Рішення № 134412807, 26.02.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження: 2/484/522/26

Справа: 484/7272/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

26.02.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Коваленко Н.А.,

секретар судового засідання - Голубкова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

30.12.2025 до суду надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивач), в особі представника позивача Грибанова Д.В., до ОСОБА_1 (далі відповідач), в якій представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ЄАПБ» заборгованість за Кредитним договором №Р51.13043.004825701 від 22.01.2019 у розмірі 70496,56 грн, з яких: 27984,20 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17287,16 грн - сума заборгованості за відсотками; 25225,20 грн - сума заборгованості за комісіями; а також стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на те, що 22.01.2019 між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Р51.13043.004825701. 17.11.2023 між АТ «Ідеа Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №17112023 у відповідності до умов якого АТ «Ідея банк» за плату, передало а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло право грошової вимоги до боржників за Кредитними договорами вказаними у Реєстрі боржників. Так, відповідно до Реєстру боржників №2 до Договору факторингу, ТОВ «ФК ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 70496,56 грн, з яких: 27984,20 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17287,16 грн - сума заборгованості за відсотками; 25225,20 грн - сума заборгованості за комісіями. Також позивач вказав, що з моменту отримання права вимоги не здійснював жодних нарахувань штрафних санкцій.

Ухвалою від 09.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін по справі. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.

Надіслано сторонам копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі.

В судове засідання представник позивача не прибув, позовна заява містить прохання про розгляд справи за його відсутності, заперечень проти заочного розгляду справи не надходило.

Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином про час, день та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі Судової влади України. Причини неприбуття суду невідомі. Відповідач відзиву на позов та доказів на спростування доводів позивача до суду не надала.

Підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.2 ст. 223 ЦПК України, відсутні.

Згідно із вимогами ст.280 ЦПК України суд може ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не надав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи на відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, належним чином повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В судовому засіданні 25.02.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення та відклав його ухвалення та проголошення на 26.02.2026.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,та давши їм належну оцінку суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 22.01.2019 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №Р51.13043.004825701, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 35800 грн строком на 18 місяців на поточні потреби, процентна ставка за користування кредитом змінювана, станом на день укладання договору становить 19,5% (п.1.1., 1.4 Договору) та зобов`язався повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості). Згідно з п.1.10 Договору за обслуговування кредиту банком, що включає в себе надання інформації по рахункам позичальника з використання телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центрі, шляхом направлення смс повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом, тощо; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку, тощо, позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в розмірах та термін, визначених згідно графіку щомісячних платежів.

Вказаний кредитний договір №Р51.13043.004825701, разом з паспортом споживчого кредиту, анкетою-заявою, заявою про акцепт, підписано аналогом власноручного підпису позичальника, який відтворений за допомогою технічного пристрою.

Згідно ордеру-розпорядження №1, №2 від 22.01.2019 АТ «Ідея Банк» виконало грошове зобов`язання та перерахувало ОСОБА_1 кошти в загальному розмірі 35800 грн.

17.11.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №17112023, у відповідності до умов якого АТ «Ідея Банк» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні АТ «Ідея Банк» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників №2 до Договору факторингу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором Кредитним договором №Р51.13043.004825701 від 22.01.2019 у розмірі 70496,56 грн, з яких: 27984,20 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17287,16 грн - сума заборгованості за відсотками; 25225,20 грн - сума заборгованості за комісіями.

Ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч. 1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі.

Згідно ст.ст.526, 529 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тобто, належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором та сплата процентів за користування ним.

Відповідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Уклавши договір факторингу, позивач у встановленому законом порядку набув право вимоги до відповідача за кредитними зобов`язаннями за кредитним договором №Р51.13043.004825701 від 22.01.2019 року у розмірі 70496,56 грн.

