Ухвала суду № 134410425, 26.02.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3876/26

провадження № 2-з/753/32/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2026 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М., розглянувши заявуОСОБА_1 про забезпечення позову,

У С Т А Н О В И В:

23.02.2026 до Дарницького районного суду м. Києва надійшов зазначений позов за підписом представника позивачки адвоката Касьяненка Д.Л.

Позивачка просить стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНТ-АРТ» на її користь:

1) 2 481 546,60 грн матеріальних збитків, які були понесені під час проведення медичного лікування;

2) 500 000,00 грн моральної шкоди.

Відповідно до протокола автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2026 для розгляду справи визначено суд у складі головуючого судді Маркєлової В.М.

Ухвалою від 26.02.2026 суд відкрив провадження у справі і призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Одночасно із позовною заявою представник позивачки адвокат Касьяненко Д.Л. подав до суду заяву про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, умовою застосування забезпечення позову як сукупності процесуальних дій є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Види забезпечення позову визначені частиною першою статті 150 ЦПК України. Зокрема, згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом зазначених норм процесуального законодавства забезпечення позову має на меті запобігти ускладненню чи неможливості виконання рішення суду або ефективного захисту, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Предметом позову є вимоги про стягнення з відповідача на її користь:

1) 2 481 546,60 грн матеріальних збитків, які були понесені під час проведення медичного лікування;

2) 500 000,00 грн моральної шкоди.

У заяві про забезпечення позову просить суд вжити наступні заходи забезпечення:

1. Накласти арешт на грошові кошти, наявні на банківських рахунках, відкритих на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНТ-АРТ» (код ЄДРПОУ. 33443001) в розмірі ціни позову, яка складає 2 981 546 (два мільйони дев`ятсот вісімдесят одна тисяча п`ятсот сорок шість) грн. 60 коп.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття такого заходу забезпечення позову, представник позивачки адвокат Касьяненко Д.Л. зазначив, що враховуючи загальну суму матеріальних збитків, яку позивач понесла у зв`язку з неналежним проведення медичного лікування (2 481 546,60 грн) а також розмір моральної шкоди, яку позивачка оцінює у 500 000,00 грн, - виникає ризик того, що відповідні кошти не можуть бути стягнутими, оскільки кошти, які наявні на банківських рахунках відповідача, можуть бути виведені дуже швидко, внаслідок чого виконання рішення по даній справі може утруднитися, тому невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення виконання рішення суду

Вивчивши заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, позовну заяву з додатками, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову з таких мотивів.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, у тому числі наслідки через обмеження можливості особи користуватися та розпоряджатися власним майном.

Під забезпеченням позову у даному випадку слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. При цьому забезпечення позову має бути спрямоване проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування та доведення не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Оцінюючи ризик виведення коштів з рахунків відповідача у зв`язку з поданням позову, Суд враховує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕНТ-АРТ» є стоматологічною клінікою, зареєстроване як юридична особа з основним видом діяльності «Стоматологічна практика» 28.03.2025, тобто працює тривалий термін. Покликання позивача про імовірне утруднення виконання судового рішення у справі є необґрунтованим/недоведеним та базуються лише на припущеннях, адже позивачем не надано будь-яких доказів, які б свідчили про будь-які намагання відповідача вивести кошти з рахунків Товариства, а також доказів, якими б підтверджувалась реальна загроза неможливості виконання судового рішення в зв`язку з відсутністю у відповідача грошових коштів; доводи заявника ґрунтуються виключно на його сумнівах щодо можливої недобросовісної поведінки відповідача та не доведені доказами на підтвердження реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду.

Отже, у заяві про забезпечення позову не зазначені обставини, які свідчать про те, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення судом зазначених вимог, належних і допустимих доказів на підтвердження таких обставини надано не було.

Беручи до уваги наведені норми процесуального законодавства, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, з огляду на те, що заявник не довів наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення про задоволення позову, суд вважає, що відсутні підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись нормами ст. 149, 150, 153, 259, 260, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її підписання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Суддя: В.М. Маркєлова