Ухвала суду № 134410738, 20.02.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/452/26

Провадження № 1-кс/210/200/26

20 лютого 2026 року

Слідча суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони та учасники, які приймали участь у судовому розгляді: особа, в інтересах якої подана скарга - ОСОБА_3 , захисники ОСОБА_3 - адвокати ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження в залі Металургійного районного суду міста Кривого Рогу скаргу адвоката ОСОБА_4 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 06 жовтня 2025 року за №12025041710000906, про скасування постанов про зупинення досудового розслідування, оголошення розшуку та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_7 зміст скарги

Слідчим відділенням поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області (надалі ВП №2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області) здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 01.02.2023 за №42023040000000115, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст.191, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України (далі КК України).

Постановою прокурора від 06 жовтня 2025 року матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023040000000115 за підозрою ОСОБА_3 виділено в окреме провадження, яке зареєстровано 06 жовтня 2025 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 1202504170000906.

Постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва при проведенні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 від 06.10.2025р., досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР 06.10.2025 року за № 12025041710000906 зупинено з підстав розшуку ОСОБА_3 .

Слідчій судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР 06.10.2025 року за № 12025041710000906 в якій скаржник просить:

- визнати поважними та поновити захиснику ОСОБА_4 процесуальний строк на подання цієї скарги.

- скасувати постанови прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтриманні публічного обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 від 14 серпня 2025 року про оголошення у державний та міжнародний розшук ОСОБА_3 та від 06 жовтня 2025 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025041710000906.

- зобов`язати прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтриманні публічного обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 вжити заходів для видалення інформації стосовно ОСОБА_3 з відповідних баз даних про перебування її в державному та міжнародному розшуку.

В обґрунтування своїх вимог скаржник покликається на те:

- копії оскаржуваних постанов станом на 29.01.2026 року не вручені ОСОБА_3 , хоча сторона обвинувачення обізнана з її місцезнаходженням та відома електронна адреса;

- прокурор не виконав свій обов`язок по врученню копій оскаржуваних постанов і станом на 29.01.2026 не надав захиснику ОСОБА_4 матеріали справи для ознайомлення (про що подана окремо скарга на бездіяльність прокурора провадженню № 1-кс/210/196/26, справа № 210/452/26);

- Твердження прокурора про те, що ОСОБА_3 «переховується від органів досудового розслідування за кордоном», є безпідставним і не підтвердженим жодними належними доказами.

- ОСОБА_3 до повідомлення про підозру дійсно виїхала за межі України з метою лікування, яке проходить періодично з 2023 року в медичній установі м. Бад-Гомбург (Bad Homburg), Федеративна Республіка Німеччина і про вказане місцезнаходження ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_6 неодноразово повідомляв орган досудового розслідування та прокурорів групи прокурорів;

- твердження, що сторона обвинувачення дізналась про виїзд ОСОБА_3 закордон ІНФОРМАЦІЯ_1 , є маніпуляцією, оскільки до рапорту долучена інформація з Державної прикордонної служби України, на якій містяться відомості про електронні підписи Департаменту стратегічних розслідувань та ДПСУ від «09.08.2025», тобто до складення повідомлення про підозру (11.08.2025), сторона обвинувачення була обізнана, що ОСОБА_3 перебуває за межами України;

- порушено порядок вручення повідомлення про підозру ОСОБА_3 , оскільки сторона обвинувачення не звернулась із запитом (дорученням) про міжнародну правову допомогу для вручення ОСОБА_3 повістки про виклик та повідомлення про підозру у визначений процесуальним законом спосіб;

- зупинення досудового розслідування та оголошення у розшук ОСОБА_3 здійснено з грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону, а саме статей 280, 281, 541, 548, 551, 552, 566 КПК, а єдиною метою таких рішень прокурора, було застосування до підозрюваної виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення строку його дії та без застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

- Оскаржувані постанови є формальними, відсутні підтвердження вручення повістки про виклик, повідомлення про підозру, а також умислу на ухилення ОСОБА_3 , що виключає застосування пункту 2 частини 1 статті 280 КПК.

ІІ. Узагальнені аргументи сторін під час судового розгляду

Захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , підозрювана ОСОБА_3 , вважають, що прокурори групи прокурорів безпідставно винесли постанови про оголошення в державний та міжнародний розшук ОСОБА_3 , та зупинили кримінальне провадження, оскільки місцезнаходження ОСОБА_3 повідомлялось органу досудового розслідування та прокурорам, а повідомлення про підозру вручено після того, як ОСОБА_3 виїхала на лікування. Стороною обвинувачення грубо порушено порядок вручення повідомлення про підозру, що було предметом перевірки суду апеляційної інстанції.

Захисники також покликаються на те, що зверталися до сторони обвинувачення з клопотаннями про проведення слідчих дій, скасування оскаржуваних постанов, проте сторона обвинувачення, будучи обізнаною про місце перебування ОСОБА_3 ігнорує закріплений КПК механізм проведення слідчих дій з особою, яка перебуває за кордоном та не переховується від органу досудового слідства та прокурорів, .

Захисник ОСОБА_4 окремо зазначив, що 29.01.2026 року прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні, зареєстрованого в ЄРДР 06.10.2025 року за № 12025041710000906 ОСОБА_8 винесла постанови про відмови в задоволенні клопотань сторони захисту про проведення опитування ОСОБА_3 у режимі відео-або телефонної конференції, про звернення із запитом про міжнародну правову допомогу для вручення повідомлення про підозру у спосіб передбачений КПК.

Крім того, захисник ОСОБА_4 покликається на те, що ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12.02.2026 року скасовано повідомлення про підозру ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 01.02.2023 за №42023040000000115, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст.191, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України, з якого в подальшому матеріали щодо ОСОБА_3 (у т.ч. розшук) 06.10.2025 р. виділені в окреме провадження, яке зареєстровано 06.10.2025 в ЄРДР за № 1202504170000906. Тобто, ОСОБА_3 втратила статус підозрюваної.

Захисник ОСОБА_5 просив врахувати, що в провадженні Чечелівського районного суду міста Дніпра перебуває інше кримінальне провадження в якому ОСОБА_3 є учасником та в межах якого до останньої не застосовано жодного запобіжного заходу, судове провадження не зупинене та її не оголошено у розшук, остання регулярно бере участь у судових засіданнях в режимі відеоконфренеції, що, вкотре, підтверджує те, що будь-якого наміру переховуватись у останньої не має (справа № 204/7883/19). При цьому, державне обвинувачення у цьому провадженні підтримують ті ж прокурори, що включені й до групи прокурорів у кримінальних провадженнях № 42023040000000115 та № 1202504170000906.

Захисники стверджують, що намагання сторони захисту до скасування повідомлення про підозру ОСОБА_3 ініціювати проведення слідчих та процесуальних дій з метою дієвості кримінального провадження виявились безрезультатними. Сторона обвинувачення своїми процесуальними рішеннями, прийнятими в незначний проміжок часу (11-14 серпня 2025 року), створила передумови для обрання слідчим суддею заочно запобіжного заходу, за відсутності захисника, що суперечить положенням ч. 6 ст. 193 КПК України.

Захисник ОСОБА_6 зазначив, що в діях прокурора ОСОБА_8 вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 382 КК України, а саме умисне невиконання ухвали суду, що набрала законної сили, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне, оскільки попри те, що апеляційний суд скасував повідомлення про підозру, прокурор не виконує її та ігнорує.

Захисник ОСОБА_4 також зазначив, що якщо слідчий суддя прийде висновку, що сторона захисту пропустила строк на оскарження постанов, просив врахувати, що ані він, ані ОСОБА_3 не отримували їх копії у встановленому порядку, а строк на оскарження відраховується з моменту вручення копій таких постанов. Сторона обвинувачення відмовила стороні захисту у наданні копій, сторона захисту , зокрема він як адвокат ознайомився з їх змістом лише за матеріалами скарг, які перебували в провадженні слідчих суддів.

