Ухвала суду № 134410302, 24.02.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 24.02.2026Справа № 554/9332/24 Провадження № 4-с/554/2/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Чепури Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця Лукмасло М.М. щодо зняття арешту з рахунка

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла вищевказана скарга, відповідно до якої скаржник прохав суд визнати бездіяльність приватного виконавця Лукмасло М.М. щодо зняття арешту з рахунка.

В обґрунтування скарги зазначено, що на підставі виконавчого листа № 554/9332/24 від 02.04.2025, виданого Октябрським районним судом м. Полтави (суддя Савченко Л.І.), приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Лукмаслом Миколою Миколайовичем, було відкрито виконавчі провадження № НОМЕР_7 (щодо стягнення заборгованості) та № НОМЕР_6 (щодо стягнення судових витрат), в рамках яких було накладено арешт на всі рахунки, зокрема на картковий рахунок № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», що має цільове призначення - зарахування соціальної допомоги по інвалідності з дитинства.

28.04.2025 року, позивач звернувся до приватного виконавця Лукмасло М.М. у месенджері WhatsApp за офіційним номером телефону НОМЕР_3 з проханням про розблокування рахунку для соц.виплати.

08.05.2025 року скаржник надав довідки з АТ КБ "ПриватБанк" щодо цільового призначення вищезазначеного карткового рахунку та виписку за період 01.01.2025 - 08.05.2025, щодо зарахування соціальної допомоги, а також фотокопію Посвідчення інваліда з дитинства Серія ДДА номер НОМЕР_4 та фотокопію закордонного паспорту громадянина України номер НОМЕР_5 виданого 5 грудня 2018 року.

Скаржник ОСОБА_1 надав до суду заяву про розгляд скарги за його відсутності, скаргу підтримав, прохав задовольнити.

Приватний виконавець Лукмасло М.М. у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги. Жодних письмових заперечень чи заяв до суду від останнього не надходило.

Неявка учасників справи, в силу вимог ст. 450 ЦПК України, не перешкоджає розгляду судом скарги по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

На підставі виконавчого листа № 554/9332/24 від 02.04.2025, виданого Октябрським районним судом м. Полтави (суддя Савченко Л.І.), приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Лукмаслом Миколою Миколайовичем, було відкрито виконавчі провадження № НОМЕР_7 (щодо стягнення заборгованості) та № НОМЕР_6 (щодо стягнення судових витрат), в рамках яких було накладено арешт на всі рахунки, зокрема на картковий рахунок № НОМЕР_1 , IBAN НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», що має цільове призначення - зарахування соціальної допомоги по інвалідності з дитинства.

28.04.2025 року, позивач звернувся до приватного виконавця Лукмасло М.М. у месенджері WhatsApp за офіційним номером телефону НОМЕР_3 з проханням про розблокування рахунку для соц. виплати.

08.05.2025 року скаржник надав довідки з АТ КБ "ПриватБанк" щодо цільового призначення вищезазначеного карткового рахунку та виписку за період 01.01.2025 - 08.05.2025, щодо зарахування соціальної допомоги, а також фотокопію Посвідчення інваліда з дитинства Серія ДДА номер НОМЕР_4 та фотокопію закордонного паспорту громадянина України номер НОМЕР_5 виданого 5 грудня 2018 року.

Відповідно до положень статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 2 ст. 448 ЦПК України про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Отже, сторонами справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного/приватного виконавця є стягувач, боржник і державний/приватний виконавець.

Скарга на дії державного виконавця є заявою по суті справи, до якої в силу ч. 9 ст. 10 ЦПК України застосовуються загальні вимоги до форми, змісту позовної заяви та правила стосовно подання документів, що додаються до позовної заяви, які містять положення ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 р. N 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» такі скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбачених положеннями ЦПК і ГПК, та містити відомості, перелічені п. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до пункту 8 розділу VIII Інструкції на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з`ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкрити після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.

Відтак, частиною другою статті 48 Закону № 1404-VIII встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що

реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно зі статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Разом з тим, відповідно до Закону України від 11.04.2023 за № 3048-ІХ, який набрав чинності 06.05.2023, пункту 10-2розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни РФ).

Пунктом 1 частини 4статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Згідно з абзацом другим частини другої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

Відповідно до ч. 1ст. 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права па грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Суд наголошує на тому, що зазначені кошти є соціальною допомогою та є єдиним джерелом існування боржника.

Як наслідок, накладення арешту на такі кошти, на переконання суду, не є співмірним заходом примусового виконання вимог виконавчого документа, адже призводить до позбавлення заявника засобів до існування.

Враховуючи обмеження в накладенні арешту, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», та враховуючи наявність спеціальної процедури для звернення стягнення на пенсійні виплати, виконавець, перед накладенням арешту на банківські рахунки, зобов`язаний пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відсутності заборон щодо арешту коштів, що перебувають на цьому рахунку. Виокремлення таких рахунків належить до повноважень саме виконавчої служби. Без здійснення такої перевірки виконавець може своїми діями позбавити боржника права на соціальний захист, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений ст. 2 Законом

України «Про виконавче провадження».

Згідно з ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З огляду на вищезазначене, суд зазначає, що виконавцем винесено оскаржувану постанову, не перевіривши завчасно рахунки боржника, до компетенції якої входять ці повноваження, тобто вона є передчасною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу і у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи вищевикладене, скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2-5, 10, 18, 76-83, 95, 258-261, 447-453 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця Лукмасло М.М. щодо зняття арешту з рахунка - задовольнити.

Зобов`язати приватного виконавця Лукмасло М.М. знаяти арешт з карткового рахунку для отримання соціальної допомоги по інвалідності з дитинства в АТ КБ "ПриватБанк" номер НОМЕР_1 , IBAN: НОМЕР_2 .

Зобов`язати приватного виконавця Лукмасло М.М. повернути списані кошти в сумі 2361.00 гривень.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Суддя М.О. Материнко