Ухвала суду № 134407890, 26.02.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/7565/25

Провадження № 1-кп/127/106/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

обвинуваченої: ОСОБА_4 ,

захисника: ОСОБА_5 ,

у ході розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.10.2024 року за № 12024020040000758, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України.

Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, мотивуючи зазначене тим, що останній вироком Вінницького міського суду Вінницької області від 06.11.2025 призначено реальне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. ОСОБА_4 неодружена, офіційно не працевлаштована, немає легального джерела доходів, що свідчить про її слабкі соціальні зв`язки та підтверджує наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_4 , перебуваючи на волі матиме змогу: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченої під час розгляду справи в суді. Ризики продовжують існувати.

Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник адвокат ОСОБА_5 , заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Запобіжний захід у виді тримання під вартою просили замінити на домашній арешт, мотивуючи це тим, що ОСОБА_4 до затримання мала постійне місце неофіційної роботи у будинку для літніх людей за адресо: вулиця Щорса 5-А, місто Вінниця, де і неофіційно проживала. Однак офіційно там не працевлаштована, зареєстрованого місця проживання немає, так як продала квартиру в якій проживала раніше. Під час розгляду кримінального правопорушення завжди з`являлась на всі виклики до суду, закордонний паспорт здала на зберігання, тому виїхати за межі країни не матиме змоги. Крім того, наміру та можливості впливати на потерпілого немає, оскільки останній перебуває за кордоном. Ризики, перелічені прокурором є непідтвердженими.

Потерпілий ОСОБА_6 та його представник адвокат ОСОБА_7 , будучи належним чином повідомленими про час та дату судового засідання, не з`явились.

Щодо заявленого клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує наступне.

Вироком Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, в подальшому ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03.02.2026 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, але не більше ніж до початку судового розгляду.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06.02.2026 на підставі обвинувального акта в кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357 Кримінального кодексу України, призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Проаналізувавши зміст поданого прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу та доданих до нього документів, аргументів сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим і обвинуваченій доцільно продовжити строк тримання під вартою.

Згідно зі статтею 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги пунктів 3 і 4 статті п`ятої Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, не допускається автоматичне продовження строків тримання під вартою (справи «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України»). Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, суд виходить з того, що «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин (справа «Нечипорук і Йонкало проти України»). Разом з тим, зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і мають бути наведені інші підстави для продовження тримання під вартою, також недостатнім є посилання лише на тяжкість вчиненого злочину та покарання (справи «Елоева проти України», «Свершов проти Україні», «Харченко проти України»).

На підставі викладеного, суд при вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання враховує у своїй сукупності доведеність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість можливого покарання, наявність ризиків, визначених ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03.02.2026, зокрема, можливість обвинуваченої переховуватись від суду та ризик невиконання покладених на неї процесуальних рішень, а також особу обвинуваченої, яка на час розгляду клопотання обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких належить до тяжкого злочину, відповідальність за який передбачена у виді позбавлення волі, офіційно не працевлаштована, не має легального джерела доходів, не має документально підтвердженої адреси проживання та місця роботи, що свідчить про її слабкі соціальні зв`язки.

Суд звертає увагу на те, що на час розгляду клопотання вищевказані ризики, що встановлені ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03.02.2026 про продовження запобіжного заходу - не зменшилися. Відомостей, які б вказували про неможливість перебування обвинуваченої в місцях затримання, зокрема, за станом здоров`я під час розгляду клопотання надано не було, а тому суд вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.

Крім того, судом врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених названим Кодексом.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Абзацом восьмим частини 4 статті 183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109- 114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Тобто, згідно з положеннями абз. 8 ч.4 ст. 183 КПК України, визначення або не визначення застави є дискрецією суду.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене суд, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, вважає за доцільне клопотання задовольнити та продовжити строк тримання обвинуваченої ОСОБА_4 під вартою на 60 (шістдесят) днів, з можливістю внесення застави. Розмір застави суд визначає, зважаючи на всі обставини справи, в т.ч. на матеріальний стан обвинуваченої, яка повідомила суду, що в 2025 році продала належну їй на праві приватної власності квартиру в м. Вінниця.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183-184, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 314, 315, 370, 372 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 (шістдесят) діб, починаючи з 26.02.2026 року до 26.04.2026 року включно.

Одночасно визначити ОСОБА_4 , заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Обвинувачена або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом строку дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати на виклики до суду за першою вимогою;

- не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на неї обов`язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_4 з можливістю внесення застави та покладеними у випадку внесення застави обов`язками діє до 26.04.2026 року включно.

Копію ухвали направити для виконання до ДУ «Вінницької установи виконання покарань (№1)».

Ухвала про продовження строку дії запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою в той самий строк з дня вручення їй копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя: