведення перевірки 09.08.2024р. представниками АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» виявлено порушення за адресою: АДРЕСА_1 та складено відповідний акт №Дн 007849, яким зафіксовано самовільне підключення електропроводки до електромережі АТ «ДТЕК Дніпропетровські електромережі» з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано шляхом монтування відгалуження від дооблікових дротів та підключення лічильника через автоматичний запобіжник 25А на фазі нуль напряму прихованим способом.

Встановлено, що акт про порушення №Дн 007849 відповідає вимогам Правил №312, зокрема, він містить зміст виявленого порушення, а також містить всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення, меж балансової належності, перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення, номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення.

Крім того, зазначений вище акт підписаний трьома працівниками АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» та споживачем ОСОБА_1 без зауважень.

Зміст акта про порушення від 09.08.2024р. №Дн 007849 свідчить про наявність всіх складових та фіксацію порушення, містить всі необхідні параметри для подальшого нарахування вартості позаоблікового споживання електроенергії.

Крім того, до акта про порушення від 09.08.2024р. №Дн 007847 додані фото та відео матеріали, які підтверджують зазначені в акті обставини (а.с. 8-10).

Відповідно до пункту 8.2.7 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

За змістом пункту 8.4.8 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил, визначається виходячи з кількості робочих днів електроустановки споживача (крім випадків фіксації засобами комерційного або технічного обліку кількості днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог цих Правил):

2) якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку мали можливість, - з дня останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку або технічної перевірки (якщо технічну перевірку було проведено після останнього контрольного огляду засобу комерційного обліку) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у шести календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення;

3) якщо споживач здійснив самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники оператора системи під час проведення контрольного огляду засобу комерційного обліку не мали можливості, або установив пристрій, що занижує покази лічильника електричної енергії (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо), - з дня останньої технічної перевірки або набуття споживачем права власності/користування на об`єкт (якщо технічну перевірку у період з дати набуття споживачем права власності/користування на об`єкт до дати виявлення порушення не було проведено) до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

Отже, у разі коли в ході контрольного огляду неможливо виявити порушення без застосування спеціальних технічних засобів, нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється за період не більше загальної кількості робочих днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі №910/17955/17 вказано, що «приховане приєднання до електричної мережі (прихованою електропроводкою) можна виявити лише під час технічної перевірки, а не під час контрольних оглядів […] адже виявити факт прихованого підключення (прихованою електропроводкою) можна лише з використанням спеціальних технічних засобів або у зв`язку з частковим демонтажем будівельних конструкцій, оздоблювальних матеріалів».

Відповідно до підпункту 6) пункту 8.4.2 глави 8.2 розділу VІІІ Правил №312, зокрема, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.

У разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6 - 8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), визначається за формулою 8 цієї глави. При цьому час використання самовільного підключення протягом доби (t вик.с.п.) приймається рівним 8 год (пункт 8.4.13 Розділу VIII Правил №312).

З аналізу вказаних норм права вбачається, що метою проведення засідання комісії є встановлення наявності або відсутності факту порушення, викладеного в акті про порушення та у разі його встановлення визначити обсяг необлікованої електричної енергії та суми завданих споживачем збитків.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.08.2022р. у справі №206/5490/20.

Відповідач не заперечує сам факт порушення нею Правил №312 шляхом самовільного підключення електропроводки (струмоприймачів) до мережі з порушенням схеми обліку; вона власноруч зазначає у акті про наявність «пробки» (досл).

Як установлено судом, самовільне підключення виконано шляхом відгалуження від дооблікових дротів через автоматичний запобіжник 25А, місце підключення заштукатурене в стіні, і його виявлення потребувало демонтажа оздоблювального матеріалу, тому виявити його при контрольному огляді можливості не було.

Таким чином, самовільне підключення не могло бути виявлено під час контрольного огляду, у зв`язку із чим комісія АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» правомірно здійснила нарахування вартості не облікованої енергії за річний період.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 23.10.2019р. у справі №300/676/16-ц.

Крім того, для виявлення прихованого підключення та місця його підключення до електромережі були використані спеціальні технічні засоби - сигналізатор скритої проводки «Дятел Е121» № 3004 повірка 26.09.2024р.

А тому самовільне приєднання не можливо оглянути і виявити візуально з місця розташування приладу обліку та при візуальному огляду ввідного кабеля з території подвір`я відповідача. Без відповідного дозволу і надання згоди споживача представникам АТ «ДТЕК Дніпровські електромережі» на демонтаж оздовлювальних матеріалів в стіні та огляд будинку, впродовж якого в суміжній кімнаті в дерев`яній шафі виявлений запобіжник, останні не мали можливості його оглянути.

