Ухвала суду № 134408126, 26.02.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/2931/26

Провадження № 1-кп/592/645/26

УХВАЛА

26 лютого 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , потерпілого ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР № 12025200480003048 від 30.11.2025 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

У С Т А Н О В И В:

На судовому розгляді перебуває зазначене кримінальне провадження. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого насильницького злочину відносно потерпілого ОСОБА_6 .. До обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави. При обранні та продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя виходив з того, що запобіжний захід необхідний для запобігання ризикам переховування від слідства і суду. Судове провадження не розпочато, а строк тримання під вартою закінчується 28.02.2026.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання і просив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого. Клопотання мотивував, що існують ризики переховування від слідства і суду, впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, вчинення інших кримінальних правопорушень.

Потерпілий підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачений заперечував проти продовження запобіжного заходу та вважав, що слід змінити на домашній арешт.

Захисник підтримав позицію обвинуваченого. Також вважав, що прокурор не довів ризиків тиску на потерпілого і свідків та можливості вчинення нових злочинів обвинуваченим.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого насильницького злочину. Так під малозначним приводом завдав тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, тобто створив загрозу його життю і здоров`ю потерпілого. За вчинення такого злочину передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років.

Враховуючи суворість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винуватим у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні є підстави вважати, що він може вдатись до переховування від суду з метою уникнення покарання.

Після вчинення злочину останнього було затримано та він знаходився в умовах тримання під вартою. Забезпечення кримінального провадження у такий спосіб забезпечило отримання усіх доказів достатніх для закінчення досудового розслідування. Також для потерпілого і свідків були створені достатні умови для дачі показів. Якщо обвинувачений опиниться на волі, потерпілий та свідки можуть відчувати себе вразливими, що може нашкодити провадженню.

Якщо ОСОБА_4 буде на свободі й ухилиться від суду то він будучи військовослужбовцем, може вчинити інший злочин проти встановленого порядку несення військової служби, зокрема, самовільне залишення військової частини (ст. 407 КК України), дезертирство (ст. 408 КК України) тощо.

Наведене у сукупності вказує на наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так вбачаються ризики того, що обвинувачений перебуваючи на свободі та побоюючись покарання, може ухилитися від суду, чинити перешкоди провадженню іншим чином, вчинити інші кримінальні правопорушення. Тільки запобіжний захід у виді тримання під вартою може забезпечити зазначені ризики.

Судовий розгляд у справі не розпочато, ще не досліджені усі докази сторони обвинувачення і дослідити їх до кінця строку дії запобіжного заходу неможливо.

Ураховуючи наведене, вбачається, що ризик врахований слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою не зменшився. Більше того суд вважає, що ризики збільшилися та продовжують існувати, щонайменше до початку дослідження доказів.

На підставі зазначеного суд вважає, що слід вжити заходів забезпечення кримінального провадження, а тому строк запобіжного заходу слід продовжити.

При застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя не визначав розмір застави.

На підставі п. 2 ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків.

Цією ухвалою суд вирішує питання щодо продовження саме застосованого запобіжного заходу. Законних підстав для його зміни немає.

Крім того, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України суд при застосуванні запобіжного заходу може не визначати заставу щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Ураховуючи те, що обвинувачений обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, суд вважає за доцільне не визначати розмір застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 24.04.2026 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_7