Прокурор ОСОБА_8 у судовому засіданні 19.02.2026 року заперечувала щодо задоволення скарги Зазначила, що згідно усталеної практики постанова про розшук не може бути оскаржена до слідчого судді, оскільки така скарга прямо не передбачена положеннями статті 303 КПК України. Щодо оскарження постанови про зупинення позицію не висловила. Крім того прокурор спочатку зазначила, що їй не відомо про ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12.02.2026 року, проте в подальшому зазначила, що їй не відомо про зміст такої ухвали, оскільки вона хоча й приймала участь у судовому засіданні під час розгляду апеляційної скарги, проте розпорядження про виконання ухвали до канцелярії прокуратури не надходили. Прокурор стверджувала, що вона не обізнана з повним текстом судового рішення щодо скасування повідомлення про підозру ОСОБА_3 , тому відсутні підстави на теперішній час для його виконання і внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Після надходження повного тексту та відповідного розпорядження суду, їх вивчення будуть вжиті відповідні заходи. У подальшому, попри намагання суду з`ясувати позицію прокурора, та обставини зупинення провадження, прокурор участь у судовому засіданні припинила та встановити з нею зв`язок не виявилось за можливе впродовж майже 2-х годин.

У судове засідання, призначене на 20.02.2026 року прокурор скерувала заяву про відкладення розгляду скарги для підготовки пояснень, просила суд зобов`язати під час розгляду скарги ОСОБА_3 у судовому засіданні повідомити прокурора актуальний номер телефону та електронної пошти. Також прокурор надіслала для інформування ОСОБА_3 копію повістки про виклик ОСОБА_3 у якості підозрюваної для допиту слідчим 26.02.2026 року.

Сторона захисту заперечувала проти відкладення розгляду скарги, оскільки слідчий суддя неодноразово призначав дати розгляду скарги, скарга скерована прокурору, і остання мала достатньо часу для підготовки заперечень і пояснень. Крім того, захист просить врахувати, що участь слідчого або прокурора не є обов`язковою, а КПК встановлює короткі строки розгляду скарг. Також просять врахувати, що формально досудове розслідування здійснюється ВП № 2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, проте фактично усі слідчі дії проводяться СУ ГНП в Дніпропетровській області. Скарга не є об`ємною, і не є складною, а поведінка сторони обвинувачення у попередніх засіданнях свідчить про спроби відтермінувати розгляд скарги.

Слідча суддя, заслухавши доводи скаржника, захисників, ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду скарги, враховуючи наступне.

Ухвалою слідчої судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_1 від 05 лютого 2026 року скаргу адвоката ОСОБА_4 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 06 жовтня 2025 року за № 12025041710000906 про скасування постанови про зупинення досудового розслідування та зобов`язання вчинити певні дії прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Металургійного районного суду міста Кривого Рогу (м. Кривий Ріг, пр. Миру, 24, зал судових засідань №7, каб. 309) о 10 годині 45 хвилин 11 лютого 2026 року.

В судове засідання викликалися заявники (скаржник), процесуальний керівник - прокурор у кримінальному провадженні № №12025041710000906 відділу Дніпропетровської обласної прокуратури.

Також зобов`язано керівника ВП № 2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області та процесуального керівника - прокурора групи прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 надати в судове засідання матеріали кримінального провадження №12025041710000906, відомості про яке внесено до ЄРДР 06 жовтня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України та відомості (розширений витяг) з електронної інформаційної системи «Єдиний реєстр досудових розслідувань» щодо зупинення досудового розслідування кримінального провадження.

Ухвала в частині надання матеріалів кримінального провадження та відомостей про зупинення досудового розслідування ані органом досудового розслідування, ані процесуальним керівником станом на 20.02.2026 року не виконана, матеріали слідчій судді не надані.

За змістом статті 35 КПК України у суді діє інформаційно-комунікаційна система та/або її окремі підсистеми (модулі), що забезпечують, зокрема: 3) надання фізичним та юридичним особам інформації про стан розгляду матеріалів кримінального провадження у порядку, передбаченому цим Кодексом; 4) реєстрацію вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її руху.

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади, органи місцевого самоврядування реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях) в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях) в добровільному порядку.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях) не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Матеріали кримінального провадження, скарги, заяви, клопотання та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, у порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях), яка здійснюється працівниками апарату відповідного суду в день надходження таких матеріалів.

Процесуальні документи в електронній формі можуть подаватися учасниками кримінального провадження до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів) у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник кримінального провадження зобов`язаний у випадках, передбачених цим Кодексом, надати доказ надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам кримінального провадження, які не мають офіційної електронної адреси, копій надісланих документів із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів).

Як вбачається з обліково-статистичної картки на скаргу, Дніпропетровська обласна прокуратура як органи державної влади має офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та/або її окремих підсистемах (модулях) в обов`язковому порядку.

Ухвала про відкриття провадження за скаргою доставлена на адресу електронного кабінету Дніпропетровської обласної прокуратури 09.02.2026 року об 06 год.44хв.

Крім того, з відомостей, які містяться в АСДС-Д3, судова повістка про виклик у судове засідання, яке відбудеться в приміщенні Металургійного районного суду міста Кривого Рогу (м. Кривий Ріг, пр. Миру, 24, зал судових засідань №7, каб. 309) о 10 годині 45 хвилин 11 лютого 2026 року сторони обвинувачення надійшла до електронного кабінету Дніпропетровської обласної прокуратури 09.02.2026 року о 06 год.40 хв.

Крім того, ухвала про відкриття провадження із супровідним листом скерована на адресу Дніпропетровської обласної прокуратури 05.02.2026 року о 14 год. 34хв., та доставлена на офіційну електронну адресу Дніпропетровської обласної прокуратури цього ж дня о 15 год.01хв.

Також секретарем судового засідання, враховуючи стислі строки розгляду скарг в порядку статті 303 КПК України ухвала про відкриття провадження разом із копією скарги та додатків до неї надіслано на електронну пошту прокурора процесуального керівника у цьому провадженні ОСОБА_8 , що відображено в АСДС-Д3.

У судове засідання, призначене Металургійним районним судом міста Кривого Рогу (м. Кривий Ріг, пр. Миру, 24, зал судових засідань №7, каб. 309) о 10 годині 45 хвилин 11 лютого 2026 року сторона обвинувачення не надала матеріали кримінального провадження, справу знято з розгляду. Клопотань від прокурора про необхідність ознайомлення з матеріалами скарги не надходило. Розгляд скарги відкладено на 19.02.2026 року на 12 год.00хв.

З відомостей, які містяться в АСДС-Д3, судова повістка про виклик у судове засідання, яке відбудеться в приміщенні Металургійного районного суду міста Кривого Рогу (м. Кривий Ріг, пр. Миру, 24, зал судових засідань №7, каб. 309) о 12 годині 00 хвилин 19 лютого 2026 року стороні обвинувачення надійшла до електронного кабінету Дніпропетровської обласної прокуратури 15.02.2026 року о 19 год.34 хв.

Додатково, секретарем судового засідання скеровано судовий виклик на телефонний номер прокурора ОСОБА_8 , який доставлено 13.02.2026 року о 14год13хв.

Судове засідання 19.02.2026 року відбувалося в режимі відеоконференції, прокурор ОСОБА_8 приймала участь безпосередньо та висловлювала свої доводи по скарзі.

Згідно з частини 3 статті 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи, що судом створені всі належні умови, у тому числі й завчасно скеровано ухвалу про відкриття провадження за скаргою, як і судові виклики, а так само стислі строки розгляду скарг в порядку статті 303 КПК, у сторони обвинувачення було достатньо часу для підготовки заперечень та доводів.

Підстав для відкладення розгляду справи не вбачається. Скарга розглядається за наявними матеріалами, оскільки стороною обвинувачення матеріали кримінального провадження щодо предмету оскарження не надані, ухвала про відкриття провадження за скаргою в цій частині не виконана.