Відповідно до пункту пункту 8.4.13 Правил №312, у разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6 - 8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), визначається за формулою 8 цієї глави. При цьому час використання самовільного підключення протягом доби (t вик.с.п.) приймається рівним 8 год.

Формула 8 глави 8.4. ПРРЕЕ зазначена в п. 8.4.12. ПРРЕЕ, відповідно до якого у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6 - 8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (W доб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою W доб.с.п. = P с.п. · t вик.с.п., де P с.п. - потужність самовільного підключення (кВт), що розраховується за формулами: у разі підключення до однієї фази - P с.п. = I · U ком.фаз. · cosц (9) та у разі підключення до трьох фаз - P с.п. = 3 · I · U ком.фаз. · cosц (10), де I - сила струму, що може протікати по колу самовільного підключення, визначена виходячи:

з найменшого допустимого струму, який може протікати через поперечну площу перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, згідно з главою 1.3 ПУЕ, А;

з найменшої сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі (за умови, що зазначена сила струму спрацювання менша сили струму, визначеної виходячи з поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 ПУЕ), А.

У разі непроведення вимірів поперечної площі перерізу всіх проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, потужність самовільного підключення (P с.п., кВт) визначається виходячи з допустимого тривалого струму, що може протікати через мінімальний діаметр електропроводки, згідно з положеннями глави 1.3 ПУЕ (за умови, що зазначена сила струму менша сили струму спрацювання комутаційних апаратів, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі).

За згодою сторін сила струму може бути визначена виходячи із сили струму навантаження електроустановки при підключенні всіх наявних на об`єкті споживача струмоприймачів на максимальну потужність або з максимальної сили струму навантаження струмоприймачів, підключених до схеми самовільного підключення на момент виявлення порушення, на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології;

U ном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ;

cosц - косинус кута між фазною напругою U фаз та струмом навантаження, який протікає тією самою фазою, визначений на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології. У разі відсутності у представників оператора системи відповідних засобів вимірювальної техніки cosц приймається рівним 0,9;

t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби (приймається рівним 12 год/добу).

Поперечна площа перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до електричної мережі, визначається на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки, повірених у терміни, передбачені законодавством у сфері метрології.

Комутаційні апарати, що задіяні у схемі самовільного підключення до електричної мережі, можуть вилучатися оператором системи для направлення їх на експертизу для встановлення фактичної сили струму їх спрацювання, про що зазначається в акті про порушення.

Згідно з частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).

Статтею 78 ЦПК України передбачено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідачем не надано доказів на спростування правильності нарахованої позивачем суми збитків у зв`язку із використанням необлікованої електричної енергії та не заявлено клопотань про призначення відповідної судової експертизи для встановлення правильності такого розрахунку з допомогою компетентних експертів або спеціалістів.

А тому позов слід задовольнити.

Судові витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 3 028грн (а.с.4) покласти на позивача.

Також позивач просить стягнути з відповідача 10 000грн витрат на правову допомогу (а.с.44-51).

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (ст.ст. 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З матеріалів справи вбачається, що інтереси позивача під час розгляду цивільної справи в суді апеляційної інстанції представляло адвокатське об`єднання Перший радник.

На підтвердження понесених витрат матеріали справи містять Договір про надання правової допомоги №5986-ДнЕМ від 04.10.2024р. (а.с.19-23), акт надання послуг № 16/201/1116\25 ДнЕМ від 10.02.2025р. та додаток 1 про детальний опис робіт (наданих послуг) (а.с.50-51).

У пункті 6.5 постанови від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 Верховний Суд зробив висновок, що «за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу)».

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За положеннями ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідної до частин третьої-п`ятої, дев`ятої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно меншою, ніж сума, заявлена в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відтак слід зробити висновок про те, що критерії, визначені частиною четвертою статті 137 ЦПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини другої статті 141 цього Кодексу.

Водночас критерії, визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, визначені статтею 141 ЦПК України.

Такий висновок був зроблений Верховним судом у постанові від 28.06.2023р. (справа 369/576/22).

З огляду на викладене, керуючись принципом справедливості та верховенства права, а також виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» витрати на правничу допомогу в розмірі 6 000грн.

Визначений розмір таких витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 3, 12, 15, 16, 509, 525, 526, 610-612, 627-629, 901, 904 ЦК України, ст. 81, 141, 223, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» вартість необлікованої електричної енергії за період з 09 серпня 2023 року по 09 серпня 2024 року в розмірі 121 927 (сто двадцять одна тисяча дев`ятсот двадцять сім) гривень 32 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі» судові витрати в сумі 9 028 (дев`ять тисяч двідцять вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте Соборним районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Повний текст рішення буде складений впродовж 5 днів.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», код ЄДРПОУ 23359034, місцезнаходження: 49107, м. Дніпро, Запорізьке шосе, 22.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: Д.О. Покопцева