Ухвала суду № 134411721, 27.02.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/972/26

Провадження №: 2/332/1928/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 р. м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Сапунцов В.Д., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

23.02.2026 року до Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ознайомившись із позовною заявою, дослідивши матеріали справи,суд приходить до наступних висновків.

Перевіривши матеріали справи вважаю, що цивільна справа підлягає направленню до іншого суду за підсудністю, виходячи з наступного.

Обґрунтовуючи підсудність даної заяви Заводському районному суду м. Запоріжжя, представник заявника посилається на те, що відповідно до частини 9 статті 28 ЦПК України, позов до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідомо, пред`являється за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За загальним правилом підсудності згідно зі ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

На виконання вищевказаної вимоги Заводським районним судом м. Запоріжжя було скеровано запит до Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області з метою надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача.

За результатами отриманої судом довідки від 27.02.2026 року з Управління державної міграційної служби України в Запорізькій області, встановлено, що за наявними обліками відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС у Запорізькій області відомості на громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про декларування/реєстрацію/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) відсутні по Запорізькій області.

На виконання приписів ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддею був здійснений запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо місця реєстрації ОСОБА_1 . Згідно із відповіддю на вказаний запит ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена адреса відповідача відноситься до Калініського районного суду м. Горлівка.

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний позов не підсудний Заводському районному суду м. Запоріжжя.

Право на звернення до суду за судовим захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів є одним із важливіших конституційних прав громадян та юридичних осіб.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтями 2,3,4 ЦПК України передбачено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховою радою України. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

Правила щодо підсудності цивільних справ, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, тобто розмежування компетенції по розгляду і вирішенню підвідомчих суду цивільних справ всередині системи судів цивільної юрисдикції, визначені в Главі 2 Розділу III ЦПК України.

За вимог п.1 ч. 3 ст. 376 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Принцип законного судді нерозривно пов`язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Суд не тільки вправі, а й зобов`язаний ухилитися від розв`язання справ, йому не підсудних.

Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є виконаними, коли справа заявника була розглянута національним судом, який створено на підставі закону. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги відомості про місцезнаходження відповідача, суддя приходить до висновку про передачу вказаної цивільної справи на розгляд до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача ОСОБА_1 .

Згідно з Розпорядженням Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 №27/0/38-14 визначено територіальну підсудність цивільних справ Калінінського районного суду м. Горлівка Слов`янському міськрайонному суду Донецької області.

З урахуванням викладеного, суд вважає правильним передати справу за підсудністю Слов`янському міськрайонному суду Донецької області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4,27,31,187,260,353,354 ЦПК України, суддя -

постановив:

Цивільну справу ЄУН № 332/972/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, направити за підсудністю до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, буд. 2), до територіальної юрисдикції (підсудності), якого вона відноситься.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: В.Д. Сапунцов