ІІІ. Щодо клопотання про поновлення строку

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дій або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

При цьому, ч.ч. 2 і 4 ст. 304 КПК України передбачають наслідки подання скарги до слідчого судді без дотримання вимог про прийнятність.

Так відповідно до пункту 3 частини 2 зазначеної вище статті скарга повертається, якщо: скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

У статті 304 КПК початок перебігу строку на оскарження постанови пов`язується з днем отримання її копії, інших правил обчислення процесуального строку у даному випадку не регламентовано.

Сторона захисту стверджує, що сторона обвинувачення обізнана з місцезнаходження ОСОБА_3 та відома електронна адреса ОСОБА_3 .. Проте станом на 29.01.2026 копії постанови про зупинення досудового розслідування від 06.10.2025 року та про оголошення у національний та міжнародний розшук від 14.08.2025 так і не вручені останній.

Як вбачається з матеріалів, доданих до скарги, захисник ОСОБА_6 звертався до СУ ГУНП в Дніпропетровській області з адвокатськими запитами в інтересах ОСОБА_3 , в яких повідомив про перебування на обліку з 2023 року ОСОБА_3 , мету виїзду 09.08.2025 року з України, місце перебування ОСОБА_3 ( ОСОБА_9 ), адресу клініки.

Адвокат ОСОБА_6 звернувся до процесуального керівника у кримінальному провадженні зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 01.02.2023 за №42023040000000115 з клопотанням про скасування постанов про оголошення у державний та міжнародний розшук, та за наслідками розгляду клопотання прокурор ОСОБА_10 своєю постановою від 31.10.2025 року відмовив у його задоволенні. Постанова мотивована тим, що встановити дійсне місце знаходження підозрюваної за кордоном не є можливим, ОСОБА_3 перебуває поза межами юрисдикції національних правоохоронних органів.

Скаргу, що є предметом розгляду у цьому провадженні, подано адвокатом ОСОБА_4 , з яким ОСОБА_3 уклала договір 12 грудня 2025 року. Встановлено, що зі змістом процесуальних рішень, які оскаржуються в цій скарзі, відомі захиснику з матеріалів інших скарг та особисто не вручались стороною обвинувачення. Тобто копії оскаржуваних постанов отримані захисником не безпосередньо від сторони обвинувачення, а під час ознайомлення зі матеріалів скарг, які перебували в провадженні судів.

Крім того встановлено, що ОСОБА_3 безпосередньо не отримувала копії оскаржуваних постанов.

Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду (ч. 4 ст. 46 КПК).

Встановлено, що захисник ОСОБА_4 оскаржував бездіяльність прокурора щодо не виконання обов`язку з ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12025041710000906 від 06 жовтня 2025 року як захисника ОСОБА_3 (провадженню № 1-кс/210/196/26, справа № 210/452/26).

Ухвалою слідчої судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 03.02.2026 у провадженні № 1-кс/210/196/26, справа № 210/452/26 скаргу адвоката ОСОБА_4 на бездіяльність прокурорів групи прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР 06 жовтня 2025 року за № 12025041710000906 задоволено. Зобов`язано прокурорів групи прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури у цьому кримінальному провадженні розглянути в порядку статті 220 КПК України, статті 221 КПК України клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_3 про ознайомлення з матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.

Аналіз практики ВС ККС щодо підстав для поновлення процесуального строку, зводиться до того, що для визнання поважних причин для пропуску подання скарги слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження органу (рішення якого оскаржується), порядок його функціонування, хід бойових дій, тривалість самого процесуального строку; час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; наявність у конкретної особи фактичної можливості звернутися до суду з дотриманням процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску); необізнаність скаржника з мотивами оскаржуваного рішення, тощо.

У постанові ОП ККС ВС від 22.01.2024 у справі №757/1624/22-к сформовано висновок, що строк апеляційного оскарження для особи має обчислюватись з дня отримання копії вироку незалежно від наявності інших джерел інформування про прийняте рішення.

Враховуючи, що ані захиснику ОСОБА_4 , ані ОСОБА_3 безпосередньо не отримали копії оскаржуваних постанов, постанова про зупинення досудового розслідування не направлялась захиснику, а їх зміст відомий захиснику із матеріалів інших скарг; захисником ОСОБА_4 всіх розумних заходів для отримання процесуальних рішень, що становлять предмет оскарження; строк, що сплинув з моменту винесення постанов прокурором, а також встановлені слідчим суддею обставини, у тому числі й скасування повідомлення про підозру, пропущений строк на оскарження постанови про зупинення досудового розслідування від 06.10.2025 та постанов про оголошення в розшук (державний, міжнародний) від 14.08.2025 року підлягає поновленню, як пропущений з поважних причин.

IV. Короткий виклад фактичних обставини справи

ВП №2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 01.02.2023 за №42023040000000115, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст.191, ч.3 ст.28 ч.1 ст.366 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється групою прокурорів Дніпропетровської обласної прокуратури, зокрема прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтриманні публічного обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 .

Оперативними співробітниками СУ ГУНП в Дніпропетровській області 12.08.2025 року складено рапорт про те, що ОСОБА_3 09.08.2025 перетнула державний кордон України.

11.08.2025 року прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтриманні публічного обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 42023040000000115 від 01 лютого 2023 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

11 серпня 2025 року Дніпропетровської обласною прокуратурою відправлено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваної ОСОБА_3 та повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, одержувачу ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується накладною № 4902500205164 від 11.08.2025р., описом вкладення № 4902500205164 та квитанцією.

Крім того, 11 серпня 2025 року прокурором відділу обласної прокуратури ОСОБА_11 голові правління ОСББ «ЖК «Панорама Дніпра» ОСОБА_12 вручено пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваної ОСОБА_3 та повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч.1 ст. 366 КК України, для передачі ОСОБА_3 , власниці кв. АДРЕСА_2 .

Постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва при проведенні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 від 14.08.2025, оголошено у державний розшук підозрювану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрювану у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, в межах кримінального провадження № 42023040000000115 від 01.02.2023р.

Постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва при проведенні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 від 14.08.2025, оголошено у міжнародний розшук підозрювану ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрювану у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, в межах кримінального провадження № 42023040000000115 від 01.02.2023р.

Ухвалою слідчого судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу від 14.08.2025 (провадження №1-кс/210/1447/25), з урахуванням ухвали про виправлення описки, ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без зазначення строку дії ухвали та без визначення розміру застави, в межах кримінального провадження № 42023040000000115 від 01.02.2023р.

Розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу здійснювався за правилами частини 6 статті 193 КПК за відсутності підозрюваної та без залучення захисників.

Під час досудового розслідування сторона захисту скеровувала органу досудового розслідування повідомлення про місцезнаходження та перебування ОСОБА_3 , а також підстави перебування останньої у Німеччині, які були направлені на адресу СВ ВП №2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, Дніпропетровської обласної прокуратури, Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області.

Встановлено, що ОСОБА_3 проходить лікування у Німеччині (хірургічне та терапевтичне) з 2023 року, перебуває на обліку у лікаря нейрохірурга, про що свідчать медичні довідки від 02.09.2025 року; від 22.09.2025 року, від 02.12.2025 року, від 21.01.2026 року.

ОСОБА_3 приймає участь у кримінальному провадженні, яке з перебуває на розгляді Чечелівського районного суду міста Дніпра. До ОСОБА_3 не застосовувався запобіжний захід, судове провадження не зупинене, її не оголошено у розшук, регулярно бере участь у судових засіданнях в режимі відеоконфренеції (справа № 204/7883/19).

Державне обвинувачення у справі № 204/7883/19 підтримують прокурори, які включені до групи прокурорів у кримінальних провадженнях № 42023040000000115 та № 1202504170000906.

Сторона обвинувачення вказаний факт не спростувала.

З кримінального провадження № 42023040000000115 від 01.02.2023р. матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_3 06.10.2025 виділені в інше кримінальне провадження, про що 06 жовтня 2025 внесено відомості до ЄРДР за №12025041710000906.

