Рішення № 134410608, 23.02.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/3739/25

2-о/950/23/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

з участю секретаря - Гладкової С.В., заявниці - ОСОБА_1 , представника заінтересованої особи Лебединської міської ради - Кулябкіна І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лебедині цивільну справу за зявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Лебединська міська рада Сумської області про встановлення факту проживання однією сім`єю,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця звернулася до суду з вимогою встановити юридичний факт її проживання однією сім`єю та постійного проживання разом зі спадкодавцями ОСОБА_2 рік народження 1942 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 рік народження 1916 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 рік народження 1943 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Як зазначено у заяві заявниця пов`язує встановлення цього факту з необхідністю реалізації спадкових прав за законом зокрема для підтвердження належності її до кола спадкоємців четвертої черги та для підтвердження прийняття спадщини шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцями на час відкриття спадщини. Заявниця посилається на те що починаючи орієнтовно з 2000 року вона фактично проживала у домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 разом із вказаними особами вела з ними спільний побут здійснювала догляд забезпечувала харчування організацію лікування виконувала роботи по господарству та побутові потреби похилого віку. Зміст заявленої вимоги зводиться до встановлення саме сталого спільного проживання як однієї сім`ї та постійності такого проживання у період не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 а також на час відкриття спадщини після смерті кожного зі спадкодавців. На підтвердження заявленого заявниця посилається на письмові матеріали що містяться у справі та на показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також на акт від 14 листопада 2025 року складений ОСОБА_7 з посиланням на статус депутата.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свої вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд, визнати факт її постійного проживання однією сім`єю в період з 1 листопада 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 її - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженки с. Московський Бобрик Лебединського району Сумської області та ОСОБА_2 1942 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 1916 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 1943 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки вона проживала разом з ними з жовтня 2000 року по адресі село Лебединий Бобрик вулиця Центральна 35, вела спільне господарство, отримувала пенсію, придбавала продукти харчування, займалась лікуванням, доглядом. Її чоловік за життя проживав по адресі АДРЕСА_2 . По адресі по адресі АДРЕСА_1 , на цей час проживає її брат. Вона вважає, що має право на оформлення спадкових прав на будинок, а також на земельні ділянки.

Представник заінтересованої особи у судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви та зазначив що заявлені обставини не підтверджені належними допустимими та достовірними доказами, доказове значення акту від 14 листопада 2025 року складеного ОСОБА_7 з підстав того що на момент його складення Московськобобрицької сільської ради Лебединського району Сумської області як органу у такому найменуванні не існувало, а повноваження ОСОБА_7 як депутата припинені у 2021 році у зв`язку з чим документ не може оцінюватися як офіційний та не підтверджує заявлені обставини, крім того ОСОБА_1 на той момент була одружена, мала сім`ю, а факт який вона просить встановити не є проживання однією сім`єю у розумінні ст.3 Сімейного кодексу України.

Судом були встановлено наступне:

Згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків спадщини від фізичної особи яка померла до інших осіб Згідно зі статтею 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом Згідно зі статтею 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи та місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця

Заявниця обґрунтовує звернення необхідністю підтвердити належність до кола спадкоємців за законом та умови прийняття спадщини у зв`язку з проживанням зі спадкодавцями.

Так відповідно до статті 1264 Цивільного кодексу України до спадкоємців за законом четвертої черги належать особи які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Суд зазначає що застосування цієї норми вимагає встановлення сукупності юридично значущих ознак саме проживання однією сім`єю а не лише факту допомоги чи догляду.

Відповідно до частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким що прийняв спадщину якщо протягом строку встановленого статтею 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї.

Суд підкреслює що ця правова презумпція застосовується лише за умови доведеності саме постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини а не періодичних відвідувань чи догляду.

Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи які спільно проживають пов`язані спільним побутом мають взаємні права та обов`язки. Таким чином для встановлення проживання однією сім`єю недостатньо вказати на допомогу чи моральні відносини необхідно довести сталість спільного проживання спільність побуту та наявність взаємних прав і обов`язків що проявляються у веденні спільного господарства участі у витратах утриманні житла та організації повсякденного життя.

Суд також враховує правову позицію викладену у рішенні Конституційного Суду України від 3 червня 1999 року № 5-рп 99 щодо тлумачення поняття членів сім`ї де наголошено що визначальними є спільне проживання ведення спільного господарства наявність спільних витрат та участь в утриманні житла а належність до сім`ї не може ґрунтуватися лише на формальних або декларативних ознаках.

Крім того суд зазначає, що як заявниця так і допитані під час судового розгляду свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ствердили факт того, що заявниця ОСОБА_1 перебувала у шлюбі, її чоловік проживав по АДРЕСА_2 , шлюбні відносини У заявниці з чоловіком не припинялись.

Згідно зі статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь які дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин що обґрунтовують вимоги та заперечення Згідно зі статтею 77 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази які містять інформацію щодо предмета доказування Згідно зі статтею 78 Цивільного процесуального кодексу України допустимими є докази отримані з дотриманням порядку встановленого законом Згідно зі статтею 79 Цивільного процесуального кодексу України достовірними є докази на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи Згідно зі статтею 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази які у сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин що входять до предмета доказування.

