Ухвала суду № 134414759, 26.02.2026, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/879/25

провадження № 2/492/69/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 лютого 2026 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської у складі:

головуючого судді Варгаракі С.М.,

за участю секретаря судового засідання Богдан А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Арцизької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

встановив:

В провадженні Арцизького районного суду Одеської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою Арцизької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

Після відкриття провадження при підготовці до розгляду справи суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява подана з порушенням статті 175 ЦПК України, тобто встановлені обставини, які не дають суду підстави прийняти рішення у справі, а які дають підстави для надання позивачеві строку для усунення недоліків позовної заяви, без усунення яких не можливо прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Згідно з пунктами 5-6 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, однак позивачем у позовній заяві не зазначено докази, які підтверджують факт відсутності відповідачів за місцем проживання понад встановлені законом строки та встановлюють дату вибуття і час, коли відповідачі були відсутній на спірній площі (виписка з будинкової книги, акти, листи, довідки навчальних або лікувальних закладів, військкоматів тощо); чи існують обставини та докази, що свідчать про вимушене не проживання відповідачів на спірній площі (акти комісії про заміну членами сім`ї замка в дверях, заяви і листи, що містять відомості про висловлювання на адресу відповідача погроз, довідки медичних установ про нанесення тілесних пошкоджень тощо); чи відповідачі належить до осіб, за якими закон зберігає житлову площу на час його відсутності (довідка військкомату, довідка з місця роботи, навчання, копія вироку або постанови суду тощо); обставини та докази, що свідчать про відмову відповідачів від права користування спірним житловим приміщенням.

Верховний Суд в постанові від 24 грудня 2020 року по справі № 369/6361/15-ц, провадження № 61-7233св19 (ЄДРСРУ № 93835783) дійшов до висновку, що перелік поважності причин непроживання в житловому приміщенні законодавство не встановлює, у зв`язку з чим зазначене питання суд вирішує в кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи. В свою чергу доказами, що відповідач не проживає в спірному приміщенні, можуть бути зокрема: правовстановлюючі документи, які підтверджують факт власності спірним майном; довідка з ЖЕКу/ОСББ про склад сім`ї або проживаючих; показання свідків;матеріали судових або виконавчих проваджень; документи про створення іншої сім`ї; трудові контракти відповідача в іншій місцевості; договори орендованого помешкання відповідачем у іншій місцевості/оплата комунальних послуг; листи / телеграми з іншого регіону тощо.

Згідно зі статтею 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. Засадничими принципами цивільного судочинства, як відомо, є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції. Отже, позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їхня достатність та переконливість.

16 грудня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 320/9482/17, провадження № 616318 св 19 ( ЄДРСРУ № 93793165) вказав, що початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатися намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на житло, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц (провадження № 61-37646св18); від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-ц (провадження № 61-30912св18); від 26 лютого 2020 року у справі № 333/6160/17 (провадження № 61-7317св19); від 18 березня 2020 року у справі № 182/6536/13-ц (провадження № 61-23089св19).

Отже, перелічене вище дає суду підстави зробити однозначний висновок, що позовна заява подана позивачем з порушенням статті 175 ЦПК України, зокрема вищезазначених недоліків, що унеможливлює вирішення питання про подальший розгляд справи і ухвалення законного та обґрунтованого рішення.

Відповідно до вимог частини 11 статті 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Суд вважає за необхідне попередити позивача, що у випадку невиконання вимог, встановлених статтею 175 ЦПК України, і не усунення зазначених недоліків позовної заяви у встановлений законом п`ятиденний строк з дня отримання копії наявної ухвали, судом будуть застосовані наслідки, передбачені частиною 13 статті 187, пунктом 8 частини 1 статті 257 ЦПК України, тобто позовна заява буде залишена без розгляду.

Керуючись статтею 187 ЦПК України, суд,

постановив:

Надати Арцизькій міській раді строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати 5 (п`яти) днів з дня отримання копії наявної ухвали.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви у встановлений 5 (п`яти) денний строк з дня отримання її копії і роз`яснити, що інакше позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Варгаракі С.М.