Отже, ОСОБА_3 мала статус підозрюваної у виділеному кримінальному провадженні, відомості про яке 06 жовтня 2025 внесено до ЄРДР за №12025041710000906.

Постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтриманні публічного обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 від 06 жовтня 2025 року зупинено досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025041710000906, відомості про яке внесено до ЄРДР на підставі постанов прокурора від 14 серпня 2025 року, винесених в межах кримінального провадження № 42023040000000115 від 01.02.2023р., до виділення матеріалів досудового розслідування щодо ОСОБА_3 .

Постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва при проведенні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_10 від 31.10.2025, у задоволенні клопотання захисника підозрюваної ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_6 про скасування постанови про оголошено у державний та міжнародний розшук ОСОБА_3 від 14.08.2025 - відмовлено.

Також встановлено, що сторона захисту, зокрема адвокат ОСОБА_6 в порядку пункту 2 частини 1 статті 303 КПК України звернувся до слідчого судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу зі скаргою про скасування повідомлення про підозру від 11.08.2025 року щодо ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, в межах кримінального провадження № 42023040000000115 від 01 лютого 2023 року

Ухвалою слідчого судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні скарги захисника адвоката ОСОБА_6 , діючого в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 , про скасування повідомлення про підозру від 11.08.2025 року щодо ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, в межах кримінального провадження № 42023040000000115 від 01 лютого 2023 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 лютого 2026 року скасовано ухвалу слідчого судді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 грудня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні скарги захисника адвоката ОСОБА_6 , діючого в інтересах підозрюваної ОСОБА_3 , про скасування повідомлення про підозру від 11.08.2025 року щодо ОСОБА_3 , в межах кримінального провадження № 42023040000000115 від 01 лютого 2023 року.

Цією ж ухвалою скаргу захисника адвоката ОСОБА_6 , діючого в інтересах ОСОБА_3 , на повідомлення про підозру від 11.08.2025 року щодо ОСОБА_3 , подану в рамках кримінального провадження № 42023040000000115 від 01 лютого 2023 року, - задоволено.

Скасовано повідомлення про підозру від 11 серпня 2025 року у кримінальному провадженні № 42023040000000115 від 01 лютого 2023 року стосовно ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Також зобов`язано уповноваженого прокурора внести відомості до ЄРДР про скасування повідомлення про підозру від 11.08.2025 року стосовно ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні № 42023040000000115 від 01 лютого 2023 року.

Вказано ухвала набрала законної сили з моменту її проголошення й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

У судовому засіданні, яке відбулося 19 лютого 2026 року прокурор повідомила, що відсутні підстави для виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду, оскільки її повний текст на адресу Дніпровської обласної прокуратури не надходили в письмовому вигляді разом із розпорядженням про виконання такої ухвали.

20 лютого 2026 року прокурор, процесуальний керівник у кримінальному провадженні ОСОБА_8 скерувала до слідчої судді письмову вимогу про зобов`язання слідчим суддею ОСОБА_3 повідомити під час розгляду скарги її номер телефону та адресу електронної скриньки та повістку про виклик до слідчого на допит ОСОБА_3 в статусі підозрюваної.

V. Мотиви та висновки слідчого судді

Відповідно до положень статті 7 КПК України, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, змагальність сторін, диспозитивність та розумність строків розгляду справи.

Згідно зі статтею 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до частини 1 статті 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до частин 1, 3 статті 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Кожен має право на участь у розгляді в суді будь-якої інстанції справи, що стосується його прав та обов`язків, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Глава 26 КПК України відносить вирішення скарг на дії, рішення чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування відноситься до компетенції слідчих суддів.

Згідно з пунктом 18 частини 1 статті 3 КПК України «слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні».

Частиною 1 статті 303 КПК України передбачений перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора на досудовому провадженні, які можуть бути оскаржені, зокрема:

1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;

2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування;

3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи;

5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки;

7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;

8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування;

10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом;

11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.

У цьому провадженні оскаржується процесуальне рішення прокурора про зупинення досудового розслідування від 06 жовтня 2025 року у межах в межах кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 жовтня 2025 року за №12025041710000906, яке було виділено із кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 01.02.2023 за №42023040000000115 разом із постановами про оголошення розшук (державний та міжнародний) ОСОБА_3 від 14.08.2025 року.

Щодо скасування постанови про зупинення досудового розслідування від 06 жовтня 2025 року у межах кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 жовтня 2025 року за №12025041710000906

За змістом пункту 2 частини 1 статті 303 КПК України рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування на досудовому розслідуванні можуть бути оскаржені до слідчого судді потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Аналіз положень пункту 2 частини 1 статті 303 КПК України дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на зупинення досудового розслідування підлягають з`ясуванню дотримання підстав та порядку такого зупинення.

Підстави та порядок зупинення досудового розслідування після повідомлення особі про підозру врегульовані статтею 280 КПК України, з якої випливає, що досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо:

1) підозрюваний захворів на тяжку хворобу, яка перешкоджає його участі у кримінальному провадженні, за умови підтвердження цього відповідним медичним висновком;

2) оголошено в розшук підозрюваного;

2-1) слідчий суддя відмовив у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування;

3) наявна необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва;

4) наявні об`єктивні обставини, що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану;

5) уповноваженим органом прийнято рішення про передачу підозрюваного для обміну як військовополоненого та підозрюваним надано письмову згоду на проведення такого обміну. Рішення про зупинення досудового розслідування з цієї підстави оскарженню не підлягає.

До зупинення досудового розслідування слідчий, дізнавач зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.

Досудове розслідування зупиняється вмотивованою постановою прокурора або слідчого, дізнавача за погодженням з прокурором, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Копія постанови надсилається стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які мають право її оскаржити слідчому судді.

Після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.

Згідно з частинами 1,3,5,6 ст.110 КПК України процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови. Постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий, прокурор визнає це за необхідне.

Постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого, прокурора виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення.

Зі змісту оскаржуваної постанови про зупинення кримінального провадження відомості про яке внесено до ЄРДР 06 жовтня 2025 року за №12025041710000906, що підставою для його прийняття слугували постанови про розшук (державний та міжнародний) ОСОБА_3 , датовані 14 серпня 2025 року, та винесені у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР 01.02.2023 за №42023040000000115, з якого 06.10.2025 виділено кримінальне провадження за №12025041710000906.

Оскаржувана постанова від 06.10.2025 про зупинення досудового розслідування ґрунтується на рапорті оперативних співробітників від 12.08.2025, в якому зазначено, «09.08.2025 підозрювана ОСОБА_3 перетнула державний кордон України у пункті пропуску «Угринів», після чого на територію України не поверталася».

Крім того, постанова від 06.10.2025 обгрунтована тим, що:

- 14.08.2025 прокурором винесено постанову про оголошення в державний та міжнародний розшук, оскільки ОСОБА_3 переховується від органів досудового розслідування за кордоном;

- 19.08.2025 року за адресою мешкання матері ОСОБА_3 ОСОБА_13 оперативними працівниками останній вручено повістку про виклик її доньки ОСОБА_3 до прокуратури області для допиту в якості підозрюваної, відповідну повістку також було направлено 18.08.2025 адвокату ОСОБА_14 , який надавав правову допомогу ОСОБА_15 на підставі ордеру від 11.08.2025;

- 04.09.2025 співробітниками УСР в Дніпропетровській області ДСР НП України щодо підозрюваної ОСОБА_3 заведено оперативно-розшукову справу № 61р/55/103-205;

- станом на 06.10.2025 підозрювана ОСОБА_3 переховується від органів досудового розслідування за кордоном, для допиту в якості підозрюваної до правоохоронних органів не з`являється »

В той же час, сторона обвинувачення дізналась про виїзд ОСОБА_3 закордон ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки до рапорту, який слугував підставою для прийняття рішення про розшук ОСОБА_3 , долучена інформація з Державної прикордонної служби України, на якій містяться відомості про електронні підписи Департаменту стратегічних розслідувань та ДПСУ від «09.08.2025».