Відповідно до Довідки-розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №Р51.13043.004825701 від 22.01.2019 станом на 17.11.2023 року становить 70496,56 грн, з яких: 27984,20 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17287,16 грн - сума заборгованості за відсотками; 25225,20 грн - сума заборгованості за комісіями.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Щодо позовних вимог про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Ч.2 ст. 627 ЦК України передбачено, що у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів" (у редакції станом на 01.01.2017 року) кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно з ч.5 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів" (у редакції станом на 01.01.2017 року) до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

10.06.2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування", який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Закон України «Про захист прав споживачів" застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування".

Отже, регулювання правовідносин банку зі споживачем щодо кредитування для споживчих потреб до 10.06.2017 року відбувалося з урахуванням приписів Закону України «Про захист прав споживачів". З 10.06.2017 року на ці відносини поширюється Закон України «Про споживче кредитування", а у частині, що йому не суперечить, - також Закон України «Про захист прав споживачів".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до п.5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Разом з тим, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Нормами частин 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відтак, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

Пунктом 1.10 кредитного договору встановлено плату відповідачу саме за обслуговування кредиту, що включає в себе надання інформації по рахункам позичальника з використання телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центрі, шляхом направлення смс повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом, тощо, надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку.

Аналіз наведених правових норм та встановлених обставин справи дає підстави вважати, що відповідачу договором було встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, безоплатність надання якої прямо встановлена ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування». Указана щомісячна плата за обслуговування міститься й у графіку щомісячних платежів, які є невід`ємною частиною договору. Отже, така умова договору про обов`язкову щомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості суперечить положенням ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування».

Схожі за змістом висновки викладені в постанові Верховного Суду від 01.04.2020 року у справі №583/3343/19 та в правовій позиції Великої Палати Верховного Суду викладеній у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 вирішувала питання: чи можливе встановлення комісії за обслуговування кредиту згідно Закону України «Про споживче кредитування»; чи має кваліфікуватися умова договору, що передбачає комісію, як дійсна /нікчемна/оспорювана. Кредитором у справі був саме АТ «Ідея банк».

Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові вказала, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, а згідно з п.3.2.4 кредитного договору позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості. Разом з тим Велика Палата зробила висновок про нікчемність в цілому пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, зокрема не лише щодо щомісячного інформування про розмір заборгованості, але й опрацювання запитів позичальника, надання інформації по рахунку.

Так, згідно висновку Великої Палати Верховного Суду комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.1, 2 ст.11, ч. 5 ст.12 цього Закону.

Слід зазначити, що Велика Палата ВС зобов`язала АТ «Ідея Банк» (п.34.3 Постанови №496/3134/19), який також є первісним кредитором ОСОБА_1 , здійснити перерахунок заборгованості позивачки з огляду на нікчемність визначених пунктів договору.

Також, Велика Палата Верховного Суду у п.п.71-73 постанови від 10.04.2019 у справі №463/5896/14-ц дійшла таких висновків: недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абз.1 ч.2 ст.215 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, такі умови договору містять дисбаланс обов`язків на шкоду позичальника та суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів». Натомість, позивачем не доведено перед судом, що такі послуги реально надавались відповідачу, та що послуги банку відповідач потребував чи замовляв частіше ніж один раз на місяць, отже умови кредитного договору №Р51.13043.004825701 від 22.01.2019 про встановлення плати за обслуговування кредиту є нікчемними, а тому позовна вимога про стягнення комісії в розмірі 25225,20 грн є безпідставною, необґрунтованою, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Отже суд дійшов до переконання що позовні вимоги слід задовольнити в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу в сумі 27984,20 грн та заборгованості за відсотками, що в сумі становить 46271,36 грн.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

Згідно положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги про стягнення заборгованості задоволено частково (64,21%), то відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений за подання позовної заяви судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1944,28 грн.

Керуючись ст.12, 81, 263-265, 268, 273, 280-282,289 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором №Р51.13043.004825701 від 22.01.2019 у розмірі 46271 (сорок шість тисяч двісті сімдесят одна) грн 36 коп., з яких: 27984,20 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 17287,16 грн - сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1944 (дев`ятнадцять тисяч сорок чотири) грн 28 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про сторони:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 26.02.2026.

Суддя Н. А. Коваленко