Рішення № 134412008, 27.02.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/8291/25

пр.№ 2/464/491/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючої судді - БЕСПАЛЬОК О.А.,

секретарі судових засідань БРИНОШ А.Я.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «Бізнес позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з неї заборгованість за договором №116680-КС-001 про надання кредиту від 23 липня 2020 року у розмірі 14921 грн. 54 коп. та понесені судові витрати. Окрім цього, у позові представником позивача заявлено клопотання про витребування в АТ КБ «Приватбанк» інформацію про те, чи належить банківська картка № НОМЕР_1 ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , виписку про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 23 липня 2020 року (дата видачі кредиту) по 21 січня 2021 року (дата закінчкення терміну кредитування).

Позов мотивує тим, що 23 липня 2020 року між позивачем ТОВ «Бізпозика» та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір №116680-КС-001 про надання кредиту (далі - договір кредиту), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «Бізпозика» 23 липня 2020 року направлено відповідачці пропозицію (оферту) укласти договір №116680-КС-001 про надання кредиту. 23 липня 2020 року ОСОБА_2 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору кредиту на умовах, визначених офертою. Зі своєї сторони ТОВ «Бізпозика» направлено ОСОБА_2 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор G6272, на номер телефону НОМЕР_3 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено. Таким чином, 23 липня 2020 року між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_2 було укладено договір №116680-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до п.1 договору кредиту ТОВ «Бізпозика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 15000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - правила, а разом - договір). Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,01160324% за кожен день користування кредитом. Пунктом 2 договору кредиту визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів. Пунктом 3 договору кредиту встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов зазначеного договору. ТзОВ «Бізпозика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 15000 грн., шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті). Боржник свої зобов`язання належним чином не виконала, а лише частково сплатила кошти. Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_2 належним чином не виконує свої зобов`язання за договором кредиту, у неї станом на 30 жовтня 2025 року утворилась заборгованість в розмірі 14921 грн. 54 коп., з яких: сума прострочених платежів по тілу кредиту - 9525 грн. 38 коп., сума прострочених платежів по процентах - 5396 грн. 16 коп. Добровільно відповідачка кредитну заборгованість не погашає, а тому просить стягнути з відповідачки на користь позивача суму зазначеної заборгованості за кредитним договором, а також судовий збір, сплачений позивачем при поданні позову до суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просить розгляд справи проводити у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує, позов підтримує в повному обсязі та просить такий задоволити.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового засідання, причин неявки не повідомила та не подала відзив на позовну заяву, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України, за згодою позивача, судом здійснено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

27 листопада 2025 року ухвалою Сихівського районного суду м.Львова дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до судового розгляду на 18 грудня 2025 року.

Ухвалою суду від 18 грудня 2025 року розгляд справи відкладено на 07 січня 2026 року, у зв`язку з неявкою відповідачки.

Ухвалою від 07 січня 2026 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ КБ «Приват банк» докази, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 21 січня 2026 року.

Ухвалою від 21 січня 2026 року розгляд справи відкладено на 04 лютого 2026 року, у зв`язку з невиконанням ухвали про витребування доказів.

Ухвалою від 04 лютого 2026 року розгляд справи відкладено на 19 лютого 2026 року, у зв`язку з невиконанням ухвали про витребування доказів.

Ухвалою від 19 лютого 2026 року розгляд справи відкладено на 27 лютого 2026 року, у зв`язку з невиконанням ухвали про витребування доказів.

20 лютого 2026 року на виконання ухвали суду, на адресу суду надійшла витребувана інформація від АТ КБ «Приват банк».

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Згідно з ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За правилами частин 3, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор- алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Судом встановлено, що 23 липня 2020 року між позивачем ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачкою ОСОБА_2 укладено договір №116680-КС-001 про надання кредиту в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитора, шляхом обміну електронними повідомленнями, та підписаними у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.1 договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 15000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів.

Строк, на який надається кредит 16 тижнів. Процентна ставка за кредитом: в день 1,01160324%, фіксована. Термін дії договору до 12 листопада 2020 року.

Згідно п.2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

Сторонами в п.3 договору кредиту погоджено «Графік платежів», відповідно до якого визначено розмір та дату внесення позичальником платежів за період з 06 серпня 2020 року по 12 листопада 2020 року.

До вказаного договору додано пропозицію (оферту) щодо укладання та прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) договору №1166801-КС-001 від 23 липня 2020 року.

Також до матеріалів справи долучено витяг з анкет клієнта ОСОБА_2 , в якому зазначені всі анкетні дані відповідачки та інформація стосовно бажаного кредиту.

При цьому, приймаючи умови договору, відповідачка ОСОБА_2 підтвердила, що вона ознайомлена з договором, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань та погоджується неухильно їх дотримуватися.

Відповідно до платіжного доручення №19149 від 23 липня 2020 року ТОВ «Бізнес Позика» перераховано на картку ОСОБА_2 платіж в розмірі 15000 грн. відповідно до кредитного договору №116680-КС-001 від 23 липня 2020 року.

Згідно з інформацією АТ КБ «Приват Банк», наданою суду на виконання ухвали, банківська картка № НОМЕР_1 емітована на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 . На зазначену банківську картку 23 липня 2020 року були зараховані грошові кошти в сумі 15000 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою своїх зобов`язань за кредитним договором, відповідно до розрахунків, наданих позивачем, станом на 30 жовтня 2025 року, заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором, укладеним 23 липня 2020 року, становить 14921 грн. 54 коп., з яких: сума прострочених платежів за тілом кредиту 9525 грн. 38 коп., сума прострочених платежів за процентами 5396 грн. 16 коп.

За умовами статей 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін). Одним з видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідачка порушила умови кредитного договору, в добровільному порядку ухиляється від сплати заборгованості за таким, розрахунок заборгованості, поданий представником позивача, відповідачкою не спростовано, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за договором №116680-КС-001 від 23 липня 2020 року у розмірі 14921 грн. 54 коп.

Окрім цього, з врахуванням ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 81, 89, 141, 247, 263-265, 280 - 282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження м.Київ, вул.Лесі Українки, 26, офіс 411 заборгованість за договором №116680-КС-001 про надання кредиту від 23 липня 2020 року у розмірі 14921 грн. 54 коп. та 2422 грн. 40 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ Оксана БЕСПАЛЬОК