Рапорт оперуповноваженого відділу УСР в Дніпропетровській області ДСР НП є внутрішнім документом органу досудового розслідування і не є власне доказом в розумінні статті 84 КПК України, на підставі якого встановлюються ті чи інші факти, у тому числі й факт переховування особи.

Повідомлення про підозру, датоване 11.08.2025, після того, як Департаменту стратегічних розслідувань та ДПСУ надав інформацію про перетин державного кордону ОСОБА_3 .

Тобто, в момент складання повідомлення про підозру, яке скасовано в судовому порядку, сторона обвинувачення була обізнана, що ОСОБА_3 перебуває за межами України.

Як вбачається з постанови прокурора про відмову в задоволені клопотання сторони захисту про скасування постанови про розшук, сторона обвинувачення покликається на те, що виїздом 19.08.2025 за адресою мешкання матері ОСОБА_3 . ОСОБА_13 , оперативними працівниками останній вручено повістку про виклик її доньки ОСОБА_3 до прокуратури області для допиту в якості підозрюваної… Встановити актуальне місце знаходження ОСОБА_3 не є можливим..».

З наведеного випливає, що спочатку ОСОБА_3 була оголошена у розшук (державний та міжнародний), а потім, через 5 днів, орган досудового розслідування почав вживати заходи до її виклику, шляхом вручення повістки її матері.

У постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 жовтня 2025 року у справі № 757/16005/22-к, касаційний суд зауважив наступне: «відповідно до ч. 2 ст. 280 КПК до зупинення досудового розслідування слідчий, дізнавач зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті (розшук особи).

Згідно з частиною 1 статті 281 КПК якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.

Тобто оголошення розшуку підозрюваного має передумови, дотримання яких є обов`язковим для слідчого чи прокурора. Зокрема, вказані суб`єкти повинні не лише формально здійснити виклик підозрюваного, але й дотримуватися правил про належність такого виклику, які регламентовано ст. 135 КПК. Після надання оцінки усім відомостям щодо місцезнаходження підозрюваного слідчий чи прокурор вправі прийняти рішення про оголошення розшуку підозрюваного.

Проте постановами прокурора від 14 серпня 2025 року ОСОБА_3 оголошено в державний та міжнародний розшук, тобто в один день, і підставою для розшуку був лише рапорт оперативного працівника УСР.

Також з матеріалів провадження вбачається, що підставою для повідомлення про підозру ОСОБА_3 був пункт 3 частини 1 статті 276 КПК України. Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Норми КПК України вказують на те, що особу 1) мають повідомити про підозру (і, якщо вона проживає за кордоном, повідомлення має бути вручене згідно з міжнародним договором про правову допомогу), або 2) мають бути вжиті заходи для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (це можливо якщо повідомлення про підозру не вручено особі внаслідок невстановлення місцезнаходження особи).

Відповідно до частини 1 статті 133 КПК України, слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених цим Кодексом випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.

Як вбачається з матеріалів скарги, захисник ОСОБА_6 неодноразово звертався до органу досудового розслідування із адвокатськими запитами, в яких повідомив місцезнаходження ОСОБА_3 , як до зупинення кримінального провадження, так і після, а так само ініціював клопотання про скасування розшуку.

Встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на обліку та проходить лікування (періодично) з 2023 року в медичній установі м. Бад-Гомбург (Bad Homburg), Федеративна Республіка Німеччина і про вказане місцезнаходження ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_6 неодноразово повідомляв орган досудового розслідування та прокурорів групи прокурорів.

Проте попри те, що у розпорядженні органу досудового розслідування були наявні відомості про місцезнаходження ОСОБА_3 (країна, місто, адреса медичної установи, де проводиться лікування), орган досудового розслідування та прокурори групи прокурорів не ініціювали вручення процесуальних документів у спосіб, визначений КПК, зокрема у спосіб, визначений частиною 7 статті 135 КПК України, з урахуванням Глави 43 КПК України.

Крім того, після укладання договору з ОСОБА_3 , адвокат ОСОБА_4 також ініціював низку клопотань, спрямованих на відновлення досудового розслідування, та проведення слідчих дій за участі ОСОБА_3 , проте орган досудового розслідування та процесуальний керівник не вжили заходів щодо відновлення досудового розслідування та продовження його у спосіб та порядок, регламентований КПК.

Окремо слідча суддя враховує, що у Главі 11 КПК України визначено порядок вручення повідомлень. Зокрема, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою; у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 1, 2 ст. 135 КПК України).

В свою чергу, повістка про виклик особи (повідомлення), яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва (ч. 7 ст. 135 КПК України).

За змістом пункту 1 частини 1 статті 541 КПК України міжнародна правова допомога - проведення компетентними органами однієї держави процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або для виконання вироку, ухваленого судом іншої держави або міжнародною судовою установою.

Обсяг міжнародного співробітництва під час кримінального провадження визначається статтею 542 КПК України, згідно з частиною 1 якої міжнародне співробітництво під час кримінального провадження полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків. Міжнародним договором України можуть бути передбачені інші, ніж у цьому Кодексі, форми співробітництва під час кримінального провадження.

Відповідно до частини 6 статті 552 КПК України на стадії досудового розслідування запит про міжнародну правову допомогу погоджується у письмовій формі прокурором, який здійснює нагляд за дотриманням законів при проведенні досудового розслідування.

Статтею 567 КПК України визначено порядок допиту особи шляхом проведення відео- або телефонної конференції, у тому числі й за запитами компетентного органу України.

Проте оскаржувана постанова від 06.10.2025 року не містить жодного обґрунтування, з яких підстав сторона обвинувачення виснувала, що оскільки ОСОБА_3 перебуває за кордоном, без вжиття заходів, визначених Главою 43 КПК України, автоматично є такою що переховується.

В оскаржуваній постанові не наведено, які дії вживались органом досудового розслідування до зупинення кримінального провадження щодо:

- по-перше перевірки місцезнаходження ОСОБА_3 , враховуючи що сторона захисту надала документи, з яких можна встановити її місцезнаходження;

- по-друге ініціювати вручення повісток про виклик, проведення допиту (опитування), а так само і вручення повідомлення про підозру.

Слідча суддя враховує, що за висновками апеляційної інстанції в ухвалі про скасування повідомлення про підозру встановлено, що орган досудового розслідування в день складання підозри, не здійснили спроб встановити місцезнаходження ОСОБА_3 або зв`язку із останньою, чим допустили умовне дотримання Закону.

У матеріалах кримінального провадження були відсутні відомості щодо здійснення будь-яких заходів для належного повідомлення ОСОБА_3 про підозру, зокрема спроба зв`язку органу досудового розслідування з останньою, вручення повідомлення члену сім`ї, відсутність будь-яких даних, що органом досудового розслідування встановлено відсутність ОСОБА_3 за адресою її місця мешкання та існування обґрунтованої неможливості з`ясування її місця перебування, що поза розумним сумнівом виправдовувало вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений ст. 135 КПК України, так і оголошення її у розшук, тому повідомлення про підозру ОСОБА_3 скасовано у порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, що не спростовано процесуальним керівником у судовому засіданні 19.02.2026 року.

ОСОБА_3 приймає участь у судових засіданнях в інших кримінальних провадження, зокрема і в судових засіданнях у справі № 204/7883/19, а так само і під час розгляду скарг на досудовому розслідуванні в як в суді першої так і в суді апеляційної інстанції у кримінальних провадженнях, зареєстрованих в ЄРДР за № №42023040000000115, з якого 06.10.2025 виділено кримінальне провадження за №12025041710000906, що вказує на надуманість версії органу досудового розслідування про переховування ОСОБА_3 .

