Ухвала суду № 134414898, 26.02.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

ХАДЖИБЕЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа №521/1289/21

Пр. №6/521/157/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Сегеди О.М.,

при секретарі Жулего М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача, видачу дублікату виконавчого документа по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2021 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено частково.

У лютому 2026 року до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (далі ТОВ «Капіталресурс») із заявою, згідно якої просило суд замінити сторону у справі, а саме стягувача АТ КБ «Приватбанк», на його правонаступника ТОВ «Капіталресурс», видати дублікат виконавчого листа про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви зазначив, що 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Окрім того, кредитний договір Відповідача на момент звернення Заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.

Вказував, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 66847959(далі - ВП) з примусового виконання вищевказаного Виконавчого листа. 19 жовтня 2022 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного Виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного Виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає. У зв`язку з вказаним, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України.

Отже, оригінали виконавчих листів у заявника та первісного стягувача відсутні, при цьому заборгованість за кредитним договором не погашена.

Посилаючись на вищевикладені обставини, заявник просив суд заяву про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого документа задовольнити в повному обсязі.

Представник ТОВ «Капіталресурс» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися судом у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України.

Суд вважає, що неявка осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання з розгляду питання про заміну стягувача, видачу дублікату та поновлення строку для його пред`явлення не перешкоджає розгляду цього питання.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву ТОВ «Капіталресурс» про заміну стягувача, видачу дублікату виконавчого листа не перешкоджає розгляду цього питання, вважає, що вказана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що ТОВ «Капіталресурс» є фінансовою установою, здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг та діє на підставі Статуту.

Судом встановлено, що в провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2021 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено частково, суд вирішив:Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 24 січня 2013 року, станом на 29 грудня 2020 року за тілом кредиту в розмірі 8724 (вісім тисяч сімсот двадцять чотири) гривні 09 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь АТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 1836 (одна тисяча вісімсот тридцять шість) гривень 84 копійки.

З матеріалів справи вбачається, що за заявою представника АТ КБ «Приватбанк»Малиновським районним судом м. Одеси було видано виконавчі листи у справі №521/1289/21 на виконання рішення суду від 29 квітня 2021 року.

Встановлено, що 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором Відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».

Тобто, ТОВ «Капіталресурс» набуло право вимоги за судовим рішенням, ухваленим у даній справі.

За ч. ч. 1, 2 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження, суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, заявник правомірно та обґрунтовано звернувся до суду з даною заявою, яка підлягає задоволенню з метою можливості виконання рішення суду та захисту законних прав та інтересів стягувача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку з такою зміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно вимог ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 19 лютого 2020 року по справі 2-3897/10, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з частиною шостою статті 12 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Таким чином, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що виконавчий лист був повернутий стягувачу та отриманий ним, то, за думкою суду, є всі підстави вважати, що виконавчий лист був втрачений.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 липня 2015 року «Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» роз`яснено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Судом встановлено, що заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 29 квітня 2021 року у справі №521/1289/21 сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили, однак на теперішній час не виконано. Доказів, що спростовують зазначене, матеріали справи не містять.

Цим же листом Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред`явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами України і є обов`язковими для виконання на всій території України.

У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що «…право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає заяву ТОВ «Капіталресурс» обґрунтованою, заявленою на законних підставах та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 76-81, 141, ч. 2 ст. 247, 258-259, 260, 261, 263, 268, 353-354, 442 ЦПК України, ст. ст. 11, 512, 514 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

ухвалив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача, видачу дублікату виконавчого документа по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Замінити сторону стягувача Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) у цивільній справі №521/1289/21 за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (код ЄДРПОУ 43513923, місцезнаходження: 04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 28-А).

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа, виданого Малиновським районним судом м. Одеси на виконання заочного рішення суду від 29 квітня 2021 року у цивільній справі №521/1289/21, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Малиновським РВ у м. Одесі ГУДМС України в Одеській області 21 вересня 2012 року, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, рах. № НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором б/н від 24 січня 2013 року, станом на 29 грудня 2020 року за тілом кредиту в розмірі 8724 (вісім тисяч сімсот двадцять чотири) гривні 09 копійок.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду на період дії перехідних положень через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали складено 26 лютого 2026 року.

Суддя: О.М. Сегеда