Постанова № 134410610, 26.02.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/42/26

Номер провадження 3/950/171/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року м.Лебедин

Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,

розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №3 СРУП ГУ НП України в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця- АДРЕСА_1 , РНОКПП невідомий,

-по ч. 5 ст. 126 КУпАП, -

встановив:

3 січня 2026 о 16 год. 50 хв. у с. Малий вистороп Сумського району Сумської області по вул. Центральній, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_1 будучи позбавлений права керування транспортними засобами, повторно протягом року, порушивши п. 2.1 а ПДР та тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП.

У судове засіданні ОСОБА_1 не з`явився. Останній обізнаний про наявність складеного відносно нього протоколу та не був позбавлений можливості залучити до участі у справі захисника, однак таким правом не скористався. При цьому відповідно до положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справ про адміністративне правопорушення передбачене ст. 126 КУпАП не є обов`язковою. Суд враховує, що відповідно до практики ЄСПЛ право на доступ до суду, закріплене у § 1 ст. 6 Конвенції не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Також Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Пономарьов проти України» наголошував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 .

Дослідивши протокол та надані докази, суд зазначає наступне.

Відповідно до 2.1 «а» Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП підтверджується дослідженими доказами, а саме: протоколом Серії ЕПР1 №558188 від 03.01.2026; постановою серії ЕНА№4115847, від 20.02.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 2 ст. 126 КУпАП; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, яким зафіксовано зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , він не заперечує факту керування транспортним засобом, складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП полягає у керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом (особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами, особою, позбавленою права керування транспортними засобами), повторно протягом року.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника та ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 40-1, 126, 268, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 665,60 грн. (отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Роз`яснити, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно з частиною 2 статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу 81600,00 грн.

Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Роман БАКЛАНОВ