Та обставина, що ОСОБА_3 приймає участь у розгляді іншого кримінального провадження, що перебуває на розгляді в суді в м Дніпро, не спростована як органом досудового розслідування так і процесуальним керівником. Слідча суддя враховує, що у справі № 204/7883/19 ОСОБА_3 є стороною кримінального провадження, та не була оголошена у розшуку, провадження щодо неї не виділялось, і суд здійснює дистанційне судове провадження (участь у режимі відеоконференції).

Неможливість зв`язатись із ОСОБА_3 саме в момент намагання вручення повідомлення про підозру не може беззаперечно вказувати на переховування особи.

Слідча суддя погоджується з твердженнями сторони захисту, що факт того, що постанови прокурора про оголошення розшуків та постановлення ухвали слідчого судді про обрання стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК, відбулося в один день, можуть свідчити про те, що жодних реальних процесуальних дій спрямованих на встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 та встановлення з нею зв`язку сторона обвинувачення не вживала, а оголошення її у міжнародний розшук слугувало підставою для її «заочного арешту».

ОСОБА_3 виїхала за кордон 09.08.2025, тобто ще до складання повідомлення про підозру від 11.08.2025, а тому сам факт виїзду за кордон останньої не свідчить про переховування від органу досудового розслідування, оскільки кримінальне переслідування ОСОБА_3 ще не було розпочате, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вина не буде доведена у законному порядку і встановлена обвинувальним вироком суду, де сполучаються в бінарному нерозривному зв`язку матеріальна (склад злочину) і процесуальна підстави кримінальної відповідальності. У межах єдиної підстави кримінальної відповідальності вирок суду з`єднує її фактичну та юридичну сторони, встановлює повну відповідність фактичної та юридичної сторін вчиненого.

Водночас ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину згідно з частиною 2 статті 62 Конституції України.

Згідно концепції судової істини, впровадженої в чинному кримінальному процесуальному законі, доведення винуватості особи покладається на органи досудового розслідування та прокурора, твердження яких у повідомленні про підозру (на стадії досудового розслідування) є суб`єктивним припущенням сторони обвинувачення про наявність підстави для кримінальної відповідальності особи.

Поряд із цим частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 4 статті 22 КПК повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення здійснюється прокурором, а у випадках, передбачених цим Кодексом, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із повноважним прокурором.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «звинувачення» визначається як офіційне повідомлення, надане особі виключно компетентним суб`єктом, про те, що така особа підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (справа «Девеер проти Бельгії» (заява № 6903/75, рішення від 27 лютого 1980 року, § 46).

Процедуру здійснення повідомлення про підозру особі можна умовно поділити на етапи:

1) прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру. Цей етап передбачає перевірку підстав здійснення такого повідомлення згідно з частиною 1 статті 276 КПК, дотримання процесуальних гарантій під час проведення тих чи інших слідчих або оперативно-розшукових дій або застосування запобіжних заходів, які вчинялись до моменту здійснення такого повідомлення;

2) об`єктивації/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбачених статтею. 277 КПК, та його підписання;

3) доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту особі згідно зі статтею 278 КПК.

Зазначені норми права є імперативними з абсолютно і недвозначно визначеними вимогами до службових осіб правозастосовних органів. Вони чітко і категорично регламентують поведінку учасників кримінальних процесуальних відносин і не підлягають розширеному тлумаченню щодо повноважень і компетенції осіб, які діють від імені держави під час притягнення підозрюваної особи до кримінальної відповідальності.

Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 3 КПК притягненням до кримінальної відповідальності є стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, де здійснення повідомлення про підозру є системою процесуальних дій та рішень прокурора (або слідчого) під час досудового розслідування, спрямованих на формування законної та обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваною, можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами і способами.

Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення, без чого за вимогами процесуального закону відносно особи не може бути складено обвинувальний акт в кримінальному провадженні.

Системне тлумачення процесуальних норм, передбачених статтями 3, 22, 36, 276 278 КПК дає підстави до висновку, що здійснення повідомлення про підозру врегульовано імперативними нормами, які вичерпно, точно і однозначно визначають як форму встановленої для цього правової процедури (порядку), так і її зміст.

Застосування належної правової процедури означає здійснення справедливого правосуддя згідно з визначеними загальними засадами кримінального провадження для досягнення мети і вирішення його завдань. Дотримання встановленої правової процедури здійснення повідомлення про підозру означає, що дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону. Такі дії мають здійснюватися на підставі законних повноважень щодо вирішення конкретного процесуального завдання, яке постає перед прокурором у певний момент досудового розслідування кримінального провадження.

Дотримання належної правової процедури здійснення повідомлення про підозру має забезпечувати його відповідність стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні і публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань.

Слідча суддя погоджується з твердженням сторони захисту, що на час виїзду за кордон, ОСОБА_3 не знала і не могла знати, що є фігурантом у кримінальному провадженні у статусі майбутньої підозрюваної, тому її поведінку, враховуючи, що остання періодично проходить курс лікування за кордоном та перебуває на обліку в клініці, не є переховуванням від правоохоронних органів, що виключає застосування пункту 2 частини 1 статті 280 КПК .

Орган досудового розслідування 09.08.2025 року володів інформацією про перетин державного кордону ОСОБА_3 , яка не мала статусу підозрюваної у кримінальному провадженні №42023040000000115, з якого 06.10.2025 виділено кримінальне провадження за №12025041710000906, а у подальшому був сповіщений стороною захисту про місце перебування ОСОБА_3 , не вжив усіх необхідних для встановлення місця знаходження Москаленко, як того вимагає частина 2 статті 280 КПК України, яка прямо зобов`язує виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв`язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.

Будучи обізнаним з повідомлень сторони захисту про дійсне місце перебування ОСОБА_3 , жодних процесуальних перепон для зупинення кримінального провадження № 1202504170000906 (виділеного з кримінального провадження № 42023040000000115) з підстав, визначених пунктом 3 частини 1 статті 280 КПК (необхідність виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва), у органу досудового розслідування та прокурора не було.

Отже, порядок зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12025041710000906, виділеного 06.10.2025 із кримінального провадження за № 42023040000000115 не дотримано.

Для оцінки законності зупинення досудового розслідування слідча суддя також повинна надати оцінку правомірності підстав, які слугували для такого зупинення.

Як вже зазначалось, підставою зупинення кримінального провадження за №12025041710000906, виділеного 06.10.2025 із кримінального провадження за № 42023040000000115 слугували постанови від 14.08.2025 про оголошення ОСОБА_3 у державний та міжнародний розшук, отже саме їх законність має бути предметом перевірки слідчої судді.

Встановлено, що процедуру повідомлення про підозру від 11.08.2025 ОСОБА_3 порушено, тобто повідомлення про підозру 12.08.2025 не здійснено та не вручене у встановленому законом порядку.

За змістом статті 281 КПК України:

- якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

- до оголошення підозрюваного в розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження.

Постанови від 14.08.2025 про оголошення підозрюваної у розшук є необґрунтованими та передчасними, оскільки в них приведені обставини, які не відповідають дійсності, постанови є формальними, оскільки ґрунтуються лише на одному рапорті оперативного працівника, без наявності інших доказів, у тому числі згідно частини 1 статті 136 КПК України, яка передбачає, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Рапорт складений 12.08.2025, постанови датовані 14.02.2025, тому у слідчої судді виникають обґрунтовані сумніви, що орган досудового розслідування взагалі вживав заходи як щодо встановлення місцезнаходження ОСОБА_3 , так і вручення їй процесуальних документів, як-то повістка для допиту у спосіб, визначений статтею 135 КПК України, зокрема частино 1-2, 7 цієї статті.

Згідно з статтею 136 КПК України:

- належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

- якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.

Належних підтверджень, що ОСОБА_3 була обізнана про свій статус підозрюваної, а так само й отримувала процесуальні документи, зокрема виклики на допити, слідчій судді не представлено.

Крім того, не вбачається, що орган досудового розслідування за погодженням із процесуальним керівником прокурором, звертався до слідчого судді із клопотанням про привід ОСОБА_3 для допиту в порядку статей 140-141 КПК України.

Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2015 року № 5-1кс15, «під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо).

Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що вчинила певний злочин і здійснила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду».

Про ухилення особи від слідства можна говорити лише тоді, коли слідство проводиться щодо конкретної особи. При з`ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.

Такий правовий висновок підтриманий і практикою ККС ВС, зокрема у постановах від 03.07.2019 по справі № 551/403/16 та від 24.07.2019 по справі № 725/2356/16-к.

Проте ОСОБА_3 не мала статусу підозрюваної особи, і наведеі у постанові ВСУ та ККС ВС ознак «ухилення» в її діях не вбачається, адже остання не була належним чином ані сповіщена про її заочний статус підозрюваної, який виник після перетину державного кордону, ані отримувала процесуальних документів, у тому числі викликів.

Отже, у органу досудового розслідування та у прокурора не було вагомих доказів, а так само й підстав для оголошення ОСОБА_3 в розшук.

Отже, підстави для зупинення досудового розслідування були створені формально.

Крім того, статтею 282 КПК УКраїни врегульовано порядок відновлення досудового розслідування.

Так, зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, припинено чи скасовано воєнний стан, обмін підозрюваного як військовополоненого проведено або такий обмін не відбувся), або наявна можливість подальшого проведення досудового розслідування за таких умов, а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Копія постанови про відновлення досудового розслідування невідкладно надається, а у випадку неможливості надання надсилається у триденний строк стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Сторона захисту до 06.10.2025 року двічі повідомляла прокурора та орган досудового розслідування про місцезнаходження ОСОБА_3 , проте такі повідомлення проігноровані.

За таких обставин, слідча суддя приходить до висновку, що постанова прокурора від 06.10.2025 про зупинення кримінального провадження № 1202504170000906 (виділеного з кримінального провадження № 42023040000000115) є передчасною, та винесена з порушенням положень статей 3, 22, 36, 135, 276 278, 280, 281, 542, 566 КПК України, без визначених на те підстав, є необгрунтованою, тому підлягає скасуванню.

Щодо скасування постанов про державний та міжнародний розшук ОСОБА_3 від 14 серпня 2025 року у межах кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023040000000115, з якого в подальшому матеріали щодо ОСОБА_3 виділені 06.10.2025 у кримінальне провадження за №12025041710000906

Положеннями частини 1 статті 303 КПК України дійсно визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскарженні до слідчого судді під час досудового розслідування, зокрема прямо передбачено у пункті 2 частини 1 цієї статті зупинення досудового розслідування.

Слідча суддя у кримінальному провадженні за № 42023040000000115, з якого виділено кримінальне провадження за №12025041710000906 щодо ОСОБА_3 , не надавала оцінки правомірності їх винесення як підстав для зупинення досудового розслідування кримінального провадження за №12025041710000906, виділеного 06.10.2025 із кримінального провадження за № 42023040000000115 (справа № 210/5653/24, п. №1-кс/210/101/26).

Слідчою суддею постановлення рішення про закриття провадження за скаргою, оскільки предметом оскарження були виключено постанови про розшук, які за змістом статті 303 КПК самі по собі не можуть бути оскаржені.

Слідча суддя погоджується з доводами прокурора ОСОБА_8 про те, що постанова про оголошення розшуку не передбачена КПК як самостійний предмет оскарження. Проте у цій скарзі, розшук безпосередньо слугував підставою для зупинення, і саме постанова про зупинення досудового розслідування (п.2 ч.1 ст. 303 КПК) є предметом оскарження.

При цьому, постанова про зупинення виноситься лише за наявності дотримання порядку та підстав такого зупинення.

Отже, в контексті пункту 2 частини 1 статті 303 КПК предметом оскарження в цьому провадженні є постанова про зупинення досудового розслідування з підстав розшуку, у зв`язку із чим слідча суддя не може не надати оцінку постановам про розшук ОСОБА_3 від 14.08.2025 на предмет їх законності.

У цьому контексті слідча суддя вважає нерелевантними покликання прокурора на усталену практику ВС ККС, оскільки ця практика стосується оцінки відмови суду апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами на ухвали слідчих суддів про скасування постанови про зупинення досудового розслідування та розшуку, оскільки:

1) оскарження постанов про розшук прямо не передбачено статтею 303 КПК України;

2) постановлення слідчим суддею ухвали, яка чітко не передбачена КПК зобов`язує суд апеляційної інстанції відкрити апеляційне провадження та перевірити доводи скарги;

3) скасування постанови про зупинення та розшуку впливає на перебіг строку досудового розслідування.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 23 травня 2018 року у справі № 243/6674/17-к провадження №13-16cво18 виснувала, що у разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення частини третьої статті 309 КПК, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи частини четвертої статті 399 КПК. Цей висновок зводиться до того, що апеляційні суди зобов`язані перевіряти законність ухвал, не передбачених кримінальними процесуальними нормами.

Аналіз висновків ВП ВС та ОП ККС ВС зводиться до того, що перевірка на стадії підготовчого провадження в суді не є ефективним засобом захисту від можливого порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки, по-перше, не в усіх випадках кримінальні справи, будуть передані до суду з обвинувальним актом; по-друге, підготовче засідання в суді першої інстанції, навіть якщо обвинувальний акт передано до суду, може відбутися запізно для того, щоб бути здатним виправити порушення; по-третє, під час підготовчого судового засідання суддя не має повноважень вчиняти дії та приймати рішення, які можуть призвести до виправлення порушення Конвенції, спричиненого втручанням з боку держави.

В контексті скарги адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 в частині скасування постанов про розшук як підстав для зупинення досудового розслідування слід зазначити наступне.

Право на суд, одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням, і такі обмеження повинні застосовуватися з легітимною метою та зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ «Воловік проти України», «Креуз проти Польщі», «Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі»).

Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не має законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю мети, яку прагнуть досягти (рішення ЄСПЛ «Тіннеллі та сини, Лтд та ін.», «Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства»).

Конвенція має на меті гарантію не теоретичних або ілюзорних прав, а практичних та ефективних. Особливо це стосується права на доступ до суду з огляду на визначене місце, яке посідає в демократичному суспільстві право на справедливий суд (рішення ЄСПЛ «Ейрі проти Ірландії», «Аїт-Мугуб проти Франції»).

За наведених формулювань слід виснувати, що оскільки КПК у статті 303 КПК України (пункт 2 частини 1 ) прямо передбачає право на оскарження постанови про зупинення досудового розслідування, необхідно враховувати, що за змістом статті 280 КПК України, таке зупинення не можливо без наявності підстав, закріплених у частині 1 статті 280 цього кодексу, у даному випадку розшуку, а отже правомірність такого процесуального рішення як зупинення, не можливо без вирішення такої підстави як розшук, інакше таке право на оскарження до суду чи слідчого судді є ілюзорним.

У теоретичному аспекті «належна правова процедура» - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя. До гарантій, які у своїй сукупності формують належну правову процедуру, відносяться право на судовий захист, право на ефективне розслідування; право на швидкий суд; право на публічний суд; право на неупереджений суд; право на суд неупереджених присяжних; право на змагальний процес; презумпція невинуватості; право не свідчити проти себе; право на допит в суді свідків обвинувачення; право на допомогу адвоката під час судового розгляду; право бути вислуханим; право не піддаватися двічі покаранню за один й той самий злочин; право на безпосередній процес; право на безперервний процес; право на оскарження.

Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження. Таке адекватне співвідношення приводить до принципу пропорційності.

Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування.

Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) права на справедливий суд (постанова об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 24 травня 2021 року, провадження № 51-2917кмо20, справа № 640/5023/19).

Приписами частини шостої статті 9 КПК врегульовано застосування загальних засад кримінального провадження, визначених частиною першою статті 7 КПК. Однією з таких засад є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (пункт 17 частини першої статті 7 КПК). Зміст цієї засади розкрито у статті 24 КПК, згідно з частиною першою якої кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.