Згідно зі статтею 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа яка бере участь у справі повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень при цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях

Згідно зі статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за внутрішнім переконанням яке ґрунтується на всебічному повному об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо критеріального наповнення категорії проживання однією сім`єю та стандартів доказування такої обставини зокрема висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 372 1804 16-ц та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 554 8020 15-ц де наголошено що для визнання осіб такими що проживають однією сім`єю необхідно встановити спільне проживання спільний побут та взаємні права й обов`язки а формальні документи загального змісту та сам факт догляду без підтвердження саме спільності господарства і постійності проживання не є достатніми Суд застосовує ці правові підходи як релевантні до оцінки ознак сімейності спільного побуту та до вимог про належність і достатність доказів у справах де наслідком є виникнення майнових прав.

Оцінивши сукупність доказів суд встановив такі фактичні обставини що мають значення для вирішення заяви

Заявниця має зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_2 За доводами заінтересованої особи та зі змісту пояснень свідків чоловік заявниці за життя також проживав за цією адресою Ця обставина сама по собі не виключає можливості фактичного проживання заявниці в іншому місці однак потребує переконливого доказового підтвердження того що заявниця фактично вибула з місця реєстрації та постійно проживала разом зі спадкодавцями у домоволодінні за адресою АДРЕСА_1 .

Суд дослідив письмові матеріали щодо спадкодавців та дати їх смерті які підтверджують час відкриття спадщини після кожного зі спадкодавців Разом з тим ці документи не містять відомостей про факт спільного проживання заявниці зі спадкодавцями а отже мають значення лише для встановлення юридичного моменту відкриття спадщини і для застосування у часі статті 1264 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 1268 Цивільного кодексу України

Суд дослідив довідкові матеріали облікового характеру щодо домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 які за своєю природою відображають дані про зареєстрованих або облікованих осіб та склад домогосподарства у цих матеріалах підтверджується проживання або реєстрація спадкодавців за вказаною адресою. Водночас суд встановив що такі облікові матеріали не містять переконливих даних про включення заявниці до складу домогосподарства як особи що постійно проживала разом зі спадкодавцями протягом заявленого періоду а також не містять даних про спільність господарства заявниці зі спадкодавцями у значенні спільних витрат і взаємних зобов`язань

Суд надає окрему оцінку акту від 14 листопада 2025 року складеному Бугайовою В М Суд виходить із того, що для підтвердження юридичного факту проживання однією сім`єю доказ має бути не лише формально письмовим а й таким що дозволяє встановити джерело обізнаності автора конкретні обставини спільного побуту тривалість і безперервність проживання та інші ознаки взаємних прав і обов`язків. З поданого акту не вбачається деталізованого опису фактів які саме підтверджують спільний побут та взаємні права й обов`язки у розумінні статті 3 Сімейного кодексу України а також не наведено конкретних відомостей які дозволяють перевірити безперервність проживання заявниці зі спадкодавцями у необхідний часовий проміжок не менш як п`ять років до відкриття спадщини у 2005 році. Суд також враховує заперечення заінтересованої особи щодо зазначення у акті статусу депутата та найменування органу місцевого самоврядування який як вказано не існував у такому найменуванні на момент складення акту а також щодо припинення повноважень підписанта у 2021 році. Наведене у сукупності не дозволяє суду визнати його достатнім і достовірним, а також допустимим підтвердженням постійного проживання однією сім`єю

Суд допитав свідків ОСОБА_5 ОСОБА_7 та встановив що їх показання послідовно підтверджують факт здійснення заявницею догляду за спадкодавцями ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 однак свідки не підтвердили факту постійного проживання заявниці разом зі спадкодавцями однією сім`єю, у контексті наявності з ними спільного побуту та взаємних прав і обов`язків. Свідки також повідомили що чоловік заявниці до смерті проживав за адресою АДРЕСА_2 , факт не проживання з ним заявниці ОСОБА_1 свідки не ствердили.

Суд оцінює ці показання як належні в частині підтвердження догляду та допомоги Водночас суд приходить до висновку що підтвердження догляду не є тотожним доведенню постійного спільного проживання та ведення спільного господарства Догляд може здійснюватися шляхом відвідувань допомоги у побуті придбанні продуктів лікуванні без фактичного постійного проживання у одному житлі та без формування спільного сімейного господарства Саме тому за відсутності інших об`єктивних доказів спільного побуту ці показання не можуть бути достатньою підставою для встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю

Суд також враховує що заявницею не подано доказів які підтверджують спільність господарства та постійність проживання за адресою АДРЕСА_1 , а також доказів факту проживання у період 2000 - 2005 років.

Оцінюючи аргументи заінтересованої особи щодо місця реєстрації заявниці суд зазначає що реєстрація місця проживання не є безумовним та єдиним критерієм фактичного проживання однак у сукупності з іншими обставинами вона має доказове значення як ознака сталого зв`язку особи з певним житлом. У цій справі обставина реєстрації заявниці за адресою АДРЕСА_2 та відсутність належних об`єктивних підтверджень постійного проживання за адресою АДРЕСА_1 стверджує сумнів у доведеності заявленого юридичного факту.

З огляду на наведене суд приходить до висновку що заявниця не довела належними допустимими достовірними та достатніми доказами обставини які становлять предмет доказування у цій справі а саме постійність спільного проживання зі спадкодавцями як однією сім`єю наявність спільного побуту та взаємних прав і обов`язків а також безперервність такого проживання у період не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини після смерті спадкодавців у 2005 році

Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України саме заявниця повинна довести обставини на які посилається як на підставу заяви.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку що у задоволення заяви необхідно відмовити.

Ухвалив:

В задоволенні вимог ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю в період з 1 листопада 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 її - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженки с. Московський Бобрик Лебединського району Сумської області та ОСОБА_2 1942 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 1916 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 1943 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний зміст рішення виготовлений 26.02.2026.

Суддя Роман БАКЛАНОВ