Відповідно до частини 6 статті 9 КПК у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК, зокрема, верховенства права та забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Слідчою суддею встановлено, що повідомлення про підозру ОСОБА_3 скасовано, в той же час, КПК не регулює чітко повноваження слідчих суддів щодо розгляду скаргу стосовно осіб, які втратили статус «підозрюваний», у тому числі й під час розгляду скарги, яка перебуває в провадженні суду.

Встановлено, і не спростовано прокурором, що матеріали кримінального провадження не містять доказів, які б свідчили про вжиття належних заходів спроб вручення повідомлення про підозру та повісток про виклик ОСОБА_3 , а так само на встановлення місця перебування особи, що вказує на формальних характер здійснення процесуальних дій, та прийнятих в подальшому рішень про її розшук без встановлення відповідних обставин щодо місця перебування ОСОБА_3 .

За вказаних обставин, враховуючи, що порушено процедуру повідомлення про підозру ОСОБА_3 , апеляційний суд прийшов до висновку, що повідомлення про підозру не здійснено у встановленому законом випадку та не вручено у встановленому законом порядку, а підстави для вручення в інші способи, які передбачені ч. 2 ст. 135 КПК України, під час апеляційного перегляду не знайшли свого підтвердження, що слугувало безумовною підставою для скасування повідомлення про підозру.

На підставі викладеного, слідча суддя вважає, що ОСОБА_3 не є підозрюваною відповідно до ст. 42 КПК України, оскільки повідомлення про підозру не вручено у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу.

У частині 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Порушення порядку повідомлення про підозру ОСОБА_3 призвело до нівелювання завдань кримінального провадження, окреслених у статті 2 КПК, що полягають в охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення того, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.

Скасування повідомлення про підозру має ретроспективний характер та має невідворотні правові наслідки, зокрема те що ОСОБА_3 не було притягнуто до кримінальної відповідальності та вона не набула статусу підозрюваної в кримінальному провадженні через нездійснення (нереалізації) органом досудового розслідування в кримінальному провадженні етапу (стадії) притягнення до кримінальної відповідальності.

Тому, за відсутності належного повідомлення особи про підозру, безґрунтовним і позбавленим правових підстав є збереження чинності розшуку, адже реалізувати своє право на подання заперечень на стадії підготовчого засідання наразі не є можливим, оскільки ОСОБА_3 втратила статус підозрюваної і обвинувальний акт щодо неї за цими обставинами не буде скеровано до суду в найближчий час.

Неналежне здійснення етапу повідомлення про підозру унеможливлює правомірне здійснення наступних етапів кримінального провадження, та призвело до викривлення змісту кримінально-правових і кримінальних процесуальних відносин і унеможливило внаслідок цього належну реалізацію учасниками цих відносин своїх прав і обов`язків.

Здійснення кримінального провадження всупереч його загальним засадам означає його невідповідність тим завданням і цілям, що визначені статті 2 цього Кодексу.

Слідча суддя наголошує, що викладена в письмовому повідомленні підозра служить підґрунтям для початку реалізації засад змагальності та забезпечення права на захист у кримінальному провадженні. У підозрюваного з`являються можливості впливати на зміст підозри та на подальше формулювання обвинувачення в обвинувальному акті, яким завершується досудове розслідування. Сформульована підозра встановлює межі здійснення слідчим і прокурором обвинувальної діяльності, а підозрюваний, його захисник одержують можливість ефективно, дієво і цілеспрямовано реалізовувати функцію захисту.

Оскільки ОСОБА_3 втратила статус підозрюваної, слідча суддя вбачає відступити від правових висновків, викладених у постанові Другої судової палати ВС ККС від 22.09.2022 (справа № 335/6870/19, провадження № 51-751 км 22), оскільки обставини цих справ не є ідентичними.

На підставі вищенаведеного, постанови від 14.08.2025, якими ОСОБА_3 оголошена в державний та міжнародний розшук, підлягають скасуванню.

Слідча суддя також враховує, що строки досудового розслідування, визначені статтею 219 КПК УКраїни, не спливають, оскільки ОСОБА_16 не набула статусу підозрюваної, а відлік строків починається лише з дня повідомлення про підозру.

Таким чином, прийняте рішення слідчої суді не впливає на перебіг строків досудового розслідування, оскільки наразі у кримінальному провадженні № №12025041710000906, виділеного 06.10.2025 року з кримінального провадження № 42023040000000115 від 01.02.2023 року ОСОБА_3 не повідомлена про підозру.

Відповідно до змісту вимог Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення 30.06.2020 № 298, до Реєстру вносяться відомості про час та дату повідомлення про підозру, зміну, скасування повідомлення про підозру, особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (частина четверта статті 278,стаття 279,частина перша статті 298-4,частина друга статті 307КПК України). Унесення відомостей до Реєстру здійснюється з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме про дату скасування повідомлення про підозру - невідкладно, але не пізніше 24 годин після набрання рішенням слідчого судді (пункт 1-1частини другої статті 307 КПК України) законної сили. У разі скасування повідомлення про підозру (пункт 1-1частини другої статі 307 КПК України) відомості до Реєстру вносить керівник органу прокуратури або прокурор, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.

Ухвалою апеляційного суду зобов`язано внести відомості про скасування підозри стосовно ОСОБА_3 до ЄРДР.

Оскільки повідомлення про підозру скасовано, відповідно до ЄРДР підлягають внесенню відомості про скасування розшуку та зупинення кримінального провадження № №12025041710000906, виділеного 06.10.2025 з кримінальному провадженні № 42023040000000115 від 01.02.2023 року щодо

ОСОБА_3 . Щодо оскарження

Ухвала слідчого судді про скасування постанови про зупинення досудового розслідування оскарженню не підлягає. Проте, слідча суддя за встановлених вище обставин прийшла до висновку й про необхідність задоволення скарги в частині скасування розшуку та зобов`язання внести відповідні відомості до ЄРДР, що прямо не випливає із пункту 2 частини 1 статті 303 КПК УКраїни, однак узгоджується із загальними засадами кримінального процесу.

У випадку, коли слідчий суддя прийняв рішення, що не передбачено КПК України, виходити з приписів статті 9 КПК, якою розкривається принцип законності кримінального провадження та встановлюється, що коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, повинні застосовуватися його загальні засади, визначені у ч.1 ст.7 КПК.

Тобто ті, що визначають право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого тощо.

Такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №243/6674/17-к.

Оскільки ухвала слідчого судді про скасування постанови щодо оголошення підозрюваної у розшук прямо не передбачена КПК України, то немає ні дозволу, ні заборони щодо її апеляційного оскарження, тому вона має переглядатись в апеляційному порядку на підставі п.17 ч.1 ст.7 та ч.1 ст.24 КПК, які гарантують право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Враховуючи наведене, оскільки ухвала слідчого судді про закриття провадження не передбачена КПК України, то з огляду на відсутність дозволу, чи заборони щодо її апеляційного оскарження, слідча суддя вбачає за доцільне роз`яснити право на її перегляд в апеляційному порядку на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК України, які гарантують право на апеляційне оскарження судового рішення.

Керуючись, статтями 7 ,24, 110, 281, 303, 305-307, 309 КПК України, слідча суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити захиснику ОСОБА_4 процесуальний строк на подання скарги.

Скаргу адвоката ОСОБА_4 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 06 жовтня 2025 року за №12025041710000906, про скасування постанови про зупинення досудового розслідування, оголошення розшуку та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати постанови прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтриманні публічного обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 від 14 серпня 2025 року про оголошення у державний та міжнародний розшук ОСОБА_3 та від 06 жовтня 2025 року про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12025041710000906.

Зобов`язати прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтриманні публічного обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 вжити заходів для видалення інформації стосовно ОСОБА_3 з відповідних баз даних про перебування її в державному та міжнародному розшуку.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складено та проголошено 23 лютого 2026 року.

Слідча суддя: ОСОБА_1